Дніпровське зледеніння — ймовірний період максимального розвитку зледенінь Східноєвропейської рівнини у середньому плейстоцені 230—100 тис. років тому. Характеризувався холодними кліматичними умовами в північній півкулі, максимальним за площею поширенням льодовиків (зледеніннями) Східноєвропейської рівнини (де відоме як Дніпровське зледеніння), Альп (Рісське зледеніння) і Північної Америки (Іллінойське зледеніння).
Після Дніпровсько-Московського інтергляціалу настало Московське зледеніння[джерело?].
Східноєвропейська рівнина
Виділяють два центри дніпровського зледеніння. Найпотужніший знаходився на території сучасної Скандинавії, інший охоплював Нову Землю і Полярний Урал. Льодовик покривав і північну частину сучасної України. Під час найбільшого поширення (максимальної фази) скандинавський льодовик був представлений дніпровським язиком, що вкривав територію Полісся й рухався Придніпровською низиною, по долині Дніпра до порогів. Південніше панували сухі степи з перигляціальним кліматом.
На півдні європейської частини Росії північноуральський льодовик виходив донським язиком по Оксько-Донській рівнині до гирла річки Медведиця. Середньоруська височина, яка слугувала розділовим бар'єром між льодовиками, була вкрита кригою лише частково. На сході південна границя поширення зледеніння перетинала Урал.
Див. також
Джерела
- Герасимов И. П., Марков К. К. Четвертичная геология. — М., 1939. (рос.)
- Pazynych V. The potential energy of the ice caps as an additional energy source for accelerate the deglaciation and global warming [ 16 січня 2021 у Wayback Machine.]
- The Glaciology against Psychics, Who will winner
- Пазинич В. І як би ми жили без Дніпровського льодовика? http://geografica.net.ua/publ/sattti/statti_ukrajinskikh_naukovciv/i_jak_bi_mi_zhili_bez_dniprovskogo_lodovika/82-1-0-1150 [ 27 травня 2016 у Wayback Machine.]