www.wikidata.uk-ua.nina.az

Джованні Да Плано Карпіні Джованні з Плано Ка рпіні італ Giovanni da Pian del Carpine лат Iohannes de Plano Carpini бл 1

Джованні Да Плано Карпіні

Джованні з Плано-Ка́рпіні (італ. Giovanni da Pian del Carpine; лат. Iohannes de Plano Carpini; бл. 1180 — 1 серпня 1252) — католицький чернець-францисканець, італійський місіонер. Походив із Плано-Карпіні (Піан-дель-Карпіні). Був легатом папи Іннокентія IV до монгольського кагана Гуюка. Також — Джованні дель Плано Карпіні.

Джованні да Плано Карпіні
Народився бл. 1182
Маджоне, Провінція Перуджа, Умбрія, Італія
Помер 1 квітня 1252(1252-04-01)
Бар, Чорногорія
Діяльність місіонер, легат
Відомий завдяки залишив перший опис подорожі європейця до Монгольської імперії
Вчителі Франциск Ассізький
Знання мов латина
Magnum opus Ystoria Mongalorumd
Посада archbishop of Bard
Конфесія католицька церква

Життєпис Редагувати

Народився близько 1180 року в Умбрії в містечку, яке називали Піан дель Карпіні (сьогодні муніципалітет Маджоне), звідки походить і його прізвище. Карпіні заслужив добру репутацію в ордені францисканців, пропагуючи їхнє вчення в Північній Європі, бувши наставником у Саксонії, потім в Іспанії і в Кельні.

Місія в Європі Редагувати

Джованні був учнем та сподвижником Франциска Ассізького. У 1220 вів свою місіонерську діяльність як організатор ордену францисканців у Німеччині, де заснував кілька монастирів у Саксонії та вздовж Рейну. 1222 року відбув як місіонер до Тунісу, а 1225 року до Піренейського півострова. З 1228 року керував провінціями ордену Тевтонія та Саксонія, поширюючи свою місіонерську діяльність далі на схід.

За кілька місяців до початку Першого Ліонського собору, на якому був присутній митрополит київський Петро Акерович та порушувалося питання організації захисту проти монголо-татар, що стали великою загрозою в Європі, було вирішено відправити посольство на чолі з Плано Карпіні до Русі та Золотої Орди.

Лист папи Інокентія IV Cum non solum «Правителю та народу татар»

В 1245 Карпіні очолив одну з трьох дипломатичних місій, висланих gапою Інокентієм IV до Монголії з метою навернення монголо-татар до християнства. З іншого боку потрібно було визначитися як захиститися від чужих народів, що раптово виникли на європейських просторах. Треба було ці народи точно пізнати та оцінити і провести розвідку їх можливостей та організації. Ще одним з політичних завдань місії — спробувати здобути монголів в союзники для наступних хрестових походів проти ісламу та для можливих гарантій держав хрестоносців.

Подорож до кагана Редагувати

Подорож Плано Карпіні (темно-синім)

Місія розпочалася на Великдень 16 квітня 1245. Шлях її пролягав з Ліону через Чехію, де Карпіні зустрівся з Королем Богемії Вацлавом І Пшемислом, який мав родичів в Польщі та Україні. Подальша дорога пролягала через Польщу, де товариство зупиняється у Конрада Мазовецького, в якого гостював якраз Василько Романович, князь володимирський, син волинсько-галицького князя Романа Мстиславича.

Посли Василька Романовича до монгольського хана якраз повернулися додому від татар з охоронними листами для проїзду по їх території з візитом його брата короля Данила до Батия. Князь Василько сказав що Татари завжди вимагають подарунків (свого роду жесту підкорення) і без них подорож не відбудеться. Спорядивши посланців Папи подарунками, князь Василько взяв їх з собою.

На запрошення Василька францисканець відвідав Володимир. Там він прочитав перед місцевим духовенством папського листа із закликом до єднання з католицькою церквою. Посилаючись на відсутність Данила, Василько ухилився від відповіді на заклик папи. По цих подіях Василько відправив їх із своїми слугами до Києва. Помінявши коней в Києві, в супроводі тисяцького князівського війська вирушили до Канева, що перебував тоді вже безпосередньо під владою татар де зустрілися з їх ханом Куремса.

Пройшовши далі по Дону де ханом був швагро Батия, вони дійшли до пониззя Волги де була орда Батия в той холодний час. 8 квітня Карпіні прибув до ставки Батия — Сарай-Бату. Там, у квітні 1246 року він зустрічає Олександра (пізніше названого Невським) — сина князя Суздальського Ярослава (відомий як Ярослав Всеволодович (князь Володимирський, 8 лютого 1191 — † 30 вересня 1246). Самого князя Карпіні зустріне пізніше в ставці Гуюка.

Після розмови Батий направив його далі вже до ставки великого хана Гуюка поблизу Каракорума. Далі місіонер мусив поспішати на коронацію Великого Монгольського хана міняючи за день до 8 коней. Карпіні мусив ще далі пройти північним узбережжям Аральського моря, долиною Сирдар'ї, горами і пустелями Центральної Азії. 22 липня 1246 він прибув до ставки Гуюка, проїхавши за 106 днів майже 5000 км.

Тут відбувалося приготування до святкування коронування Гуюка. Декілька днів тривало святкування, а за огорожею сиділи васали Великого Монгольського хана, більше ніж 10 князів. Карпіні їх перераховує: Князь Ярослав Суздальський (відомий як Ярослав Всеволодович (князь володимирський)) князі каракитаїв, сини короля Грузії, посли Багдадських Халіфів. Усіх їх разом з послами було до 4 тисяч.

Лише по чотирьох місяцях після повідомлення Великому хану про прибуття було дозволено Карпіні його аудієнцію у Великого Монгольського хана. Хан Гуюк відмовився прийняти християнство і зажадав, щоб Папа визнав зверхність Гуюка. В той самий час князя Ярослава Суздальського отруїла мати Гуюка — Торогене-хатун і послала за його сином Олександром, пізніше названого Невським, щоб передати йому землю його батька. Олександр був аманатом у монголів і знаходився тоді при ставці Батия, очевидно з його матір'ю — Карпіні зустрічає по дорозі послів до Великого монгольтського хана від його матері та Батия.

При дворі Гуюка жили різні освічені люди, також і християни. Також придворна церква подорожувала завжди з ним. На шляху подорожі місія Карпіні теж зустрічає тюркський народ Уйгури, що їх підкорив Чингізхан, і описує їх «ці люди є Християни, але належать до секти несторіан».

З наукової точки зору була місія Карпіні успішна — вперше було описано в його творі «Ystoria Mongolorum quos nos Tartaros appellamus» культура і звички Монголів. Щодо політичних цілей, то вони не завершилися успіхом.

Відповідь Гуюка Папі Інокентію IV

Повернення Редагувати

Наприкінці листопада 1246 Карпіні відправився із ставки хана додому із листом (що зберігся досі). За 106 днів пройшовши та проїхавши близько 4800 км він досягає Києва 10 червня 1247.

В Києві вони зустрілися з Васильком Романовичем та Данилом Галицьким які зробили в честь них велике свято і протримали їх 10 днів у Києві. Київські князі передали Місії Карпіні листи до Папи та повідомили про готовність визнання Папи. Король Данило, а Карпіні називає його лише королем-rex, і ніколи dux (князь), також дав письмове свідчення Карпіні для Папи про його зустріч з Карпіні спочатку при ставці шваґра Батия на р. Дон а потім і у Києві. Після Києва місія добирається через два місяці Ліона.

Останні роки Редагувати

Карпіні в нагороду був призначений архієпископом м. Антіварі в Далмації (тепер м. Бар в Чорногорії), де і помер 1 серпня 1252 р., приблизно у віці 65 років.

Праці Редагувати

Залишив записки про свої подорожі — «Книга про татар» (лат. Liber Tatarorum, повністю надрукована 1838) та «Історія монголів, яких ми називаємо татарами» (лат. Historia Mongalorum quos nos Tartaros appellamus). В них Карпіні подав цінні відомості про Монголію і країни, які він відвідав. В його книгах міститься дуже цінна інформація про Україну тих часів, а також зокрема, опис Києва тих часів.

  • Liber Tartarorum.
  • Historia Mongalorum quos nos Tartaros appellamus

Примітки Редагувати

  1. Catholic-Hierarchy.org — USA: 1990.
    d:Track:Q30d:Track:Q3892772
  2. Войтович Л. Спірні питання Галицько-Волинської історії: відкриття дискусії [ 24 листопада 2016 у Wayback Machine.] // Княжа доба: історія і культура. — 2014. — Вип. 8. — С. 368.
  3. Johannes von Plano Carpini: Kunde von den Mongolen 1245—1247. Переклад F. Schmieder. Jan Thorbecke Verlag, Sigmaringen 1997. ISBN 3-7995-0603-9.(нім.) ст.15.
  4. Корона Данила Галицького: Волинь та Галичина в державно-політичному розвитку Центрально-Східної Європи раннього та класичного середньовіччя. Головко О. Б. — Київ: ВД «Стилос», 2006. — 575 с.
  5. Johannes von Plano Carpini: Kunde von den Mongolen 1245—1247. Переклад F. Schmieder. Jan Thorbecke Verlag, Sigmaringen 1997. ISBN 3-7995-0603-9.(нім.), ст.100.
  6. Johannes von Plano Carpini: Kunde von den Mongolen 1245—1247. Переклад F. Schmieder. Jan Thorbecke Verlag, Sigmaringen 1997. ISBN 3-7995-0603-9. (нім.), ст.120.
  7. Johannes von Plano Carpini: Kunde von den Mongolen 1245—1247. Переклад F. Schmieder. Jan Thorbecke Verlag, Sigmaringen 1997. ISBN 3-7995-0603-9.(нім.), ст.114.
  8. Johannes von Plano Carpini: Kunde von den Mongolen 1245—1247. Переклад F. Schmieder. Jan Thorbecke Verlag, Sigmaringen 1997. ISBN 3-7995-0603-9.(нім.), ст.62.
  9. Johannes von Plano Carpini: Kunde von den Mongolen 1245—1247. Переклад F. Schmieder. Jan Thorbecke Verlag, Sigmaringen 1997. ISBN 3-7995-0603-9.(нім.) ст.119.

Джерела Редагувати

Посилання Редагувати

Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Джованні Да Плано Карпіні

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри
Дата публікації:
Dzhovanni z Plano Ka rpini ital Giovanni da Pian del Carpine lat Iohannes de Plano Carpini bl 1180 1 serpnya 1252 katolickij chernec franciskanec italijskij misioner Pohodiv iz Plano Karpini Pian del Karpini Buv legatom papi Innokentiya IV do mongolskogo kagana Guyuka Takozh Dzhovanni del Plano Karpini 2 Dzhovanni da Plano KarpiniNarodivsya bl 1182Madzhone Provinciya Perudzha Umbriya ItaliyaPomer 1 kvitnya 1252 1252 04 01 Bar ChornogoriyaDiyalnist misioner legatVidomij zavdyaki zalishiv pershij opis podorozhi yevropejcya do Mongolskoyi imperiyiVchiteli Francisk AssizkijZnannya mov latinaMagnum opus Ystoria MongalorumdPosada archbishop of BardKonfesiya katolicka cerkva 1 Mediafajli u Vikishovishi Zmist 1 Zhittyepis 1 1 Misiya v Yevropi 1 2 Podorozh do kagana 1 3 Povernennya 1 4 Ostanni roki 2 Praci 3 Primitki 4 Dzherela 5 PosilannyaZhittyepis RedaguvatiNarodivsya blizko 1180 roku v Umbriyi v mistechku yake nazivali Pian del Karpini sogodni municipalitet Madzhone zvidki pohodit i jogo prizvishe Karpini zasluzhiv dobru reputaciyu v ordeni franciskanciv propaguyuchi yihnye vchennya v Pivnichnij Yevropi buvshi nastavnikom u Saksoniyi potim v Ispaniyi i v Kelni Misiya v Yevropi Redaguvati Dokladnishe Cum non solumDzhovanni buv uchnem ta spodvizhnikom Franciska Assizkogo U 1220 viv svoyu misionersku diyalnist yak organizator ordenu franciskanciv u Nimechchini de zasnuvav kilka monastiriv u Saksoniyi ta vzdovzh Rejnu 1222 roku vidbuv yak misioner do Tunisu a 1225 roku do Pirenejskogo pivostrova Z 1228 roku keruvav provinciyami ordenu Tevtoniya ta Saksoniya poshiryuyuchi svoyu misionersku diyalnist dali na shid Za kilka misyaciv do pochatku Pershogo Lionskogo soboru na yakomu buv prisutnij mitropolit kiyivskij Petro Akerovich ta porushuvalosya pitannya organizaciyi zahistu proti mongolo tatar sho stali velikoyu zagrozoyu v Yevropi bulo virisheno vidpraviti posolstvo na choli z Plano Karpini do Rusi ta Zolotoyi Ordi nbsp List papi Inokentiya IV Cum non solum Pravitelyu ta narodu tatar V 1245 Karpini ocholiv odnu z troh diplomatichnih misij vislanih gapoyu Inokentiyem IV do Mongoliyi z metoyu navernennya mongolo tatar do hristiyanstva Z inshogo boku potribno bulo viznachitisya yak zahistitisya vid chuzhih narodiv sho raptovo vinikli na yevropejskih prostorah Treba bulo ci narodi tochno piznati ta ociniti i provesti rozvidku yih mozhlivostej ta organizaciyi 3 She odnim z politichnih zavdan misiyi sprobuvati zdobuti mongoliv v soyuzniki dlya nastupnih hrestovih pohodiv proti islamu ta dlya mozhlivih garantij derzhav hrestonosciv Podorozh do kagana Redaguvati nbsp Podorozh Plano Karpini temno sinim Misiya rozpochalasya na Velikden 16 kvitnya 1245 Shlyah yiyi prolyagav z Lionu cherez Chehiyu de Karpini zustrivsya z Korolem Bogemiyi Vaclavom I Pshemislom yakij mav rodichiv v Polshi ta Ukrayini Podalsha doroga prolyagala cherez Polshu de tovaristvo zupinyayetsya u Konrada Mazoveckogo v yakogo gostyuvav yakraz Vasilko Romanovich knyaz volodimirskij sin volinsko galickogo knyazya Romana Mstislavicha Posli Vasilka Romanovicha do mongolskogo hana yakraz povernulisya dodomu vid tatar z ohoronnimi listami dlya proyizdu po yih teritoriyi z vizitom jogo brata korolya Danila do Batiya Knyaz Vasilko skazav sho Tatari zavzhdi vimagayut podarunkiv svogo rodu zhestu pidkorennya i bez nih podorozh ne vidbudetsya Sporyadivshi poslanciv Papi podarunkami knyaz Vasilko vzyav yih z soboyu Na zaproshennya Vasilka franciskanec vidvidav Volodimir Tam vin prochitav pered miscevim duhovenstvom papskogo lista iz zaklikom do yednannya z katolickoyu cerkvoyu Posilayuchis na vidsutnist Danila Vasilko uhilivsya vid vidpovidi na zaklik papi 4 Po cih podiyah Vasilko vidpraviv yih iz svoyimi slugami do Kiyeva Pominyavshi konej v Kiyevi v suprovodi tisyackogo knyazivskogo vijska virushili do Kaneva sho perebuvav todi vzhe bezposeredno pid vladoyu tatar de zustrilisya z yih hanom Kuremsa 5 Projshovshi dali po Donu de hanom buv shvagro Batiya voni dijshli do ponizzya Volgi de bula orda Batiya v toj holodnij chas 8 kvitnya Karpini pribuv do stavki Batiya Saraj Batu Tam u kvitni 1246 roku vin zustrichaye Oleksandra piznishe nazvanogo Nevskim sina knyazya Suzdalskogo Yaroslava vidomij yak Yaroslav Vsevolodovich knyaz Volodimirskij 8 lyutogo 1191 30 veresnya 1246 6 Samogo knyazya Karpini zustrine piznishe v stavci Guyuka Pislya rozmovi Batij napraviv jogo dali vzhe do stavki velikogo hana Guyuka poblizu Karakoruma Dali misioner musiv pospishati na koronaciyu Velikogo Mongolskogo hana minyayuchi za den do 8 konej Karpini musiv she dali projti pivnichnim uzberezhzhyam Aralskogo morya dolinoyu Sirdar yi gorami i pustelyami Centralnoyi Aziyi 22 lipnya 1246 vin pribuv do stavki Guyuka proyihavshi za 106 dniv majzhe 5000 km Tut vidbuvalosya prigotuvannya do svyatkuvannya koronuvannya Guyuka Dekilka dniv trivalo svyatkuvannya a za ogorozheyu sidili vasali Velikogo Mongolskogo hana bilshe nizh 10 knyaziv Karpini yih pererahovuye Knyaz Yaroslav Suzdalskij vidomij yak Yaroslav Vsevolodovich knyaz volodimirskij knyazi karakitayiv sini korolya Gruziyi posli Bagdadskih Halifiv Usih yih razom z poslami bulo do 4 tisyach Lishe po chotiroh misyacyah pislya povidomlennya Velikomu hanu pro pributtya bulo dozvoleno Karpini jogo audiyenciyu u Velikogo Mongolskogo hana Han Guyuk vidmovivsya prijnyati hristiyanstvo i zazhadav shob Papa viznav zverhnist Guyuka V toj samij chas knyazya Yaroslava Suzdalskogo otruyila mati Guyuka Torogene hatun i poslala za jogo sinom Oleksandrom piznishe nazvanogo Nevskim shob peredati jomu zemlyu jogo batka 7 Oleksandr buv amanatom u mongoliv i znahodivsya todi pri stavci Batiya ochevidno z jogo matir yu Karpini zustrichaye po dorozi posliv do Velikogo mongoltskogo hana vid jogo materi ta Batiya Pri dvori Guyuka zhili rizni osvicheni lyudi takozh i hristiyani Takozh pridvorna cerkva podorozhuvala zavzhdi z nim Na shlyahu podorozhi misiya Karpini tezh zustrichaye tyurkskij narod Ujguri sho yih pidkoriv Chingizhan i opisuye yih ci lyudi ye Hristiyani ale nalezhat do sekti nestorian 8 Z naukovoyi tochki zoru bula misiya Karpini uspishna vpershe bulo opisano v jogo tvori Ystoria Mongolorum quos nos Tartaros appellamus kultura i zvichki Mongoliv Shodo politichnih cilej to voni ne zavershilisya uspihom nbsp Vidpovid Guyuka Papi Inokentiyu IVPovernennya Redaguvati Naprikinci listopada 1246 Karpini vidpravivsya iz stavki hana dodomu iz listom sho zberigsya dosi Za 106 dniv projshovshi ta proyihavshi blizko 4800 km vin dosyagaye Kiyeva 10 chervnya 1247 V Kiyevi voni zustrilisya z Vasilkom Romanovichem ta Danilom Galickim yaki zrobili v chest nih velike svyato i protrimali yih 10 dniv u Kiyevi Kiyivski knyazi peredali Misiyi Karpini listi do Papi ta povidomili pro gotovnist viznannya Papi 9 Korol Danilo a Karpini nazivaye jogo lishe korolem rex i nikoli dux knyaz takozh dav pismove svidchennya Karpini dlya Papi pro jogo zustrich z Karpini spochatku pri stavci shvagra Batiya na r Don a potim i u Kiyevi Pislya Kiyeva misiya dobirayetsya cherez dva misyaci Liona Ostanni roki Redaguvati Karpini v nagorodu buv priznachenij arhiyepiskopom m Antivari v Dalmaciyi teper m Bar v Chornogoriyi de i pomer 1 serpnya 1252 r priblizno u vici 65 rokiv Praci RedaguvatiZalishiv zapiski pro svoyi podorozhi Kniga pro tatar lat Liber Tatarorum povnistyu nadrukovana 1838 ta Istoriya mongoliv yakih mi nazivayemo tatarami lat Historia Mongalorum quos nos Tartaros appellamus V nih Karpini podav cinni vidomosti pro Mongoliyu i krayini yaki vin vidvidav V jogo knigah mistitsya duzhe cinna informaciya pro Ukrayinu tih chasiv a takozh zokrema opis Kiyeva tih chasiv Liber Tartarorum Historia Mongalorum quos nos Tartaros appellamusPrimitki Redaguvati Catholic Hierarchy org USA 1990 d Track Q30d Track Q3892772 Vojtovich L Spirni pitannya Galicko Volinskoyi istoriyi vidkrittya diskusiyi Arhivovano 24 listopada 2016 u Wayback Machine Knyazha doba istoriya i kultura 2014 Vip 8 S 368 Johannes von Plano Carpini Kunde von den Mongolen 1245 1247 Pereklad F Schmieder Jan Thorbecke Verlag Sigmaringen 1997 ISBN 3 7995 0603 9 nim st 15 Korona Danila Galickogo Volin ta Galichina v derzhavno politichnomu rozvitku Centralno Shidnoyi Yevropi rannogo ta klasichnogo serednovichchya Golovko O B Kiyiv VD Stilos 2006 575 s Johannes von Plano Carpini Kunde von den Mongolen 1245 1247 Pereklad F Schmieder Jan Thorbecke Verlag Sigmaringen 1997 ISBN 3 7995 0603 9 nim st 100 Johannes von Plano Carpini Kunde von den Mongolen 1245 1247 Pereklad F Schmieder Jan Thorbecke Verlag Sigmaringen 1997 ISBN 3 7995 0603 9 nim st 120 Johannes von Plano Carpini Kunde von den Mongolen 1245 1247 Pereklad F Schmieder Jan Thorbecke Verlag Sigmaringen 1997 ISBN 3 7995 0603 9 nim st 114 Johannes von Plano Carpini Kunde von den Mongolen 1245 1247 Pereklad F Schmieder Jan Thorbecke Verlag Sigmaringen 1997 ISBN 3 7995 0603 9 nim st 62 Johannes von Plano Carpini Kunde von den Mongolen 1245 1247 Pereklad F Schmieder Jan Thorbecke Verlag Sigmaringen 1997 ISBN 3 7995 0603 9 nim st 119 Dzherela RedaguvatiVarvarcev M M Plano Karpini Arhivovano 17 serpnya 2016 u Wayback Machine Enciklopediya istoriyi Ukrayini u 10 t redkol V A Smolij golova ta in Institut istoriyi Ukrayini NAN Ukrayini K Naukova dumka 2011 T 8 Pa Prik S 266 520 s il ISBN 978 966 00 1142 7 P Karpini B Polyak U Rubruk Puteshestvie k tataram katolicheskih monahov v 1245 1255 gg K FOP Stebelyak 2013 ISBN 978 966 1635 34 9 ros De Plyano Karpini Dzhovanni Ukrayinska mala enciklopediya 16 kn u 8 t prof Ye Onackij Nakladom Administraturi UAPC v Argentini Buenos Ajres 1958 T 2 D Ye kn 3 S 323 324 1000 ekz Posilannya RedaguvatiPlano Karpini Ukrayina v mizhnarodnih vidnosinah Enciklopedichnij slovnik dovidnik Vipusk 6 Biografichna chastina N Ya Vidp red M M Varvarcev K In t istoriyi Ukrayini NAN Ukrayini 2016 s 116 118 nbsp Vikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Dzhovanni Da Plano Karpini Mapa podorozhi Karpini Arhivovano 17 veresnya 2006 u Wayback Machine Tekst knigi Karpini latinskoyu ta anglijskoyu movami Opis podorozhi Karpini Arhivovano 7 kvitnya 2013 u Wayback Machine ital Otrimano z https uk wikipedia org w index php title Dzhovanni Da Plano Karpini amp oldid 40439165