Джон Родеріґо Дос Пассос (англ. John Roderigo Dos Passos; нар. 14 січня 1896, Чикаго — пом. 28 вересня 1970, Балтимор) — американський письменник португальського походження. Дід письменника за батьком, Мануел Жоакім Душ Пассуш (Manuel Joaquim Dos Passos), — виходець із селища Понта-ду-Сол на острові Мадейра, який емігрував до США в 1830 році.
Джон Дос Пассос | |
---|---|
John Dos Passos | |
Ім'я при народженні | John Roderigo Dos Passos |
Народився | 14 січня 1896 Чикаго, штат Іллінойс |
Помер | 28 вересня 1970 (74 роки) Балтимор, штат Меріленд |
Поховання | Yeocomico Episcopal Churchyardd |
Громадянство | США |
Національність | американець |
Діяльність | письменник |
Alma mater | Гарвардський університет, Чоут Розмарі Голлd, Гарвардський коледж і Sidwell Friends Schoold |
Мова творів | англійська |
Напрямок | модернізм, втрачене покоління |
Жанр | Втрачене покоління |
Magnum opus | U.S.A.[d] і Manhattan Transferd |
Членство | Американська академія мистецтв та літератури і Американська академія мистецтв і наук |
Партія | Республіканська партія США |
Мати | Lucy Addison Sprigg Dos Passosd |
Нагороди | |
Сайт: johndospassos.com | |
| |
Джон Дос Пассос у Вікісховищі |
Життєпис ред.
Народився в Чикаго в сім'ї успішного адвоката. Після закінчення престижної школи в Коннектикуті в 1907 році в супроводі наставника відправився за кордон вивчати класичне мистецтво, літературу й архітектуру. Протягом шести місяців він відвідав Францію, Англію, Італію, Грецію і Близький Схід. Закінчив Гарвардський університет (1913-1916). Влітку 1918 року був мобілізований в армію США і відправлений до Парижа. Армійське начальство дозволило йому відвідувати курси з антропології в Сорбонні. У роки першої світової війни працював водієм санітарної машини. Писати почав у воєнні роки. Після війни багато подорожував по Європі як кореспондент кількох американських газет.
У 1927 році відбулася подія, що істотно вплинула на світогляд Дос Пассоса, — страта анархістів Нікола Сакко і Бартоломео Ванцетті. Дос Пассос пережив душевну кризу, підсумком якої стала трилогія «США»: «42-а паралель» (1930), «1919» (1932) і «Великі гроші» (1936). Ця трилогія — вершина творчості Дос Пассоса. З роками він ставав дедалі консервативнішим у своїх поглядах, і це не могло не позначитися на його творчості. В 1960-ті роки книги Дос Пассоса ще продовжували виходити, але ані критики, ані широка публіка їх практично не помічали.
Товаришував з Гемінґвеєм. До його розриву з Гемінґвеєм привела поїздка з останнім добровольцем на Громадянську Війну в Іспанії. За іншими даними, Дос Пассос виїхав з Іспанії і згодом порвав з лівим рухом після того, як резидентура НКВС у Мадриді розстріляла його друга-вченого і перекладача Хосе Роблеса.
Спосіб життя і дух 20 століття найповніше зображені в романі «Мангаттен» (Manhattan Transfer, 1935), який досліджує міське життя Нью-Йорка, і в трилогії «США» (U.S.A., 1930–1936) — «42-а паралель» (The 42nd Parallel, 1930), «1919» (Nineteen-Nineteen, 1931), «Великі гроші» (The Big Money, 1936), яка дає докладний огляд індустріальної Америки за 1898–1929 роки. Трилогія позбавлена зв'язної фабули, це калейдоскоп епізодів з життя найрізноманітніших персонажів, свого роду зріз американського суспільства.
Романи «Пригоди молодої людини» (Adventures of а Young Man, 1939), «Перший номер» (Number One, 1943) і «Великий задум» (The Grand Design, 1949) склали другу трилогію Дос Пассоса, яка вийшла в 1952 окремою книгою під назвою «Округ Колумбія» (District of Columbia). Йому належать іще кілька романів, у тому числі «Як найлегше досягти успіху» (Most Likely to Succeed, 1954) і «В середині століття» (Midcentury, 1961), збірка віршів «Візок на прив'язі» (A Pushcart at the Curb, 1922); п'єси «Сміттяр» (The Garbage Man, 1926), «Авіакомпанія» (Airways, Inc., 1929) і «На висотах успіху» (Fortune Heights, 1934); книги дорожніх нотаток «Росінант знову в дорозі» (Rossinante to the Road Again, 1922), «Східний експрес» (Orient Express, 1927), «У всіх краях» (In All Countries, 1934), «З війни на війну» (Journey Between Wars, 1938); і дві збірки соціологічних статей — «На чому ми стоїмо» (The Ground We Stand On, 1941) і «Стан країни» (State of Nation, 1944). Серед його останніх творів — «Війна містера Вілсона» (Mr. Wilson's War, 1962) і «Найкращі часи» (The Best Times, 1967).
Помер Джон Дос Пассос у Балтиморі 28 вересня 1970 року.
Політичні погляди ред.
У молодості дотримувався лівих поглядів. Вважав США «нацією двох народів» — багатих та бідних. Із захопленням відгукувався про робітничий рух в США.
У 1928 році провів декілька місяців в СРСР, вивчаючи комунізм.
У 30-х роках працював у комісії Дьюї — суспільній групі, яка розслідувала звинувачення проти Троцького на Першому московському процесі (1936).
Розірвав з комунізмом радянського типу після поїздки в Іспанію під час громадянської війни.
Переклади українською ред.
Українською мовою окремі твори Джона Доса Пассоса перекладали Василь Мисик, Ганна Касьяненко, Марія Лисиченко тощо.
Найперший український переклад письменника, роману «The 42nd Parallel», в 1931 р. виконав на той момент поет-«плужанин», прозаїк і дипломований перекладач Василь Мисик (1907 — 1983), у подальшому — лауреат профільної премії імені Максима Рильського (1977), перший відомий на ім’я перекладач Джона Дос Пассоса в Україні взагалі, редактор і куратор багатотомного видання цього прозаїка, публікація якого розпочалася, але так і не була завершена в столичному видавництві «Література і мистецтво» (1934 — 1935). На жаль, згідно з рукописним автопереліком перекладених В. Мисиком творів, що зберігається в Харківському літературному музеї (НДФ-8576), завершений переклад роману «42-а паралеля», яким перекладач намагався випередити російського видавця, з невідомих причин опубліковано так і не було, а сам автограф утрачено. За спогадами Григорія Костюка (1902 — 2002), товариша В. Мисика і на той момент аспіранта НДІ літературознавства ім. Шевченка (тобто суч. Інститут літератури імені Тараса Шевченка НАН України), перекладач так говорив про свою роботу над текстом: «Для мене це корисна вправа. Я все глибше і глибше входжу в світ англійської мови, в її синтаксу, синоніміку, а головне — ідіоматику. Дос Пассос у цьому сенсі для мене цілий скарб». У 1950/51 р. в рамках Гарвардського проекту (Harvard Refugee Interview Project / Harvard Project on the Soviet Social System) Григорій Костюк стверджував, що Василь Мисик переклав три томи Джона Дос Пассоса, але найпевніше, це є помилкою.
Перші опубліковані переклади з'явилися в періодиці. Всі вони фрагментарні:
- Пасос Дос, Джон. Уеслей Еверест: Оповідання [ймовірно, пер. з рос.] / Худож. Д. Журавицький // Всесвіт. — 1933. — № 2. — С. 14-15.
- Дос Пассос, Джон. 1919: Роман-кінохроніка XX / Пер. з англ. В. Мисика // Червоний шлях. — 1934. — № 1. — С. 134-165; № 2/3. — С. 135-153; № 4. — С. 126-146; № 5. — С. 134-162; № 6. — С. 109-124; № 7/8. — С. 90-136; № 9. — С. 80-109; № 10. — С. 72-117.
У подальшому Джона Дос Пассоса видавало харківсько-київське видавництво «Література і мистецтво», запланувавши кількатомне видання «Творів». Перший том, виданий 1934 році, містив роман «Три солдати» в перекладі Ганни Касьяненко, другий том, виданий у 1933 році, містив роман «Менгеттен» у перекладі Марії Лисиченко, а четвертий том, виданий у 1935 році, містив роман «1919» у перекладі Василя Мисика, чиє імя в самій публікації вже не згадано через арешт перекладача. Збірку творів у повному обсязі не було завершено, світ побачили лише 1, 2 та 4 томи.
- Джон Дос Пассос. Три солдати (Твори. Т.1) . Переклад з англійської Ганни Касьяненко. Київ-Харків: Література і мистецтво, 1934. 278.
- Джон Дос Пассос. Менгеттен (Твори. Т.2) . Переклад з англійської Марії Лисиченко. Київ-Харків: Література і мистецтво, 1933. 268 .
- Джон Дос Пассос. 1919 (Твори. Т.4). Київ-Харків: Література і мистецтво, 1935. 300с. Опубліковано анонімно.
Посилання ред.
- Дос Пассос Джон Родеріґо // Зарубіжні письменники. Енциклопедичний довідник : у 2 т. / за ред. Н. Михальської та Б. Щавурського. — Тернопіль : Навчальна книга — Богдан, 2005. — Т. 1 : А — К. — С. 566. — ISBN 966-692-578-8.
- Дос Пассос // Універсальний словник-енциклопедія. — 4-те вид. — К. : Тека, 2006.
- Твори Дос Пассоса англійською — на сайті Проект «Гутенберг» (англ.)
Джерела ред.
- - Наукові записки. – Випуск 104 (1). Серія: Філологічні науки (мовознавство): У 2 ч. – Кіровоград: РВВ КДПУ ім. В. Винниченка, 2012. – 482 стор.: 48-61. ISBN 966-8089-24-3
Примітки ред.
- Find a Grave — 1996.
- https://www.gf.org/fellows/all-fellows/john-dos-passos/
- Geni.com — 2006.
- Коломієць, Л. Масштаби перекладацької діяльності українських літераторів 1920-30-х років (на матеріалі перекладів з англійської) // Часопис "Літературознавчі студії". 2011 №33 стор. 224-232
- Костюк Г. Зустрічі і прощання : спогади. Кн. 1 / Г. Костюк. — Едмонтон, 1987. — 743 с.
- Лаас Н. Із закордонних архівів: невідомі інтерв’ю Григорія Костюка (Німеччина, 1950–1951 роки) / Н. Лаас // Україна XX століття: культура, ідеологія, політика. – 2016. – Вип. 21. – С. 264.
- Розділ із роману «1919».
- Коломієць Л. Часопис "Літературознавчі студії". 2012 №35 стор. 342-348
- У публікації помилково названа «Касяненковою».
- Сузір'я Інни Мельницької. Антологія вибраних творів та перекладів випускників Студії перекладача і молодого автора кафедри теорії та практики перекладу англійської мови ХНУ ім. В.Н.Каразіна під кервіництвом Інни Мельницької [ 26 листопада 2016 у Wayback Machine.] - Упорядник та автор передмови: Олександр Кальниченко; редактор передмови та біографічних довідок: Л.М. Черноватий. Вінниця: Нова книга, 2013. 600 стор.: стор. 18-19 (серія "Dictum Factum"). ISBN 978-966-382-388-1