Джан Ґастоне (італ. Gian Gastone de' Medici, 24 травня 1671 — 9 липня 1737) — великий герцог Тосканський. Правив після свого батька Козімо III. Останній представник династії Медічі на троні Тоскани.
| Джан Гастоне Медічі | |
|---|---|
| італ. Gian Gastone de' Medici | |
| Народився | 24 квітня 1671 Флоренція, Італія |
| Помер | 9 липня 1737 (66 років) або 1737[…] Флоренція, Італія |
| Поховання | Базиліка Сан-Лоренцо |
| Країна | Велике герцоґство Тосканське |
| Діяльність | аристократ |
| Знання мов | італійська |
| Членство | Академія делла Круска |
| Титул | герцог |
| Конфесія | католицтво |
| Рід | Медічі |
| Батько | Козімо III Медічі |
| Мати | Маргарита Луїза Орлеанськаd |
| Брати, сестри | Фердинандо Медічі і Анна Марія Луїза Медічі |
| У шлюбі з | Анна Марія Франциска Саксен-Лауенбурзька |
| Автограф | |
| | |
|
Життєпис Редагувати
Молоді роки Редагувати
З дитинства потерпав через брак уваги до себе, оскільки його мати Маргарита-Луїза Бурбон залишила Тоскану, коли йому було лише 4 роки. Мав схильність до депресії. 1693 року Джан Ґастон одружився з Анною-Марією, донькою Юлія, герцога Саксен-Лауенбурзького. Вона мала великі маєтки у Богемії. Тут Джан Ґастоне прожив до 1698 року, коли стосунки з дружиною зіпсувалися остаточно. Дітей вони не мали. Він подорожував до Парижу, потім повернувся до Праги. Але час від часу Джан Ґастоне повертався до дружини, усвідомлюючи необхідність мати спадкоємця Тосканського трону. 1705 року Джан Ґастоне остаточно повертається до Флоренції. Тут він вів богемне життя, поступово стає алкоголіком. Нарешті 1723-го після смерті Козімо III стає великим герцогом Тосканським.
Правління Редагувати
Управління Джан Ґастоне було ліберальним та просвітницьким. Це тим більш дивно, що новий володар мало цікавився питаннями управління, проте добре підбирав міністрів. Тягар церкви було пом'якшено. Жорстокі закони Козімо III були скасовані. Пізанський університет став центром науки, та розповсюдженням вільних думок. Джан Ґастоне економив на великих релігійних проєктах, знизив податковий тягар. При цьому Джан Ґастоне вів ганебний спосіб життя: багато їв, пив, займався сексуальними збоченнями.
Водночас все частіше виникало питання Тосканського спадку. 1731 року Великі держави вирішили, що Тоскана повинна дістатися дону Карлосу, герцогу Парми, сину короля Іспанії Філіпа V. Ситуація змінилася після Війни за польський спадок. 1735 року Карл став королем Неаполя та Сицилії, а новим спадкоємцем великого герцогства Тосканського обрано Франца Лотаринзького, чоловіка Марії Терезії Габсбург. Австрійські війська окупували Флоренцію й змусили Джан Ґастоне погодитися з цим вибором. Разом з тим Джан Ґастоне досяг прийняття його умови стосовно не включення території герцогства до складу Австрії.
Джерела Редагувати
- Levy, Carl (1996). Italian Regionalism: History, Identity and Politics. Oxford: Berg, 1996. ISBN 978-1-85973-156-7.
Посилання Редагувати
| Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Джан Гастоне Медічі |
- Профіль на Geneall.net [ 2 квітня 2015 у Wayback Machine.] (нім.)
- Профіль на Geneanet.org (нім.)
- Профіль на Thepeerage.com [ 2 квітня 2015 у Wayback Machine.] (англ.)
- Біографія Джана Ґастоне де Медічі [ 24 квітня 2015 у Wayback Machine.] (англ.)
Примітки Редагувати
- Encyclopædia Britannica
- SNAC — 2010.
- ↑ Lundy D. R. The Peerage
- RISM: Répertoire international des sources musicales — 1952.
- opac.vatlib.it
- Identifiants et Référentiels — ABES, 2011.