www.wikidata.uk-ua.nina.az

Передостанній льодовиковий період Передостання льодовиковий період місцеві назви зледенінь московське заальське тощо PGP

Передостанній льодовиковий період

Передостання льодовиковий період (місцеві назви зледенінь — московське, заальське тощо; PGP — від Penultimate Glacial Period) — льодовиковий період, що належить другій половині середнього неоплейстоцену, близько 190-130 тисяч років тому (морська ізотопна стадія[en]) 6), передостання (перед останнім льодовиковим періодом) з великих четвертинних епох покривних заледенінь на Землі Йому передував інтергляціал близько 250-190 тис. років тому - відносно теплий період, що відокремлює передостаннє заледеніння від максимального дніпровського заледеніння (300-250 тис. років тому) у середньому неоплейстоцені Закінчився еемським інтергляціалом близько 130 тисяч років тому .

Локальні назви Редагувати

Передостанній льодовиковий період у науковій літературі набагато частіше зустрічається у вигляді місцевих назв континентальних заледенінь. На Східноєвропейській рівнині він має назву Московського, у Західному Сибіру - Тазовського , на Середньоєвропейській рівнині — Заальського, в Альпах — Рисського, у Північній Америці — Іллінойського.

Межі Редагувати

Східноєвропейська рівнина Редагувати

Південна межа Московського зледеніння проходила з південного заходу на північний схід Московської області. У Білорусії заледеніння називають Созьким. Під час зледеніння льодовик просунувся приблизно до північної межі Білоруського Полісся. За час Созького заледеніння сформувався рельєф Білоруського пасма . Основною стадією в Созькому заледенінні є Ошмянська, під час якої утворилися Дзержинський, Кам'яногірський, Загорський кутові масиви та Заславська, Свислоцька гляціодепресії .

Як самостійний льодовиковий період Московське заледеніння виділили порівняно недавно. Деякі дослідники, як і раніше, трактують Московське заледеніння як одну зі стадій Дніпровського заледеніння , або як одну зі стадій більшого і тривалого попереднього заледеніння. За дослідницькими кліматичними даними за останні 5 млн років періоди Дніпровського та Московського заледенінь перекриваються, тому московське заледеніння трактується як одна зі стадій дніпровського заледеніння .

Західна Європа Редагувати

Основним центром заледеніння, звідки покривні льодовики насувалися на області Північної та Середньої Європи, було Скандинавське нагір'я. Одночасно великі заледеніння захоплюють гірські хребти Європи, насамперед Альпи. У період найбільшого охоплення льодом були покриті вся Ірландія та майже вся Велика Британія. Південна межа його в центральній Європі доходила до гирла Рейну, до піднесеної смуги Середньонімецьких гір, у його зоні опинилися басейни річок Одер та Вісла аж до Північних Карпат.

Північна Америка Редагувати

Іллінойське, як і Вісконсинське заледеніння поширювалися від Лабрадорського центру заледеніння. Південна межа максимального Іллінойського заледеніння проходила від мису Код на Атлантичному узбережжі через острів Лонг-Айленд, на півдні штату Нью-Йорк, через штати Пенсільванія, Огайо, Іллінойс до річки Міссісіпі у 37°30′ пн.ш. Далі край льодовика повертав на NW течією річки Міссурі і перетинав Кордильєри між верхів'ями р. Міссурі та південною околицею о. Ванкувер .

Термін (від Іллінойс - штат США) запропонований Чемберліном у 1896 році.

Альпи Редагувати

Мапа Рісського зледеніння в Альпах

Це зледеніння було максимальним в Альпах за весь четвертинний період ), близько 350-187 тисяч років тому . У Рисі виділяють дві стадії наступу льодовиків (Ріс I та Ріс II), між якими було суттєве потепління .

Епоха Рісського зледеніння (від нім. Riss — Ріс, притока Дунаю) була виділена А. Пенком та Е. Брюкнером в 1909 разом з іншими альпійськими зледеніннями: Гюнц, Міндель, Вюрм.

Стратиграфія Редагувати

Московська морена, розкрита шурфом

На Східноєвропейській рівнині відкладення московського заледеніння належать до московського горизонту. Останній (QII6, QIIms) — регіональний стратиграфічний підрозділ четвертинного періоду. Відповідає 6-го ступеня середнього неоплейстоцену. Виділяється в центрі, на півночі та північному заході європейської частини Росії . Представлений льодовиковими, озерно-льодовиковими[ru], морськими, річковими та іншими відкладеннями .

Московська морена (gQ II-6 ) на території Руської рівнини представлена ​​червоно-бурими легкими та середніми суглинками, супісками з включеннями гравію, гальки, щебеню та валунів , а також лінз пісків у кількості від 5 до 30%. Щільність московської морени 2,1-2,3 г/см³ . Потужність московської морени зазвичай не перевищує 15 м . Суглинки морени щільні, вологі, тугопластичні.

Як правило московська морена перекрита малопотужним (1-2 м) пластом покривних суглинків, але в промоїнах може виходити на поверхню. У московській морені зустрічаються валуни та брили вивержених порід, а також дрібніші уламки карбонатних порід.

Примітки Редагувати

  1. R.P. Cole; J.D.L. White; D.B. Townsend; G.S. Leonard; C.E. Conway. Glaciovolcanic emplacement of an intermediate hydroclastic breccia-lobe complex during the penultimate glacial period (190–130 ka), Ruapehu volcano, New Zealand (англ.) // GSA Bulletin. — 2020-09-01. — Vol. 132, iss. 9-10. — P. 1903–1913. — doi:10.1130/B35297.1
  2. Stephen J. Burns, Lisa Kanner Welsh, Nick Scroxton, Hai Cheng & R. Lawrence Edwards. Millennial and orbital scale variability of the South American Monsoon during the penultimate glacial period (англ.) // Scientific Reports. — 2019-02-04. — Vol. 9, iss. 1. — P. 1234. — doi:10.1038/s41598-018-37854-3.
  3. ↑ Московское оледенение // Большая советская энциклопедия : [в 30 т.] / гл. ред. А. М. Прохоров. — 3-е изд. — М. : Советская энциклопедия, 1969—1978. Еємський інтергляціал
  4. Donald Rapp. Ice Ages and Interglacials: Measurements, Interpretation and Models. Springer, 2009. С. 85.
  5. Межрегиональная стратиграфическая схема квартера территории Российской Федерации. оригіналу за 27 вересня 2020. Процитовано 28 листопада 2020. 
  6. (рос.). belkamen.com. Архів оригіналу за 30 червня 2015. Процитовано 31 травня 2012. 
  7. Архів оригіналу за 18 травня 2022. Процитовано 4 вересня 2022. 
  8. Московское оледенение — статья из Большой советской энциклопедии
  9. Серебряный Л. Р. Сколько оледенений было в четвертичном периоде? // Древнее оледенение и жизнь / Ответственный редактор Член-корреспондент АН СССР Г. А. Авсюк. — М.: Наука, 1980. — С. 35–48.
  10. ↑ Брей У., Трамп Д. Археологический словарь: Пер. с англ. — М.: Прогресс, 1990 — С. 211, 301. — ISBN 5-01-002105-6
  11. РИСС — Геологический толковый словарь.
  12. РИСС — Геологический толковый словарь. оригіналу за 17 вересня 2019. Процитовано 28 листопада 2020. 
  13. Коллектив авторов. Строение и история развития литосферы. — Litres, 2017-09-14. — 1397 с. — ISBN 9785457698062.
  14. Machine А. В. Сидоренко. Геология СССР. — Рипол Классик. — 503 с.
  15. Гаряинов В. А. Вопросы геологии Южного Урала и Поволжья: Проблемы карста. — Alexander Doweld, 1978-05-22. — 133 с.
  16. О ГЕНЕЗИСЕ ВАЛУННЫХ СУГЛИНКОВ СЕВЕРО-ВОСТОКА ЕВРОПЕЙСКОЙ ЧАСТИ СССР В СВЯЗИ С НОВЫМИ НАХОДКАМИ ПЛОСКО-ВЫПУКЛЫХ ВАЛУНОВ (Представлено академиком В.В. Меннером 6·V·1969). оригіналу за 13 липня 2019. Процитовано 26 травня 2019. 
  17. Геологическое строение района. www.rrec.ru. оригіналу за 16 серпня 2016. Процитовано 3 липня 2016. 
  18. . Архів оригіналу за 19 серпня 2016. Процитовано 3 липня 2016. 
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри
Дата публікації:
Peredostannya lodovikovij period miscevi nazvi zledenin moskovske zaalske tosho PGP vid Penultimate Glacial Period lodovikovij period sho nalezhit drugij polovini serednogo neoplejstocenu blizko 190 130 tisyach rokiv tomu morska izotopna stadiya en 6 peredostannya pered ostannim lodovikovim periodom z velikih chetvertinnih epoh pokrivnih zaledenin na Zemli 1 2 Jomu pereduvav interglyacial blizko 250 190 tis rokiv tomu vidnosno teplij period sho vidokremlyuye peredostannye zaledeninnya vid maksimalnogo dniprovskogo zaledeninnya 300 250 tis rokiv tomu u serednomu neoplejstoceni 3 Zakinchivsya eemskim interglyacialom blizko 130 tisyach rokiv tomu 4 Zmist 1 Lokalni nazvi 2 Mezhi 2 1 Shidnoyevropejska rivnina 2 2 Zahidna Yevropa 2 3 Pivnichna Amerika 2 4 Alpi 3 Stratigrafiya 4 PrimitkiLokalni nazvi RedaguvatiPeredostannij lodovikovij period u naukovij literaturi nabagato chastishe zustrichayetsya u viglyadi miscevih nazv kontinentalnih zaledenin Na Shidnoyevropejskij rivnini vin maye nazvu Moskovskogo u Zahidnomu Sibiru Tazovskogo 5 na Serednoyevropejskij rivnini Zaalskogo v Alpah Risskogo u Pivnichnij Americi Illinojskogo Mezhi RedaguvatiShidnoyevropejska rivnina Redaguvati Pivdenna mezha Moskovskogo zledeninnya prohodila z pivdennogo zahodu na pivnichnij shid Moskovskoyi oblasti U Bilorusiyi zaledeninnya nazivayut Sozkim Pid chas zledeninnya lodovik prosunuvsya priblizno do pivnichnoyi mezhi Biloruskogo Polissya Za chas Sozkogo zaledeninnya sformuvavsya relyef Biloruskogo pasma 6 Osnovnoyu stadiyeyu v Sozkomu zaledeninni ye Oshmyanska pid chas yakoyi utvorilisya Dzerzhinskij Kam yanogirskij Zagorskij kutovi masivi ta Zaslavska Svislocka glyaciodepresiyi 7 Yak samostijnij lodovikovij period Moskovske zaledeninnya vidilili porivnyano nedavno Deyaki doslidniki yak i ranishe traktuyut Moskovske zaledeninnya yak odnu zi stadij Dniprovskogo zaledeninnya 3 abo yak odnu zi stadij bilshogo i trivalogo poperednogo zaledeninnya Za doslidnickimi klimatichnimi danimi za ostanni 5 mln rokiv periodi Dniprovskogo ta Moskovskogo zaledenin perekrivayutsya tomu moskovske zaledeninnya traktuyetsya yak odna zi stadij dniprovskogo zaledeninnya 8 Zahidna Yevropa Redaguvati Osnovnim centrom zaledeninnya zvidki pokrivni lodoviki nasuvalisya na oblasti Pivnichnoyi ta Serednoyi Yevropi bulo Skandinavske nagir ya Odnochasno veliki zaledeninnya zahoplyuyut girski hrebti Yevropi nasampered Alpi U period najbilshogo ohoplennya lodom buli pokriti vsya Irlandiya ta majzhe vsya Velika Britaniya Pivdenna mezha jogo v centralnij Yevropi dohodila do girla Rejnu do pidnesenoyi smugi Serednonimeckih gir u jogo zoni opinilisya basejni richok Oder ta Visla azh do Pivnichnih Karpat Pivnichna Amerika Redaguvati Illinojske yak i Viskonsinske zaledeninnya poshiryuvalisya vid Labradorskogo centru zaledeninnya Pivdenna mezha maksimalnogo Illinojskogo zaledeninnya prohodila vid misu Kod na Atlantichnomu uzberezhzhi cherez ostriv Long Ajlend na pivdni shtatu Nyu Jork cherez shtati Pensilvaniya Ogajo Illinojs do richki Missisipi u 37 30 pn sh Dali kraj lodovika povertav na NW techiyeyu richki Missuri i peretinav Kordilyeri mizh verhiv yami r Missuri ta pivdennoyu okoliceyu o Vankuver 9 Termin vid Illinojs shtat SShA zaproponovanij Chemberlinom u 1896 roci Alpi Redaguvati Dokladnishe Risskij glyacial nbsp Mapa Risskogo zledeninnya v AlpahCe zledeninnya bulo maksimalnim v Alpah za ves chetvertinnij period 10 blizko 350 187 tisyach rokiv tomu 10 U Risi vidilyayut dvi stadiyi nastupu lodovikiv Ris I ta Ris II mizh yakimi bulo suttyeve poteplinnya 11 Epoha Risskogo zledeninnya vid nim Riss Ris pritoka Dunayu bula vidilena A Penkom ta E Bryuknerom v 1909 12 razom z inshimi alpijskimi zledeninnyami Gyunc Mindel Vyurm Stratigrafiya Redaguvati nbsp Moskovska morena rozkrita shurfomNa Shidnoyevropejskij rivnini vidkladennya moskovskogo zaledeninnya nalezhat do moskovskogo gorizontu Ostannij QII6 QIIms 13 regionalnij stratigrafichnij pidrozdil chetvertinnogo periodu Vidpovidaye 6 go stupenya serednogo neoplejstocenu Vidilyayetsya v centri na pivnochi ta pivnichnomu zahodi yevropejskoyi chastini Rosiyi 14 Predstavlenij lodovikovimi ozerno lodovikovimi ru morskimi richkovimi ta inshimi vidkladennyami 15 Moskovska morena gQ II 6 na teritoriyi Ruskoyi rivnini predstavlena chervono burimi legkimi ta serednimi suglinkami supiskami z vklyuchennyami graviyu galki shebenyu ta valuniv 16 a takozh linz piskiv u kilkosti vid 5 do 30 Shilnist moskovskoyi moreni 2 1 2 3 g sm 17 Potuzhnist moskovskoyi moreni zazvichaj ne perevishuye 15 m 18 Suglinki moreni shilni vologi tugoplastichni Yak pravilo moskovska morena perekrita malopotuzhnim 1 2 m plastom pokrivnih suglinkiv ale v promoyinah mozhe vihoditi na poverhnyu U moskovskij moreni zustrichayutsya valuni ta brili viverzhenih porid a takozh dribnishi ulamki karbonatnih porid Primitki Redaguvati R P Cole J D L White D B Townsend G S Leonard C E Conway Glaciovolcanic emplacement of an intermediate hydroclastic breccia lobe complex during the penultimate glacial period 190 130 ka Ruapehu volcano New Zealand angl GSA Bulletin 2020 09 01 Vol 132 iss 9 10 P 1903 1913 doi 10 1130 B35297 1 Stephen J Burns Lisa Kanner Welsh Nick Scroxton Hai Cheng amp R Lawrence Edwards Millennial and orbital scale variability of the South American Monsoon during the penultimate glacial period angl Scientific Reports 2019 02 04 Vol 9 iss 1 P 1234 doi 10 1038 s41598 018 37854 3 a b Moskovskoe oledenenie Bolshaya sovetskaya enciklopediya v 30 t gl red A M Prohorov 3 e izd M Sovetskaya enciklopediya 1969 1978 Eyemskij interglyacial Donald Rapp Ice Ages and Interglacials Measurements Interpretation and Models Springer 2009 S 85 Mezhregionalnaya stratigraficheskaya shema kvartera territorii Rossijskoj Federacii Arhiv originalu za 27 veresnya 2020 Procitovano 28 listopada 2020 Oledeneniya ros belkamen com Arhiv originalu za 30 chervnya 2015 Procitovano 31 travnya 2012 Aktualnye problemy geologii i poiskov mestorozhdenij poleznyh iskopaemyh Materialy V Universitetskih geologicheskih chtenij Pod red V P Samodurova Mn 2011 S 63 102 s Arhiv originalu za 18 travnya 2022 Procitovano 4 veresnya 2022 Moskovskoe oledenenie statya iz Bolshoj sovetskoj enciklopedii Serebryanyj L R Skolko oledenenij bylo v chetvertichnom periode Drevnee oledenenie i zhizn Otvetstvennyj redaktor Chlen korrespondent AN SSSR G A Avsyuk M Nauka 1980 S 35 48 a b Brej U Tramp D Arheologicheskij slovar Per s angl M Progress 1990 S 211 301 ISBN 5 01 002105 6 RISS Geologicheskij tolkovyj slovar RISS Geologicheskij tolkovyj slovar Arhiv originalu za 17 veresnya 2019 Procitovano 28 listopada 2020 Kollektiv avtorov Stroenie i istoriya razvitiya litosfery Litres 2017 09 14 1397 s ISBN 9785457698062 Machine A V Sidorenko Geologiya SSSR Ripol Klassik 503 s Garyainov V A Voprosy geologii Yuzhnogo Urala i Povolzhya Problemy karsta Alexander Doweld 1978 05 22 133 s O GENEZISE VALUNNYH SUGLINKOV SEVERO VOSTOKA EVROPEJSKOJ ChASTI SSSR V SVYaZI S NOVYMI NAHODKAMI PLOSKO VYPUKLYH VALUNOV Predstavleno akademikom V V Mennerom 6 V 1969 Arhiv originalu za 13 lipnya 2019 Procitovano 26 travnya 2019 Geologicheskoe stroenie rajona www rrec ru Arhiv originalu za 16 serpnya 2016 Procitovano 3 lipnya 2016 http www grandgeo ru science kvi 16 16 pdf Arhiv originalu za 19 serpnya 2016 Procitovano 3 lipnya 2016 Otrimano z https uk wikipedia org w index php title Peredostannij lodovikovij period amp oldid 40128146