Джибу́ті (араб. جيبوتي; сом. Jabuuti; фр. Ville de Djibouti) — столиця та найбільше місто східно-африканської держави Джибуті.
| Джибуті جيبوتي | |
|---|---|
| |
| | |
| Основні дані | |
| 11°36′ пн. ш. 43°10′ сх. д. / 11.600° пн. ш. 43.167° сх. д. | |
| Країна | Джибуті |
| Адмінодиниця | Djibouti Regiond |
| Столиця для | Джибуті, Французьке Сомалі, Французька територія афарів та ісса і Djibouti Regiond |
| Засновано | 1888 |
| Населення | 603 900 осіб (2018) |
| Висота НРМ | 14 м |
| Водойма | Gulf of Tadjourad |
| Міста-побратими | Мале, Ріміні, Кі-Вест, Вікторія, Суец, Джизан, Порт-Судан, Аден, Ізола, Кайлуа-Кона, Ла-Пас, Альхесірас, Хартум, Гранада (Нікарагуа), Вікторія |
| Часовий пояс | UTC+3 |
| GeoNames | 223817 |
| Міська влада | |
| Мапа | |
Джибуті Джибуті (Джибуті) | |
| | |
| | |
| Джибуті у Вікісховищі |
Географія Редагувати
Джибуті знаходиться на Африканському Розі, біля входу в затоку Таджура[en] Аденської затоки, на південь від Баб-ель-Мандебської протоки.
Місто розташоване у східній частині Джибуті, за 21 км. на північний захід від кордону Сомаліленду.
Джибуті поділяється на дві частини — порт на півостровах Марабут та Херон і торговельні, ділові й житлові квартали.
Клімат Редагувати
Місто знаходиться у зоні, котра характеризується кліматом тропічних пустель, де дуже спекотне бездощове літо та теплою зимою.
Більшість річних опадів випадає у період з жовтня по травень.
Найтепліший місяць — липень із середньою температурою 35.6 °C (96 °F). Найхолодніший місяць — січень, із середньою температурою 25.6 °С (78 °F).
| Клімат Джибуті | |||||||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
| Показник | Січ. | Лют. | Бер. | Квіт. | Трав. | Черв. | Лип. | Серп. | Вер. | Жовт. | Лист. | Груд. | Рік |
| Абсолютний максимум, °C | 31 | 32 | 33 | 36 | 42 | 45 | 46 | 45 | 45 | 37 | 35 | 31 | 46 |
| Середній максимум, °C | 27 | 27 | 28 | 30 | 33 | 36 | 38 | 38 | 35 | 31 | 29 | 27 | 32 |
| Середня температура, °C | 25 | 26 | 27 | 28 | 31 | 34 | 35 | 35 | 32 | 30 | 27 | 26 | 30 |
| Середній мінімум, °C | 23 | 24 | 25 | 27 | 29 | 31 | 32 | 32 | 31 | 27 | 25 | 23 | 28 |
| Абсолютний мінімум, °C | 16 | 18 | 18 | 21 | 21 | 25 | 27 | 27 | 23 | 18 | 17 | 17 | 16 |
| Днів з опадами | 2 | 2 | 2 | 2 | 1 | 0 | 0 | 1 | 1 | 1 | 2 | 3 | 17 |
| Днів з дощем | 2 | 2 | 2 | 2 | 1 | 0 | 0 | 1 | 1 | 1 | 2 | 3 | 17 |
| Джерело: Weatherbase |
Історія Редагувати
Місто було засновано 1888 року, а 1892 року отримало статус адміністративного центру колонії Французький Берег Сомалі. З 1977 року Джибуті — столиця незалежної однойменної держави.
Населення Редагувати
| Зміни населення | ||
|---|---|---|
| Рік | Населення | Зміна |
| 1916 | 17 981 | — |
| 1930 | 22 046 | +22.6% |
| 1940 | 27 987 | +26.9% |
| 1950 | 35 564 | +27.1% |
| 1960 | 39 962 | +12.4% |
| 1965 | 50 071 | +25.3% |
| 1970 | 70 100 | +40.0% |
| 1977 | 110 248 | +57.3% |
| 1982 | 149 316 | +35.4% |
| 1987 | 230 891 | +54.6% |
| 1992 | 279 912 | +21.2% |
| 1999 | 312 447 | +11.6% |
| 2003 | 379 353 | +21.4% |
| 2005 | 452 447 | +19.3% |
| 2012 | 496 013 | +9.6% |
| 2015 | 529 000 | +6.7% |
| 2018 | 603 900 | +14.2% |
Населення міста — 603,900 мешканців (2018) (понад 50 % населення країни).
Найбільшою етнічною групою міста є сомалійці, другою за чисельністю є афари, обидві ці народи належать до кушитів.
Економіка Редагувати
Місто Джибуті є великим портом в Аденській затоці. Більшість компаній країни мають свої штаб-квартири в місті Джибуті.
Економіка міста переважно базується на експорті ефіопських товарів (порт обслуговує понад половину зовнішньоторговельних операцій Ефіопії), а також на сервісному обслуговуванні й заправці кораблів, що проходять по Червоному морю.
Крім того, тут працює безліч фірм що займаються експортом кави, шкіри й солі.
Транспорт Редагувати
Джибуті є великим транспортним вузлом, який обслуговується розгалуженою мережею громадського транспорту.
Порт Джибуті є одним із найбільших та найзавантаженіших морських портів у регіоні.
У місті є міжнародний аеропорт (Міжнародний аеропорт Джибуті-Амбулі, англ. Djibouti-Ambouli International Airport).
Пам'ятки архітектури Редагувати
На березі океану розташований збудований у неомавританскому стилі президентський палац, але більшість будинків міста мають типові риси колоніального стилю.
Світлини Редагувати
Джерела Редагувати
- Amina Saïd Chiré (2012). Le Nomade et la ville à Djibouti. Stratégies d'insertion urbaine et production de territoires. Paris: Karthala. ISBN 9782811105983.(фр.)
- Denis Langlois (2001). L'Aboyeuse de Djibouti. Éditions Acoria. с. 190.(фр.)
Примітки Редагувати
- The CIA World Factbook — 2018.
- . Архів оригіналу за 3 жовтня 2015. Процитовано 4 серпня 2020.
- . Архів оригіналу за 21 листопада 2017. Процитовано 24 жовтня 2017.
- . Архів оригіналу за 25 жовтня 2017. Процитовано 24 жовтня 2017.
- Пам'ятки Джибуті «Поїхали з нами»
Посилання Редагувати
| Це незавершена стаття з географії Джибуті. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |