Окса́на Володи́мирівна Ди́ка (лат. Oksana Dyka, 16 червня 1978, Буки, Житомирський район, Житомирська область) — українська оперна співачка, сопрано.
| Оксана Дика лат. Oksana Dyka | |
|---|---|
| Основна інформація | |
| Повне ім'я | Дика Оксана Володимирівна |
| Дата народження | 16 червня 1978 (45 років) |
| Місце народження | Буки, Житомирський район, Житомирська область, Українська РСР, СРСР |
| Роки активності | 2003 — тепер. час |
| Громадянство | Україна |
| Професії | оперна співачка |
| Освіта | Національна музична академія України імені П. І. Чайковського (2004) |
| Співацький голос | сопрано |
| Інструменти | вокал[d] |
| Жанри | класична музика |
Життєпис Редагувати
Народилася на Житомирщині в музичній родині: батько грав на баяні та гітарі, мама співала. У 1981 році сім'я переїхала до Києва, де Оксана почала вчитися грати на баяні.
Вокальні здібності у Оксани зауважив Петро Коваль — соліст Національного народного хору України імені Верьовки, який, після двох років занять у студії хору, порадив їй вступити до Київської консерваторії. Тут вона була єдиною дівчиною в класі професора, Народного артиста — Миколи Кондратюка (1931—2006), який набирав баритонів і басів. Після його смерті перейшла до класу Народної артистки України — Марії Стеф'юк.
Ще студенткою стала лавреаткою міжнародних конкурсів співаків:
- 2001 — Міжнародний конкурс вокалістів імені Івана Алчевського (Алчевськ, 3-я премія),
- 2002 — Міжнародний музичний конкурс імені Миколи Лисенка (Київ, 1-а премія),
- 2003 — Третій міжнародний конкурс оперних співаків Соломії Крушельницької (Львів, 2-а премія),
- 2004 — Міжнародний конкурс вокалістів імені А. Александровської (Мінськ, 1-а премія).
У 2004 році закінчила Національну музичну академію України імені Петра Чайковського. З 2003 до 2007 року співала як солістка у Національній опері України імені Тараса Шевченка.
У 2003 році виграла Міжнародний оперний конкурс у Марселі, що дало можливість виступити у ролі Тоски в Національній опері міста Монпельє в 2005 році. У цьому ж році знову співала партію Тоски, разом з Сергієм Лейферкусом як Скарпіа, на Далгалському оперному фестивалі в Швеції. 2008 року вона ще раз співала цю партію у Римському оперному театрі (режисер Франко Дзефіреллі) і в античному римському амфітеатрі — Арена ді Верона.
2011 року молода виступила на сцені міланського театру Ла Скала, де підкорила вимогливу італійську публіку в головній партії опери «Тоска» Джакомо Пуччіні. Постановку опери здійснив швейцарський режисер Люк Бонді.
Дебют Оксани Дикої в Нью-Йоркській Метрополітен-опера відбувся в 2014 році, з партією Ярославни в опері Бородіна «Князь Ігор». У наступному сезоні вона виступила в Метрополітен-опера у ролі Аїди.
У жовтні та листопаді 2017 року виконувала головну роль принцеси в опері «Турандот» у постановці Франко Дзефіреллі з Олександром Антоненком, а згодом Арнольдом Ровлсом, у ролі Калафа, Марією Агрестою у ролі Лю, та Джеймсом Моррісом[en] у ролі Тимура під керівництвом Карла Ріцці[it] в Метрополітен-опера.
Співпрацювала з диригентами Д. Баренбоймом, З. Метою, Д. Конлоном[en], Л. Слаткіним, К. Ріцці[it].
Примітки Редагувати
- Оксана Дика: «Опера — магічне мистецтво» [ 20 листопада 2016 у Wayback Machine.] OperaNews 18.08.2013 (рос.)
- Дика Оксана Володимирівна [ 11 серпня 2017 у Wayback Machine.] esu.com.ua
- Голос України в театрі Ла Скала [ 28 січня 2016 у Wayback Machine.] Дзеркало тижня 18.03.2011
- Метрополітен-опера потребує оновлення тіньової статевої політики інсценування «Турандот» [ 12 липня 2020 у Wayback Machine.] observer.com 10.16.2017 (англ.)
- «Турандот»: Арія «У цьому палаці» [ 3 серпня 2020 у Wayback Machine.] youtube.com (італ.)
- Оксана Дика opera.lviv.ua
Посилання Редагувати
- Оксана Дика. Опера «Аїда» «Qui Radamès verra .. O patria mia» // youtube
- Оксана Дика. Опера «Тоска» «Vissi d'arte» // youtube [ 31 березня 2016 у Wayback Machine.]
- Хосе Кура, Оксана Дика. Опера «Паяци» «No, Pagliaccio non son» // youtube