www.wikidata.uk-ua.nina.az

Розподіл часу Ця стаття не містить посилань на джерела Ви можете допомогти поліпшити цю статтю додавши посилання на наді

Розподіл часу

Ця стаття не містить посилань на джерела. Ви можете допомогти поліпшити цю статтю, додавши посилання на надійні (авторитетні) джерела. Матеріал без джерел може бути піддано сумніву та вилучено. (січень 2016)

В комп'ютерних системах поділ часу — це спосіб розподілу обчислювальних ресурсів між багатьма користувачами за допомогою мультипрограмування та багатозадачності. Вперше презентований в 1960-тих, та розвинутий в помітну обчислювальну модель в 1970-тих він здійснив значний технологічний прорив в історії обчислювальної техніки.

Дозволяючи багатьом користувачам одночасно взаємодіяти з одним комп'ютером, поділ часу значно знизив ціну надання обчислювальних потужностей, уможлививши використання комп'ютера організаціями та індивідами без необхідності його покупки. Також поділ часу посприяв розробці нових інтерактивних програм.

Історія Редагувати

Пакетна обробка Редагувати

Перші комп'ютери були надзвичайно дорогими та повільними пристроями. Зазвичай вони призначались для виконання конкретного набору завдань і керувались з панелі оператора, який вручну вводив короткі програми за допомогою зміни позиції перемикачів на панелі. Ці програми могли виконуватись протягом годин, чи навіть тижнів. Але коли швидкість комп'ютерів почала зростати, всіх зацікавив час потрібний для вводу наступної програми. Методологія пакетної обробки з'явилась щоб зменшити час простою машини під час вводу програми. В пакетній обробці як тільки одна програма завершувала виконання комп'ютер завантажував наступну.

Щоб підтримувати процес пакетної оброки, програмісти використовували перфоратори перфокарт чи перфострічок. Це були недорогі пристрої, які дозволяли створювати програми «офлайн». Після набору програми їх передавали операторам машини, які записували їх в розклад. Програма-планувальник (диспетчер) операційної системи сортувала програми, що мали виконуватися, за пріоритетом: важливіші — на виконання у першу чергу, менш важливі — за можливості. Коли програму нарешті виконають, результат її роботи зазвичай в роздрукованому вигляді повертається програмісту. Ввесь процес міг займати багато днів, протягом яких програміст взагалі не бачив комп'ютера.

Альтернатива дозволити користувачу керувати комп'ютером напряму, була занадто дорога щоб її взагалі могли розглядати.

Поділ часу Редагувати

Див. також: Планувальник операційної системи та Процесорний час

Поділ часу з'явився від усвідомлення того, що хоча й кожен окремий користувач неефективний, велика група користувачів разом — ні. Це спричинено формою взаємодії; в більшості випадків користувач вводить короткий імпульс інформації, за яким слідує довга пауза, але група користувачів які працюють одночасно, означатиме, що паузи одного користувача можуть заповнюватись активностями інших. Якщо підібрати оптимальний розмір групи, загальний процес може бути дуже ефективним. Подібно, малі відрізки часу проведені в очікуванні на читання диска, стрічки чи передачі по мережі можуть надаватись іншим користувачам.

Реалізація системи яка б отримувала з цього перевагу складна. Пакетна обробка була тільки методологією що застосовувалась поверх найраніших систем. Комп'ютери все ще виконували одну програму для одного користувача за раз, а все що змінила пакетна обробка — скорочення часу між запусками програм. Розробка системи яка б підтримувала одночасну роботу багатьох користувачів була зовсім іншою ідеєю. «Стан» («контекст», у сучасних термінах) кожного користувача та його програм мав зберігатись в машині, і міг швидко замінюватись іншим. Зміна станів займала дорогоцінні процесорні такти, і це було великою проблемою для повільних машин тієї епохи. Тим не менш, швидкодія комп'ютерів і розміри їх оперативної пам'яті (у якій зберігались стани користувачів) постійно зростали, відповідно накладні витрати на поділ часу зменшувались.

Ідею вперше публічно описав Боб Бемер на початку 1957, в статті для Automatic Control Magazine. Перший проект реалізації системи з поділом часу був початий Джоном Маккарті наприкінці 1957, на модифікації IBM 704, та пізніше на модифікованому IBM 7090. Хоча він і покинув роботу заради Проекту MAC та інших, один з отриманих результатів, відомий як Compatible Time-Sharing System чи CTSS, був продемонстрований в листопаді 1961. Стверджують що CTSS — перша система з поділом часу. Вона використовувалась аж до 1973. Іншим претендентом на першу продемонстровану систему поділу часу була PLATO II, створена Дональдом Блітцером на публічній демонстрації в Роберт Аллертон Парк біля Універстету Іллінойса на початку 1961. Блітцер казав що проект PLATO отримав би патент на поділ часу, якби тільки Університет Іллінойса знав як опрацьовувати заявки на патент швидше. Першою комерційно успішною системою поділу часу була Dartmouth Time Sharing System.

Системи з поділом часу Редагувати

  • Allen-Babcock RUSH Time-sharing System
  • BBN PDP-1 Time-sharing System → Massachusetts General Hospital PDP-1D → MUMPS
  • BBN TENEX (розвинувся у DEC TOPS-20), Foonly FOONEX, MAXC OS для Xerox PARC, Stanford LOTS
  • Burroughs Time-sharing MCP (наступник: HP 3000 MPE)
  • Berkeley Timesharing System в Університеті Берклі (Каліфорнія), Project Genie, Scientific Data Systems SDS 940 (Tymshare, BBN, SRI, Community Memory), BCC 500, MAXC у Xerox PARC
  • UC Berkeley CAL-TSS (для комп'ютерів CDC 6400)
  • UC Berkeley BSD UNIX
  • CDC KRONOS
  • Dartmouth Time Sharing System (DTSS) → GE Time-sharing → GEnie
  • DEC PDP-6 Time-sharing Monitor → TOPS-10 → TSS-8, RSTS-11, RSX-11 → VAX/VMS
  • HP-2000 Timeshared BASIC
  • IBM TSS/360
  • IBM CP-67 → VM/CMS
  • IBM CALL/360, CALL/OS — using IBM 360/50
  • International Timesharing Corporation
  • Michigan Terminal System
  • Michigan State University CDC SCOPE/HUSTLER System
  • MIT CTSS → MULTICS (MIT/GE/Bell Labs) → UNIX, PRIMOS
  • MIT PDP-1 Time-sharing System → ITS
  • MUSIC/SP → McGill University System for Interactive Computing
  • National CSS → VP/CSS (ran on IBM 360 series; originally based on IBM's CP/CMS
  • Oregon State University OS-3 (для серії CDC 3000)
  • RAND JOSS → JOSS-2 → JOSS-3
  • Service in Informatics and Analysis (SIA) (для систем CDC 6600 Kronos)
  • System Development Corporation Time-sharing System on the AN/FSQ-32
  • Stanford PDP-1 Time-sharing System → SAIL → WAITS
  • Time Sharing Ltd — перша комерційна система з поділом часу у Європі, і перша система з поділом часу з дублюванням (стійка до збоїв).
  • Tymshare SDS-940 → Tymcom X → Tymcom XX
  • XDS CP-V → Honeywell CP-6

Див. також Редагувати

Джерела Редагувати

Посилання Редагувати


Це незавершена стаття про операційні системи.
Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри
Дата публікації:
Cya stattya ne mistit posilan na dzherela Vi mozhete dopomogti polipshiti cyu stattyu dodavshi posilannya na nadijni avtoritetni dzherela Material bez dzherel mozhe buti piddano sumnivu ta vilucheno sichen 2016 V komp yuternih sistemah podil chasu ce sposib rozpodilu obchislyuvalnih resursiv mizh bagatma koristuvachami za dopomogoyu multiprogramuvannya ta bagatozadachnosti Vpershe prezentovanij v 1960 tih ta rozvinutij v pomitnu obchislyuvalnu model v 1970 tih vin zdijsniv znachnij tehnologichnij proriv v istoriyi obchislyuvalnoyi tehniki Dozvolyayuchi bagatom koristuvacham odnochasno vzayemodiyati z odnim komp yuterom podil chasu znachno zniziv cinu nadannya obchislyuvalnih potuzhnostej umozhlivivshi vikoristannya komp yutera organizaciyami ta individami bez neobhidnosti jogo pokupki Takozh podil chasu pospriyav rozrobci novih interaktivnih program Zmist 1 Istoriya 1 1 Paketna obrobka 1 2 Podil chasu 2 Sistemi z podilom chasu 3 Div takozh 4 Dzherela 5 PosilannyaIstoriya RedaguvatiPaketna obrobka Redaguvati Dokladnishe Paketna obrobkaPershi komp yuteri buli nadzvichajno dorogimi ta povilnimi pristroyami Zazvichaj voni priznachalis dlya vikonannya konkretnogo naboru zavdan i keruvalis z paneli operatora yakij vruchnu vvodiv korotki programi za dopomogoyu zmini poziciyi peremikachiv na paneli Ci programi mogli vikonuvatis protyagom godin chi navit tizhniv Ale koli shvidkist komp yuteriv pochala zrostati vsih zacikaviv chas potribnij dlya vvodu nastupnoyi programi Metodologiya paketnoyi obrobki z yavilas shob zmenshiti chas prostoyu mashini pid chas vvodu programi V paketnij obrobci yak tilki odna programa zavershuvala vikonannya komp yuter zavantazhuvav nastupnu Shob pidtrimuvati proces paketnoyi obroki programisti vikoristovuvali perforatori perfokart chi perfostrichok Ce buli nedorogi pristroyi yaki dozvolyali stvoryuvati programi oflajn Pislya naboru programi yih peredavali operatoram mashini yaki zapisuvali yih v rozklad Programa planuvalnik dispetcher operacijnoyi sistemi sortuvala programi sho mali vikonuvatisya za prioritetom vazhlivishi na vikonannya u pershu chergu mensh vazhlivi za mozhlivosti Koli programu nareshti vikonayut rezultat yiyi roboti zazvichaj v rozdrukovanomu viglyadi povertayetsya programistu Vves proces mig zajmati bagato dniv protyagom yakih programist vzagali ne bachiv komp yutera Alternativa dozvoliti koristuvachu keruvati komp yuterom napryamu bula zanadto doroga shob yiyi vzagali mogli rozglyadati Podil chasu Redaguvati Div takozh Planuvalnik operacijnoyi sistemi ta Procesornij chas Podil chasu z yavivsya vid usvidomlennya togo sho hocha j kozhen okremij koristuvach neefektivnij velika grupa koristuvachiv razom ni Ce sprichineno formoyu vzayemodiyi v bilshosti vipadkiv koristuvach vvodit korotkij impuls informaciyi za yakim sliduye dovga pauza ale grupa koristuvachiv yaki pracyuyut odnochasno oznachatime sho pauzi odnogo koristuvacha mozhut zapovnyuvatis aktivnostyami inshih Yaksho pidibrati optimalnij rozmir grupi zagalnij proces mozhe buti duzhe efektivnim Podibno mali vidrizki chasu provedeni v ochikuvanni na chitannya diska strichki chi peredachi po merezhi mozhut nadavatis inshim koristuvacham Realizaciya sistemi yaka b otrimuvala z cogo perevagu skladna Paketna obrobka bula tilki metodologiyeyu sho zastosovuvalas poverh najranishih sistem Komp yuteri vse she vikonuvali odnu programu dlya odnogo koristuvacha za raz a vse sho zminila paketna obrobka skorochennya chasu mizh zapuskami program Rozrobka sistemi yaka b pidtrimuvala odnochasnu robotu bagatoh koristuvachiv bula zovsim inshoyu ideyeyu Stan kontekst u suchasnih terminah kozhnogo koristuvacha ta jogo program mav zberigatis v mashini i mig shvidko zaminyuvatis inshim Zmina staniv zajmala dorogocinni procesorni takti i ce bulo velikoyu problemoyu dlya povilnih mashin tiyeyi epohi Tim ne mensh shvidkodiya komp yuteriv i rozmiri yih operativnoyi pam yati u yakij zberigalis stani koristuvachiv postijno zrostali vidpovidno nakladni vitrati na podil chasu zmenshuvalis Ideyu vpershe publichno opisav Bob Bemer na pochatku 1957 v statti dlya Automatic Control Magazine Pershij proekt realizaciyi sistemi z podilom chasu buv pochatij Dzhonom Makkarti naprikinci 1957 na modifikaciyi IBM 704 ta piznishe na modifikovanomu IBM 7090 Hocha vin i pokinuv robotu zaradi Proektu MAC ta inshih odin z otrimanih rezultativ vidomij yak Compatible Time Sharing System chi CTSS buv prodemonstrovanij v listopadi 1961 Stverdzhuyut sho CTSS persha sistema z podilom chasu Vona vikoristovuvalas azh do 1973 Inshim pretendentom na pershu prodemonstrovanu sistemu podilu chasu bula PLATO II stvorena Donaldom Blitcerom na publichnij demonstraciyi v Robert Allerton Park bilya Universtetu Illinojsa na pochatku 1961 Blitcer kazav sho proekt PLATO otrimav bi patent na podil chasu yakbi tilki Universitet Illinojsa znav yak opracovuvati zayavki na patent shvidshe Pershoyu komercijno uspishnoyu sistemoyu podilu chasu bula Dartmouth Time Sharing System Sistemi z podilom chasu RedaguvatiDokladnishe Rozvitok sistem z podilom chasu en Allen Babcock RUSH Time sharing System BBN PDP 1 Time sharing System Massachusetts General Hospital PDP 1D MUMPS BBN TENEX rozvinuvsya u DEC TOPS 20 Foonly FOONEX MAXC OS dlya Xerox PARC Stanford LOTS Burroughs Time sharing MCP nastupnik HP 3000 MPE Berkeley Timesharing System v Universiteti Berkli Kaliforniya Project Genie Scientific Data Systems SDS 940 Tymshare BBN SRI Community Memory BCC 500 MAXC u Xerox PARC UC Berkeley CAL TSS dlya komp yuteriv CDC 6400 UC Berkeley BSD UNIX CDC KRONOS Dartmouth Time Sharing System DTSS GE Time sharing GEnie DEC PDP 6 Time sharing Monitor TOPS 10 TSS 8 RSTS 11 RSX 11 VAX VMS HP 2000 Timeshared BASIC IBM TSS 360 IBM CP 67 VM CMS IBM CALL 360 CALL OS using IBM 360 50 International Timesharing Corporation Michigan Terminal System Michigan State University CDC SCOPE HUSTLER System MIT CTSS MULTICS MIT GE Bell Labs UNIX PRIMOS MIT PDP 1 Time sharing System ITS MUSIC SP McGill University System for Interactive Computing National CSS VP CSS ran on IBM 360 series originally based on IBM s CP CMS Oregon State University OS 3 dlya seriyi CDC 3000 RAND JOSS JOSS 2 JOSS 3 Service in Informatics and Analysis SIA dlya sistem CDC 6600 Kronos System Development Corporation Time sharing System on the AN FSQ 32 Stanford PDP 1 Time sharing System SAIL WAITS Time Sharing Ltd persha komercijna sistema z podilom chasu u Yevropi i persha sistema z podilom chasu z dublyuvannyam stijka do zboyiv Tymshare SDS 940 Tymcom X Tymcom XX XDS CP V Honeywell CP 6Div takozh RedaguvatiBagatomisna konfiguraciya Linux Terminal Server Project Tonkij kliyent TELCOMP Procesornij chasDzherela RedaguvatiPosilannya RedaguvatiReminiscences of the history of time sharing Dzhon Makkarti Origins of timesharing Bob Bemer Interview with Professor Fernando J Corbato on the history of Multics and origins of time sharing Arhivovano 5 listopada 2019 u Wayback Machine nbsp Ce nezavershena stattya pro operacijni sistemi Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi Otrimano z https uk wikipedia org w index php title Rozpodil chasu amp oldid 34993069