Джон Маккарті (англ. John McCarthy; 4 серпня 1927 року, Бостон, США — 24 жовтня 2011, Стенфорд) — американський інформатик та дослідник мислення, який вважається винахідником терміну «Штучний інтелект», який він вжив у своїх пропозиціях 1955 року до конференції в Дартмуті 1956, винахідник мови LISP. Лауреат премії Тюрінга у 1971 за свій значний внесок в галузі штучного інтелекту. Називав себе атеїстом («я вірю у Бога, як у вовкулаку. До речі, я атеїст.»)
Джон Маккарті | |
---|---|
John McCarthy | |
Народився | 4 серпня 1927 Бостон, Масачусетс, США |
Помер | 24 жовтня 2011 (84 роки) Стенфорд, Санта-Клара, Каліфорнія, США ·інфаркт міокарда |
Країна | США |
Діяльність | математик, інформатик, інженер, викладач університету, artificial intelligence researcher |
Alma mater | Каліфорнійський технологічний інститут (1948) Принстонський університет (1951) Belmont High Schoold |
Галузь | Інформатика |
Заклад | Массачусетський технологічний інститут; Стенфордський університет; Дартмутський коледж; Принстонський університет |
Науковий керівник | Соломон Лефшец |
Вчителі | Соломон Лефшец |
Аспіранти, докторанти | Радж Редді Ramanathan V. Guhad Барбара Лісков Ружена Байчі Erik Sandewalld Randall Davisd Claude Cordell Greend James Allan Painterd Monti Don Callerod Donald Maurice Kapland Donald Arthur Watermand Pierre Jules Louis Edmond Vicensd Gilbert Falkd Lynn Herman Quamd Rodney Albert Schmidt, Jr.d Francis Lockwood Morrisd Gunnar Rutger Graped Bruce Guenther Baumgartd Norihisa Suzukid Jerrold Martin Ginspargd Brian Perry McCuned Tom Costellod Sasa Buvacd Marsha Jo Hannah (Quam)d Robert Elliot Filmand Eyal Amird Robert Carter Moored Aarati Parmar Martinod Martin Fraser Brooksd Ханс Моравек |
Членство | Національна академія наук США Американська академія мистецтв і наук Асоціація з розвитку штучного інтелекту Association for Computing Machinery AAAS |
Мати | Ida Glatt McCarthyd |
Нагороди | |
Особ. сторінка | www-formal.stanford.edu/jmc// |
Джон Маккарті у Вікісховищі |
Раннє життя та освіта Редагувати
Джон Маккарті народився в Бостоні 4 серпня 1927, в сім'ї двох емігрантів, ірландця Джона Патріка та литовської єврейки Іди Глатт Маккарті. Сім'я була вимушена часто мігрувати протягом великої депресії, аж поки батько Маккарті не знайшов роботу в Лос-Анджелесі.
Маккарті виявив ранню схильність до математики. В юності він вивчив математику за підручниками, що використовувались у розташованому по сусідству Каліфорнійському технологічниму інституті (Caltech). В результаті, коли його прийняли до інституту наступного року, він зміг пропустити перші два роки курсів математики.
Отримавши B.S. з математики у 1948, Маккарті спочатку продовжив своє навчання в Caltech. Він отримав Ph.D. з математики від Принстонського університету у 1951 під керівництвом Соломона Лефшеца.
Маккарті був одружений з Верою Ватсон — програмісткою та альпіністкою, яка зникла під час спроби сходження на Аннапурна I.
Кар'єра в інформатиці Редагувати
Після короткотермінових призначень у Принстоні, Стенфорді, Дартмут та MIT, він почав працювати професором у Стенфорді у 1962, де й залишався аж до 2000. Зараз він професор-емерит.
Маккарті вперше використав математичну логіку в штучному інтелекті. В 1958 він запропонував advice taker[en], який надихнув пізніші роботи над питаннями-відповідями та логічним програмуванням. Базуючись на лямбда-численні, Lisp швидко став мовою програмування номер один у галузі штучного інтелекту після його публікації в 1960. Він надихнув на створення проекту MAC в MIT, але залишив MIT заради Стенфордського університету у 1962, де допоміг заснувати Стенфордську лабораторію штучного інтелекту, яка протягом багатьох років залишалась дружнім суперником проекту MAC.
В 1961 він був першим, хто публічно припустив, що технологія розподілу комп'ютерного часу може в майбутньому привести до ситуації, в якій обчислювальна потужність і навіть програми будуть продаватись за допомогою бізнес-моделі, аналогічної продажу води чи електрики. Ця ідея була дуже популярною наприкінці 1960, але пригасла в 70-х, коли стало ясно, що апаратне забезпечення та телекомунікації ще не готові. Тим не менш, з 2000 ідея відродилась в нових формах (дивіться наприклад хмарні обчислення).
Від 1978 до 1986 Маккарті розробляв метод окреслення[en] у немонотонній логіці.
1982 року, схоже, саме в нього виникла ідея космічного фонтану, яку потім розглянув Родерік Гайд.
Маккарті часто коментує світові проблеми на форумах Usenet. Деякі з його ідей можна знайти на його вебсторінці, яка «має на меті показати, що матеріальний прогрес людства бажаний і стійкий»Progress and its sustainability [ 4 жовтня 2013 у Wayback Machine.].
В його оповіданні 2001 року Робот і немовля [ 6 грудня 2010 у Wayback Machine.] висвітлено проблему, чи повинні роботи мати (або імітувати) емоції, та передбачувані аспекти інтернет-культури і соціальних мереж, які проявились у наступні десятиліття.
Основні публікації Редагувати
- McCarthy, J. 1959. Programs with Common Sense [ 4 жовтня 2013 у Wayback Machine.]. In Proceedings of the Teddington Conference on the Mechanization of Thought Processes, 756-91. London: Her Majesty's Stationery Office.
- McCarthy, J. 1960. . Communications of the ACM 3(4):184-195.
- McCarthy, J. 1963a A basis for a mathematical theory of computation. In Computer Programming and formal systems. North-Holland.
- McCarthy, J. 1963b. Situations, actions, and causal laws. Technical report, Stanford University.
- McCarthy, J., and Hayes, P. J. 1969. Some philosophical problems from the standpoint of artificial intelligence [ 11 жовтня 2013 у Wayback Machine.]. In Meltzer, B., and Michie, D., eds., Machine Intelligence 4. Edinburgh: Edinburgh University Press. 463—502.
- McCarthy, J. 1977. Epistemological problems of artificial intelligence. In IJCAI, 1038—1044.
- McCarthy, J. 1980. Circumscription: A form of non-monotonic reasoning. Artificial Intelligence 13(1-2):23-79.
- McCarthy, J. 1986. Applications of circumscription to common sense reasoning. Artificial Intelligence 28(1):89-116.
- McCarthy, J. 1990. Generality in artificial intelligence. In Lifschitz, V., ed., Formalizing Common Sense. Ablex. 226—236.
- McCarthy, J. 1993. Notes on formalizing context. In IJCAI, 555—562.
- McCarthy, J., and Buvac, S. 1997. Formalizing context: Expanded notes. In Aliseda, A.; van Glabbeek, R.; and Westerstahl, D., eds., Computing Natural Language. Stanford University. Also available as Stanford Technical Note STAN-CS-TN-94-13.
- McCarthy, J. 1998. Elaboration tolerance. In Working Papers of the Fourth International Symposium on Logical formalizations of Commonsense Reasoning, Commonsense-1998.
- Costello, T., and McCarthy, J. 1999. Useful counterfactuals. Electronic Transactions on Artificial Intelligence 3(A):51-76
- McCarthy, J. 2002. Actions and other events in situation calculus. In Fensel, D.; Giunchiglia, F.; McGuinness, D.; and Williams, M., eds., Proceedings of KR-2002, 615—628.
Див. також Редагувати
- Найскладніша логічна задача
- Функція Маккарті 91[en]
- Космічний фонтан
- Достатківство
Виноски Редагувати
- ↑ http://amturing.acm.org/award_winners/mccarthy_0239596.cfm
- https://www.latimes.com/nation/la-xpm-2011-oct-27-la-me-john-mccarthy-20111027-story.html
- ↑ Математичний генеалогічний проєкт — 1997.
- NNDB — 2002.
- [1] [ 4 жовтня 2013 у Wayback Machine.][2] [ 21 листопада 2005 у Wayback Machine.]By the way I'm an atheist. (McCarthy John. March 7, 2003)
- Hayes, Patrick J.; Leora Morgenstern (2007). . AI Magazine (Association for the Advancement of Artificial Intelligence) 28 (4): 93–102. Архів оригіналу за 23 вересня 2011. Процитовано 24 листопада 2010.
- McCarthy, John. Recursive Functions of Symbolic Expressions and Their Computation by Machine. CACM 3 (4): 184–195.
- Розміщено в Usenet у sci.space.tech 1 серпня 1994
Посилання Редагувати
- .
- Маккарті в The Mathematics Genealogy Project [ 9 червня 2010 у Wayback Machine.]
- Інтерв'ю з Гаєм Стілом (Guy Steele) [ 15 листопада 2010 у Wayback Machine.] проведене OOPSLA 2008
- Усне інтерв'ю з Джоном Маккарті [ 6 лютого 2007 у Wayback Machine.] в Інституті Чарлза Бебіджа[en], Університет Міннесоти, Міннеаполіс. Маккарті обговорює свою роль у розвитку розподілу часу в Массачусетському технологічному інституті. Він також описує свою роботу в галузі штучного інтелекту (ШІ), що фінансується Агентством передових дослідницьких проєктів, зокрема ШІ на основі логіки (LISP) та робототехніку.
- Усне інтерв'ю з Марвіном Мінскі [ 6 лютого 2007 у Wayback Machine.] в Інституті Чарлза Бебіджа. Мінскі описує дослідження штучного інтелекту (ШІ) у Массачусетському технологічному інституті, зокрема роботи Джона Маккарті.
- Усне інтерв'ю з ДЖеком Денісом [ 5 березня 2002 у Wayback Machine.] у Інституті Чарлза Бебіджа. Денніс обговорює роботу Джона Маккарті щодо розподілу часу та вплив Управління техніки обробки інформації DARPA на розвиток розподілу часу.
- Усне інтерв'ю з Фернандо Корбато [ 25 січня 2007 у Wayback Machine.] в Інституті Чарлза Бебіджа. Корбато обговорює дослідження з інформатики, особливо щодо розподілу часу, в Массачусетському технологічному інституті (MIT), зокрема й роботи Джона Маккарті.