Державний Музей прикладного мистецтва Узбекистану (узб. Amaliy sana't muzeyi) — музей Декоративно-ужиткового мистецтва у столиці Узбекистану місті Ташкенті; унікальне зібрання творів узбецьких народних майстрів і майстринь.
| Державний Музей прикладного мистецтва Узбекистану Amaliy sana't muzeyi | |
|---|---|
| | |
| 41°18′03″ пн. ш. 69°15′34″ сх. д. / 41.301102780027775907° пн. ш. 69.2595000000277849° сх. д.Координати: 41°18′03″ пн. ш. 69°15′34″ сх. д. / 41.301102780027775907° пн. ш. 69.2595000000277849° сх. д. | |
| Тип | музей |
| Країна | Узбекистан |
| Розташування | Узбекистан: Ташкент |
| Адреса | 100031 вул. Ракатбоші, 15 |
| Засновано | 1927 |
| Відкрито | 7 липня 1937 року |
| Фонд | понад 7 000 експонатів |
| Куратор | Міністерство у справах культури Республіки Узбекистан |
| Сайт | artmuseum.uz |
| Державний музей прикладного мистецтва Узбекистану (Узбекистан) | |
Державний музей прикладного мистецтва Узбекистану у Вікісховищі |
Розташування і будинок музею ред.
Державний Музей прикладного мистецтва Узбекистану міститься у прилаштованій історичній вишуканій будівлі, й розташований за адресою:
Заклад працює щодня — від 09:00 до 18:00 години.
Музей розташований в будівлі палацу, що в минулому належав російському дипломатові Олександру Половцеву, відомому своїм уважним ставленням до архітектури та мистецтва. Будинок сам являє собою взірець архітектурно-декоративного мистецтва. Побудований наприкінці XIX століття, палац усередині дуже багато декорований. Архітектурний декор, різьблення по ганчу, різьблення та розпис по дереву виконані узбецькими народними майстрами: Уста Т. Арсланкуловим, А. Казимджановим (Ташкент), Уста Ширіном Мурадовим (Бухара), Уста А. Палвановим (Хіва), Уста Абдуллою (Ріштан).
Під час Першої світової війни у цій будівлі жили полонені австрійські офіцери. У 1920-ті (після Жовтневого перевороту) в будинку до середини 1930-х років розміщувався дитячий будинок. А починаючи від 1938 року тут свою адресу знайшло музейне зібрання витворів узбецького прикладного мистецтва.
З історії музею ред.
Музей прикладного мистецтва в Ташкенті був заснований у 1937 році на базі тимчасової виставки кустарних ремесел.
Ще 1927 року в Ташкенті було організовано виставку зразків найкращих творів майстрів Узбекистану. Невдовзі вона переросла в постійну експозицію і отримала назву «Виставка народного господарства Узбекистану». З кожним роком накопичувалися експонати, придбавалися вироби минулих століть: вишивки ручної роботи, тюбетейки, ювелірні прикраси, килими та інші зразки народного ужиткового мистецтва.
Са́ме твори народного прикладного мистецтва цієї колекції і стали основою Музею кустарних ремесел, відкритого 7 липня 1937 року.
Від 1938 року музей розмістився у вишуканій палацовій будівлі (див. вище).
У 1941 та 1961 роках у роботі музею були вимушені перерви, викликані необхідними роботами з реставрації музейного приміщення.
У 1960 році музейний заклад отримав назву «Постійно діюча виставка прикладного мистецтва Узбекистану».
У 1970 році було здійснено чергову реконструкцію будівлі музею.
У 1997 році музей офіційно перейшов у відання Міністерства у справах культури Республіки Узбекистан і отримав статус «Державного музею Прикладного мистецтва» (свою сучасну назву).
Експозиція ред.
У Державному Музеї прикладного мистецтва Узбекистану зберігається й експонується понад 7 тисяч експонатів і предметів декоративно-ужиткового мистецтва та ремесел (кераміка, золоте шитво, килими, картини, шовк і ювелірні прикраси) роботи найкращих майстрів і майстринь Узбекистану, що охоплюють період від 1-ї половини XIX століття до наших днів.
Експонати, що зберігаються у фондах музею, в художньому відношенні можна розділити на 3 групи:
- твори прикладного мистецтва, створені на основі стародавніх традицій і пов'язані з відомим школами;
- твори прикладного мистецтва, збагачені художніми орнаментами, створені, починаючи від 2-ї половини ХХ століття, з урахуванням традиційних методів народних майстрів;
- третя умовна група складається з творів сучасного мистецтва, прикрашених різнокольоровими орнаментами на основі розвитку сучасного прикладного мистецтва.
Зібрані в запасниках музею експонати зберігаються в колекціях, розділених за 20 найменуваннями, за ними ж демонструються твори у постійно діючій експозиції.
Набільшими колекціями Державного Музею прикладного мистецтва Узбекистану є зібрання кераміки, порцеляни, скла, ручної вишивки, тюбетейок, машинної вишивки, узбецького національного одягу, золотого шитва, килимів, різьблення і розписів по дереву, музичних інструментів, ювелірних виробів, чеканки по металу, ножів.
Виноски ред.
Джерела та посилання ред.
- Офіційна вебсторінка музею [ 30 вересня 2009 у Wayback Machine.] (рос.) (узб.) (англ.)
- Державний Музей прикладного мистецтва Узбекистану [ 13 січня 2010 у Wayback Machine.] на www.orexca.com («Орієнтал експрес Центральна Азія», вебресурс, присвячений мандрівкам та туризму до Центральної Азії) [ 7 січня 2010 у Wayback Machine.] (англ.) (рос.)
- Музей прикладного мистецтва Узбекистану на www.tashkent-hotels.com [ 11 січня 2012 у Wayback Machine.] (рос.)