Джозеф Лармор

Джо́зеф Лармор (англ. Sir Joseph Larmor; 11 липня 1857, Магераголл, графство Антрім, Північна Ірландія — 19 травня 1942, Голівуд, графство Даун, Північна Ірландія) — ірландський фізик-теоретик і математик, член Лондонського королівського товариства (1892), у 1912—1914 — його віце-президент.

Джозеф Лармор
англ. Joseph Larmor
Народився	11 липня 1857(1857-07-11)^[…] Белфаст
Помер	19 травня 1942(1942-05-19)^[…] (84 роки) Holywood^d, Даун, Північна Ірландія, Велика Британія
Поховання	Holywood Priory^d
Країна	Велика Британія  Сполучене Королівство
Діяльність	математик, фізик, політик, викладач університету
Alma mater	коледж Святого Джона^d (1880) Королівський університет Белфаста (1877) Кембриджський університет Академічний інститут Белфаста
Галузь	фізика і математика
Заклад	Кембриджський університет Ірландський національний університет
Посада	Член 31-го Парламенту Сполученого Королівства^d і Член 30-го Парламенту Сполученого Королівства^d
Науковий ступінь	магістр мистецтв^[d]
Науковий керівник	Едвард Раус
Аспіранти, докторанти	Sydney Chapman^d Robert Schlapp^d Kwan-ichi Terazawa^d David Burnett^d
Членство	Лондонське королівське товариство Американська академія мистецтв і наук Національна академія деї Лінчеї Національна академія наук США
Відомий завдяки:	перетворення Лоренца ларморова частота
Нагороди	член Лондонського Королівського Товариства (1892) Королівська медаль (1915) премія Понселе (1918) медаль де Моргана (1914) Smith's Prize^d (1880) Бейкерівська лекція (1909) премія Адамса^d (1899) доктор цивільного права^d доктор наук^[d] Legum Doctor^d
Джозеф Лармор у Вікісховищі

У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Лармор.

Біографічні дані

Джозеф Лармор народився 11 липня 1857 року в сім'ї Г'ю Лармора, власника крамниці у Белфасті та Анни Райт. Навчався у Королівській гімназії (англ. Royal Belfast Academical Institution), закінчив Королівський університет у Белфасті (1877) та коледж Кембриджського університету (1879).

У 1880—1885 роках — викладав фізику Королівському коледжі Голуей, з 1885 до 1932 працював у Кембриджському університеті (з 1903 — лукасівський професор математики).

Наукові праці стосуються електродинаміки рухомих тіл, термодинаміки, магнетизму, вивчення структури атома.

1897 року Лармор опублікував формули релятивістських перетворень координат і часу (зараз відомі як перетворення Лоренца) і формулу додавання швидкостей, за два роки до Г. Лоренца і за вісім років до А. Ейнштейна.

Його монографія «Ефір і матерія» (1900) відіграла значну роль у розвитку електродинаміки.

Лармор першим почав розробляти електронну теорію діамагнетизму. У 1895 відкрив прецесію електрона, що обертається в зовнішньому магнітному полі (прецесія Лармора).

Помер 19 травня 1942 року в Голівуді (графство Даун, Північна Ірландія).

Нагороди

• Лукасівський професор математики (1903)
• Бейкерівська лекція (1909)
• Медаль де Моргана (1914)
• Королівська медаль (1915)
• Премія Понселе (1918)
• Медаль Коплі (1921)

Вшанування пам'яті

У 1970 році Міжнародний астрономічний союз присвоїв ім'я Джозефа Лармора кратеру на зворотному боці Місяця.

Див. також

• Ларморова частота
• Ларморів радіус

Примітки

1. Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
   d:Track:Q19938912d:Track:Q54837d:Track:Q193563
2. Архів історії математики Мактьютор
   d:Track:Q547473
3. Encyclopædia Britannica
   d:Track:Q5375741
4. Лармор Джозеф // Большая советская энциклопедия: [в 30 т.] / под ред. А. М. Прохоров — 3-е изд. — Москва: Советская энциклопедия, 1969.
   d:Track:Q649d:Track:Q17378135
5. Математичний генеалогічний проєкт — 1997.
   d:Track:Q829984
6. Czech National Authority Database
   d:Track:Q13550863
7. Hansard 1803–2005
   d:Track:Q19204319
8. . The Royal Society of Edinburgh. July 2006. ISBN 0 902 198 84 X. Архів оригіналу за 4 березня 2016. Процитовано 7 березня 2018. 
9. J. Larmor. On a Dynamical Theory of the Electric and Luminiferous Medium, Part 3, Relations with material media // Phil. Trans. Roy. Soc.. — 1897. — Т. 190. — С. 205-300. з джерела 7 листопада 2017. Процитовано 7 березня 2018.
10. Храмов, 1983, с. 155.
11. J. Larmor. Aether and Matter. — Cambridge University Press, 1900.

Посилання

• Храмов Ю. А. Лармор Джозеф (Larmor Joseph) // Физики: Биографический справочник / Под ред. А. И. Ахиезера. — Изд. 2-е, испр. и дополн. — М. : Наука, 1983. — С. 155..
• Джон Дж. О'Коннор та Едмунд Ф. Робертсон. Джозеф Лармор в архіві MacTutor (англ.)
• Ether and field theories in the late 19th century [ 21 лютого 2018 у Wayback Machine.] // VictorianWeb: History of science in the Victorian era
• Papers of Sir Joseph Larmor [ 9 травня 2019 у Wayback Machine.] // Janus, University of Cambridge.
• Joseph Larmor [Архівовано 4 липня 2013 у WebCite].