www.wikidata.uk-ua.nina.az

Рісський гляціал Ріський гляціал нім Riß Kaltzeit передостаннє зледеніння гляціал Альп плейстоценової епохи Датується по

Рісський гляціал

Ріський гляціал (нім. Riß-Kaltzeit)  — передостаннє зледеніння (гляціал) Альп плейстоценової епохи. Датується по-різному від 300 000 до 130 000 років тому та від 347 000 до 128 000 років тому. Збігається із Заалеським гляціалом[de] Північної Німеччини. Назву дали Альбрехт Пенк та Едуард Брюкнер[de], які назвали це похолодання на честь річки Ріс[de] (нім. Riß [rɪs]) у Верхній Швабії[de] у своєму тритомному творі «Альпи у льодовиковий період» (Die Alpen im Eiszeitalter), опублікованому в 1901—1909 роках.

Терени розповсюдження Мідельського і Ріського гляціалів (синім) та Вюрмського гляціалу (фіолетивим)

Класифікація Редагувати

Типова місцевість розташована поблизу Біберах-на-Рісі на північний схід від Рейнського льодовика[de]. Результати, отримані за понад століття дослідження, показують, що майже в усі льодовикові періоди ця місцевість зазнавала зледеніння. Вчені вважають, що загалом було від восьми до п'ятнадцяти зледенінь За часів Ріського гляціалу було декілька етапів розвитку льодовикового щита, так що його можна розділити на інтерстадіали та стадіали[en] та принаймні один досі неназваний теплий період.

Сучасна класифікація відрізняється від початкової класифікації Пенка. За стратиграфічною таблицею Німеччини 2002 року початок Ріського гляціалу був кінцем Гольштейнського інтергляціалу[en] (на Альпійському передгір'ї інтергляціал Міндель-Ріс, згідно Samerbe, Thalgut, Praclaux та La Côte). Кінець — початок Еємського інтергляціалу (Ріс-Вюрмський інтергляціал). Таким чином, це приблизно відповідає Заалеському гляціалу Північної Німеччини. Ріський гляціал відповідає морським ізотопним стадіям[en] MIS 6, 8 і 10, тобто періоду 350 000—120 000 років тому. Окремо варто відзначити Давній Рісс, — час найбільшого просування льодовика в альпійському регіоні, місцеві назви: Гаслах[de]-Міндельське[de] зледеніння (у Баварії та Австрії), Госкірхське зледеніння (у Баден-Вюртемберзі) або Великий льодовик у Швейцарії.

Перебіг і розташування Редагувати

На початку Ріського гляціалу були створені майже всі сьогоднішні долини річок. Зледеніння Альп, що розпочалось ще до Гольштейнського інтергляціалу, призвело до того, що льодовики просунулися за кілька фаз далеко до Баварського плоскогір'я, далі, ніж усі інші відомі просування льодовиків вздовж сьогоднішніх річкових долин. За часів Ріського гляціалу льодовик, ймовірно, чотири рази просувалися до Баварського та Австрійського Альпійського плоскогір'я. Перші два просування не підтверджені з певністю, оскільки вони перекриті моренами двох стадіалів кінця Ріського гляціалу, що добре простежується на північ від Альп.

На заході Ронський льодовик[de] охоплював значні площі Швейцарського плоскогір'я і доходив на півночі, до північних схилів Фальтенюра[de], а на півдні, до сьогоденного Ліона. На північному сході переходив без різкого розмежування у Лінтський[de] та Ройс[de]-Аарський льодовик; тільки гори Напф[de] не зазнали зледеніння. Далі на північний схід Ройс-Аарський льодовик поєднувався з Рейнським льодовиком. Льодовиковий щит простягався на північ аж до Швабської Юри. У Баварії Рісські морени утворюють помірно еродоване плато без боліт та озер, на якому не є новіших відкладень Вюрмського зледеніння. Гравій Рісських морен утворює нинішні високі тераси приток Дунаю.

Під час Рісського гляціалу льодовики Зальцах[de] та Дахштайн[de] були дещо меншими, ніж під час Гюнценського[de] та Міндельського[de] зледенінь, що поширювались також на хребет Гаусрук-унд-Кобернаусервальд[de] (Субальпійська моласа[de]).

Див. також Редагувати

Примітки Редагувати

  1. Walter Freudenberger; Klaus Schwerd (1996). Geologische Karte von Bayern 1:500000 mit Erläuterungen. 1 Karte + Erläuterungen + 8 Beilagen (German) (вид. 4th). Munich: Bayrisches Geologisches Landesamt. с. 238 ff. 
  2. Ueli Reinmann (2004). Auf den Spuren der Eiszeit im Raum Wangen a. A. : Neue Erkenntnisse auf Grund von bodenkundlichen Untersuchungen im Endmoränengebiet des Rhonegletschers. Jahrbuch des Oberaargaus (German) 47: 135–152. 
  3. Litt; et al, (2005) «Text»
  4. Lorraine E. Lisiecki; Maureen E. Raymo (2005). . Paleoceanography (German) 20. Архів оригіналу за 16 червня 2011. Процитовано 3 березня 2020. 
  5. ↑ Roland Walter (1992). Geologie von Mitteleuropa (German) (вид. 5th). Stuttgart: Schweizerbart’sche Verlagsbuchhandlung. с. 407. ISBN 3-510-65149-9. 
  6. Litt; et al, (2005) «Table»
  7. Eduard Stummer (1936). Die interglazialen Seen von Salzburg. Verhandlungen der Geologischen Bundesanstalt (4): 105 — через landesmuseum.at. 
    Geologische Karte von Salzburg 1:200,000 . Geologische Karten online - Texte. 2009. Архів оригіналу за 17 жовтня 2014 — через geomap.geolba.ac.at. 
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри
Дата публікації:
Riskij glyacial nim Riss Kaltzeit peredostannye zledeninnya glyacial Alp plejstocenovoyi epohi Datuyetsya po riznomu vid 300 000 do 130 000 rokiv tomu ta vid 347 000 do 128 000 rokiv tomu Zbigayetsya iz Zaaleskim glyacialom de Pivnichnoyi Nimechchini Nazvu dali Albreht Penk ta Eduard Bryukner de yaki nazvali ce poholodannya na chest richki Ris de nim Riss rɪs u Verhnij Shvabiyi de u svoyemu tritomnomu tvori Alpi u lodovikovij period Die Alpen im Eiszeitalter opublikovanomu v 1901 1909 rokah Tereni rozpovsyudzhennya Midelskogo i Riskogo glyacialiv sinim ta Vyurmskogo glyacialu fioletivim Zmist 1 Klasifikaciya 2 Perebig i roztashuvannya 3 Div takozh 4 PrimitkiKlasifikaciya RedaguvatiTipova miscevist roztashovana poblizu Biberah na Risi na pivnichnij shid vid Rejnskogo lodovika de Rezultati otrimani za ponad stolittya doslidzhennya pokazuyut sho majzhe v usi lodovikovi periodi cya miscevist zaznavala zledeninnya Vcheni vvazhayut sho zagalom bulo vid vosmi 1 do p yatnadcyati zledenin 2 Za chasiv Riskogo glyacialu bulo dekilka etapiv rozvitku lodovikovogo shita tak sho jogo mozhna rozdiliti na interstadiali ta stadiali en ta prinajmni odin dosi nenazvanij teplij period 3 Suchasna klasifikaciya vidriznyayetsya vid pochatkovoyi klasifikaciyi Penka Za stratigrafichnoyu tabliceyu Nimechchini 2002 roku pochatok Riskogo glyacialu buv kincem Golshtejnskogo interglyacialu en na Alpijskomu peredgir yi interglyacial Mindel Ris zgidno Samerbe Thalgut Praclaux ta La Cote Kinec pochatok Eyemskogo interglyacialu Ris Vyurmskij interglyacial Takim chinom ce priblizno vidpovidaye Zaaleskomu glyacialu Pivnichnoyi Nimechchini Riskij glyacial vidpovidaye morskim izotopnim stadiyam en MIS 6 8 i 10 tobto periodu 350 000 120 000 rokiv tomu 4 Okremo varto vidznachiti Davnij Riss 5 chas najbilshogo prosuvannya lodovika v alpijskomu regioni miscevi nazvi Gaslah de Mindelske de zledeninnya u Bavariyi ta Avstriyi Goskirhske zledeninnya u Baden Vyurtemberzi abo Velikij lodovik u Shvejcariyi Perebig i roztashuvannya RedaguvatiNa pochatku Riskogo glyacialu buli stvoreni majzhe vsi sogodnishni dolini richok Zledeninnya Alp sho rozpochalos she do Golshtejnskogo interglyacialu prizvelo do togo sho lodoviki prosunulisya za kilka faz daleko do Bavarskogo ploskogir ya dali nizh usi inshi vidomi prosuvannya lodovikiv 5 vzdovzh sogodnishnih richkovih dolin Za chasiv Riskogo glyacialu lodovik jmovirno chotiri razi prosuvalisya do Bavarskogo ta Avstrijskogo Alpijskogo ploskogir ya Pershi dva prosuvannya ne pidtverdzheni z pevnistyu oskilki voni perekriti morenami dvoh stadialiv kincya Riskogo glyacialu sho dobre prostezhuyetsya na pivnich vid Alp 6 Na zahodi Ronskij lodovik de ohoplyuvav znachni ploshi Shvejcarskogo ploskogir ya i dohodiv na pivnochi do pivnichnih shiliv Faltenyura de a na pivdni do sogodennogo Liona Na pivnichnomu shodi perehodiv bez rizkogo rozmezhuvannya u Lintskij de ta Rojs de Aarskij lodovik tilki gori Napf de ne zaznali zledeninnya Dali na pivnichnij shid Rojs Aarskij lodovik poyednuvavsya z Rejnskim lodovikom Lodovikovij shit prostyagavsya na pivnich azh do Shvabskoyi Yuri U Bavariyi Risski moreni utvoryuyut pomirno erodovane plato bez bolit ta ozer na yakomu ne ye novishih vidkladen Vyurmskogo zledeninnya Gravij Risskih moren utvoryuye ninishni visoki terasi pritok Dunayu 5 Pid chas Risskogo glyacialu lodoviki Zalcah de 7 ta Dahshtajn de buli desho menshimi nizh pid chas Gyuncenskogo de ta Mindelskogo de zledenin sho poshiryuvalis takozh na hrebet Gausruk und Kobernauservald de Subalpijska molasa de Div takozh RedaguvatiPeredostannij lodovikovij periodPrimitki Redaguvati Walter Freudenberger Klaus Schwerd 1996 Geologische Karte von Bayern 1 500000 mit Erlauterungen 1 Karte Erlauterungen 8 Beilagen German vid 4th Munich Bayrisches Geologisches Landesamt s 238 ff Ueli Reinmann 2004 Auf den Spuren der Eiszeit im Raum Wangen a A Neue Erkenntnisse auf Grund von bodenkundlichen Untersuchungen im Endmoranengebiet des Rhonegletschers Jahrbuch des Oberaargaus German 47 135 152 Litt et al 2005 Text Lorraine E Lisiecki Maureen E Raymo 2005 A Plio Pleistocene Stack of 57 Globally Distributed Benthic d18O Records Paleoceanography German 20 Arhiv originalu za 16 chervnya 2011 Procitovano 3 bereznya 2020 a b v Roland Walter 1992 Geologie von Mitteleuropa German vid 5th Stuttgart Schweizerbart sche Verlagsbuchhandlung s 407 ISBN 3 510 65149 9 Litt et al 2005 Table Eduard Stummer 1936 Die interglazialen Seen von Salzburg Verhandlungen der Geologischen Bundesanstalt 4 105 cherez landesmuseum at Geologische Karte von Salzburg 1 200 000 20 19 18 Vorstossschotter Grund und Endmorane Hochterrasse Riss Geologische Karten online Texte 2009 Arhiv originalu za 17 zhovtnya 2014 cherez geomap geolba ac at Otrimano z https uk wikipedia org w index php title Risskij glyacial amp oldid 37281360