Деба́р (алб. Dibër, тур. Debre) — місто на крайньому заході Північної Македонії біля албанського кордону.
| Дебар Дебар | |
|---|---|
| |
| | |
| Основні дані | |
| 41°31′00″ пн. ш. 20°32′00″ сх. д. / 41.51667° пн. ш. 20.53333° сх. д. | |
| Країна | Північна Македонія |
| Адмінодиниця | Дебар |
| Столиця для | Дебар (община Республіки Македонія) |
| Населення | 19 542 |
| Висота НРМ | 625 м |
| Міста-побратими | Видин |
| Телефонний код | 046 |
| Часовий пояс | CET і CEST |
| Номери автомобілів | DB |
| GeoNames | 791606 |
| OSM | ↑2605591 ·R (Дебар) |
| Поштові індекси | 1250 |
| Міська влада | |
| Вебсайт | www.dibra.gov.mk |
| Мапа | |
| | |
| | |
| Дебар у Вікісховищі |
Населення Редагувати
Населення — 14561 (2002). Найбільше проживає албанців (73.95%) і македонців (7.24%).
Історія Редагувати
Історичні джерела свідчать, що першим, хто згадав Дебар — це Птолемей близько 2 ст. н. е., назвавши його Deborus. Візантійський імператор Василій ІІІ так називав це місто. У XVI ст. з'являється назва Dibri. На початку XIX століття Дебар звільнився з-під Османської імперії. В цей час за свідченнями одного французького письменника в місті жило 4200 осіб. Місто сильно постраждало під час Першої Світової війни.
Економіка Редагувати
Найпотужнішим і найвідомішим підприємством є фабрика гіпсу «Радика — КНАУФ». Місто також завдяки своєму розміщенні неподалік кордону з Албанією виконує транзитну функцію.
Видатні особистості Редагувати
- Святий Юрій (Георгій)
- Агрон Туфа (1967) — албанський поет і прозаїк.
- Ібе Паликуча (1927—1944) — югославська албанська партизанка.
Примітки Редагувати
| Це незавершена стаття з географії Північної Македонії. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |