Домонтович Михайло Олексійович (рос. Домонтович (Домантович) Михаил Алексеевич; 24 листопада 1830, Кудрівка — 8 жовтня 1902, Петербург) — російський дворянин українського походження. Генерал від інфантерії армії Російської імперії. Також військовий історик. Батько російської і радянської суспільної діячки, революціонерки Олександри Коллонтай, яка зіграла важливу роль у появі і розбудові Радянського Союзу.
| Домонтович Михайло Олексійович | |
|---|---|
| Народився | 24 листопада 1830 Кудрівка, Сосницький район, Чернігівська область |
| Помер | 8 жовтня 1902 (71 рік) Санкт-Петербург, Російська імперія |
| Поховання | Новодівочий цвинтар |
| Країна | Російська імперія |
| Діяльність | офіцер |
| Alma mater | Дворянський полкd |
| Знання мов | російська |
| Учасник | Кримська війна, Придушення Угорського повстання (1848—1849), Велика Кавказька війна і Російсько-турецька війна 1877–78 |
| Військове звання | генерал і генерал від інфантерії |
| Діти | Коллонтай Олександра Михайлівна |
| Нагороди | |
Життєпис ред.
Домонтович Михайло Олексійович народився у 1830 р. в селі Кудрівка Сосницького повіту Чернігівської губернії. Виховувався у Петровському Полтавському кадетському корпусі (ППКК), з якого був випущений 26 травня 1849 р. прапорщиком у лейб-гвардії Гренадерський полк.
По закінченні у 1858 р. Імператорської військової академії М. Домонтовича у 1860 р. було переведено у Генеральний штаб, а у 1864 р. було відряджено на Кавказ і він входив до складу Пшехского загону. За опис Чернігівської губернії Михайла Домонтовича було прийнято у дійсні члени Російського герографічного товариства.
У 1866 р. Михайла Домонтовича було підвищено у званні до полковника, а у 1873 р. його було призначено інспектором класів Миколаївського кавалерійського училища.
30 серпня 1875 року його було підвищено до генерал-майора.
У 1876 р. М. Домонтович назначили начальником канцелярії завідувача громадської частини при головнокомандувачі Дунайською армією, а у 1877 р. Тирновським губернатором (у Болгарії); нагороджено орденом Св. Станіслава 1-го ступеня з мечами. Цю посаду він обіймав декілька місяців і у лютому 1878 р. повернувся у Росію, де був призначений виконувати особливі доручення при головному управлінні військово-навчальних закладів, але у квітні того ж року Михайла Олексійовича знову було відряджено у Болгарію, де він виконував обов'язки директора Канцелярії імператорської комісії у Болгарії і управителя справами Ради її ж.
Михайло Домонтович працював над організацією управління нового князівства і його було нагороджено орденом Св. Анни 1-го ступеня.
У 1881 р. Домонтовича було призначено позаштатним членом військово-навчального комітету і головою військово-історичної комісії з опису російсько-турецької війни 1877—1878 рр., за працю у цій комісії він отримав орден Св. Володимира 2-го ступеня. У 1886 р. його було підвищено до генерал-лейтенанта, у 1896 р. він був призначений членом Військової ради, з 1897 по 1900 р. керував кодифікаційним відділом при цій раді, у 1898 р. Михайла Олексійовича Домонтовича було підвищено до генерала від інфантерії.
М. О. Домонтович помер 8 жовтня 1902 р. у Санкт-Петербургу, поховано на кладовищі Новодівичевого монастиря.
Дочкою Домонтовича була Коллонтай Олександра Михайлівна.
Нагороди ред.
Вибрана бібліографія ред.
- Обзор русско-турецкой войны 1877—1878 гг. на Балканском полуострове. СПб., 1900. (рос.)
- Описание русско-турецкой войны 1877—1878 гг. на Балканском полуострове и Особое прибавление. Т. 1—9. СПб., 1901—1913. (рос.)
- Черниговская губерния. Описание. (Материалы для географии и статистики России, собранные офицерами Генерального штаба). СПб., 1865 (рос.)
Джерела ред.
- Історія Полтави: Домонтович (Домантович), Михаил Алексеевич [ 8 травня 2012 у Wayback Machine.](рос.)
- Швець В. Військово-адміністративна та наукова діяльність графа М. О. Домонтовича [ 18 жовтня 2017 у Wayback Machine.] (2017)