Дутка Микола Микола Дутка псевдо Чорний Осип Соловій нар 18 грудня 1914 с Цвітова тепер Калуський район Івано Франківськ

Микола Дутка народився в багатодітній родині Юрія і Стефанії Дутків у с. Цвітова, тепер Калуський район, Івано-Франківська область. Навчився рахувати, читати і писати ще в дошкільному віці. Після закінчення на відмінно сільської початкової школи і калуської гімназії, в 1930-1934 роках навчався у львівській торговельній школі. Був очільником п'ятірки ОУН на своєму курсі під псевдо Чорний, а з 1933 року — виховним референтом ОУН школи.

По закінченні торговельної школи у 1934 році повертається у Калуш і входить до повітового проводу ОУН, зв'язковим пунктом був його власний магазин. У 1937 році одружився з донькою іншого члена проводу ОУН — Марією Супрун, але через рік овдовів. У вересні 1939 року повторно одружується, але вже у жовтні вимушений втікати за кордон. У Кракові та Варшаві проходив вишкіл ОУН і отримав нове псевдо — Осип, повернувся в Калуш влітку 1941 року. Навесні 1942 року відряджений ОУН у Перемишль. Працював бухгалтером у дирекції «Маслосоюзу» в Перемишлі у 1943–1944 роках. Від 1943 року Микола Дутка референт СБ Перемиської области. З боївок СБ у серпні 1944 року організував і очолив сотню УПА й отримав нове псевдо — Соловей. У серпні–вересні 1944 року — командир сотні ВО «Сян».

Микола Дутка, як командир сотні, брав участь у Карпатському рейді у складі куреня «Лемківщина» у вересні 1944 року. В жовтні 1944 року сотня Миколи Дутки в складі Перемиського куреня брала участь у зворотному рейді зі Станіславівщини на Перемищину.

19 жовтня 1944 року, під час зворотного Карпатського рейду, Микола Дутка загинув біля с. Лопушанка, тепер Турківський район, Львівська область, під час сутички з прикордонними військами, прикриваючи відхід сотні. Похований у братській могилі разом з п'ятьма повстанцями. На могилі встановлений березовий хрест з написом: «Слава Україні! Героям слава! Тут похоронений прах героїв — сотенного Солов'я й інших повстанців, які полягли за Україну. Жовтень 1995 р. Жителі села Лопушанка.»

Нагороди ред.

Наказом Головного Військового Штабу / Головної Команди УПА ч. 1/45 від 25.04.1945 року Микола Дутка нагороджений посмертно Срібним хрестом бойової заслуги УПА 2 класу.

Див. також ред.

Примітки ред.

Віталій Манзуренко. Лицарі Срібного хреста бойової заслуги 1-го та 2-го класів [ 13 липня 2015 у Wayback Machine.] Український визвольний рух / Центр досліджень визвольного руху, Інститут українознавства ім. І.Крип’якевича НАН України. — Львів, 2007. – Збірник 9.
Іван Дмитрик-«Лис». Записки українського повстанця (В лісах Лемківщини). — Львів: Червона Калина, 1992. — 160 с.
Володимир Мороз. Карпатський рейд загону УПА «Лемківщина»
Перемищина: Перемиський курінь УПА. [ 26 січня 2019 у Wayback Machine.] — Торонто: Літопис УПА, 1986. Кн. 2: Денники сотні «Крилача» (Ярослава Коцьолка), «Ударники» 6, 96а пера хор. Ярослава Коцьолка, хор. Володимира Щигельського та бунчужного «Ореста» і документи сотні / Я. Коцьолок, В. Щигельський, 1987. — 261 с. + дод. — Літопис Української Повстанської Армії; т. 14. ISBN 0-920092-08-X
ЦДАВО України. – Ф. 3838. – Оп. 1. – Спр. 14. – Арк. 26–32.

Джерела ред.

Іван Губка. «Дорогою боротьби». – Львів, 2005. – Т. 4.
ГДА СБУ. – Ф. 13. – Спр. 376. – Т. 60. – Арк. 254 – 254 зв.
ЦДАВО України. – Ф. 3838. – Оп. 1. – Спр. 14. – Арк. 26–32.
Мельничук О. Пишаюся героїзмом прадідуся.//Олюднимо історію разом. — Калуш, 2018. — С. 19-21.
Когут Микола. Герої не вмирають. Книга 3. [ 6 лютого 2020 у Wayback Machine.] — Калуш : ПП «Артекс», 2002. — С. 39-44.

Це незавершена стаття про вояка або воячку УПА.
Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.

[1] Віталій Манзуренко. Лицарі Срібного хреста бойової заслуги 1-го та 2-го класів [ 13 липня 2015 у Wayback Machine.] Український визвольний рух / Центр досліджень визвольного руху, Інститут українознавства ім. І.Крип’якевича НАН України. — Львів, 2007. – Збірник 9.

[2] Іван Дмитрик-«Лис». Записки українського повстанця (В лісах Лемківщини). — Львів: Червона Калина, 1992. — 160 с.

[3] Володимир Мороз. Карпатський рейд загону УПА «Лемківщина»

[4] Перемищина: Перемиський курінь УПА. [ 26 січня 2019 у Wayback Machine.] — Торонто: Літопис УПА, 1986. Кн. 2: Денники сотні «Крилача» (Ярослава Коцьолка), «Ударники» 6, 96а пера хор. Ярослава Коцьолка, хор. Володимира Щигельського та бунчужного «Ореста» і документи сотні / Я. Коцьолок, В. Щигельський, 1987. — 261 с. + дод. — Літопис Української Повстанської Армії; т. 14. ISBN 0-920092-08-X

[5] ЦДАВО України. – Ф. 3838. – Оп. 1. – Спр. 14. – Арк. 26–32.