| Було запропоновано приєднати статтю Коза (музичний інструмент) та Білоруська дуда до цієї статті або розділу, але, можливо, це варто додатково обговорити. Пропозиція з жовтня 2021. |
Дуда́, ґа́йда (коза) — архаїчний народний музичний духовий інструмент, різновид волинки, що є міхом із козячої, баранячої або телячої шкіри з вставленими у нього трубкою для нагнітання повітря, басовими трубками і трубкою з отворами (як у сопілки), на якій грають мелодію.
| | |
| Класифікація | Язичкові духові музичні інструменти, Аерофон |
|---|---|
| Подібні інструменти | Волинка, Коза, Ірландська волинка, Шотландська волинка, Биз, Шювир, Тулум, Тулуп-зурна |
| Дуда у Вікісховищі |
Дуда добре відома в Україні і Карпато-Балканському ареалі. Волинка під такою назвою знана на теренах Болгарії, Македонії, Сербії, Хорватії, Албанії та Словаччини. Така назва зафіксована і в Україні. Інколи дуду називають «коза» чи «баран». Більшість синонімів залежать від того, зі шкіри якої тварини вичинено міх.
Дуда виконувала функцію супровідного інструменту при виконанні епосу у західних землях України, а також входила до оркестру Запорізького війська, а тепер звучить на святах у гуцулів. Інструмент оздоблюють китицями, металевими брязкальцями інколи прикрашають.
Згадки про цей інструмент зустрічаємо в українських народних піснях:
Діду мій, дударику,
Ти ж було, селом ідеш,
Ти ж, було, в дуду граєш,
Тепер тебе немає,
Твоя дуда гуляє,
І пищики зосталися,
Казна кому досталися.
Див. також Редагувати
Примітки Редагувати
- . hrinchenko.com (ua). Архів оригіналу за 26 листопада 2018. Процитовано 25 листопада 2018.
- М. Леонтович. Вибрані хорові твори, К., 1949, стор. 3.
Джерела Редагувати
- Юрій Юцевич. Музика: словник-довідник. — Тернопіль, 2003. — 404 с. — ISBN 966-7924-10-6. (html-пошук по словнику, djvu)
Посилання Редагувати
- Дуда // Українська музична енциклопедія. Т. 1: [А – Д] / Гол. редкол. Г. Скрипник. — Київ : ІМФЕ НАНУ, 2006. — С. 663-664.
- Дуда, коза [ 4 травня 2021 у Wayback Machine.] // Українська мала енциклопедія : 16 кн. : у 8 т. / проф. Є. Онацький. — Накладом Адміністратури УАПЦ в Аргентині. — Буенос-Айрес, 1958. — Т. 2 : Д — Є, кн. 3. — С. 388. — 1000 екз.