www.wikidata.uk-ua.nina.az

Джон Сіммонс Барт У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Барт Ukrcenter Примітки John Simmons BarthНародився

Джон Сіммонс Барт

У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Барт.

Джон Сіммонс Барт
John Simmons Barth
Джон Сіммонс Барт
Народився 27 травня 1930(1930-05-27) (93 роки)
Кембридж, США
Громадянство  США
Діяльність Прозаїк
Сфера роботи література і література постмодернізму
Alma mater Джульярдська школа і Університет Джонса Гопкінса
Мова творів Англійська
Роки активності 1956 — сьогодення
Напрямок Постмодернізм, белетристика
Жанр новела,оповідання, роман
Членство Американська академія мистецтв та літератури і Американська академія мистецтв і наук
Премії National Book Award[en] 1973
 Джон Сіммонс Барт у Вікісховищі

Джон Сіммонс Барт (англ. John Simmons Barth; нар. 27 травня 1930, Кембридж, штат Мериленд) — видатний письменник американського постмодернізму, чия популярність досягла піку у 1960–1970 роках на хвилі революційних настроїв, студентських протестів, різного виду визвольних рухів. Представник так званого «неонового покоління», або покоління 30-х pp., а також школи «чорного гумору|чорний гумор», разом з такими яскравими її представниками як В. Барроуз, Т. Пінчон, Дж. П. Донліві, Д. Бартелмі та ін. Лауреат Національної книжкової премії (1972). Для розвитку американського красного письменства значення творчих новацій Джона Барта залишається незмінним, його експериментальна збірка «Загублений у кімнаті сміху»[en] (1968) та триптих «Химера»[en] (1972) входять до університетських програм і детально вивчаються.

Життя ред.

Джон Сіммонс Барт народився 27 травня 1930 у маленькому містечку Кембридж штату Меріленд. У родині було троє дітей: старший брат Білл і сестра-близнюк Джона Барта — Джилл. Після закінчення школи вступає у престижне Джуліардське музичне училище у Нью-Йорку, навчання у якому зробило свій внесок у письменницькій кар'єрі Джона Барта. Музиканта з нього не вийшло, але, як каже сам письменник, потяг до аранжування він переніс на літературу і втілив як романіст. «На краще чи на гірше, — пояснював Барт потім в одному з інтерв'ю, — моя кар'єра романіста склалася як аранжувальника. Моїй уяві найкомфортніше в старих літературних умовах: чи то в епістолярному романі, чи у класичному міфі є, так би мовити, мелодія, яку я переоркестровую для власної мети». У тому самому інтерв'ю він зізнався, що читати почав пізно — скажімо, твенівського «Гека Фінна» прочитав уперше десь у 25 років. А улюбленими вчителями вважає Шехерезаду, Гомера, Вергілія, Дж. Боккаччо, санскрит, народні оповідки. Найбільше його приваблюють, як він каже, «води оповіді» («waters of narrative»). Після закінчення музичного училища Джон Барт переходить до університету Джона Гопкінса, де ретельно вивчає англійську мову. Після закінчення університету Джон Барт займається викладацькою діяльністю, студіює літературу в Пенсильванському університеті.

Мабуть, народження під сузір'ям Близнюків зумовило мотив двійництва у багатьох творах письменника. Про сестру-близнючку він згадує в автобіографічному есе «Декілька причин, чому я розповідаю історії так, як я їх розповідаю, аніж інші історії, написані по-іншому» (1982), хоча в офіційних джерелах, присвячених Джону Барту, відомостей про неї немає (місцевий мешканець — приблизний ровесник Барта — також не міг пригадати ніякої сестри). Можливо, це навіть одна з містифікацій, створених письменником. У будь-якому разі історія з близнючкою і мотив двійництва настільки невіддільні одне від одного, що втрачається межа між дійсним і уявним, між реальним і фікційним, між життям та мистецтвом. Це стає знаком Бартового письма поряд з іншими. Такими, як, наприклад, присутній у більшості творів топос води — в океані, в затоці, — вічно мінливої, що запліднює уяву, наповнює прибережне повітря запахом солі і постійно стимулює до нових подорожей і відкриттів, тому пригоди з багатьма героями Джона Барта відбуваються на воді або біля води, і це, мабуть, зумовлено дитинством, проведеним у містечку, оточеному солоною стихією.

Навчання у школі музики Джуліарда в Нью-Йорку також зробило свій внесок до письменницької кар'єри Джона Барта, і досить вагомий. Уставленим барабанщиком він не став, але отримав дуже цінний досвід джазової імпровізації та аранжування, необхідний для формування постмодерного палімпсеста. Винайдення креативного у старих текстах визначило ще одну особливість бартівського письма: «Глибоко всередині я залишаюся аранжувальником, чиє найбільше літературне задоволення полягає у тому, щоб знайти прийнятну мелодію — стару наративну поему, класичний міф, заяложену літературну умовність, частину мого досвіду, серію літературних оглядів у „Нью-Йорк Таймс“ — і, імпровізуючи подібно до джазмена в її межах, переоркеструвати цю мелодію для моїх теперішніх цілей».

Батьки Джона Барта не належали до інтелігенції, свої літературні знання він почав отримувати лише в університеті, і то не завжди усвідомлено і дещо безсистемно. Втрата «літературної невинності» відбулася завдяки вибору факультету журналістики (що, як гадав юнак, мав якесь відношення до ведення особистого журналу) з його програмою з письма і роботі в університетській бібліотеці, що спияло відкриттю «Океану Історій», Рабле, розповідей Шехерезади. Остання стала для Джона Барта взірцем оповідача, з нею поєднується проблема автора, обговорювана у багатьох текстах письменника, вона перетворюється на персонаж його історій. Або це він, Джон Барт, стає сучасною Шехерезадою, для якої розповідати історії — означає жити. Розказування (та його засоби) не лише є важливим елементом бартівської поетики, воно перебуває у смисловому центрі кожної з 16 книг автора.

Творчість ред.

Довга літературна кар'єра Джона Барта надає можливість простежити розвиток деяких аспектів постмодернізму від його зародження, тем, які хвилювали письменника, засобів реалізації цих тем. Разом із загальноприйнятим визнанням Дж. Барта як метра постмодернізму існують також інші визначення. Так, у підручнику зарубіжної літератури XX століття під редакцією Л. Г. Андреєва творчість письменника розглядається переважно в рамках напрямку «чорного гумору», тоді, як цей термін правомірний тільки для ранньої творчості Дж. Барта (романи «Плавуча опера»[en], «Кінець шляху»[en]). Стосовно наступних творів письменника («Продавець дурману»[en], «Козеня Джайлс»[en], «Загублений в кімнаті сміху»[en], «Химера»[en], «Листи»[en] доречно вживати поняття металітератури. У пізній творчості виникає текстуальний кіберпростір, на сюжетному рівні переважають теми повсякденної сучасності («Академічна відпустка»[en], «Тайдуотерські історії. Роман»[en], «Жили-були: деяка плавуча опера»[en], «Оповідання триває. Оповідання»), які відтворюються за допомогою вже існуючих і нових прийомів оркестровки, визначаючи, таким чином, якісно новий варіант постмодернізму. Проте, хоч би які визначення для творів Дж. Барта були знайдені, головними їх рисами завжди є експериментаторство над формами письма і пародіювання, а також художнє розв'язання проблеми співвідношення тексту і дійсності, можливостей літератури та її ролі в сучасному суспільстві, присутності авторської особистості в оповіданні.

До моменту завершення першого етапу творчості (кінець 60-х — початок 70-х) Барт знаходить статус культового автора інтелектуальної еліти. Свідченням цього є, насамперед, факт визнання Барта «університетом»: до середини 70-х творчість письменника стає одним з найпопулярніших «сюжетів» наукового життя США, до нього звертаються не лише рядові книжкові оглядачі або відомі вузькому колу представники університетського середовища, але і такі авторитетні письменники і критики, як Л. Фідлер[en], І. Хассан[en], Р. Костелянець, Т. Таннер, Р. Пойріер, В. Бергонці, М. Бредбері, Дж. Гарднер, Дж. Хеллер, А. Кейзін, Ф. Карл, В. Набоков, Р. Сакенік, Дж. Олдрідж.

У цілому до 1976 року на базі творів Барта було написано 342 наукові роботи (статті в академічних збірниках і словниках, глави в підручниках і антологіях, огляди, книги і дисертації), на його книги опубліковано 216 рецензій, а про їх автора — 72 біографічних нариси, що побачили світ як на сторінках літературних журналів та університетських газет, так і в масовій пресі. До того ж, Барт стає улюбленим героєм молодих дослідників: за 10 років (з 1966 по 1976-й) було створено 66 магістерських та докторських дисертацій, у яких творчість письменника розглядалася як монографічно, так і поряд з творами інших авторів.

Два перших романи ред.

З «чорних гумористів» Дж. Барт одним з перших вийшов на авансцену, дебютувавши 1956 р. романом «Плавуча опера» («The Floating Opera»[en]). І вже цією книжкою, за влучним висловом О. Зверева, «увів у кадр абсурд», зробивши його «живою, безпосередньою, повсякденною реальністю». Тут на повну силу зазвучав бартівський «нігілізм» — абсурдним зображено все, і вижити людина може, лише визнавши цей абсурд. Дж. Клінковітц констатує відчутну наближеність творів першого періоду до французьких екзистенціалістів (А. Мальро, А. Камю) з точки зору «визнання абсолютного нігілізму». Барт, стверджує дослідник, «наростив м'язи на їхніх інтелектуальних проблемах». Це спостереження особливо точне стосовно другого бартівського роману «Кінець шляху» («The End of the Road»[en], 1958). Необхідно також констатувати, що в цьому романі тема протистояння людини і системи стає однією з чільних, апробується на різних рівнях. І хоча внаслідок такого протистояння в «лабораторних» умовах романного досвіду відбувається трагічна смерть «піддослідної» жінки, що свідчить про невирішеність контрадикції, симпатії автора, безумовно, віддано тому, хто втілює ідею індивідуальності, яка шукає своє «я» («певною мірою, я є Якобом Хорнером», — проголошує герой у першій фразі роману).

В інтерв'ю з Дж. Бедламі Барт розповідав, що два його перші романи були реалістичними, позбавленими відкритої умовності, це виявилось стримуючим моментом у роботі над третім. І тоді він винайшов те, що пізніше назвав «комічним романом». «Я, — каже Барт, — чесно думав, що винайшов цей жанр». У письменника було кілька стимулюючих мотивів. Один із них — передати «густий хаос реальності», у якому він жив. Інший — реанімувати роман як жанр, який активно прирікали на смерть тодішні «новороманісти». «Французькі романісти, — писав Барт (1972), — відкидають сюжет і характер. Але ж сюжет у романі те ж саме, що мелодія в музиці, він необхідний. І якими б переконливими не були аргументи теоретиків, котрі проголошують смерть індивідуума в часи часової культури, кожен із нас продовжує вважати себе індивідуальністю. А тому в романі необхідний характер, герой, персонаж». У полеміці як до джерела новацій Барт звертається до XVII–XVIII ст., доби становлення роману, до його авантюрного пікарескного різновиду. Там письменник знаходить іронічність авторської позиції і здатність жанру до пародії та самопародії. Всі ці якості він використовує як жанротворчі у власній праці і досягає значних успіхів: його романи 50—60-х років — захопливі, легкочитні, розважальні. «Якщо ви романіст с розвиненим темпераментом, — жартує Барт, — то все, чого ви потребуєте, — це знову винайти світ. Бог виявився не дуже поганим романістом, за винятком хіба що того, що він був реалістом». Наміром письменника було «форсувати фарс, форсувати пародію такою мірою, щоб написане набуло драматичних вимірів». Саме для цього йому був необхідний іронічний авторський погляд, суцільна іронія оповідача.

Перші два романи Джона Барта вважаються досить традиційними і не позначені такою високою долею експерименту, як його наступні твори, та буття у слові через артикуляцію життєвого досвіду стає ідино можливим, рятівним модусом життя героїв — авторів — оповідачів. Тодд Ендрю, протагоніст першого роману, ровесник століття, приміряє на себе маски (через які втілюється його ставлення до реальності) невинного юнака, святого, циніка, але нарешті долає внутрішню невдоволеність і відчуття трагізму у масці наївного автора, який. Як організатор масового шоу, лише прикидається недосвідченим простаком, а при цьому дуже спритно маніпулює реакціями глядача/читача. Джейкоб Хорнер, протагоніст другого роману, досить невдало проходить лікування від тотальної само невизначеності, породженою екзистенційною свободою вибору, захворівши на космопсис (хвороба космічного бачення, нездатність вибрати один напрямок руху серед безлічі рівноцінних). Прописана йому схема життя як викладача прескриптивної граматики в коледжі не допомагає, до того ж призводить до трагічної загибелі жінки. Натомість метод лікування скриптотерапією тобто само записуванням, створення словесної версії самого себе стає засобом набуття значень і забезпечує можливість існування.

Комічна епопея «Продавець дурману» ред.

«Продавець дурману» («The Sot-Weed Factor»[en]) дослідники називають комічною епопеєю, змодельованою з різних пікаресок. Він вийшов друком у 1960-му і стилізований під розлогу поему XVIII ст. «Продавець дурману, або Подорож до Меріленда», — сатира, в якій описано закони, уряд, суди, конституцію країни; а також будівлі, свята, веселощі і розваги, і гумор п'яниць — мешканців Америки, в бурлескних віршах Ебенейзера Кука, джентльмена. Видрукувана у Лондоні в 1706 p. E. Кук розповідає про англійця, котрий прибув до Америки як до раю, бажаючи працювати на тютюновій плантації, а потрапляє до безчесних п'яниць-колонізаторів. Його грабують, він тяжко хворіє, його цькують собаками. Зрештою він полишає Америку геть зламаною людиною.

Барт згадує, що плантації батька Е. Кука були неподалік від його рідної місцевості. І дізнавшись про існування такого поета, він почав збирати про нього матеріал, маючи на меті написати книгу. «…Переглядаючи антигероя Кука з „нігілістської перспективи… я задумав екстравагантний роман: такий, у якому було б реоркестровано велику кількість мелодій двадцятого сторіччя в стилі вісімнадцятого“. І Барт перелічує такі проблеми: трагічна точка зору невинності; комічність досвіду; Новий Світ проти Старого Світу; проблеми національної та персональної ідентичності». Стиль його схожий на Філдінгів, моделлю для перелицьовування письменнику послужив «Том Джонс». Утім, у процесі написання наміри автора дещо змінилися: Кук, герой роману, з наївного невдахи перетворився на письменника.

У 2013 р. голівудський режисер Стівен Содерберг сказав, що збирається знімати міні-серіал. В його основі буде один з найвидатніших романів постмодернізму — «Продавець дурману» Джона Барта. «Продавця дурману» Содерберг мріяв екранізувати багато років. А над міні-серіалом почав думати з 2010-го. Нині ж точно знає — створить 12 епізодів, кожен з них триватиме годину. Цей текст традиційно входить до списків «Постмодернізм. Вибране». Приміром, літературні критики Times Лев Гроссман та Річард Лакайо включили «Продавця дурману» у свій рейтинг «100 найкращих англомовних творів, виданих з 1923 по 2005». Хоча, не без ложки дьогтю. У 60-му The New York Times обізвав роман «настільки довжелезним, що читати усе це, ймовірно, настільки ж важко, як і писати». Режисер сказав, що не збирається витрачати на екранізацію неймовірну кількість грошей. Серіал буде дешевим, але смішним.

«Козеня Джайлс» ред.

Файл:John Simmons Barth Giles Goat Boy.jpg
«Козеня Джайлс»

В одному зі своїх інтерв'ю Барт говорив про те, що після «Продавця дурману» йому "хотілось написати те, що можна означити як новий «Старий Заповіт», комічний Старий Заповіт. «Гадаю, що власне таким твором, „грайливою Біблією“, стане мій новий роман „Козеня Джайлс“(«Giles Goat-Boy»[en], 1966)». Щоб написати роман про незвичайного молодика, людський витвір комп'ютерних технологій, вирощений на зразковій козячій фермі, Дж. Барт студіював історичні документи, в тому числі і з історії літератури. '«Це занурення, — свідчив письменник, — разом із висловлюваннями деяких критиків про те, що мій роман став переоркестровкою стародавнього міфу про героя-шукача, змусило мене придивитись до цього міфу пильніше… Герою 33 1/3 років, він має пройти крізь двопланову територію уявних форм і губчастих категорій… нарешті він має досягти Принцеси, свого Еліксиру; осягнути, привласнити знання з цього темного несвідомого безіменного центру, глибини речей». Роман насичено пригодами, фізичними, фактичними, психологічними; витівкою, грою, фантазією; в ньому органічно сплітається комічне і трагічне — автор вважав, що в образі героя перехрещуються містика, трагедія і комедія. Потім Барт згадував, що намагався йти від просто смішного до нескінченних варіантів фарсу, аби ще вільніше поводитися з героями і подіями, нарешті, створити абсурд.

І. Хассан[en] вважав роман «Козеня Джайлс» "прикметним для літератури свого часу, оскільки був переконаний, що посилення уваги до міфів, архетиповості мислення покликані надати літературі нових життєвих сил у відстоюванні індивідуальності за часів омасовлення.

Роман «Козеня Джайлз» у 1968 році був визнаний бестселером і спровокував поширення особливої субкультури, одним з проявів якої стало «Товариство святкування Бартоманії». Для членства в Товаристві треба було дотримуватися трьох «простих» вимог — прочитати хоча б перші п'ять книг Барта (саме стільки було написано на момент створення Товариства), «вміти випивати і голосно сміятися» і платити членські внески у розмірі 10 доларів. Головними символом товариства став «Шановний Об'єкт» поклоніння — тобто сам Джон Барт, і свого роду «тотем» — баклажан, овоч, який входив до складу «чудотворної змісти» для підвищення сексуальної потенції (роман «Продавець дурману»). Члени Товариства щомісячно зустрічалися в одному і тому ж ресторані і завсідникам були більш знані як «група баклажана», яка винаходить різні жарти і розіграші відвідувачів, яка вміє добре повеселитися. Посада керівника Товариства присвоювалась тому члену, хто мав найбільш нестандартні навички — наприклад, один з керівників написав «відповідний текст» і здійснив паломництво до «священного» місця народження Барта. Керівник легко впізнаваного по «барвистим регаліям», імітують окремі предмети одягу членів французької Академії. У його обов'язки входило написання звітів про щомісячні збори та пересилання їх «Шановному Об'єкту», а також збір нової інформації про Барта і організація зустрічей з ним.

Збірка новел «Загублений у кімнаті сміху» ред.

Збірка новел «Загублений у кімнаті сміху: література для друку, магнітофонного запису та живого голосу» («Lost in the Funhouse»[en]: Fiction for Print, Tape, Live Voice (stories) «) з центральним оповіданням під тією ж назвою з'явилася в 1967 р.

У фокусі цієї експериментальної збірки перебуває процес становлення митця, набуття автором власного голосу і наслідування стародавньої традиції усної розповіді за допомогою сучасних технологій. Отже, у збірці постає образ автора як професійного знавця історій і як персонажа водночас.

Це своєрідний маленький епізод із життя звичайної родини: поїздка до такого близького у Новій Англії океанського узбережжя, щоб відсвяткувати 4 липня разом із найближчим родичем і сусідською дівчинкою, дати дітям можливість відвідати кімнату сміху. Щодо кімнати сміху з її викривленими дзеркалами як певної постмодерністської моделі світу, то вона набуває статусу канонічної метафори. Але справді незвичайною робить новелу текст наратора, у якому нероз'ємно існують підліток, безпосередній учасник поїздки, і письменник, яким став з часом цей підліток. Тема становлення свідомості „невинного Адама“, традиційна для літератури США, сформульована в її суто національному варіанті як момент формування підлітка, набуває у Барта відчутної трансформації, а не тільки додаткових обертонів. У бартівську творчість входить один з її центральних персонажів — Амброз Менш (Безсмертна Людина), художник, творець текстів („блокований автор“, за термінологією наративістики). „Я певен, — писав Барт, — що ідеальний письменник-постмодерніст не копіює і не відкидає своїх батьків з двадцятого століття і своїх дідів з дев'ятнадцятого“.

Триптих „Химера“ ред.

Триптих „Химера“(«Chimera»[en] (three linked novellas)»,1972) — це книга, яка складається з трьох повістей. У ній спостерігається варіювання стародавніх міфів (про Шахерезаду, Персея і Беллерофонта), де автор звертається до першооснов, до самих витоків мислення. Весело шаржуючи стародавній міф, Барт не лише переспівує всім відомі історії, не тільки проводить паралелі сучасного життя із героїчними часами творення космосу з хаосу, шукає в міфі першообраз, а й трактує міф як плинну нескінченну реальність. «Химера» — конструкція відкрито експериментальна, де сильна авантюрна частина поєднується із рефлексією, а ще — з таємничим, казковим, незвичайним. Сам Барт пояснював, що «Дуньязадіада»(історія Шахерезади, розказана її молодшою сестрою) — це переоркестровка однієї з його найулюбленіших історій — обрамлення «Тисячі і однієї ночі». «Пізніше, в процесі мого подальшого письменницького навчання, — зазначав Барт, — я став розглядати цю історію як своєрідну метафору щодо ситуації художника-наратора».

Дж. Барт наводить цілу низку причин, які допомагають розкрити метафору: «1. Шахерезада має втратити цноту, перш ніж почне практикувати своє мистецтво. Так само відбувалося і з Ебенезером Куком; так буває і з більшістю з нас. 2. Її публіка — цар — водночас її найвищий критик, аж до приречення на смерть. 3. І немає значення, скільки разів вона втішала царя перед тим; її талант завжди на видноті. Так і має бути — певною мірою — з нами усіма. 4. Проте це страшне ставлення водночас і плідне; за тисячу і одну ніч Шахерезада не тільки розповіла йому всі ці історії, а й народила трьох дітей. Багато можна було б сказати про таку паралельну продуктивність. 5. Яка, однак, переривається — переривається якнайменше виробництво історій — як тільки цар надає їй статус законного шлюбу». Тобто, Барт наполягає на паралелізмі — і обстоює його, спираючись на весь комплекс естетичних засад — між оповіддю, творенням тексту і сексуальними стосунками, а точніше — життєтворенням. А оскільки стародавню міфічну ситуацію поширено через уведення Джина на всі часи, виведено фактично як метафізичну, — вічну, праміфічну, архетипову", то й креативність розповсюджується як метафізична категорія на «всіх», «завжди», «всюди». При цьому визначальними елементами твору (як і в попередніх романах цього автора) залишаються фрагментарність, антиісторизм, а провідними художніми засобами — бурлеск, травестія, пародія, гіпербола, іронія.

Образ Шехерезади максимально наближений Бартом до реальності сучасного читача: найкраща студентка на Кампусі, вивчає можливості політології, психології та фольклору у пошуках засобів порятунку незайманих дівчат королівства. Проте. Лишаючись у своєму часопросторі, Шехерезада, за Бартом, як архетип оповідача стає з'єднувальною ланкою між всіма часами, всіма просторами і літературами. Промовлена нею фраза «ключ до скарбу є самим скарбом» транспортує до оповідачки Джина в окулярах та джинсах, який має дуже велику схожість з самим Джоном Бартом, і, очевидно, є автором другої половини XX ст., котрий перебуває у стані «письменницького блокування». Разом Джин і Шеррі знаходять порятунок у слові — він переказує їй казки з «Тисячі і однієї ночі», що лежать у нього на столі, вона розповідає їх Шахіяру, завдяки чому протягом трьох років уникає смертного вердикту. А потім Джин своєю чергою віднаходить джерело натхнення саме у спілкуванні з Шехерезадою і описує всю цю історію у своїй новій книжці. При цьому втрачається розуміння витоків літератури, послідовності існування текстів, стосунків між традицією та її наступниками — всі тексти існують одночасно у момент читання і взаєминами коханців.

Роман «Остання подорож Якогось Моряка» ред.

Роман «Остання подорож Якогось Моряка» («The Last Voyage of Somebody the Sailor»[en], 1991) дослідники вважають певною синтезуючою конструкцією, в якій узагальнюються попередні тексти. Це оповідь про одночасні, але різнопросторові (гетеротопічні, за визначенням М. Фуко) подорожі незвичайного героя — моряка Сімона Вільяма Бехлера, який, потрапивши дивним шляхом на Середній Схід в часи середньовіччя, перетворюється на Бей ель-Лура… Аналізуючи цей роман, М. Коваль доходить висновку, що в ньому «повністю зреалізувалася бартова концепція „повторного наповнення“ літератури, створена на основі використання ігрового чинника. Гра визначає надзавдання роману: передати ідею неперервності культурного досвіду, його багатогранності та тяжіння сучасної культури до інтеграції». Варто додати, що з цим надзавданням безпосередньо пов'язано й ідею людської особистості як творця власного життя-подорожі тексту, зітканого з неперервного культурного простору, а не лише сформованого соціальним моментом, як це було в реалізмі, або трагічно-жертовного через свою повну невідповідність цьому моменту, як це було в модернізмі.

Історія має подвійну розповідну рамку: спочатку читач знайомиться з пацієнтом психіатричної лікарні, ймовірно Симоном Вільямом Бехлером, колишнім письменником, котрий, вочевидь, після якоїсь катастрофи втратив пам'ять про свою ідентичність, але не здатність розказувати історії. Його самоідентифікація відбувається лише у наступній розповіді — в новій версії історії Шехерезади, що своєю чергою утворює другу рамку роману. Ця добре знайома оповідачка вже давно припинила розказувати історії, оскільки втратила багатьох близьких — своїх слухачів. Лише сум і скорбота залишилися старій жінці, яка ніяк не може дочекатися смерті. Аж нарешті Руйнівник Насолод відвідує і її, але за послугу висуває умову: він потребує нової історії. Ця ситуація для Шехерезади прямо протилежна первісній — розповідь тепер виступає запорукою не життя, а смерті, у будь-якому разі оповідь уможливлює здійснення бажань, якими б вони не були.

І от знову разом два автори розповідають. Кожний вводить свою реальність в історію Якогось Моряка, котрий потрапляє до дому Синдбада і починає змагатися з ним у розказуванні. Той, хто у східному світі виконує роль Моряка, у своєму був 50-річним письменником Бехлером, який вирушив разом з коханою жінкою Джулією Мур у подорож арабським світом, щоб віднайти себе і подолати власну творчу виснаженість. Під час корабельної аварії він втрачає ту. Котра надихає його на подорож та зв'язує з сучасністю, лише для того, щоб опритомніти у середньовіччі і мати іншу музу — дочку Синдбада — Мореплавця Ясмін, завдяки якій віднаходить своє одвічне захоплення розказуванням у «реальності» «Тисячі й однієї ночі». Врешті-решт Ясмін стає його провідницею до Серендиба, що є знаком повернення від часопростору тотальної оповіді до сучасної автореальності. Шехерезада, Джулія, Ясмін, сестра-близнючка, тобто жіночі образи роману, — усі вони іпостасі самої Оповіді, яка приваблює автора, манить до інших світів.

Проблема перспективи розвитку літератури в електронних ЗМІ за Джоном Бартом ред.

Джон Барт як класик сучасної американської прози намагається привернути читача до актуальної в наш час проблеми — перспективи розвитку літератури в електронних ЗМІ. Саме цьому присвячений один з останніх романів популярного постмодерніста «Виходить у світ!!!» («Coming Soon!!!: A Narrative»[en], 2001). Карколомний текст, де зустрічаються обличчя до обличчя «друкована література» або «д — література» («print fiction», «p- fiction») з «електронною літературою» або «е — літературою» («electronic fiction», «e — fiction»).

Битва між "д — " та «е — літературою» символічно втілена у творче змагання «видатного письменника» (Novelist Emeritus), який підозріло нагадує самого Барта, і «автора-початківця» (Novelist Aspirant), який нещодавно закінчив університет і є фанатом електронних ЗМІ.

У своєму романі Дж. Барт переконує, що зменшення тих, хто полюбляє читати, втрата серйозного літературного впливу й провідної ролі у культурному житті суспільства — ще не привід оголошувати про її «смерть». Тільки переосмисливши традиційні форми особистого існування література може протистояти «всесвітньому потопу» інформації з популярних електронних ЗМІ. Це повною мірою стосується того, чим письменник займався протягом стількох років своєї діяльності.

Проблема автора у творчості Джона Барта ред.

Аналіз творів Дж. Барта дозволяє стверджувати, що центром його художньої концепції є образ автора. Він полемічно заявляє свою присутність і як організатора та керівника оповіді, і як персонажа, учасника діалогу, на якого спрямоване самопромовляння персонажів, і як посередника між історією та світом читацького сприйняття. Він той, хто тримає всі важелі оповіді, не дозволяючи їй розпастися на окремі фрагменти.

В основі різних форм авторської присутності у Дж. Барта — багатовекторний діалог, спрямований на відкриття безмежного та позачасового простору існування літератури, а також на співвідношення двох начал — чоловічого та жіночого, автора та читача, автора та наратора, світу дійсності та світу уяви. Автор у Дж. Барта завжди зберігає функцію творця, але він поліваріантний, не зводиться до єдиної фігури, яка спостерігає ззовні за ходом дії. Автор є тим, хто проживає життя і веде оповідь у єдиному акті життєтворчості, життя-оповіді. Творчість Дж. Барта в контексті американського постмодернізму становить багатий матеріал для дослідження естетичних пошуків літератури другої половини XX століття. Джон Барт виступив як письменник, який активно реагував на сучасні теоретичні концепції, чия відповідь на проблемні питання доби відзначалася естетичною полемічністю. Складність і поліваріативність художнього світу Дж. Барта, його прагнення до оновлення через дослідження та переосмислення вже створеного — традиційних жанрів, наративних моделей — постали незаперечним доказом проти виснаженості літературних форм, проти панівної тенденції художнього «усунення» автора, і продовжують демонструвати креативні можливості літератури.

Бібліографія ред.

  • «Плавуча опера» / «The Floating Opera»[en] (1956)
  • «Кінець шляху» / «The End of the Road»[en] (1958)
  • «Баришник дур-зіллям» / «The Sot-Weed Factor»[en] (1960)
  • «Козлоюнак Джайлз» / «Giles Goat-Boy»[en] (1966)
  • «Загублений у кімнаті сміху» / «Lost in the Funhouse»[en] (1968)
  • «Химера» / «Chimera»[en] (1972)
  • «Листи» / «Letters»[en] (1979)
  • «Академічна відпустка» / «Sabbatical: A Romance»[en] (1982)
  • «Прибережні розповіді» / «Tidewater Tales»[en] (1987)
  • «Остання подорож Якогось Моряка» / «The Last Voyage of Somebody the Sailor»[en] (1991)
  • «Жили-були: Плавучая опера» / «Once upon a Time»[en] (1994)
  • «On with the Story (stories)»[en] (1996)
  • «Виходить у світ!!!» / «Coming Soon!!!»[en] (2001)
  • «Десять і одна ніч» / «The Book of Ten Nights and a Night: Eleven Stories» (2004)
  • «Там, де перетинаються три шляхи» / «Where Three Roads Meet»[en] (2005)
  • «The Development: Nine Stories»[en] (2008)
  • «Кожна третя думка» / «Every Third Thought»[en] (2011)

Переклади українською ред.

  • Баришник дур-зіллям. пер. М. Нестелєєв та В. Осика. К., Темпора, 2022. 1024 с.
  • Загублений у кімнаті сміху. пер. М. Нестелєєв. К., Темпора, 2023. 228 с.

Література ред.

  • Вінквіст Ч., Тейлор В. Енциклопедія постмодернізму / Ч. Вінквіст, В. Тейлор. — К.: Вид-во Соломії Павличко «Основи», 2003. — 503 с.
  • Денисова Т. Н. Історія американської літератури XX століття / Т. Н. Денисова. — К.: Довіра, 2002. — 318 с.
  • Коваль М. Гра в романі і гра в роман (про творчість Джона Барта): [монографія] / Марта Романівна Коваль. — Львів: Піраміда, 2000. — 121 c.
  • Коваль М. Р. Джон Барт як інтерпретатор постмодернізму / М. Р. Коваль // Слово і час. — 2000. — № 6. — С. 13-17.
  • Морозова Т. Л. Литература США XIX века: основные тенденции развития / Т. Л. Морозова // Романтические традиции американской литературы XIX века и современность. — М.: Наука, 1982. — С. 10-26
  • Старшова О. О. Оповідання початку і кінця за Джоном Бартом // Наукові записки НаУКМА. — К.: Видавничий дім «КМ Академія», 2001. — Т. 19. — Частина 1. — С. 8-11
  • Старшова О. Категорія та образ автора у творчості Джона Барта 60-70-х років // Головна течія — гетерогенність — канон в сучасній американській літературі: Матеріали ІІІ Міжнародної конференції з американської літератури. — К.: Факт, 2006. — С. 297—304

Посилання ред.

  1. ↑ Czech National Authority Database
    d:Track:Q13550863
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри
Дата публікації:
U Vikipediyi ye statti pro inshih lyudej iz prizvishem Bart Ukrcenter Primitki Dzhon Simmons BartJohn Simmons BarthDzhon Simmons BartNarodivsya 27 travnya 1930 1930 05 27 93 roki Kembridzh SShAGromadyanstvo SShADiyalnist ProzayikSfera roboti literatura 1 i literatura postmodernizmu 1 Alma mater Dzhulyardska shkola i Universitet Dzhonsa GopkinsaMova tvoriv AnglijskaRoki aktivnosti 1956 sogodennyaNapryamok Postmodernizm beletristikaZhanr novela opovidannya romanChlenstvo Amerikanska akademiya mistectv ta literaturi i Amerikanska akademiya mistectv i naukPremiyi National Book Award en 1973 Dzhon Simmons Bart u VikishovishiDzhon Simmons Bart angl John Simmons Barth nar 27 travnya 1930 Kembridzh shtat Merilend vidatnij pismennik amerikanskogo postmodernizmu chiya populyarnist dosyagla piku u 1960 1970 rokah na hvili revolyucijnih nastroyiv studentskih protestiv riznogo vidu vizvolnih ruhiv Predstavnik tak zvanogo neonovogo pokolinnya abo pokolinnya 30 h pp a takozh shkoli chornogo gumoru chornij gumor razom z takimi yaskravimi yiyi predstavnikami yak V Barrouz T Pinchon Dzh P Donlivi D Bartelmi ta in Laureat Nacionalnoyi knizhkovoyi premiyi 1972 Dlya rozvitku amerikanskogo krasnogo pismenstva znachennya tvorchih novacij Dzhona Barta zalishayetsya nezminnim jogo eksperimentalna zbirka Zagublenij u kimnati smihu en 1968 ta triptih Himera en 1972 vhodyat do universitetskih program i detalno vivchayutsya Zmist 1 Zhittya 2 Tvorchist 2 1 Dva pershih romani 2 2 Komichna epopeya Prodavec durmanu 2 3 Kozenya Dzhajls 2 4 Zbirka novel Zagublenij u kimnati smihu 2 5 Triptih Himera 2 6 Roman Ostannya podorozh Yakogos Moryaka 3 Problema perspektivi rozvitku literaturi v elektronnih ZMI za Dzhonom Bartom 4 Problema avtora u tvorchosti Dzhona Barta 5 Bibliografiya 5 1 Perekladi ukrayinskoyu 6 Literatura 7 PosilannyaZhittya red Dzhon Simmons Bart narodivsya 27 travnya 1930 u malenkomu mistechku Kembridzh shtatu Merilend U rodini bulo troye ditej starshij brat Bill i sestra bliznyuk Dzhona Barta Dzhill Pislya zakinchennya shkoli vstupaye u prestizhne Dzhuliardske muzichne uchilishe u Nyu Jorku navchannya u yakomu zrobilo svij vnesok u pismennickij kar yeri Dzhona Barta Muzikanta z nogo ne vijshlo ale yak kazhe sam pismennik potyag do aranzhuvannya vin perenis na literaturu i vtiliv yak romanist Na krashe chi na girshe poyasnyuvav Bart potim v odnomu z interv yu moya kar yera romanista sklalasya yak aranzhuvalnika Moyij uyavi najkomfortnishe v starih literaturnih umovah chi to v epistolyarnomu romani chi u klasichnomu mifi ye tak bi moviti melodiya yaku ya pereorkestrovuyu dlya vlasnoyi meti U tomu samomu interv yu vin ziznavsya sho chitati pochav pizno skazhimo tvenivskogo Geka Finna prochitav upershe des u 25 rokiv A ulyublenimi vchitelyami vvazhaye Sheherezadu Gomera Vergiliya Dzh Bokkachcho sanskrit narodni opovidki Najbilshe jogo privablyuyut yak vin kazhe vodi opovidi waters of narrative Pislya zakinchennya muzichnogo uchilisha Dzhon Bart perehodit do universitetu Dzhona Gopkinsa de retelno vivchaye anglijsku movu Pislya zakinchennya universitetu Dzhon Bart zajmayetsya vikladackoyu diyalnistyu studiyuye literaturu v Pensilvanskomu universiteti Mabut narodzhennya pid suzir yam Bliznyukiv zumovilo motiv dvijnictva u bagatoh tvorah pismennika Pro sestru bliznyuchku vin zgaduye v avtobiografichnomu ese Dekilka prichin chomu ya rozpovidayu istoriyi tak yak ya yih rozpovidayu anizh inshi istoriyi napisani po inshomu 1982 hocha v oficijnih dzherelah prisvyachenih Dzhonu Bartu vidomostej pro neyi nemaye miscevij meshkanec pribliznij rovesnik Barta takozh ne mig prigadati niyakoyi sestri Mozhlivo ce navit odna z mistifikacij stvorenih pismennikom U bud yakomu razi istoriya z bliznyuchkoyu i motiv dvijnictva nastilki neviddilni odne vid odnogo sho vtrachayetsya mezha mizh dijsnim i uyavnim mizh realnim i fikcijnim mizh zhittyam ta mistectvom Ce staye znakom Bartovogo pisma poryad z inshimi Takimi yak napriklad prisutnij u bilshosti tvoriv topos vodi v okeani v zatoci vichno minlivoyi sho zaplidnyuye uyavu napovnyuye priberezhne povitrya zapahom soli i postijno stimulyuye do novih podorozhej i vidkrittiv tomu prigodi z bagatma geroyami Dzhona Barta vidbuvayutsya na vodi abo bilya vodi i ce mabut zumovleno ditinstvom provedenim u mistechku otochenomu solonoyu stihiyeyu Navchannya u shkoli muziki Dzhuliarda v Nyu Jorku takozh zrobilo svij vnesok do pismennickoyi kar yeri Dzhona Barta i dosit vagomij Ustavlenim barabanshikom vin ne stav ale otrimav duzhe cinnij dosvid dzhazovoyi improvizaciyi ta aranzhuvannya neobhidnij dlya formuvannya postmodernogo palimpsesta Vinajdennya kreativnogo u starih tekstah viznachilo she odnu osoblivist bartivskogo pisma Gliboko vseredini ya zalishayusya aranzhuvalnikom chiye najbilshe literaturne zadovolennya polyagaye u tomu shob znajti prijnyatnu melodiyu staru narativnu poemu klasichnij mif zayalozhenu literaturnu umovnist chastinu mogo dosvidu seriyu literaturnih oglyadiv u Nyu Jork Tajms i improvizuyuchi podibno do dzhazmena v yiyi mezhah pereorkestruvati cyu melodiyu dlya moyih teperishnih cilej Batki Dzhona Barta ne nalezhali do inteligenciyi svoyi literaturni znannya vin pochav otrimuvati lishe v universiteti i to ne zavzhdi usvidomleno i desho bezsistemno Vtrata literaturnoyi nevinnosti vidbulasya zavdyaki viboru fakultetu zhurnalistiki sho yak gadav yunak mav yakes vidnoshennya do vedennya osobistogo zhurnalu z jogo programoyu z pisma i roboti v universitetskij biblioteci sho spiyalo vidkrittyu Okeanu Istorij Rable rozpovidej Sheherezadi Ostannya stala dlya Dzhona Barta vzircem opovidacha z neyu poyednuyetsya problema avtora obgovoryuvana u bagatoh tekstah pismennika vona peretvoryuyetsya na personazh jogo istorij Abo ce vin Dzhon Bart staye suchasnoyu Sheherezadoyu dlya yakoyi rozpovidati istoriyi oznachaye zhiti Rozkazuvannya ta jogo zasobi ne lishe ye vazhlivim elementom bartivskoyi poetiki vono perebuvaye u smislovomu centri kozhnoyi z 16 knig avtora Tvorchist red Dovga literaturna kar yera Dzhona Barta nadaye mozhlivist prostezhiti rozvitok deyakih aspektiv postmodernizmu vid jogo zarodzhennya tem yaki hvilyuvali pismennika zasobiv realizaciyi cih tem Razom iz zagalnoprijnyatim viznannyam Dzh Barta yak metra postmodernizmu isnuyut takozh inshi viznachennya Tak u pidruchniku zarubizhnoyi literaturi XX stolittya pid redakciyeyu L G Andreyeva tvorchist pismennika rozglyadayetsya perevazhno v ramkah napryamku chornogo gumoru todi yak cej termin pravomirnij tilki dlya rannoyi tvorchosti Dzh Barta romani Plavucha opera en Kinec shlyahu en Stosovno nastupnih tvoriv pismennika Prodavec durmanu en Kozenya Dzhajls en Zagublenij v kimnati smihu en Himera en Listi en dorechno vzhivati ponyattya metaliteraturi U piznij tvorchosti vinikaye tekstualnij kiberprostir na syuzhetnomu rivni perevazhayut temi povsyakdennoyi suchasnosti Akademichna vidpustka en Tajduoterski istoriyi Roman en Zhili buli deyaka plavucha opera en Opovidannya trivaye Opovidannya yaki vidtvoryuyutsya za dopomogoyu vzhe isnuyuchih i novih prijomiv orkestrovki viznachayuchi takim chinom yakisno novij variant postmodernizmu Prote hoch bi yaki viznachennya dlya tvoriv Dzh Barta buli znajdeni golovnimi yih risami zavzhdi ye eksperimentatorstvo nad formami pisma i parodiyuvannya a takozh hudozhnye rozv yazannya problemi spivvidnoshennya tekstu i dijsnosti mozhlivostej literaturi ta yiyi roli v suchasnomu suspilstvi prisutnosti avtorskoyi osobistosti v opovidanni Do momentu zavershennya pershogo etapu tvorchosti kinec 60 h pochatok 70 h Bart znahodit status kultovogo avtora intelektualnoyi eliti Svidchennyam cogo ye nasampered fakt viznannya Barta universitetom do seredini 70 h tvorchist pismennika staye odnim z najpopulyarnishih syuzhetiv naukovogo zhittya SShA do nogo zvertayutsya ne lishe ryadovi knizhkovi oglyadachi abo vidomi vuzkomu kolu predstavniki universitetskogo seredovisha ale i taki avtoritetni pismenniki i kritiki yak L Fidler en I Hassan en R Kostelyanec T Tanner R Pojrier V Bergonci M Bredberi Dzh Gardner Dzh Heller A Kejzin F Karl V Nabokov R Sakenik Dzh Oldridzh U cilomu do 1976 roku na bazi tvoriv Barta bulo napisano 342 naukovi roboti statti v akademichnih zbirnikah i slovnikah glavi v pidruchnikah i antologiyah oglyadi knigi i disertaciyi na jogo knigi opublikovano 216 recenzij a pro yih avtora 72 biografichnih narisi sho pobachili svit yak na storinkah literaturnih zhurnaliv ta universitetskih gazet tak i v masovij presi Do togo zh Bart staye ulyublenim geroyem molodih doslidnikiv za 10 rokiv z 1966 po 1976 j bulo stvoreno 66 magisterskih ta doktorskih disertacij u yakih tvorchist pismennika rozglyadalasya yak monografichno tak i poryad z tvorami inshih avtoriv Dva pershih romani red Z chornih gumoristiv Dzh Bart odnim z pershih vijshov na avanscenu debyutuvavshi 1956 r romanom Plavucha opera The Floating Opera en I vzhe ciyeyu knizhkoyu za vluchnim vislovom O Zvereva uviv u kadr absurd zrobivshi jogo zhivoyu bezposerednoyu povsyakdennoyu realnistyu Tut na povnu silu zazvuchav bartivskij nigilizm absurdnim zobrazheno vse i vizhiti lyudina mozhe lishe viznavshi cej absurd Dzh Klinkovitc konstatuye vidchutnu nablizhenist tvoriv pershogo periodu do francuzkih ekzistencialistiv A Malro A Kamyu z tochki zoru viznannya absolyutnogo nigilizmu Bart stverdzhuye doslidnik narostiv m yazi na yihnih intelektualnih problemah Ce sposterezhennya osoblivo tochne stosovno drugogo bartivskogo romanu Kinec shlyahu The End of the Road en 1958 Neobhidno takozh konstatuvati sho v comu romani tema protistoyannya lyudini i sistemi staye odniyeyu z chilnih aprobuyetsya na riznih rivnyah I hocha vnaslidok takogo protistoyannya v laboratornih umovah romannogo dosvidu vidbuvayetsya tragichna smert piddoslidnoyi zhinki sho svidchit pro nevirishenist kontradikciyi simpatiyi avtora bezumovno viddano tomu hto vtilyuye ideyu individualnosti yaka shukaye svoye ya pevnoyu miroyu ya ye Yakobom Hornerom progoloshuye geroj u pershij frazi romanu V interv yu z Dzh Bedlami Bart rozpovidav sho dva jogo pershi romani buli realistichnimi pozbavlenimi vidkritoyi umovnosti ce viyavilos strimuyuchim momentom u roboti nad tretim I todi vin vinajshov te sho piznishe nazvav komichnim romanom Ya kazhe Bart chesno dumav sho vinajshov cej zhanr U pismennika bulo kilka stimulyuyuchih motiviv Odin iz nih peredati gustij haos realnosti u yakomu vin zhiv Inshij reanimuvati roman yak zhanr yakij aktivno pririkali na smert todishni novoromanisti Francuzki romanisti pisav Bart 1972 vidkidayut syuzhet i harakter Ale zh syuzhet u romani te zh same sho melodiya v muzici vin neobhidnij I yakimi b perekonlivimi ne buli argumenti teoretikiv kotri progoloshuyut smert individuuma v chasi chasovoyi kulturi kozhen iz nas prodovzhuye vvazhati sebe individualnistyu A tomu v romani neobhidnij harakter geroj personazh U polemici yak do dzherela novacij Bart zvertayetsya do XVII XVIII st dobi stanovlennya romanu do jogo avantyurnogo pikaresknogo riznovidu Tam pismennik znahodit ironichnist avtorskoyi poziciyi i zdatnist zhanru do parodiyi ta samoparodiyi Vsi ci yakosti vin vikoristovuye yak zhanrotvorchi u vlasnij praci i dosyagaye znachnih uspihiv jogo romani 50 60 h rokiv zahoplivi legkochitni rozvazhalni Yaksho vi romanist s rozvinenim temperamentom zhartuye Bart to vse chogo vi potrebuyete ce znovu vinajti svit Bog viyavivsya ne duzhe poganim romanistom za vinyatkom hiba sho togo sho vin buv realistom Namirom pismennika bulo forsuvati fars forsuvati parodiyu takoyu miroyu shob napisane nabulo dramatichnih vimiriv Same dlya cogo jomu buv neobhidnij ironichnij avtorskij poglyad sucilna ironiya opovidacha Pershi dva romani Dzhona Barta vvazhayutsya dosit tradicijnimi i ne poznacheni takoyu visokoyu doleyu eksperimentu yak jogo nastupni tvori ta buttya u slovi cherez artikulyaciyu zhittyevogo dosvidu staye idino mozhlivim ryativnim modusom zhittya geroyiv avtoriv opovidachiv Todd Endryu protagonist pershogo romanu rovesnik stolittya primiryaye na sebe maski cherez yaki vtilyuyetsya jogo stavlennya do realnosti nevinnogo yunaka svyatogo cinika ale nareshti dolaye vnutrishnyu nevdovolenist i vidchuttya tragizmu u masci nayivnogo avtora yakij Yak organizator masovogo shou lishe prikidayetsya nedosvidchenim prostakom a pri comu duzhe spritno manipulyuye reakciyami glyadacha chitacha Dzhejkob Horner protagonist drugogo romanu dosit nevdalo prohodit likuvannya vid totalnoyi samo neviznachenosti porodzhenoyu ekzistencijnoyu svobodoyu viboru zahvorivshi na kosmopsis hvoroba kosmichnogo bachennya nezdatnist vibrati odin napryamok ruhu sered bezlichi rivnocinnih Propisana jomu shema zhittya yak vikladacha preskriptivnoyi gramatiki v koledzhi ne dopomagaye do togo zh prizvodit do tragichnoyi zagibeli zhinki Natomist metod likuvannya skriptoterapiyeyu tobto samo zapisuvannyam stvorennya slovesnoyi versiyi samogo sebe staye zasobom nabuttya znachen i zabezpechuye mozhlivist isnuvannya Komichna epopeya Prodavec durmanu red Prodavec durmanu The Sot Weed Factor en doslidniki nazivayut komichnoyu epopeyeyu zmodelovanoyu z riznih pikaresok Vin vijshov drukom u 1960 mu i stilizovanij pid rozlogu poemu XVIII st Prodavec durmanu abo Podorozh do Merilenda satira v yakij opisano zakoni uryad sudi konstituciyu krayini a takozh budivli svyata veseloshi i rozvagi i gumor p yanic meshkanciv Ameriki v burlesknih virshah Ebenejzera Kuka dzhentlmena Vidrukuvana u Londoni v 1706 p E Kuk rozpovidaye pro anglijcya kotrij pribuv do Ameriki yak do rayu bazhayuchi pracyuvati na tyutyunovij plantaciyi a potraplyaye do bezchesnih p yanic kolonizatoriv Jogo grabuyut vin tyazhko hvoriye jogo ckuyut sobakami Zreshtoyu vin polishaye Ameriku get zlamanoyu lyudinoyu Bart zgaduye sho plantaciyi batka E Kuka buli nepodalik vid jogo ridnoyi miscevosti I diznavshis pro isnuvannya takogo poeta vin pochav zbirati pro nogo material mayuchi na meti napisati knigu Pereglyadayuchi antigeroya Kuka z nigilistskoyi perspektivi ya zadumav ekstravagantnij roman takij u yakomu bulo b reorkestrovano veliku kilkist melodij dvadcyatogo storichchya v stili visimnadcyatogo I Bart perelichuye taki problemi tragichna tochka zoru nevinnosti komichnist dosvidu Novij Svit proti Starogo Svitu problemi nacionalnoyi ta personalnoyi identichnosti Stil jogo shozhij na Fildingiv modellyu dlya perelicovuvannya pismenniku posluzhiv Tom Dzhons Utim u procesi napisannya namiri avtora desho zminilisya Kuk geroj romanu z nayivnogo nevdahi peretvorivsya na pismennika U 2013 r golivudskij rezhiser Stiven Soderberg skazav sho zbirayetsya znimati mini serial V jogo osnovi bude odin z najvidatnishih romaniv postmodernizmu Prodavec durmanu Dzhona Barta Prodavcya durmanu Soderberg mriyav ekranizuvati bagato rokiv A nad mini serialom pochav dumati z 2010 go Nini zh tochno znaye stvorit 12 epizodiv kozhen z nih trivatime godinu Cej tekst tradicijno vhodit do spiskiv Postmodernizm Vibrane Primirom literaturni kritiki Times Lev Grossman ta Richard Lakajo vklyuchili Prodavcya durmanu u svij rejting 100 najkrashih anglomovnih tvoriv vidanih z 1923 po 2005 Hocha ne bez lozhki dogtyu U 60 mu The New York Times obizvav roman nastilki dovzheleznim sho chitati use ce jmovirno nastilki zh vazhko yak i pisati Rezhiser skazav sho ne zbirayetsya vitrachati na ekranizaciyu nejmovirnu kilkist groshej Serial bude deshevim ale smishnim Kozenya Dzhajls red Fajl John Simmons Barth Giles Goat Boy jpg Kozenya Dzhajls V odnomu zi svoyih interv yu Bart govoriv pro te sho pislya Prodavcya durmanu jomu hotilos napisati te sho mozhna oznachiti yak novij Starij Zapovit komichnij Starij Zapovit Gadayu sho vlasne takim tvorom grajlivoyu Bibliyeyu stane mij novij roman Kozenya Dzhajls Giles Goat Boy en 1966 Shob napisati roman pro nezvichajnogo molodika lyudskij vitvir komp yuternih tehnologij viroshenij na zrazkovij kozyachij fermi Dzh Bart studiyuvav istorichni dokumenti v tomu chisli i z istoriyi literaturi Ce zanurennya svidchiv pismennik razom iz vislovlyuvannyami deyakih kritikiv pro te sho mij roman stav pereorkestrovkoyu starodavnogo mifu pro geroya shukacha zmusilo mene pridivitis do cogo mifu pilnishe Geroyu 33 1 3 rokiv vin maye projti kriz dvoplanovu teritoriyu uyavnih form i gubchastih kategorij nareshti vin maye dosyagti Princesi svogo Eliksiru osyagnuti privlasniti znannya z cogo temnogo nesvidomogo bezimennogo centru glibini rechej Roman nasicheno prigodami fizichnimi faktichnimi psihologichnimi vitivkoyu groyu fantaziyeyu v nomu organichno splitayetsya komichne i tragichne avtor vvazhav sho v obrazi geroya perehreshuyutsya mistika tragediya i komediya Potim Bart zgaduvav sho namagavsya jti vid prosto smishnogo do neskinchennih variantiv farsu abi she vilnishe povoditisya z geroyami i podiyami nareshti stvoriti absurd I Hassan en vvazhav roman Kozenya Dzhajls prikmetnim dlya literaturi svogo chasu oskilki buv perekonanij sho posilennya uvagi do mifiv arhetipovosti mislennya poklikani nadati literaturi novih zhittyevih sil u vidstoyuvanni individualnosti za chasiv omasovlennya Roman Kozenya Dzhajlz u 1968 roci buv viznanij bestselerom i sprovokuvav poshirennya osoblivoyi subkulturi odnim z proyaviv yakoyi stalo Tovaristvo svyatkuvannya Bartomaniyi Dlya chlenstva v Tovaristvi treba bulo dotrimuvatisya troh prostih vimog prochitati hocha b pershi p yat knig Barta same stilki bulo napisano na moment stvorennya Tovaristva vmiti vipivati i golosno smiyatisya i platiti chlenski vneski u rozmiri 10 dolariv Golovnimi simvolom tovaristva stav Shanovnij Ob yekt pokloninnya tobto sam Dzhon Bart i svogo rodu totem baklazhan ovoch yakij vhodiv do skladu chudotvornoyi zmisti dlya pidvishennya seksualnoyi potenciyi roman Prodavec durmanu Chleni Tovaristva shomisyachno zustrichalisya v odnomu i tomu zh restorani i zavsidnikam buli bilsh znani yak grupa baklazhana yaka vinahodit rizni zharti i rozigrashi vidviduvachiv yaka vmiye dobre poveselitisya Posada kerivnika Tovaristva prisvoyuvalas tomu chlenu hto mav najbilsh nestandartni navichki napriklad odin z kerivnikiv napisav vidpovidnij tekst i zdijsniv palomnictvo do svyashennogo miscya narodzhennya Barta Kerivnik legko vpiznavanogo po barvistim regaliyam imituyut okremi predmeti odyagu chleniv francuzkoyi Akademiyi U jogo obov yazki vhodilo napisannya zvitiv pro shomisyachni zbori ta peresilannya yih Shanovnomu Ob yektu a takozh zbir novoyi informaciyi pro Barta i organizaciya zustrichej z nim Zbirka novel Zagublenij u kimnati smihu red Zbirka novel Zagublenij u kimnati smihu literatura dlya druku magnitofonnogo zapisu ta zhivogo golosu Lost in the Funhouse en Fiction for Print Tape Live Voice stories z centralnim opovidannyam pid tiyeyu zh nazvoyu z yavilasya v 1967 r U fokusi ciyeyi eksperimentalnoyi zbirki perebuvaye proces stanovlennya mitcya nabuttya avtorom vlasnogo golosu i nasliduvannya starodavnoyi tradiciyi usnoyi rozpovidi za dopomogoyu suchasnih tehnologij Otzhe u zbirci postaye obraz avtora yak profesijnogo znavcya istorij i yak personazha vodnochas Ce svoyeridnij malenkij epizod iz zhittya zvichajnoyi rodini poyizdka do takogo blizkogo u Novij Angliyi okeanskogo uzberezhzhya shob vidsvyatkuvati 4 lipnya razom iz najblizhchim rodichem i susidskoyu divchinkoyu dati dityam mozhlivist vidvidati kimnatu smihu Shodo kimnati smihu z yiyi vikrivlenimi dzerkalami yak pevnoyi postmodernistskoyi modeli svitu to vona nabuvaye statusu kanonichnoyi metafori Ale spravdi nezvichajnoyu robit novelu tekst naratora u yakomu neroz yemno isnuyut pidlitok bezposerednij uchasnik poyizdki i pismennik yakim stav z chasom cej pidlitok Tema stanovlennya svidomosti nevinnogo Adama tradicijna dlya literaturi SShA sformulovana v yiyi suto nacionalnomu varianti yak moment formuvannya pidlitka nabuvaye u Barta vidchutnoyi transformaciyi a ne tilki dodatkovih obertoniv U bartivsku tvorchist vhodit odin z yiyi centralnih personazhiv Ambroz Mensh Bezsmertna Lyudina hudozhnik tvorec tekstiv blokovanij avtor za terminologiyeyu narativistiki Ya peven pisav Bart sho idealnij pismennik postmodernist ne kopiyuye i ne vidkidaye svoyih batkiv z dvadcyatogo stolittya i svoyih didiv z dev yatnadcyatogo Triptih Himera red Triptih Himera Chimera en three linked novellas 1972 ce kniga yaka skladayetsya z troh povistej U nij sposterigayetsya variyuvannya starodavnih mifiv pro Shaherezadu Perseya i Bellerofonta de avtor zvertayetsya do pershoosnov do samih vitokiv mislennya Veselo sharzhuyuchi starodavnij mif Bart ne lishe perespivuye vsim vidomi istoriyi ne tilki provodit paraleli suchasnogo zhittya iz geroyichnimi chasami tvorennya kosmosu z haosu shukaye v mifi pershoobraz a j traktuye mif yak plinnu neskinchennu realnist Himera konstrukciya vidkrito eksperimentalna de silna avantyurna chastina poyednuyetsya iz refleksiyeyu a she z tayemnichim kazkovim nezvichajnim Sam Bart poyasnyuvav sho Dunyazadiada istoriya Shaherezadi rozkazana yiyi molodshoyu sestroyu ce pereorkestrovka odniyeyi z jogo najulyublenishih istorij obramlennya Tisyachi i odniyeyi nochi Piznishe v procesi mogo podalshogo pismennickogo navchannya zaznachav Bart ya stav rozglyadati cyu istoriyu yak svoyeridnu metaforu shodo situaciyi hudozhnika naratora Dzh Bart navodit cilu nizku prichin yaki dopomagayut rozkriti metaforu 1 Shaherezada maye vtratiti cnotu persh nizh pochne praktikuvati svoye mistectvo Tak samo vidbuvalosya i z Ebenezerom Kukom tak buvaye i z bilshistyu z nas 2 Yiyi publika car vodnochas yiyi najvishij kritik azh do prirechennya na smert 3 I nemaye znachennya skilki raziv vona vtishala carya pered tim yiyi talant zavzhdi na vidnoti Tak i maye buti pevnoyu miroyu z nami usima 4 Prote ce strashne stavlennya vodnochas i plidne za tisyachu i odnu nich Shaherezada ne tilki rozpovila jomu vsi ci istoriyi a j narodila troh ditej Bagato mozhna bulo b skazati pro taku paralelnu produktivnist 5 Yaka odnak pererivayetsya pererivayetsya yaknajmenshe virobnictvo istorij yak tilki car nadaye yij status zakonnogo shlyubu Tobto Bart napolyagaye na paralelizmi i obstoyuye jogo spirayuchis na ves kompleks estetichnih zasad mizh opoviddyu tvorennyam tekstu i seksualnimi stosunkami a tochnishe zhittyetvorennyam A oskilki starodavnyu mifichnu situaciyu poshireno cherez uvedennya Dzhina na vsi chasi vivedeno faktichno yak metafizichnu vichnu pramifichnu arhetipovu to j kreativnist rozpovsyudzhuyetsya yak metafizichna kategoriya na vsih zavzhdi vsyudi Pri comu viznachalnimi elementami tvoru yak i v poperednih romanah cogo avtora zalishayutsya fragmentarnist antiistorizm a providnimi hudozhnimi zasobami burlesk travestiya parodiya giperbola ironiya Obraz Sheherezadi maksimalno nablizhenij Bartom do realnosti suchasnogo chitacha najkrasha studentka na Kampusi vivchaye mozhlivosti politologiyi psihologiyi ta folkloru u poshukah zasobiv poryatunku nezajmanih divchat korolivstva Prote Lishayuchis u svoyemu chasoprostori Sheherezada za Bartom yak arhetip opovidacha staye z yednuvalnoyu lankoyu mizh vsima chasami vsima prostorami i literaturami Promovlena neyu fraza klyuch do skarbu ye samim skarbom transportuye do opovidachki Dzhina v okulyarah ta dzhinsah yakij maye duzhe veliku shozhist z samim Dzhonom Bartom i ochevidno ye avtorom drugoyi polovini XX st kotrij perebuvaye u stani pismennickogo blokuvannya Razom Dzhin i Sherri znahodyat poryatunok u slovi vin perekazuye yij kazki z Tisyachi i odniyeyi nochi sho lezhat u nogo na stoli vona rozpovidaye yih Shahiyaru zavdyaki chomu protyagom troh rokiv unikaye smertnogo verdiktu A potim Dzhin svoyeyu chergoyu vidnahodit dzherelo nathnennya same u spilkuvanni z Sheherezadoyu i opisuye vsyu cyu istoriyu u svoyij novij knizhci Pri comu vtrachayetsya rozuminnya vitokiv literaturi poslidovnosti isnuvannya tekstiv stosunkiv mizh tradiciyeyu ta yiyi nastupnikami vsi teksti isnuyut odnochasno u moment chitannya i vzayeminami kohanciv Roman Ostannya podorozh Yakogos Moryaka red Roman Ostannya podorozh Yakogos Moryaka The Last Voyage of Somebody the Sailor en 1991 doslidniki vvazhayut pevnoyu sintezuyuchoyu konstrukciyeyu v yakij uzagalnyuyutsya poperedni teksti Ce opovid pro odnochasni ale riznoprostorovi geterotopichni za viznachennyam M Fuko podorozhi nezvichajnogo geroya moryaka Simona Vilyama Behlera yakij potrapivshi divnim shlyahom na Serednij Shid v chasi serednovichchya peretvoryuyetsya na Bej el Lura Analizuyuchi cej roman M Koval dohodit visnovku sho v nomu povnistyu zrealizuvalasya bartova koncepciya povtornogo napovnennya literaturi stvorena na osnovi vikoristannya igrovogo chinnika Gra viznachaye nadzavdannya romanu peredati ideyu neperervnosti kulturnogo dosvidu jogo bagatogrannosti ta tyazhinnya suchasnoyi kulturi do integraciyi Varto dodati sho z cim nadzavdannyam bezposeredno pov yazano j ideyu lyudskoyi osobistosti yak tvorcya vlasnogo zhittya podorozhi tekstu zitkanogo z neperervnogo kulturnogo prostoru a ne lishe sformovanogo socialnim momentom yak ce bulo v realizmi abo tragichno zhertovnogo cherez svoyu povnu nevidpovidnist comu momentu yak ce bulo v modernizmi Istoriya maye podvijnu rozpovidnu ramku spochatku chitach znajomitsya z paciyentom psihiatrichnoyi likarni jmovirno Simonom Vilyamom Behlerom kolishnim pismennikom kotrij vochevid pislya yakoyis katastrofi vtrativ pam yat pro svoyu identichnist ale ne zdatnist rozkazuvati istoriyi Jogo samoidentifikaciya vidbuvayetsya lishe u nastupnij rozpovidi v novij versiyi istoriyi Sheherezadi sho svoyeyu chergoyu utvoryuye drugu ramku romanu Cya dobre znajoma opovidachka vzhe davno pripinila rozkazuvati istoriyi oskilki vtratila bagatoh blizkih svoyih sluhachiv Lishe sum i skorbota zalishilisya starij zhinci yaka niyak ne mozhe dochekatisya smerti Azh nareshti Rujnivnik Nasolod vidviduye i yiyi ale za poslugu visuvaye umovu vin potrebuye novoyi istoriyi Cya situaciya dlya Sheherezadi pryamo protilezhna pervisnij rozpovid teper vistupaye zaporukoyu ne zhittya a smerti u bud yakomu razi opovid umozhlivlyuye zdijsnennya bazhan yakimi b voni ne buli I ot znovu razom dva avtori rozpovidayut Kozhnij vvodit svoyu realnist v istoriyu Yakogos Moryaka kotrij potraplyaye do domu Sindbada i pochinaye zmagatisya z nim u rozkazuvanni Toj hto u shidnomu sviti vikonuye rol Moryaka u svoyemu buv 50 richnim pismennikom Behlerom yakij virushiv razom z kohanoyu zhinkoyu Dzhuliyeyu Mur u podorozh arabskim svitom shob vidnajti sebe i podolati vlasnu tvorchu visnazhenist Pid chas korabelnoyi avariyi vin vtrachaye tu Kotra nadihaye jogo na podorozh ta zv yazuye z suchasnistyu lishe dlya togo shob opritomniti u serednovichchi i mati inshu muzu dochku Sindbada Moreplavcya Yasmin zavdyaki yakij vidnahodit svoye odvichne zahoplennya rozkazuvannyam u realnosti Tisyachi j odniyeyi nochi Vreshti resht Yasmin staye jogo providniceyu do Serendiba sho ye znakom povernennya vid chasoprostoru totalnoyi opovidi do suchasnoyi avtorealnosti Sheherezada Dzhuliya Yasmin sestra bliznyuchka tobto zhinochi obrazi romanu usi voni ipostasi samoyi Opovidi yaka privablyuye avtora manit do inshih svitiv Problema perspektivi rozvitku literaturi v elektronnih ZMI za Dzhonom Bartom red Dzhon Bart yak klasik suchasnoyi amerikanskoyi prozi namagayetsya privernuti chitacha do aktualnoyi v nash chas problemi perspektivi rozvitku literaturi v elektronnih ZMI Same comu prisvyachenij odin z ostannih romaniv populyarnogo postmodernista Vihodit u svit Coming Soon A Narrative en 2001 Karkolomnij tekst de zustrichayutsya oblichchya do oblichchya drukovana literatura abo d literatura print fiction p fiction z elektronnoyu literaturoyu abo e literaturoyu electronic fiction e fiction Bitva mizh d ta e literaturoyu simvolichno vtilena u tvorche zmagannya vidatnogo pismennika Novelist Emeritus yakij pidozrilo nagaduye samogo Barta i avtora pochatkivcya Novelist Aspirant yakij neshodavno zakinchiv universitet i ye fanatom elektronnih ZMI U svoyemu romani Dzh Bart perekonuye sho zmenshennya tih hto polyublyaye chitati vtrata serjoznogo literaturnogo vplivu j providnoyi roli u kulturnomu zhitti suspilstva she ne privid ogoloshuvati pro yiyi smert Tilki pereosmislivshi tradicijni formi osobistogo isnuvannya literatura mozhe protistoyati vsesvitnomu potopu informaciyi z populyarnih elektronnih ZMI Ce povnoyu miroyu stosuyetsya togo chim pismennik zajmavsya protyagom stilkoh rokiv svoyeyi diyalnosti Problema avtora u tvorchosti Dzhona Barta red Analiz tvoriv Dzh Barta dozvolyaye stverdzhuvati sho centrom jogo hudozhnoyi koncepciyi ye obraz avtora Vin polemichno zayavlyaye svoyu prisutnist i yak organizatora ta kerivnika opovidi i yak personazha uchasnika dialogu na yakogo spryamovane samopromovlyannya personazhiv i yak poserednika mizh istoriyeyu ta svitom chitackogo sprijnyattya Vin toj hto trimaye vsi vazheli opovidi ne dozvolyayuchi yij rozpastisya na okremi fragmenti V osnovi riznih form avtorskoyi prisutnosti u Dzh Barta bagatovektornij dialog spryamovanij na vidkrittya bezmezhnogo ta pozachasovogo prostoru isnuvannya literaturi a takozh na spivvidnoshennya dvoh nachal cholovichogo ta zhinochogo avtora ta chitacha avtora ta naratora svitu dijsnosti ta svitu uyavi Avtor u Dzh Barta zavzhdi zberigaye funkciyu tvorcya ale vin polivariantnij ne zvoditsya do yedinoyi figuri yaka sposterigaye zzovni za hodom diyi Avtor ye tim hto prozhivaye zhittya i vede opovid u yedinomu akti zhittyetvorchosti zhittya opovidi Tvorchist Dzh Barta v konteksti amerikanskogo postmodernizmu stanovit bagatij material dlya doslidzhennya estetichnih poshukiv literaturi drugoyi polovini XX stolittya Dzhon Bart vistupiv yak pismennik yakij aktivno reaguvav na suchasni teoretichni koncepciyi chiya vidpovid na problemni pitannya dobi vidznachalasya estetichnoyu polemichnistyu Skladnist i polivariativnist hudozhnogo svitu Dzh Barta jogo pragnennya do onovlennya cherez doslidzhennya ta pereosmislennya vzhe stvorenogo tradicijnih zhanriv narativnih modelej postali nezaperechnim dokazom proti visnazhenosti literaturnih form proti panivnoyi tendenciyi hudozhnogo usunennya avtora i prodovzhuyut demonstruvati kreativni mozhlivosti literaturi Bibliografiya red Plavucha opera The Floating Opera en 1956 Kinec shlyahu The End of the Road en 1958 Barishnik dur zillyam The Sot Weed Factor en 1960 Kozloyunak Dzhajlz Giles Goat Boy en 1966 Zagublenij u kimnati smihu Lost in the Funhouse en 1968 Himera Chimera en 1972 Listi Letters en 1979 Akademichna vidpustka Sabbatical A Romance en 1982 Priberezhni rozpovidi Tidewater Tales en 1987 Ostannya podorozh Yakogos Moryaka The Last Voyage of Somebody the Sailor en 1991 Zhili buli Plavuchaya opera Once upon a Time en 1994 On with the Story stories en 1996 Vihodit u svit Coming Soon en 2001 Desyat i odna nich The Book of Ten Nights and a Night Eleven Stories 2004 Tam de peretinayutsya tri shlyahi Where Three Roads Meet en 2005 The Development Nine Stories en 2008 Kozhna tretya dumka Every Third Thought en 2011 Perekladi ukrayinskoyu red Barishnik dur zillyam per M Nestelyeyev ta V Osika K Tempora 2022 1024 s Zagublenij u kimnati smihu per M Nestelyeyev K Tempora 2023 228 s Literatura red Vinkvist Ch Tejlor V Enciklopediya postmodernizmu Ch Vinkvist V Tejlor K Vid vo Solomiyi Pavlichko Osnovi 2003 503 s Denisova T N Istoriya amerikanskoyi literaturi XX stolittya T N Denisova K Dovira 2002 318 s Koval M Gra v romani i gra v roman pro tvorchist Dzhona Barta monografiya Marta Romanivna Koval Lviv Piramida 2000 121 c Koval M R Dzhon Bart yak interpretator postmodernizmu M R Koval Slovo i chas 2000 6 S 13 17 Morozova T L Literatura SShA XIX veka osnovnye tendencii razvitiya T L Morozova Romanticheskie tradicii amerikanskoj literatury XIX veka i sovremennost M Nauka 1982 S 10 26 Starshova O O Opovidannya pochatku i kincya za Dzhonom Bartom Naukovi zapiski NaUKMA K Vidavnichij dim KM Akademiya 2001 T 19 Chastina 1 S 8 11 Starshova O Kategoriya ta obraz avtora u tvorchosti Dzhona Barta 60 70 h rokiv Golovna techiya geterogennist kanon v suchasnij amerikanskij literaturi Materiali III Mizhnarodnoyi konferenciyi z amerikanskoyi literaturi K Fakt 2006 S 297 304Posilannya red Bart Dzhon Zarubizhni pismenniki Enciklopedichnij dovidnik u 2 t za red N Mihalskoyi ta B Shavurskogo Ternopil Navchalna kniga Bogdan 2005 T 1 A K S 104 ISBN 966 692 578 8 https web archive org web 20131031050116 http magazines russ ru voplit 2008 2 ki12 html http magazines russ ru volga 1999 7 mihayl html Arhivovano 20 grudnya 2016 u Wayback Machine http www philology ru literature3 melnikov 03 htm Arhivovano 7 serpnya 2013 u Wayback Machine https web archive org web 20130315093434 http ukrlit vn ua zaruba biography bart html http www e reading mobi chapter php 101053 36 Bart Plavuchaya opera html Arhivovano 5 bereznya 2016 u Wayback Machine a b Czech National Authority Database d Track Q13550863 Otrimano z https uk wikipedia org w index php title Dzhon Simmons Bart amp oldid 40763317