www.wikidata.uk-ua.nina.az

Донецьке городище багатошарова пам ятка археології національного значення що розташована на високому мисі правого берега

Донецьке городище

Донецьке городище — багатошарова пам'ятка археології національного значення, що розташована на високому мисі правого берега річки Уди на території міста Харкова. У відкладах культурного шару зафіксовані різноманітні археологічні матеріали в широкому хронологічному діапазоні від епохи бронзи і до давньоруського часу. Городище складається з дитинця і посаду (Селища А, Б, В). У VIII—XIII ст. н. е. Пам'ятка пов'язується із літописним давньоруським містом Донець, яке згадується в Іпатіївському літописі під 1185 роком і куди, згідно з літописом, втік з половецького полону князь Новгород-Сіверського князівства Ігор Святославич влітку 1185 або 1186 року. Занесено до Державного реєстру нерухомих пам'яток України за категорією — національного значення, за видом — археологічний, має охоронний номер — 200001-Н.

Донецьке городище

49°55′19″ пн. ш. 36°11′35″ сх. д. / 49.92194444447177659° пн. ш. 36.19305555558377563° сх. д. / 49.92194444447177659; 36.19305555558377563Координати: 49°55′19″ пн. ш. 36°11′35″ сх. д. / 49.92194444447177659° пн. ш. 36.19305555558377563° сх. д. / 49.92194444447177659; 36.19305555558377563
Країна  Україна
Місто Харків
Тип городище
Перша згадка XI ст. н. е.
Статус  пам'ятка археології
Донецьке городище
Донецьке городище (Україна)
 Медіафайли у Вікісховищі

Історія дослідження Редагувати

Донець на мапі Русі

Перші невеликі археологічні розкопки на Донецькому городищі були проведені у 1902 році В. О. Городцовим в ході екскурсії учасників XII Археологічного з'їзду у Харкові. У 1929 році О. С. Федоровським у ході охоронних розкопок на території посаду було виявлено ряд археологічних комплексів, пов'язаних з ремісничим виробництвом. У 1955 році систематичне дослідження пам'ятки було відновлене експедицією Харківського державного університету під керівництвом Б. А. Шрамко. Масштабні розкопки на території дитинця і прилеглих територіях посаду проводилися з 1955 по 1962 рік. У 1978 році охоронні роботи на городищі проводив О. Г. Дьяченко. У 2003 році розвідки і розкопки були проведені експедицією Харківського національного університету на чолі з В. В. Скирдою У ході багаторічних досліджень на Донецькому городищі був отриманий різноманітний археологічний матеріал у широкому хронологічному діапазоні від епохи пізньої бронзи до Середньовіччя. Цікаво ще те, що з Донецьким городищем відомий історик Б. О. Рибаков ототожнював половецьке місто Шарукань.

Загальна характеристика пам'ятки Редагувати

Бронзова доба Редагувати

Донецьке городище є багатошаровою археологічною пам'яткою, яка топографічно розташована на високому мисі правого берега річки Уди на південній околиці лісостепу. У відкладах його культурного шару були виявлені різноманітні археологічні матеріали в широкому хронологічному діапазоні. У нижчих шарах пам'ятки в невеликій кількості були виявлені фрагменти ліпного посуду та крем'яні вироби, характерні для зрубної культурно-історичної спільності епохи пізньої бронзи.

Рання залізна доба Редагувати

Більш численні знахідки представлені матеріалами скіфської епохи ранньої залізної доби, коли значно посилилася загроза нападу степних кочовиків на осідле землеробське поселення лісостепу. Власне в VI ст. до н. е. на території Донецького городища споруджується перше укріплення, яке розташовувалося на території дитинця і на території посаду, ще не відокремленого ровом від нього. Матеріали землеробського населення скіфської епохи представлені фрагментами ліпного посуду, прикрашеної проколами і пальцьовими вдавлениями по краю віночка, різноманітними глиняними пряслицями, залізними ножами і бронзовими тригранними наконечниками стріл. На думку ряду дослідників, в ранній залізній добі на цій території могло мешкати населення, яке належало до племен меланхленів. Основою їх господарства було орне землеробство. Скіфське городище проіснувало з кінця VI по IV століття до н. е. Слідів його насильницького руйнування не зафіксовано.

Ранньослов'янський час Редагувати

Вигляд на посад Донецького городища з боку річки

Основна маса артефактів на Донецькому городищі належить до ранньослов'янської роменської культури VIII — X століть, яку ототожнюють з літописним східно-слов'янським племінним союзом сіверян, і до давньоруської культури Київської РусіX — XIII століть. Ранньослов'янське городище було значно менше зміцненно за скіфської епохи і розташовувалося на території дитинця, точний початковий розмір якого зараз важко встановити через поступове руйнування схилу з боку річки. Оборонні споруди представлені огорожею з горизонтальних колод, які були закріплені між вертикально встановленими парними стовпами.

Житло населення роменської культури представлено невеликими чотирикутними напівземлянками стовпової конструкції з двосхилим дахом, які розташовувалися прямою лінією і утворювали вулицю, що простягнулася з північного заходу на південний схід. В одній з будівель вдалось дослідити залишки віконних прорізів, дерев'яну підлогу і вхід з облицьованими деревом сходинками. У центрі напівземлянки під підлогою іноді розміщувався невеликий льох, а в одному з кутів розташовувалася глинобитна піч, вирізана в материковій глині ​​і завершена глиняними конусами, необхідними для утримання тепла. Господарські будівлі розташовувалися біля південно-західного краю поселення. Також археологами були досліджені різні господарські ями і гончарне глинобитне однокамерне горно, завантажене глиняним посудом, призначене для випалювання кераміки.

Основна маса знахідок роменської культури представлена ​​фрагментами ліпних посудин, орнаментованих косими насічками, зубчастим штампом і мотузковим орнаментом, рідше — невеликими пальцьовими вдавленнями. Відбитки і насічки розташовуються у вигляді пояса із зигзагів і ялинок. Крім горщиків були знайдені і глиняні сковорідки. Імпортна кераміка представлена ​​фрагментами глечиків аланського варіанта Салтівської культури, виготовлених на гончарному крузі. У невеликій кількості виявлені уламки салтівської амфорної тари. Металеві вироби роменської культури представлені залізними ножами, рибальським гачком, наконечником стріли, уламком сокири і шаблею зі сталі. Залишки шлаків з сиродутних горнів в роменських шарах Донецького городища свідчать про освоєння місцевими ранніми ремісниками в VIII—X століттях повного циклу від видобутку заліза з руди до його обробки з метою отримання різних виробів з металу. Вироби з бронзи, каменю, кістки і рогу нечисленні.

Місцеве населення підтримувало торгові відносини зі східними купцями, про що свідчать поодинокі знахідки арабських монет. В обмін на льон, хліб, хутра, шкіру, віск, мед та інші товари місцевого виробництва жителі Донецького городища отримували від східних купців дорогі тканини, різноманітні скляні і сердолікові прикраси, срібні монети і т. ін. Торговельні відносини підтримувалися і з сусіднім Салтівським населенням, що фіксується за матеріалами імпортної гончарної кераміки. Очевидно, місцеве ранньослов'янське населення роменської культури в VIII—X ст. н. е. входило до складу Хазарського каганату.

Основу господарства жителів городища становило орне землеробство, яке доповнювалося полюванням і рибальством. До X століття н. е., на думку дослідників, тут сформувалося поселення міського типу, яке розвивалося як важливий торговельний і ремісничий центр, зафіксований під 1185 роком в Іпатіївському літописі як місто Донець. Археологічні розкопки показали, що вище шару, залишеного населенням роменської культури, залягає шар з матеріалами, характерними для давньоруського населення Київської Русі. Очевидно, що в середині X століття печеніги напали на місто і розграбували його, після чого пішли, залишивши після себе лише згарище.

Писемні джерела Редагувати

Цей розділ потребує доповнення. (травень 2021)
  • У XVI столітті у розписах вартових пунктів, встановлених царем Іваном IV Грозним для захисту від нападу степових кочівників на московські землі, вперше в документах XVI століття, що дійшли до нас, відзначаються Донецьке й Хорошеве городища на річці Уди. У розписі місць, які мав проїхати Рильський голова для спостереження за переміщенням татар, під 1571 роком є наступна згадка:
Та вниз по річці Удам через Павлове селище до Донецького городища, та до Хорошева городища через Хорошів колодязь.

Сучасність Редагувати

У наш час Донецьке городище являє собою пам'ятку археології та історії національного значення, яка складається з дитинця і посаду. Будь-яке незаконне здійснення розкопок, розвідок чи інших земельних робіт на території Донецького городища карається відповідно до статті 298 ККУ У 1954 році частина посаду була віддана під забудову, зараз там розташовується дачний кооператив «Коксівник» і частина житлової забудови сел. Перемога (Пилипівка) Новобаварського району міста Харкова.

Пам'ятка також є важливим туристичним об'єктом, який регулярно відвідують місцеві мешканці та гості міста та області. Щорічно 16 вересня на території Донецького городища представниками всеукраїнської громадянської організації «Патріот України» проводиться свято пам'яті предків, який збирає велику кількість глядачів з числа місцевих мешканців. Також певною традицією стала зустріч випускниками Карачівської середньої школи і Покотилівського ліцею «Промінь» світанку на території городища.

Керівниками міста та області планується будівництво меморіального комплексу поруч із пам'яткою, де раніше розташовувалося звалище побутового сміття.

Див. також Редагувати

Примітки Редагувати

  1. Архів оригіналу за 16 липня 2018. Процитовано 20 жовтня 2017. 
  2. Городцов В. А. Результаты исследований, произведённых научными экскурсиями XII Археологического съезда // Труды XII Археологического съезда. — М., 1905. — Т. 1. — С. 110—121.
  3. Федоровський О. С. Археологічні розкопки в околицях Харкова // Хроніка археології та мистецтва. — К., 1930. — № 1. — С. 5—10.
  4. ↑ Шрамко Б. А. Древности Северского Донца. — Харьков, 1962. — 331 с.
  5. Дьяченко А. Г. Новые исследования Донецкого городища // Археологические открытия 1978 года. — М., 1979. — С. 329—330.
  6. К 350-летию Харькова. Новые раскопки Харькова и его окрестностей. [ 11 листопада 2011 у Wayback Machine.] // Сайт МАЭСУ. — 22.10.2011.
  7. ↑ Шрамко Б. А., Скирда В. В. Рождение Харькова. — Харьков, 2004. — 118 с.
  8. Голубовский П. Печенеги, торки и половцы до нашествия татар. История южно-русских степей IX—XIII вв. — К., 1884. — 259 с.
  9. Кримінальний кодекс України. Закон від 05.04.2001 № 2341-III [ 8 травня 2022 у Wayback Machine.] // Сайт «Законодавство України».
  10. [1][недоступне посилання з квітня 2019]
  11. Конфликтная реставрация. Донецкое городище может быть разрушено [ 12 жовтня 2010 у Wayback Machine.] // Агентство телевидения «Новости». — 08.10.2010.
  12. На свалке истории. «Донецкое городище» превращается в мусоросборник [ 22 лютого 2014 у Wayback Machine.] // Медиагруппа «Объектив». — 7.04.2009.

Джерела та література Редагувати

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри
Дата публікації:
Donecke gorodishe bagatosharova pam yatka arheologiyi nacionalnogo znachennya sho roztashovana na visokomu misi pravogo berega richki Udi na teritoriyi mista Harkova U vidkladah kulturnogo sharu zafiksovani riznomanitni arheologichni materiali v shirokomu hronologichnomu diapazoni vid epohi bronzi i do davnoruskogo chasu Gorodishe skladayetsya z ditincya i posadu Selisha A B V U VIII XIII st n e Pam yatka pov yazuyetsya iz litopisnim davnoruskim mistom Donec yake zgaduyetsya v Ipatiyivskomu litopisi pid 1185 rokom i kudi zgidno z litopisom vtik z poloveckogo polonu knyaz Novgorod Siverskogo knyazivstva Igor Svyatoslavich vlitku 1185 abo 1186 roku Zaneseno do Derzhavnogo reyestru neruhomih pam yatok Ukrayini za kategoriyeyu nacionalnogo znachennya za vidom arheologichnij maye ohoronnij nomer 200001 N 1 Donecke gorodishe49 55 19 pn sh 36 11 35 sh d 49 92194444447177659 pn sh 36 19305555558377563 sh d 49 92194444447177659 36 19305555558377563 Koordinati 49 55 19 pn sh 36 11 35 sh d 49 92194444447177659 pn sh 36 19305555558377563 sh d 49 92194444447177659 36 19305555558377563Krayina UkrayinaMisto HarkivTip gorodishePersha zgadka XI st n e Status pam yatka arheologiyiDonecke gorodisheDonecke gorodishe Ukrayina Mediafajli u Vikishovishi Zmist 1 Istoriya doslidzhennya 2 Zagalna harakteristika pam yatki 2 1 Bronzova doba 2 2 Rannya zalizna doba 2 3 Rannoslov yanskij chas 2 4 Pisemni dzherela 2 5 Suchasnist 3 Div takozh 4 Primitki 5 Dzherela ta literaturaIstoriya doslidzhennya Redaguvati nbsp Donec na mapi RusiPershi neveliki arheologichni rozkopki na Doneckomu gorodishi buli provedeni u 1902 roci V O Gorodcovim v hodi ekskursiyi uchasnikiv XII Arheologichnogo z yizdu u Harkovi 2 U 1929 roci O S Fedorovskim u hodi ohoronnih rozkopok na teritoriyi posadu bulo viyavleno ryad arheologichnih kompleksiv pov yazanih z remisnichim virobnictvom 3 U 1955 roci sistematichne doslidzhennya pam yatki bulo vidnovlene ekspediciyeyu Harkivskogo derzhavnogo universitetu pid kerivnictvom B A Shramko Masshtabni rozkopki na teritoriyi ditincya i prileglih teritoriyah posadu provodilisya z 1955 po 1962 rik 4 U 1978 roci ohoronni roboti na gorodishi provodiv O G Dyachenko 5 U 2003 roci rozvidki i rozkopki buli provedeni ekspediciyeyu Harkivskogo nacionalnogo universitetu na choli z V V Skirdoyu 6 7 U hodi bagatorichnih doslidzhen na Doneckomu gorodishi buv otrimanij riznomanitnij arheologichnij material u shirokomu hronologichnomu diapazoni vid epohi piznoyi bronzi do Serednovichchya Cikavo she te sho z Doneckim gorodishem vidomij istorik B O Ribakov ototozhnyuvav polovecke misto Sharukan Zagalna harakteristika pam yatki RedaguvatiBronzova doba Redaguvati Donecke gorodishe ye bagatosharovoyu arheologichnoyu pam yatkoyu yaka topografichno roztashovana na visokomu misi pravogo berega richki Udi na pivdennij okolici lisostepu U vidkladah jogo kulturnogo sharu buli viyavleni riznomanitni arheologichni materiali v shirokomu hronologichnomu diapazoni U nizhchih sharah pam yatki v nevelikij kilkosti buli viyavleni fragmenti lipnogo posudu ta krem yani virobi harakterni dlya zrubnoyi kulturno istorichnoyi spilnosti epohi piznoyi bronzi 7 Rannya zalizna doba Redaguvati Bilsh chislenni znahidki predstavleni materialami skifskoyi epohi rannoyi zaliznoyi dobi koli znachno posililasya zagroza napadu stepnih kochovikiv na osidle zemlerobske poselennya lisostepu Vlasne v VI st do n e na teritoriyi Doneckogo gorodisha sporudzhuyetsya pershe ukriplennya yake roztashovuvalosya na teritoriyi ditincya i na teritoriyi posadu she ne vidokremlenogo rovom vid nogo Materiali zemlerobskogo naselennya skifskoyi epohi predstavleni fragmentami lipnogo posudu prikrashenoyi prokolami i palcovimi vdavleniyami po krayu vinochka riznomanitnimi glinyanimi pryaslicyami zaliznimi nozhami i bronzovimi trigrannimi nakonechnikami stril Na dumku ryadu doslidnikiv v rannij zaliznij dobi na cij teritoriyi moglo meshkati naselennya yake nalezhalo do plemen melanhleniv Osnovoyu yih gospodarstva bulo orne zemlerobstvo Skifske gorodishe proisnuvalo z kincya VI po IV stolittya do n e Slidiv jogo nasilnickogo rujnuvannya ne zafiksovano 7 Rannoslov yanskij chas Redaguvati nbsp Viglyad na posad Doneckogo gorodisha z boku richkiOsnovna masa artefaktiv na Doneckomu gorodishi nalezhit do rannoslov yanskoyi romenskoyi kulturi VIII X stolit yaku ototozhnyuyut z litopisnim shidno slov yanskim pleminnim soyuzom siveryan i do davnoruskoyi kulturi Kiyivskoyi RusiX XIII stolit Rannoslov yanske gorodishe bulo znachno menshe zmicnenno za skifskoyi epohi i roztashovuvalosya na teritoriyi ditincya tochnij pochatkovij rozmir yakogo zaraz vazhko vstanoviti cherez postupove rujnuvannya shilu z boku richki Oboronni sporudi predstavleni ogorozheyu z gorizontalnih kolod yaki buli zakripleni mizh vertikalno vstanovlenimi parnimi stovpami 7 Zhitlo naselennya romenskoyi kulturi predstavleno nevelikimi chotirikutnimi napivzemlyankami stovpovoyi konstrukciyi z dvoshilim dahom yaki roztashovuvalisya pryamoyu liniyeyu i utvoryuvali vulicyu sho prostyagnulasya z pivnichnogo zahodu na pivdennij shid V odnij z budivel vdalos dosliditi zalishki vikonnih proriziv derev yanu pidlogu i vhid z oblicovanimi derevom shodinkami U centri napivzemlyanki pid pidlogoyu inodi rozmishuvavsya nevelikij loh a v odnomu z kutiv roztashovuvalasya glinobitna pich virizana v materikovij glini i zavershena glinyanimi konusami neobhidnimi dlya utrimannya tepla Gospodarski budivli roztashovuvalisya bilya pivdenno zahidnogo krayu poselennya Takozh arheologami buli doslidzheni rizni gospodarski yami i goncharne glinobitne odnokamerne gorno zavantazhene glinyanim posudom priznachene dlya vipalyuvannya keramiki Osnovna masa znahidok romenskoyi kulturi predstavlena fragmentami lipnih posudin ornamentovanih kosimi nasichkami zubchastim shtampom i motuzkovim ornamentom ridshe nevelikimi palcovimi vdavlennyami Vidbitki i nasichki roztashovuyutsya u viglyadi poyasa iz zigzagiv i yalinok Krim gorshikiv buli znajdeni i glinyani skovoridki Importna keramika predstavlena fragmentami glechikiv alanskogo varianta Saltivskoyi kulturi vigotovlenih na goncharnomu kruzi U nevelikij kilkosti viyavleni ulamki saltivskoyi amfornoyi tari Metalevi virobi romenskoyi kulturi predstavleni zaliznimi nozhami ribalskim gachkom nakonechnikom strili ulamkom sokiri i shableyu zi stali Zalishki shlakiv z sirodutnih gorniv v romenskih sharah Doneckogo gorodisha svidchat pro osvoyennya miscevimi rannimi remisnikami v VIII X stolittyah povnogo ciklu vid vidobutku zaliza z rudi do jogo obrobki z metoyu otrimannya riznih virobiv z metalu Virobi z bronzi kamenyu kistki i rogu nechislenni Misceve naselennya pidtrimuvalo torgovi vidnosini zi shidnimi kupcyami pro sho svidchat poodinoki znahidki arabskih monet V obmin na lon hlib hutra shkiru visk med ta inshi tovari miscevogo virobnictva zhiteli Doneckogo gorodisha otrimuvali vid shidnih kupciv dorogi tkanini riznomanitni sklyani i serdolikovi prikrasi sribni moneti i t in Torgovelni vidnosini pidtrimuvalisya i z susidnim Saltivskim naselennyam sho fiksuyetsya za materialami importnoyi goncharnoyi keramiki Ochevidno misceve rannoslov yanske naselennya romenskoyi kulturi v VIII X st n e vhodilo do skladu Hazarskogo kaganatu 4 Osnovu gospodarstva zhiteliv gorodisha stanovilo orne zemlerobstvo yake dopovnyuvalosya polyuvannyam i ribalstvom Do X stolittya n e na dumku doslidnikiv tut sformuvalosya poselennya miskogo tipu yake rozvivalosya yak vazhlivij torgovelnij i remisnichij centr zafiksovanij pid 1185 rokom v Ipatiyivskomu litopisi yak misto Donec Arheologichni rozkopki pokazali sho vishe sharu zalishenogo naselennyam romenskoyi kulturi zalyagaye shar z materialami harakternimi dlya davnoruskogo naselennya Kiyivskoyi Rusi Ochevidno sho v seredini X stolittya pechenigi napali na misto i rozgrabuvali jogo pislya chogo pishli zalishivshi pislya sebe lishe zgarishe 4 Pisemni dzherela Redaguvati Cej rozdil potrebuye dopovnennya traven 2021 U XVI stolitti u rozpisah vartovih punktiv vstanovlenih carem Ivanom IV Groznim dlya zahistu vid napadu stepovih kochivnikiv na moskovski zemli vpershe v dokumentah XVI stolittya sho dijshli do nas vidznachayutsya Donecke j Horosheve gorodisha na richci Udi U rozpisi misc yaki mav proyihati Rilskij golova dlya sposterezhennya za peremishennyam tatar pid 1571 rokom ye nastupna zgadka nbsp Ta vniz po richci Udam cherez Pavlove selishe do Doneckogo gorodisha ta do Horosheva gorodisha cherez Horoshiv kolodyaz 8 nbsp Suchasnist Redaguvati U nash chas Donecke gorodishe yavlyaye soboyu pam yatku arheologiyi ta istoriyi nacionalnogo znachennya yaka skladayetsya z ditincya i posadu Bud yake nezakonne zdijsnennya rozkopok rozvidok chi inshih zemelnih robit na teritoriyi Doneckogo gorodisha karayetsya vidpovidno do statti 298 KKU 9 U 1954 roci chastina posadu bula viddana pid zabudovu zaraz tam roztashovuyetsya dachnij kooperativ Koksivnik i chastina zhitlovoyi zabudovi sel Peremoga Pilipivka Novobavarskogo rajonu mista Harkova Pam yatka takozh ye vazhlivim turistichnim ob yektom yakij regulyarno vidviduyut miscevi meshkanci ta gosti mista ta oblasti Shorichno 16 veresnya na teritoriyi Doneckogo gorodisha predstavnikami vseukrayinskoyi gromadyanskoyi organizaciyi Patriot Ukrayini provoditsya svyato pam yati predkiv yakij zbiraye veliku kilkist glyadachiv z chisla miscevih meshkanciv 10 Takozh pevnoyu tradiciyeyu stala zustrich vipusknikami Karachivskoyi serednoyi shkoli i Pokotilivskogo liceyu Promin svitanku na teritoriyi gorodisha Kerivnikami mista ta oblasti planuyetsya budivnictvo memorialnogo kompleksu poruch iz pam yatkoyu 11 de ranishe roztashovuvalosya zvalishe pobutovogo smittya 12 nbsp nbsp nbsp nbsp Div takozh RedaguvatiBilske gorodishePrimitki Redaguvati Postanova Kabinetu Ministriv Ukrayini Pro zanesennya ob yektiv kulturnoyi spadshini nacionalnogo znachennya do Derzhavnogo reyestru neruhomih pam yatok Ukrayini vid 03 veresnya 2009 928 Arhiv originalu za 16 lipnya 2018 Procitovano 20 zhovtnya 2017 Gorodcov V A Rezultaty issledovanij proizvedyonnyh nauchnymi ekskursiyami XII Arheologicheskogo sezda Trudy XII Arheologicheskogo sezda M 1905 T 1 S 110 121 Fedorovskij O S Arheologichni rozkopki v okolicyah Harkova Hronika arheologiyi ta mistectva K 1930 1 S 5 10 a b v Shramko B A Drevnosti Severskogo Donca Harkov 1962 331 s Dyachenko A G Novye issledovaniya Doneckogo gorodisha Arheologicheskie otkrytiya 1978 goda M 1979 S 329 330 K 350 letiyu Harkova Novye raskopki Harkova i ego okrestnostej Arhivovano 11 listopada 2011 u Wayback Machine Sajt MAESU 22 10 2011 a b v g Shramko B A Skirda V V Rozhdenie Harkova Harkov 2004 118 s Golubovskij P Pechenegi torki i polovcy do nashestviya tatar Istoriya yuzhno russkih stepej IX XIII vv K 1884 259 s Kriminalnij kodeks Ukrayini Zakon vid 05 04 2001 2341 III Arhivovano 8 travnya 2022 u Wayback Machine Sajt Zakonodavstvo Ukrayini 1 nedostupne posilannya z kvitnya 2019 Konfliktnaya restavraciya Doneckoe gorodishe mozhet byt razrusheno Arhivovano 12 zhovtnya 2010 u Wayback Machine Agentstvo televideniya Novosti 08 10 2010 Na svalke istorii Doneckoe gorodishe prevrashaetsya v musorosbornik Arhivovano 22 lyutogo 2014 u Wayback Machine Mediagruppa Obektiv 7 04 2009 Dzherela ta literatura RedaguvatiO V Suhobokov Donecke gorodishe Arhivovano 25 chervnya 2016 u Wayback Machine Enciklopediya istoriyi Ukrayini u 10 t redkol V A Smolij golova ta in Institut istoriyi Ukrayini NAN Ukrayini K Naukova dumka 2004 T 2 G D S 450 518 s il ISBN 966 00 0405 2 O V Suhobokov Donecke gorodishe Arhivovano 30 chervnya 2016 u Wayback Machine Enciklopediya suchasnoyi Ukrayini red kol I M Dzyuba ta in NAN Ukrayini NTSh K Institut enciklopedichnih doslidzhen NAN Ukrayini 2001 2022 ISBN 966 02 2074 X Otrimano z https uk wikipedia org w index php title Donecke gorodishe amp oldid 39216575