Анна Марія Франциска Саксен-Лауенбурзька (нім. Anna Maria Franziska von Sachsen-Lauenburg; нар. 13 червня 1672 — пом. 15 жовтня 1741) — законна герцогиня Саксен-Лауенбурґу у 1689—1728 роках, під час окупації герцогства військами свого далекого родича Георга Вільгельма Брауншвейґ-Люнебурзького, а згодом — його небожа, Ґеорга Людовіка, до узаконення імператором Карлом VI Габсбургом Георга II Августа правителем у володіннях, що захопив його дід. Донька герцога Заксен-Лауенбурзького Юліуса Франца та Ядвіґи Зульцбахської. Була одружена із герцогом Нойбурзьким Філіпом Вільгельмом, а згодом — з великим герцогом Тоскани Жаном Гастоном де Медичі.
| Анна Марія Франциска Саксен-Лауенбурзька | |
| |
|---|---|
| 1689 — 1728 | |
| Попередник: | Юліус Франц Саксен-Лауенбурзький |
| Наступник: | Георг II Август |
| Народження: | 13 червня 1672 Амт-Нойгаус, Q1787333?, Шверін[d], НДР |
| Смерть: | 15 жовтня 1741 (69 років) Закупи (Чехія) |
| Поховання: | Church of Saints Fabian and Sebastian (Zákupy)d |
| Рід: | Асканії |
| Батько: | Julius Francis, Duke of Saxe-Lauenburgd |
| Мати: | Ядвіґа Зульцбахська |
| Шлюб: | Джан Гастоне Медічі і Philip William August, Count Palatine of Neuburgd |
| Діти: | Марія Анна Нойбурзька |
| Нагороди: | |
| Медіафайли у Вікісховищі |
Біографія Редагувати
Анна Марія Франциска народилась 13 червня 1672 року. Вона стала другою донькою в родині герцога Заксен-Лауенбурзького Юліуса Франца та його дружини Ядвіґи Зульцбахської. Згодом у неї з'явилась молодша сестра Сибіла. Мати померла, коли Анні виповнилося дев'ять. Батько вдруге не женився. Із його смертю 30 вересня 1689 року у Саксен-Лауенбурзі обірвалася чоловіча лінія роду Асканіїв. Та за місцевими законами трон могла успадкувати і жінка. Тож між сестрами Анною Марією та Сибілою почалася боротьба за владу. В цей час у межі герцогства вторглося військо їхнього далекого родича Георга Вільгельма Брауншвейґ-Люнебурзького. Свої права на Заксен-Лауенбурґ висунули і інші країни. Сестри також не відмовлялися від претензій на управління батьківськими володіннями.
У розпал цих подій, 29 жовтня 1690, Анна Марія Франциска повінчалася у Роудніце-над-Лабою із пфальцграфом Нойбурзьким Філіпом Вільгельмом. Нареченій було вісімнадцять років, нареченому невдовзі виповнювалося двадцять. За рік, у Нойбурзі, народилася їхня перша донька, яку нарекли Леопольдіна Елеонора Елізабет Августа. Всього у подружжя було двоє дітей:
- Леопольдіна Елеонора (1691—1693) — умерла у ранньому віці.
- Марія Анна Кароліна (1693—1751) — одружена із герцогом Фердінандом Баварським, мала трьох дітей.
Філіп Вільгельм був дійсним військовиком. У віці 24 років він помер після тижневої «злоякісної лихоманки» у квітні 1693. Його тіло поховали у парафіяльній церкві Рейхштадту. Серце ж було перенесено до кірхи у Нойбурзі на Дунаї.
Сім років потому відбулося друге весілля Анни Марії Франциски. У Дюссельдорфі вона війшла заміж із Жаном Гастоном де Медичі, що походив з правлячого дому Тоскани. Його батько, Козімо III де Медичі умовив сина одружитися із династичних намірів. По-перше, Анна Марія Франциска мала великі статки, а по-друге, це дало б її чоловіку змогу претендувати на герцогство Саксен-Лауенбурзьке. До того ж Тоскані був потрібен спадкоємець, а шлюб старшого брата Жана Гастона залишався бездітним. Для здійснення цього союзу докладала зусиль також сестра нареченого Анна Марія Луїза.
Церемонія вінчання 2 липня 1697 року провів єпископ Оснабрюцький. Подружжя оселилося в замку Плосковіц у Богемії. Сучасник того періоду описав нову принцесу Тосканську як «занадто товсту жінку». Дружина домінувала у відносинах, керуючи своїм слабким чоловіком. Це змушувало його все частіше прикладатися до пляшки. Він висловлював жаль з приводу її «примхливості, дратівливості та лайливих слів». Жан Гастон витримав лише десять місяців такого подружнього життя, перш ніж утекти до Праги. Принцеса залишити Рейхштадт відмовилася, вважаючи, що у чоловіків з роду Медичі є звичка вбивати своїх консортів.
Великий князь Тосканський, спробував умовити невістку повернутися до Тоскани разом із Жаном Гастоном. Для цього він відрядив до неї празького архієпископа за дорученням папи Климента XI переконати виконувати подружні обов'язки. Анна Марія Франциска відповіла, що в цьому абсолютно немає сенсу, назвавши Жана Гастона «цілковитим імпотентом». Він залишив дружину у 1708 році. За п'ять років Жан Гастон став прямим спадкоємцем Тосканського престолу після смерті брата Фернандо. Анна Марія Франциска, відповідно, стала спадкоємною принцесою Тоскани.
1719-го у Рейхштадті відбулося весілля доньки Анни Марії Франциски, Марії Анни Кароліни, та баварського принца Фердінанда Баварського, сина курфюрста Баварії Максиміліана II. За рік у принцеси Тосканської з'явився перший онук.
1723 року помер Козімо III де Медичі. Жан Гастон став великим герцогом Тосканським. Анна Марія Франциска стала великою герцогинею. Жан Гастон продовжував жити у Флоренції і більше ніколи не бачив своєї дружини. Як велика герцогиня Анна Марія Франциска жила на самоті у своєму замку, розмовляючи із конями в стайні.
У 1728 році імператор Священної Римської імперії Карл VI Габсбург офіційно затвердив Георга II Августа, онука Георга Вільгельма Брауншвейг-Люнебурзького, у правах герцога Заксен-Лауенбурзького, таким чином узаконивши захоплення земель, що офіційно належали Анні Марії.
1737 року Жан Гастон, не маючи нащадків, помер. На Тосканський престол зійшов герцог Лотаринзький Франц I Стефан.
Анна Марія Франциска померла 15 жовтня 1741 у віці шістдесяти дев'яти років. Похована у парафіяльній церкві Рейхштадту поруч із першим чоловіком.
Генеалогія Редагувати
| Франц II Саксен-Лауенбурзький | Марія Брауншвейг-Люнебурзька | Віллєм з Лобковіц | Катерина з Лобковіц | Август Зульцбахський | Ядвіґа Гольштейн-Готторптська | Йоганн VII | Маргарита Шлезвіг-Гольштейн-Зондербурзька | ||||||||||||||||||||||||||||
| Юліус Генріх Саксен-Лауенбурзький | Анна Маґдалена з Лобковіц | Крістіан Август Зульцбахський | Амалія Нассау-Зігенська | ||||||||||||||||||||||||||||||||
| Юліус Франц | Ядвіґа Зульцбахська | ||||||||||||||||||||||||||||||||||
| Анна Марія Франциска | |||||||||||||||||||||||||||||||||||
Примітки Редагувати
- ↑ Deutsche Nationalbibliothek Record #119426099 // Gemeinsame Normdatei — 2012—2016.
- ↑ Czech National Authority Database
Література Редагувати
- James Cleugh: Die Medici. Macht und Glanz einer europäischen Familie, 4. Auflage, Piper, München 2002, S. 367 ff. ISBN 3-492-23667-7
- Johann Samuel Ersch, Johann Gottfried Gruber: Allgemeine Encyclopädie der Wissenschaften und Künste: in alphabetischer Folge von genannten Schriftstellern, Band 92, J. F. Gleditsch, 1851, S. 363
- Peter von Kobbe: Geschichte und Landesbeschreibung des Herzogthums Lauenburg, Band 3, Harro von Hirschheydt, 1837, S. 92
- Strathern, Paul The Medici: Godfathers of the Renaissance, Vintage books, London, 2003, ISBN 978-0-099-52297-3
- Hale, J.R. Florence and the Medici, Orion books, London, 1977, ISBN 1-84212-456-0
Посилання Редагувати
- Профіль на Geneall.net [ 15 червня 2008 у Wayback Machine.] (нім.)
- Профіль на Geneanet.org [ 13 серпня 2011 у Wayback Machine.] (нім.)
- Генеалогія Анни Марії Саксен-Лауенбурзької [ 19 вересня 2020 у Wayback Machine.] (англ.)
- Генеалогія Філіпа Вільгельма Нойбурзького [ 8 липня 2012 у Wayback Machine.] (англ.)