Дельта Лева Зображення δ ЛеваДані спостереженняЕпоха J2000Сузір я ЛевПряме піднесення 11г 14х 06 50142с 1 Схилення 20 31

**Дельта Лева**
Дані спостереження Епоха J2000
Зображення δ Лева
Сузір’я	Лев
Пряме піднесення	11^г 14^х 06.50142^с
Схилення	20° 31′ 25.3853″
Видима зоряна величина (V)	2,56
Характеристики
Спектральний клас	A4 V
Показник кольору (B−V)	+0,12
Показник кольору (U−B)	+0,12
Тип змінності	типу δ Щита
Астрометрія
Променева швидкість (R_v)	-20.2 км/c
Власний рух (μ)	Пр.сх.: +143.42 мас/р Схил.: -129.88 мас/р
Паралакс (π)	55.82 ± 0.25 мас
Відстань	58.4 ± 0.3 св. р. (17.91 ± 0.08 пк)
Абсолютна зоряна величина (M_V)
Фізичні характеристики
Маса	2,2 M_☉
Радіус	2,14 ± 0,040 R_☉
Світність	15,5 ± 1,8 L_☉
Ефективна температура	8296 K
Обертання	180
Вік	0,60-0,75 млрд. років
Інші позначення
Zosma, Zozma, Zosca, Duhr, Zubra, δ Leo, 68 Leo, BD +21°2298, FK5 422, GC 15438, GCTP 2614.00, Gl 419, HD 97603, HIP 54872, HR 4357, SAO 81727.
Посилання
SIMBAD	дані для HD+97603

Дельта Лева (δ Leo) — зоря, що розташована в зодіакальному сузір'ї Лева. Вона має традиційні назви Зосма (або Зозма) і Духр. Серед рідкісних написань: Зозка, Зоска, Зубра і Дгур. В перекладі з давньогрецької «зоска» означає «пояс» і названа так за місцем її розташування на тілі лева. Вимірювання паралакса показали, що відстань до зорі становить близько 58,4 світлових років (17,9 парсеків).

Характеристики Редагувати

Зосма — це доволі звичайна зоря головної послідовності, яка має спектральний клас A4 V, що робить її трохи більшою й гарячішою від Сонця. Це добре досліджена зоря, а її вік і розмір досить точно визначені. Радіус зорі, виміряний безпосередньо за допомогою інтерферометра, становить близько 214% сонячного, а її світність більш ніж у 15 разів перевищує сонячну. Зоря випромінює енергію із зовнішньої оболонки, яка має ефективну температуру 8296 K, що робить її білою зорею класу А. Більша від сонячної маса зорі означає, що її життя буде коротшим. Десь через 600 мільйонів років вона розпухне до розміру помаранчевого або червоного гіганта, після чого швидко перетвориться на білий карлик.

Швидкість обертання зорі дорівнює 180 км/с. Нахил осі обертання відносно кута зору з Землі становить за оцінками 38,1°, що дає азимутальну швидкість вздовж екватора близько 280 км/с. Таке швидке обертання надає зорі виразної форми стисненого сфероїда. Полярний радіус становить десь 84% від екваторіального.

Виходячи з траєкторії руху Дельти Лева, можна припустити, що вона є членом рухомої групи зірок Великої Медведиці. Вік цієї групи становить близько 500 мільйонів років.

Див. також Редагувати

Список зірок сузір'я Лева

Примітки Редагувати

↑ van Leeuwen, F. (November 2007). Validation of the new Hipparcos reduction. Astronomy and Astrophysics 474 (2): 653–664. Bibcode:2007A&A...474..653V. arXiv:0708.1752. doi:10.1051/0004-6361:20078357.
↑ Wielen, R. та ін. (1999). Sixth Catalogue of Fundamental Stars (FK6). Part I. Basic fundamental stars with direct solutions (35). Astronomisches Rechen-Institut Heidelberg. Bibcode:1999VeARI..35....1W.
↑ Cowley, A. та ін. (April 1969). A study of the bright A stars. I. A catalogue of spectral classifications. Astronomical Journal 74: 375–406. Bibcode:1969AJ.....74..375C. doi:10.1086/110819.
↑ Johnson, H. L. та ін. (1966). UBVRIJKL photometry of the bright stars. Communications of the Lunar and Planetary Laboratory 4 (99). Bibcode:1966CoLPL...4...99J.
↑ Kaler, James B. . University of Illinois. Архів оригіналу за 23 травня 2015. Процитовано 12 травня 2010.
↑ Akeson, R. L. та ін. (February 2009). Dust in the inner regions of debris disks around a stars. The Astrophysical Journal 691 (2): 1896–1908. Bibcode:2009ApJ...691.1896A. arXiv:0810.3701. doi:10.1088/0004-637X/691/2/1896.
↑ Royer, F. та ін. (2002). Rotational velocities of A-type stars in the northern hemisphere. II. Measurement of v sin i in the northern hemisphere. Astronomy and Astrophysics 393 (3): 897–911. Bibcode:2002A&A...393..897R. arXiv:astro-ph/0205255. doi:10.1051/0004-6361:20020943.
↑ Allen, Richard Hinckley (1899). . G. E. Stechert. с. 260. Архів оригіналу за 14 червня 2019. Процитовано 16 червня 2015.
. SIMBAD (Centre de Données astronomiques de Strasbourg). Архів оригіналу за 20 березня 2016. Процитовано 12 травня 2010.
Nakajima, Tadashi; Morino, Jun-Ichi; Fukagawa, Misato (September 2010). Potential Members of Stellar Kinematical Groups within 20 pc of the Sun. The Astronomical Journal 140 (3): 713–722. Bibcode:2010AJ....140..713N. doi:10.1088/0004-6256/140/3/713.
King, Jeremy R. та ін. (April 2003). Stellar Kinematic Groups. II. A Reexamination of the Membership, Activity, and Age of the Ursa Major Group. The Astronomical Journal 125 (4): 1980–2017. Bibcode:2003AJ....125.1980K. doi:10.1086/368241.

[aaa474_2_653-1] van Leeuwen, F. (November 2007). Validation of the new Hipparcos reduction. Astronomy and Astrophysics 474 (2): 653–664. Bibcode:2007A&A...474..653V. arXiv:0708.1752. doi:10.1051/0004-6361:20078357.

[scfs-2] Wielen, R. та ін. (1999). Sixth Catalogue of Fundamental Stars (FK6). Part I. Basic fundamental stars with direct solutions (35). Astronomisches Rechen-Institut Heidelberg. Bibcode:1999VeARI..35....1W.

[aj74_375-3] Cowley, A. та ін. (April 1969). A study of the bright A stars. I. A catalogue of spectral classifications. Astronomical Journal 74: 375–406. Bibcode:1969AJ.....74..375C. doi:10.1086/110819.

[clpl4_99-4] Johnson, H. L. та ін. (1966). UBVRIJKL photometry of the bright stars. Communications of the Lunar and Planetary Laboratory 4 (99). Bibcode:1966CoLPL...4...99J.

[kaler-5] Kaler, James B. . University of Illinois. Архів оригіналу за 23 травня 2015. Процитовано 12 травня 2010.

[apj691_2_1896-6] Akeson, R. L. та ін. (February 2009). Dust in the inner regions of debris disks around a stars. The Astrophysical Journal 691 (2): 1896–1908. Bibcode:2009ApJ...691.1896A. arXiv:0810.3701. doi:10.1088/0004-637X/691/2/1896.

[aaa393_3_897-7] Royer, F. та ін. (2002). Rotational velocities of A-type stars in the northern hemisphere. II. Measurement of v sin i in the northern hemisphere. Astronomy and Astrophysics 393 (3): 897–911. Bibcode:2002A&A...393..897R. arXiv:astro-ph/0205255. doi:10.1051/0004-6361:20020943.

[allen1899-8] Allen, Richard Hinckley (1899). . G. E. Stechert. с. 260. Архів оригіналу за 14 червня 2019. Процитовано 16 червня 2015.

[SIMBAD-9] . SIMBAD (Centre de Données astronomiques de Strasbourg). Архів оригіналу за 20 березня 2016. Процитовано 12 травня 2010.

[aj140_3_713-10] Nakajima, Tadashi; Morino, Jun-Ichi; Fukagawa, Misato (September 2010). Potential Members of Stellar Kinematical Groups within 20 pc of the Sun. The Astronomical Journal 140 (3): 713–722. Bibcode:2010AJ....140..713N. doi:10.1088/0004-6256/140/3/713.

[aj125_4_1980-11] King, Jeremy R. та ін. (April 2003). Stellar Kinematic Groups. II. A Reexamination of the Membership, Activity, and Age of the Ursa Major Group. The Astronomical Journal 125 (4): 1980–2017. Bibcode:2003AJ....125.1980K. doi:10.1086/368241.