Моріс Дюверже (фр. Maurice Duverger;*5 червня 1917, Ангулем, Франція – 16 грудня 2014, Париж) — французький соціолог, політолог, юрист, державознавець, міжнародний консультант із проблем конституційного права та виборчої боротьби, керівник Центру порівняльного аналізу політичних систем, член Академії наук і мистецтв (США), доктор права та професор соціології Паризького університету.
| Моріс Дюверже | |
|---|---|
| фр. Maurice Duverger | |
| Народження | 5 червня 1917[…] Ангулем, Шаранта, Франція |
| Смерть | 16 грудня 2014 (97 років) V округ Парижа, Париж, Франція |
| Громадянство (підданство) | Франція |
| Знання мов | |
| Ім'я при народженні | фр. Maurice Louis Georges Duverger |
| Діяльність | |
| Викладав | Університет Пуатьє, Паризький університет і Університет Бордо |
| Член | Американська академія мистецтв і наук і Сербська академія наук і мистецтв |
| Alma mater | Університет Бордо |
| Посада | директор і Депутат Європейського парламенту |
| Партія | Італійська комуністична партія |
| Нагороди | Орден Францискиd Почесний доктор Женевського університетуd почесний доктор Варшавського університетуd honorary doctor of the Autonomous University of Barcelonad honorary doctorate of Barcelona Universityd почесний доктор Софійського університетуd honorary doctor of the University of Miland почесний доктор Афінського університетуd |
| | |
| Моріс Дюверже у Вікісховищі | |
| Висловлювання у Вікіцитатах |
Біографія Редагувати
Народився в містечку Ангулем департаменту Шаранта. Закінчив факультет права в Бордо. У молодості деякий час був членом фашистської Французької народної партії, але до кінця Другої світової війни перейшов у опозицію. У 1955-1985 роках викладав у Парижі. Під час «Холодної війни» належав до числа вчених ліволіберальної спрямованості. Виступав проти ремілітаризації ФРН, колоніальних воєн і неофашизму.
Здобув свою популярність завдяки працям в галузі політичної науки. Роботи характеризують відхід від юридичного методу дослідження політичної організації суспільства до політичних інститутів і процесів. Основна увага приділялася соціології політичних партій і політичних режимів, загальної теорії політики, методам політичної науки. Погляди на сутність політичної влади, держави, демократії, хоча й містять ряд цікавих положень, все ж носять еклектичний характер. Так, стосовно епохи промислового капіталізму він визначає правильність марксистської характеристики буржуазної держави.
Викладав конституційне право та політичні науки в університетах Парижа, Женеви, Нью-Йорка, керував створеним ним Центром політичних досліджень, а згодом – Центром порівняльного аналізу політичних систем Сорбонни, працював політичним оглядачем газет «Монд» і «Нувель обсерватер», консультував уряди Франції, Мексики, Греції та інших держав з питань конституційного права та виборчих кампаній, був депутатом Європейського парламенту.
Почесні звання та нагороди Редагувати
- Почесний член Американської та Фінляндської академій наук та мистецтв.
- Почесний доктор університетів Сієни, Женеви, Нью-Джерсі, Мілану, Барселони, Варшави, Софії, Праги, Афін.
- Великий офіцер ордену Почесного легіона.
- Командор національного Ордену «За заслуги».
Наукові праці Редагувати
- Курс конституційного права / La participation des femmes à la vie politique (1946)
- Політичні партії / Les partis politiques (1951)
- Державні фінанси / Les finances publiques (1956)
- Методи політичної науки / Méthodes de la science politique (1959)
- Про диктатуру / De la dictature (1961)
- Методи соціальних наук / Méthodes des Sciences sociales (1961)
- Введення в політику / Introduction à la politique (1964)
- Соціологія політики / Sociologie politique (1966)
- Демократія без народу / La démocratie sans les peuples (1967)
- Конституційне право і політичні інститути / Institutions politiques et Droit constitutionnel (1970)
- Янус: два обличчя Заходу / Janus: les deux faces de l'Occident (1972)
- Соціологія політики / Sociologie de la politique (1973)
- Інша сторона речей / L'autre côté des choses (1977)
- Шах королю / King's Mate (1978)
- Апельсинові дерева з озера Балатон / Les orangers du lac Balaton (1980)
- Factors in a Two-Party and Multiparty System, in Party Politics and Pressure Groups (New York: Thomas Y. Crowell, 1972)
- Політичні партії:їх організація та діяльність у країні / Political Parties: Their Organization and Activity in the Modern State
- The Study of Politics
- Республіка громадян / La République des Citoyens (1982)
- Відкритий лист до соціалістів / Lettre Ouverte aux Socialistes (Collection Lettre ouverte)
- Сучасна демократія: Економічна потужність / Modern Democracies: Economic Power Versus Political Power
- La Cohabitation des Français
- Europe des Hommes: Une Métamorphose Inachevée (1994)
- Ідея Політика: влада в суспільстві / The Idea of Politics: the Uses of Power in Society
- Французька політична система / The French Political System
- L'Europe dans tous ses Etats (1995)
Примітки Редагувати
- Deutsche Nationalbibliothek Record #142891835 // Gemeinsame Normdatei — 2012—2016.
- ↑ Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
- Babelio — 2007.
- Дюверже Морис // Большая советская энциклопедия: [в 30 т.] / под ред. А. М. Прохоров — 3-е изд. — Москва: Советская энциклопедия, 1969.
- ↑ Fichier des personnes décédées
- http://www.europarl.europa.eu/meps/en/1015
- Maurice Duverger (1917-) [ 12 травня 2006 у Wayback Machine.](фр.)
Література Редагувати
- А. Кудряченко. Дюверже Моріс // Політична енциклопедія. Редкол.: Ю. Левенець (голова), Ю. Шаповал (заст. голови) та ін. — К.: Парламентське видавництво, 2011. — с.232 ISBN 978-966-611-818-2
Посилання Редагувати
- Дюверже [ 9 серпня 2016 у Wayback Machine.] // Юридична енциклопедія : [у 6 т.] / ред. кол.: Ю. С. Шемшученко (відп. ред.) [та ін.]. — К. : Українська енциклопедія ім. М. П. Бажана, 1998. — Т. 2 : Д — Й. — 744 с. — ISBN 966-7492-00-8.
- Коротка біографія (французькою) [ 12 травня 2006 у Wayback Machine.]