Джордж Вашингтон Ламберт або Джордж Ламберт (англ. George Washington Lambert; 13 вересня, 1873, Санкт-Петербург — 28 травня, 1930, Кобіті) — художник, представник реалізму на зламі 19-20 ст., емігрант у Австралію. Скульптор і викладач Лондонської школи мистецтв.
| Джордж Ламберт | |
|---|---|
| англ. George Washington Lambert | |
| | |
| « Автопортрет» | |
| Народження | 13 вересня 1870 Санкт-Петербург, Російська імперія |
| Смерть | 28 травня 1930 (59 років) |
| Кобіті, Австралія | |
| Поховання | South Head Cemeteryd |
| Національність | англієць |
| Країна | Австралія |
| Жанр | живопис |
| Діяльність | художник |
| Напрямок | реалізм, помірний академізм англійського зразка |
| Вплив | британські художники |
| Член | Королівська академія мистецтв |
| Твори | портрети, пейзажі, батальні картини, побутовий жанр |
| Батько | George Washington Lambertd |
| Мати | Annie Matilda Firthd |
| У шлюбі з | Amelia Beatrice Abselld |
| Діти | Constant Lambertd і Maurice Lambertd |
| Нагороди | |
| | |
| Джордж Вашингтон Ламберт у Вікісховищі |
Життєпис, ранні роки Редагувати
Майбутній художник народився у Санкт-Петербурзі. Батько, інженер-залізничник зі Сполучених Штатів, працював у Росії за контрактом.
Батько помер і мати (Энни Матільда Ферт, англійка за походженням) перебралась на житло у місто Вюртемберг, Німеччина, до власного батька.
В родині Ламберт було три сестри і син. Вони вирішили перебратися на житло у Австралію. 20 січня 1887 року вони прибули у місто Сідней. Хлопцю було на той час вісім років.
Художня освіта Редагувати
Починав працювати у торгівлі текстильними виробами. Але переконався, що його це не влаштовує і подався у художники. На щастя, виявив художні здібності. З 1894 року він почав давати власні картини на виставки у Товариство художників і Художнє товариство Австралії. 1899 року він виграв премію Річарда Вінна, засновану 1897 року, котру присуждали за пейзажні і скульптурні твори. Премія була серед престижних у австрало-британському суспільстві. Невдовзі (1896 року) він став учнем художньої школи Джуліана Аштона (1851—1942) у місті Сідней. Він також отримав стипендію від уряду штату Новий Південний Уельс у 150 фунтів. Ці гроші він витратив на перебування у Парижі, де разом із приятелем (Хью Рамсеєм, молодим художником) навчався у академії Колароссі. Потім перебрався у Лондон, де виставив власні твори у Королівській академії. На життя заробляв створенням портретів на замову. До лондонського періоду життя належить його картина "Сонет", в котрій були надзвичайно відчутні впливи британської літератури і буржуазної добропорядності. За картину "Сонет" Джордж Ламберт 1911 року отримав премію на виставці у місті Барселона. В Лондоні починав як художник книг і часописів, робив ілюстрації для журналів «Кассель» та «Пелл мелл».
Художня манера Редагувати
Художник швидко виробився у модного портретиста, художня техніка котрого мала щось наближене до художньої техніки портретиста кінця 18 ст. Генрі Реберна з її узагальненням, локальним колоритом, відмовою від дрібниць і широким мазком.
Під час перебування в Європі митця зацікавили твори Пітера Пауля Рубенса, а також Дієго Веласкеса. Ранні композиції Веласкеса (з їх темним, монохромним колоритом і двома, трьома персонажами) зацікавили настільки, що Джордж Ламберт створив декілька власних композицій з урахуванням монохромного колорита та небагатьма персонажами (два-три), але у власній інтерпретації і у побутових ситуаціях. Серед них — «Французька хазяйка (з дружиною і сином художника)», «Майстерня художника (з автопортретом і моделлю у військовому строї)», «Кінний портрет хлопчика (з нянькою)». Художник полюбляв коней і поні і при нагоді охоче вводив коней у власні картини.
Якщо у замовних портретах Ламберт сміливо показував злами психології нудьгуючих дам доби декаданса, в побутових монохромних картинах перебувала атмосфера тиші і печатка внутрішніх рухів свідомості, атмосфера неприбраності, непарадності і значущості побутового дня, значущості побутової ситуації.
Офіційний військовий художник Редагувати
В роки першої світової війни художник перебував у Лондоні, де звернувся до батального живопису і портретів військових. В той період його прихильницею і меценаткою була пані Тея Мері Проктор, парадний портрет котрої він створив теж. Ламберт став офіційним військовим австралійським художником 1917 року. Серед творів військової тематики — висадка військових 1915 року на півострові Галліполі у Туреччині та «Сержант легкої кавалерії».
Повернення у Австралію Редагувати
1921 року художник повернувся до Австралії. 1921 рік був у чомусь порубіжним і для художника, і для його дружини. Вони мали право не оприлюднювати власне приватне життя як і інші добропорядні буржуа. Формально дружина залишилась у Лондоні, аби дати двом синам пристойні виховання і освіту.
Джордж Вашингтон Ламберт повернувся у Австралію без дітей і дружини, але його зустрічали як героя війни. Того ж року у місті Мельбурн була проведена персональна виставка художника. 1922 року надійшло повідомлення, що майстерного художника обрали у члени Лондонської Королівської академії мистецтв.
В твори художника прийшли пейзажі Австралії, але вони подані крізь досвід британського життя і досвід свідка 1-ї світової війни. Ламбер часто відвідував сільську садибу колишнього полковника Грінвілла Райлі, розташовану у Мішелаго. Серед значимих австралійських пейзажів цієї пори « Донька переселенця (донька Грінвілла Райлі)» та " Пейзаж Мішелаго ".
Нові якості отримують і його пізні портрети, особливо "Портрет місіс Анні Мердок " з його простотою композиції і психологічною характеристикою немолодої пані. За цей портрет митець отримав премію Арчибальда, практино вищу премію за досягнення у портретному жанрі Австралії.
Джордж Ламберт як австралійський скульптор Редагувати
1923 року Австралійський військовий меморіал надав художникові порожні приміщення колишнього військового шпиталю для закінчення праці над картинами батального жанру. Джордж Вашингтон Ламберт оселився там і працював не тільки як художник. Він звернувся до створення скульптур. Рада гімназії англіканської церкви у Вікторії того ж 1923 р. замовила йому монумент на честь вісімдесяти восьми юнаків, що загинули у роки 1-ї світової війни. Створення монумента відбилося також у створенні чергового автопортрета Ламберта з фігурою для замовленого монумента.
Але славу скульптора йому приніс монумент на честь австралійського письменника Генрі Ловсона (1867—1922). І хоча той зловживав алкоголем і допився до божевілля, його зарахували до класиків місцевої літератури, ховали з державними урочистостями, шануючи не його алкоголізм, а творчість.
Ламберт не пішов шляхом приховування недоліків особи письменника і подав його у монументі немолодим і зовнішньо непривабливим, з незграбним жестом рук, у оточенні непородного собаки та якогось босяка. За задумом обидві фігури на монументі — це дві іпостасі письменника у різному віці.
Власна родина Редагувати
У вересні 1900 року він узяв шлюб із пані Емі Беатріс Абсель. В родині будо двоє синів. Старший Моріс стане англійським скульптором. Молодший Леонард Констант став композитором і диригентом.
Неповний перелік обраних творів Редагувати
- «Сільська ідилія у хащах», 1896;
- «Старий Джой» (погруддя), 1898;
- «Пані і служанка Лотті» (« Леді і лотті»);
- «Автопортрет» (різні варіанти);
- «Хью Рамсей», (художник, погруддя), 1902;
- «Місс Тея Мері Проктор», 1903;
- «Кінний портрет хлопчика з нянькою», 1905;
- «Сібілла Волкер в червоній сукні з золотом», 1905;
- «Купання у ставку», 1908;
- «Майстерня художника», 1909;
- «Святковий день у Ессексі», 1910;
- «Вільям Елісон Рассел в білому», 1910;
- «У лікаря», 1910;
- «Танцівниця», 1911;
- «Портрет акторки перед дзеркалом», 1913;
- «Поважн і особи» або «Алегорія самозакоханості», 1914;
- «Битва під горою Ройстон у серпні 1916 року»;
- «Пейзаж. Шлях до Єріхона», 1918;
- «Посмішка фавна»;
- «Маска (алегорія)», 1911 р., Ермітаж
- «Донька переселенця»
- «Сержант легкої кавалерії», 1920;
- «Біла перчатка», 1921, Художня галерея Нового Південного Уельсу;
- «Стрижка овець», 1921;
- «Міссіз Анна Мердок», 1927.
Малюнки художника Редагувати
Портрети роботи Ламберта Редагувати
Галерея обраних творів Редагувати
Див. також Редагувати
Джерела Редагувати
- A. Lambert, Thirty Years of an Artist's Life (Syd, 1977)
- http://adb.anu.edu.au/biography/lambert-george-washington-7014 [ 25 березня 2016 у Wayback Machine.] (біографія)
Посилання Редагувати
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Джордж Вашингтон Ламберт
- ↑ Pas L. v. Genealogics.org — 2003.