Карбування — технологічний процес оброблення металів тиском, що полягає у виготовленні малюнка, напису або зображення шляхом вибивання на пластині необхідного рельєфу. Карбування поділяють на площинне, об'ємне і по литву.
Рельєф на листовому металі створюють за допомогою спеціальних інструментів — чеканів (карбівок) і молотків, які виготовляють як з металу так і з деревини. Для карбувальних робіт застосовують метали і сплави яким властива висока пластичність срібло, золото, мідь, латунь, алюміній і сталь завтовшки від 0,2 до 1 мм.
Рельєф або малюнок карбують, поклавши лист металу на торець березового або липового пенька, на повсть, товсту гуму, брезентовий чи шкіряний мішок з дрібним піском, Для отримання вищого та більш деталізованого рельєфу лист бляхи закріплюють на смоляній суміші, шарі свинцю чи пластиліні. Техніка карбування застосовується при виготовленні декоративних плакеток, панно, посуду, різноманітних ювелірних прикрас тощо.
Внаслідок появи дешевих і ковких сплавів в 20 ст. з'явилася можливість створювати карбовані панно великих розмірів — монументальних декоративних композицій, що прикрасили фасади будівель, зали метрополітенів, інтер'єри суспільно важливих споруд і океанських лайнерів.
Див. також Редагувати
- Монета та стан монети.
- Шати ікони
- Равич Іван Андрійович
- Коба Гурулі, грузинський скульптор, чеканщик 20 ст.
- Панно
Посилання Редагувати
- Технології для бізнесу (рос.)
- Чеканка Книжные полки Несененко Алексея (рос.)
- Бойко-Гагарін А. С. Джерела вивчення технологій карбування монет доби Середньовіччя // Матеріали наукової конференції з міжнародною участю, «Архівознавчі та джерелознавчі галузі знань: проблеми взаємодії на сучасному етапі», Київ, 2013, с. 15-17