www.wikidata.uk-ua.nina.az

Давид Валлійський 1 2 відомий також як Давид Меневійський 3 або Святий Давид валл Dewi Sant лат Davidus прибл 500 c 589

Давид Валлійський

Давид Валлійський, відомий також як Давид Меневійський або Святий Давид (валл. Dewi Sant ; лат. Davidus; прибл. 500 – c. 589) — валлійський єпископ Меневії (лат. Menevia, валл. Mynyw, сучасний Сент-Дейвідс, Уельс), що жив у VI столітті. Вважається святим покровителем Уельсу. Давид був уродженцем Уельсу і традиція зберегла відносно багато подробиць про його життя. Однак дата його народження невідома: припущення коливаються від 462 до 512 року. Традиційно вважається, що він є сином святого Нона та онуком Кередіга ап Кунедди, короля Кередіона. Валлійські літописи помістили його смерть через 569 років після народження Христа, але датування Філлімора змінило це на 601 рік.

Давид Валлійський
Народився близько 500
Каерфай, Дайфед
Помер 1 березня 589
Минів, Дифед
Канонізований Папа Калікст II
У лику Римо-католицька церква
Східна православна церква
Англіканська спільнота
День пам'яті 1 березня
Патрон Уельсу, Пембрукширу, поетів
Атрибути Єпископ з голубом,
зазвичай на плечі, іноді стоїть
на піднесеному пагорбі
Святий Девід на Вікісховищі

Агіографія ред.

Святий Давид як вчитель фінської з Клонарда у вітражі, відновленому до його вигляду в 1181 році в Клонарді

Багато традиційних оповідей про Давида можна знайти в Buchedd Dewi («Життя Давида»), агіографії, написаній Ригифархом наприкінці XI століття. Ригифарх стверджував, що його твір ґрунтується на документах, знайдених в архівах собору. Сучасні історики скептично ставляться до деяких його тверджень: однією з цілей Ригіфарха було встановлення певної незалежності для валлійської церкви, яка відмовлялася від римського обряду до VIII століття і тепер прагнула отримати статусу митрополії, рівний Кентерберійському (це може стосуватися передбачуваного паломництва до Єрусалиму, де він, за переказами, був помазаний патріархом Єрусалима на архієпископа).

Не позбавлений підстав переказ про те, що він народився в Хенфінів (Ветус-Меневія) у Кередігіоні. Він прославився як учитель і проповідник, заснувавши монастирські поселення та церкви в Уельсі, Думнонії та Бретані. Собор Святого Давида стоїть на місці монастиря, який він заснував у долині Глін-Росин у Пембрукширі. Близько 550 року він був присутній на синоді в Брефі, де його красномовство в протистоянні пелагіанству змусило його співбратів-монахів обрати його примасом регіону. У цій якості він головував на Карлеонському Синоді («Синоді Перемоги») близько 569 року.

Кажуть, що його найвідоміше чудо сталося, коли він проповідував серед великого натовпу на Синоді в Брефі: село Лланддеві-Брефі стоїть на місці, де земля, на якій він стояв, за переказами, піднялася, утворивши невеликий пагорб. Білий голуб, який став його емблемою, оселився на його плечі. Джон Дейвіс зазначає, що навряд чи можна «уявити будь-яке диво, більш зайве» в цій частині Уельсу, ніж створення нового пагорба. Кажуть, що Давид засудив пелагіанство під час цього інциденту, і був проголошений архиєпископом за загальним визнанням, згідно з Ригифархом, що призвело до відставки Дубріція. Митрополичий статус Святого Давида, як архієпископства пізніше був підтриманий Бернардом, єпископом Святого Давида, Джеффрі Монмутським і Джеральдом Уельським.

Собор Святого Давида, Сент-Девідс, Пембрукшир

Монастирське правило Давида приписувало ченцям тягнути плуг самим, без тяглової худоби, пити лише воду та їсти лише хліб із сіллю та зеленню. Вечори монахи проводили в молитві, читанні та письмі. Не дозволялося мати особисте майно: навіть сказати «моя книга» вважалося порушенням. Він жив простим життям і практикував аскетизм, навчаючи своїх послідовників утримуватися від вживання м'яса і пива. Його символом, а також символом Уельсу, є цибуля-порей (це надихає на згадку про нього в п'єсі Шекспір «Генріх V», акт V, сцена 1):

Флюеллен: «Якщо Ваша Величність пам'ятає, валлійці несли добру службу в саду, де ріс цибуля-порей, носили цибулю-порей на своїх монмутських шапках, як відомо Вашій Величності, до цього часу є почесною відзнакою служби, і я вірю, що Ваша Величність не погордує носити цибулю-порей в день святого Таві». Король Генріх: «Я ношу це для пам'ятної честі, бо я валлієць, як ви знаєте, добрий земляк».

Підключення до Гластонбері ред.

Рігіфарх зарахував абатство Гластонбері до церков, заснованих Давидом. Близько сорока років потому Вільям Мальмсберійський, вважаючи абатство старшим, стверджував,, що Девід відвідав Гластонбері лише для того, щоб повторно освятити абатство та пожертвувати подорожній вівтар, включаючи великий сапфір. Йому було видіння Ісуса, який сказав, що «Церква була освячена Ним давно на честь Його Матері, і не подобалося, щоб вона була повторно освячена руками людини». Тому Давид наказав побудувати прибудову до абатства на схід від старої церкви. (Розміри цього розширення, вказані Вільямом, були підтверджені археологами в 1921 році.) В одному з манускриптів вказується, що сапфіровий вівтар був серед речей, які Генріх VIII Англійський конфіскував з абатства під час розпуску монастирів тисячу років потому.

Смерть ред.

Храм святого Давида до реконструкції на початку ХХІ ст.

Хоча точна дата його смерті невідома, традиція стверджує, що це сталося 1 березня, що зараз відзначається як День Святого Давида. Два найпоширеніші роки його смерті — 601 і 589. Кажуть, що монастир був «наповнений ангелами, коли Христос прийняв свою душу». Його останні слова до своїх послідовників були виголошені у проповіді в попередню неділю. У валлійському Житії Святого Давида вони звучать так: "Arglwyddi, brodyr, a chwiorydd, Byddwch lawen a chadwch eich ffyd a'ch credd, a gwnewch y petheu bychain a glywsoch ac y welsoch gennyf i. A mwynhau a gerdaf y fford yd aeth an tadeu idi, що перекладається як: "Пани, брати й сестри, будьте радісні, і зберігайте свою віру та своє віросповідання, і робіть те мале, що ви бачили, як я робив і про що ви чули. А я буду йти дорогою, яку пройшли наші батьки до нас. «Роби малі речі в житті» («Gwnewch y pethau bychain mewn bywyd») сьогодні дуже відома фраза валлійською мовою. У цьому ж уривку зазначено, що він помер у вівторок, з чого робилися спроби вирахувати рік його смерті.

Девід був похований у соборі Святого Давида в Сент-Девідсі, Пембрукшир, де його святиня була популярним місцем паломництва протягом Середньовіччя. Протягом 10-11 століть на собор регулярно нападали вікінги, які виносили мощі з церкви та здирали з них прикраси з дорогоцінних металів. У 1275 році була побудована нова святиня, зруйнований фундамент якої зберігся до наших днів (див. фото), який спочатку був увінчаний декоративним дерев'яним навісом з фресками Давида, Патріка та Деніса. Мощі Давида і Юстиніана з острова Рамсі зберігалися в переносній скрині на кам'яному фундаменті святині. Саме до цієї святині приїжджав молитися Едуард I у 1284 році. Під час реформації єпископ Барлоу (1536–48), переконаний протестант, позбавив святиню коштовностей і конфіскував мощі Давида та Юстиніана.

Шанування ред.

Прапор Святого Давида

Давид був офіційно визнаний на Святому Престолі Папою Калікстом II у 1120 році завдяки праці Бернарда, єпископа Святого Давида. Музика для його Літургії годин була відредагована О. Т. Едвардсом у виданні «Утреня, Величання та Вечірня на День Святого Давида: Середньовічний кабінет валлійського святого покровителя в Національній бібліотеці Уельсу MS 20541 E» (Кембридж, 1990). Давид також був канонізований Східною Православною Церквою (дата невідома).

У дореформаційний час йому було присвячено понад 50 церков у Південному Уельсі.

У виданні Римського мартиролога 2004 року Давид внесений до списку під 1 березня з латинським ім'ям Dávus. Він визнаний єпископом Меневії в Уельсі, який керував своїм монастирем за прикладом східних отців. Під його керівництвом багато монахів пішли євангелізувати Уельс, Ірландію, Корнуолл і Арморіку (Бретань і прилеглі провінції).

Відновлений храм Святого Давида був відкритий та переосвячений Преосвященним Він Евансом, єпископом Святого Давида, під час хорової Євхаристії у День святого Давида у 2012 році.

У баладі, опублікованій близько 1630 року, стверджується, що валлійці носили цибулю-порей у своїх капелюхах на згадку про битву, яка відбулася в День Святого Давида. Аби відрізнити друга від ворога, валлійці зірвали в саду цибулю-порей і поклали її в капелюхи, перш ніж піти на перемогу в битві.

Святого Давида зазвичай зображують стоячим на пагорбі з голубом на плечі.

Девіда пам'ятають в англіканській церкві Малим святом та у літургічному календарі єпископальної церкви 1 березня.[1][2]

Репутація ред.

Вітраж у каплиці Святого Нона, Сент-Дейвідс

Про популярність Давида в Уельсі свідчить популярний вірш Armes Prydein (приблизно 930 року), в якому передбачалося, що в майбутньому, коли все може здаватися втраченим, Кімрі (валлійці) об'єднаються під прапором Давида, щоб перемогти англійців; «A lluman glân Dewi a ddyrchafant» («І піднімуть чистий прапор Деві»).

Вважається, що Давид відіграв важливу роль у поширенні християнства на континенті, надихнувши численні топоніми в Бретані, включаючи Сен-Діві, Сен-Іві та Ландіві.

Життя та вчення Девіда надихнули валлійського композитора Карла Дженкінса на створення хорового твору Деві Сент. Це семичастинний твір, найбільш відомий за класичною серією кросоверів Adiemus, в якому перемежовуються частини, що зображають теми останньої проповіді Давида, з тими, що взяті з трьох псалмів. Ораторія іншого валлійського композитора Арвела Хьюза під назвою Dewi Sant була написана у 1950 році.

Вважається, що святий Давид також асоціюється з трупними свічками, вогнями, які попереджають про неминучу смерть члена громади. За переказами, Давид молився, щоб його народ отримав якесь попередження про свою смерть, щоб він міг підготуватися до неї. У видінні бажання Давида було виконано, і сказано, що відтепер люди, які живуть на землі Деві Сант (Святого Давида), «будуть попереджатися тьмяним світлом таємничих конусів, коли й де можна очікувати смерті». Колір і розмір конусів вказував на те, хто помре — жінка, чоловік чи дитина.

Див. також ред.

  • День святого Давида та вихідний день Святого Давида
  • Сент-Девідс, Пембрукшир і собор Святого Давида
  • Замок Святого Давида та церква Святого Давида, Наас
  • Парафія Сент-Діві поблизу, Бретань
  • Архів святого Давида, покровителя
  • Пропоноване походження казки про шафку Дейві Джонса

Примітки ред.

  1. admin (21 серпня 2020). Святий Давид Валлійський. Туринська Плащаниця Христа - Shroud of Turin - Sindone di Torino (укр.). Процитовано 18 жовтня 2023. 
  2. Собор святих, що в землі Британській та Ірландській просіяли | Благовіст – церковне життя. blagovist.church.ua (укр.). 14 червня 2023. Процитовано 18 жовтня 2023. 
  3. № 15-16 (289-290) серпень 2011 — Страница 2. Украинская теология (ru-RU). 7 вересня 2011. Процитовано 18 жовтня 2023. 
  4. . BBC. Архів оригіналу за 10 січня 2008. 
  5. Phillimore, Egerton (ed.), 1888 «The Annales Cambriae and Old Welsh Genealogies from Harleian MS. 3859», Y Cymmrodor; 9 (1888) pp. 141—183.
  6. ↑ Media, Franciscan (1 березня 2016). . Franciscan Media (англ.). Архів оригіналу за 23 вересня 2020. Процитовано 25 вересня 2020. 
  7. Davies, John (2007). A History of Wales. London: Penguin. с. 74. 
  8. Wade-Evans, 1923, с. 107-, §48, §53.
  9. Roberts, Holly. (2004). Vegetarian Christian Saints. Anjeli Press. p. 131. ISBN 0-9754844-0-0 «David and his fellow members within this community believed hard manual labor was the duty of all, thus preferring not to use cattle to help them plow the fields. They resolved to maintain a diet of bread and vegetables, with just a sprinkling of salt, so as not to inflict unnecessary suffering upon any creature by taking its life for food.»
  10. Wade-Evans, 1923, с. 80-, §13.
  11. Evans, J. Wyn; Wooding, Jonathan M. (2007). St David of Wales: Cult, Church and Nation. Boydell Press. с. 1. ISBN 9781843833222. 
  12. Evans, Daniel Simon, ред. (1988). The Welsh Life of St. David. University of Wales Press. ISBN 978-0-7083-0995-7. 
  13. Martyrologium Romanum, 2004, Vatican Press (Typis Vaticanis), page 171.
  14. The Praise of Saint Davids day. / Shewing the Reason why the Welshmen honour the Leeke on that day. To the tune of When this Old Cap was new. (?1630).
  15.   Catholic Encyclopedia. New York: Robert Appleton Company. 1913 (англ.). 
  16. Trevelyan, Marie (1973). Folk-Lore and Folk-Stories of Wales. London. с. 178. ISBN 9780854099382. 

Список літератури ред.

 

  • Vitae Sanctorum Britanniae et Genealogiae (Latin), ed. Arthur W. Wade-Evans. Cardiff: University of Wales Press, 1944.
  • Lewis, Lionel Smithett (2003). St. David the Briton. St. Joseph of Arimathea at Glastonbury Or the Apostolic Church of Britain 1955. Kessinger Publishing. ISBN 978-0-7661-4013-4. 
  • Brand, John; Ellis, Henry (1849). Observations on the Popular Antiquities of Great Britain: Chiefly Illustrating the Origin of Our Vulgar and Provincial Customs, Ceremonies, and Superstitions. Bohn. ISBN 978-7-270-00726-7. 
  • St. David's Day section of Observations on popular antiquities, chiefly illustrating the origin of our vulgar customs, ceremonies and superstitions: Arranged and rev., with additions, Volume 1 (ASCII text) by John Brand
  • Wade-Evans, Arthur Wade, ред. (1923). Life of St. David. Society for Promoting Christian Knowledge. 

Подальше читання ред.

 

  • Morgan, Gerald, In Pursuit of Saint David. Y Lola Cyf., 2017. ISBN 978 1 78461 3723

Посилання ред.

Шаблон:Canonization

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри
Дата публікації:
David Vallijskij 1 2 vidomij takozh yak David Menevijskij 3 abo Svyatij David vall Dewi Sant lat Davidus pribl 500 c 589 vallijskij yepiskop Meneviyi lat Menevia vall Mynyw suchasnij Sent Dejvids Uels sho zhiv u VI stolitti Vvazhayetsya svyatim pokrovitelem Uelsu David buv urodzhencem Uelsu i tradiciya zberegla vidnosno bagato podrobic pro jogo zhittya Odnak data jogo narodzhennya nevidoma pripushennya kolivayutsya vid 462 do 512 roku Tradicijno vvazhayetsya sho vin ye sinom svyatogo Nona ta onukom Kerediga ap Kuneddi korolya Kerediona 4 Vallijski litopisi pomistili jogo smert cherez 569 rokiv pislya narodzhennya Hrista ale datuvannya Fillimora zminilo ce na 601 rik 5 David VallijskijNarodivsya blizko 500Kaerfaj DajfedPomer 1 bereznya 589Miniv DifedKanonizovanij Papa Kalikst IIU liku Rimo katolicka cerkvaShidna pravoslavna cerkvaAnglikanska spilnotaDen pam yati 1 bereznyaPatron Uelsu Pembrukshiru poetivAtributi Yepiskop z golubom zazvichaj na plechi inodi stoyitna pidnesenomu pagorbiSvyatij Devid na Vikishovishi Zmist 1 Agiografiya 1 1 Pidklyuchennya do Glastonberi 2 Smert 3 Shanuvannya 4 Reputaciya 5 Div takozh 6 Primitki 6 1 Spisok literaturi 6 2 Podalshe chitannya 7 PosilannyaAgiografiya red nbsp Svyatij David yak vchitel finskoyi z Klonarda u vitrazhi vidnovlenomu do jogo viglyadu v 1181 roci v KlonardiBagato tradicijnih opovidej pro Davida mozhna znajti v Buchedd Dewi Zhittya Davida agiografiyi napisanij Rigifarhom naprikinci XI stolittya Rigifarh stverdzhuvav sho jogo tvir gruntuyetsya na dokumentah znajdenih v arhivah soboru Suchasni istoriki skeptichno stavlyatsya do deyakih jogo tverdzhen odniyeyu z cilej Rigifarha bulo vstanovlennya pevnoyi nezalezhnosti dlya vallijskoyi cerkvi yaka vidmovlyalasya vid rimskogo obryadu do VIII stolittya i teper pragnula otrimati statusu mitropoliyi rivnij Kenterberijskomu ce mozhe stosuvatisya peredbachuvanogo palomnictva do Yerusalimu de vin za perekazami buv pomazanij patriarhom Yerusalima na arhiyepiskopa Ne pozbavlenij pidstav perekaz pro te sho vin narodivsya v Henfiniv Vetus Meneviya u Keredigioni Vin proslavivsya yak uchitel i propovidnik zasnuvavshi monastirski poselennya ta cerkvi v Uelsi Dumnoniyi ta Bretani Sobor Svyatogo Davida stoyit na misci monastirya yakij vin zasnuvav u dolini Glin Rosin u Pembrukshiri Blizko 550 roku vin buv prisutnij na sinodi v Brefi de jogo krasnomovstvo v protistoyanni pelagianstvu zmusilo jogo spivbrativ monahiv obrati jogo primasom regionu U cij yakosti vin golovuvav na Karleonskomu Sinodi Sinodi Peremogi blizko 569 roku 6 Kazhut sho jogo najvidomishe chudo stalosya koli vin propoviduvav sered velikogo natovpu na Sinodi v Brefi selo Llanddevi Brefi stoyit na misci de zemlya na yakij vin stoyav za perekazami pidnyalasya utvorivshi nevelikij pagorb Bilij golub yakij stav jogo emblemoyu oselivsya na jogo plechi Dzhon Dejvis zaznachaye sho navryad chi mozhna uyaviti bud yake divo bilsh zajve v cij chastini Uelsu nizh stvorennya novogo pagorba 7 Kazhut sho David zasudiv pelagianstvo pid chas cogo incidentu i buv progoloshenij arhiyepiskopom za zagalnim viznannyam zgidno z Rigifarhom 8 sho prizvelo do vidstavki Dubriciya Mitropolichij status Svyatogo Davida yak arhiyepiskopstva piznishe buv pidtrimanij Bernardom yepiskopom Svyatogo Davida Dzheffri Monmutskim i Dzheraldom Uelskim nbsp Sobor Svyatogo Davida Sent Devids PembrukshirMonastirske pravilo Davida pripisuvalo chencyam tyagnuti plug samim bez tyaglovoyi hudobi 6 piti lishe vodu ta yisti lishe hlib iz sillyu ta zelennyu 9 Vechori monahi provodili v molitvi chitanni ta pismi Ne dozvolyalosya mati osobiste majno navit skazati moya kniga vvazhalosya porushennyam Vin zhiv prostim zhittyam i praktikuvav asketizm navchayuchi svoyih poslidovnikiv utrimuvatisya vid vzhivannya m yasa i piva Jogo simvolom a takozh simvolom Uelsu ye cibulya porej ce nadihaye na zgadku pro nogo v p yesi Shekspir Genrih V akt V scena 1 Flyuellen Yaksho Vasha Velichnist pam yataye vallijci nesli dobru sluzhbu v sadu de ris cibulya porej nosili cibulyu porej na svoyih monmutskih shapkah yak vidomo Vashij Velichnosti do cogo chasu ye pochesnoyu vidznakoyu sluzhbi i ya viryu sho Vasha Velichnist ne pogorduye nositi cibulyu porej v den svyatogo Tavi Korol Genrih Ya noshu ce dlya pam yatnoyi chesti bo ya valliyec yak vi znayete dobrij zemlyak Pidklyuchennya do Glastonberi red Rigifarh zarahuvav abatstvo Glastonberi do cerkov zasnovanih Davidom 10 Blizko soroka rokiv potomu Vilyam Malmsberijskij vvazhayuchi abatstvo starshim stverdzhuvav sho Devid vidvidav Glastonberi lishe dlya togo shob povtorno osvyatiti abatstvo ta pozhertvuvati podorozhnij vivtar vklyuchayuchi velikij sapfir Jomu bulo vidinnya Isusa yakij skazav sho Cerkva bula osvyachena Nim davno na chest Jogo Materi i ne podobalosya shob vona bula povtorno osvyachena rukami lyudini Tomu David nakazav pobuduvati pribudovu do abatstva na shid vid staroyi cerkvi Rozmiri cogo rozshirennya vkazani Vilyamom buli pidtverdzheni arheologami v 1921 roci V odnomu z manuskriptiv vkazuyetsya sho sapfirovij vivtar buv sered rechej yaki Genrih VIII Anglijskij konfiskuvav z abatstva pid chas rozpusku monastiriv tisyachu rokiv potomu Smert red nbsp Hram svyatogo Davida do rekonstrukciyi na pochatku HHI st Hocha tochna data jogo smerti nevidoma tradiciya stverdzhuye sho ce stalosya 1 bereznya sho zaraz vidznachayetsya yak Den Svyatogo Davida 11 Dva najposhirenishi roki jogo smerti 601 i 589 Kazhut sho monastir buv napovnenij angelami koli Hristos prijnyav svoyu dushu Jogo ostanni slova do svoyih poslidovnikiv buli vigolosheni u propovidi v poperednyu nedilyu U vallijskomu Zhitiyi Svyatogo Davida voni zvuchat tak Arglwyddi brodyr a chwiorydd Byddwch lawen a chadwch eich ffyd a ch credd a gwnewch y petheu bychain a glywsoch ac y welsoch gennyf i A mwynhau a gerdaf y fford yd aeth an tadeu idi 12 sho perekladayetsya yak Pani brati j sestri budte radisni i zberigajte svoyu viru ta svoye virospovidannya i robit te male sho vi bachili yak ya robiv i pro sho vi chuli A ya budu jti dorogoyu yaku projshli nashi batki do nas Robi mali rechi v zhitti Gwnewch y pethau bychain mewn bywyd sogodni duzhe vidoma fraza vallijskoyu movoyu U comu zh urivku zaznacheno sho vin pomer u vivtorok z chogo robilisya sprobi virahuvati rik jogo smerti Devid buv pohovanij u sobori Svyatogo Davida v Sent Devidsi Pembrukshir de jogo svyatinya bula populyarnim miscem palomnictva protyagom Serednovichchya Protyagom 10 11 stolit na sobor regulyarno napadali vikingi yaki vinosili moshi z cerkvi ta zdirali z nih prikrasi z dorogocinnih metaliv U 1275 roci bula pobudovana nova svyatinya zrujnovanij fundament yakoyi zberigsya do nashih dniv div foto yakij spochatku buv uvinchanij dekorativnim derev yanim navisom z freskami Davida Patrika ta Denisa Moshi Davida i Yustiniana z ostrova Ramsi zberigalisya v perenosnij skrini na kam yanomu fundamenti svyatini Same do ciyeyi svyatini priyizhdzhav molitisya Eduard I u 1284 roci Pid chas reformaciyi yepiskop Barlou 1536 48 perekonanij protestant pozbaviv svyatinyu koshtovnostej i konfiskuvav moshi Davida ta Yustiniana Shanuvannya red nbsp Prapor Svyatogo DavidaDavid buv oficijno viznanij na Svyatomu Prestoli Papoyu Kalikstom II u 1120 roci zavdyaki praci Bernarda yepiskopa Svyatogo Davida Muzika dlya jogo Liturgiyi godin bula vidredagovana O T Edvardsom u vidanni Utrenya Velichannya ta Vechirnya na Den Svyatogo Davida Serednovichnij kabinet vallijskogo svyatogo pokrovitelya v Nacionalnij biblioteci Uelsu MS 20541 E Kembridzh 1990 David takozh buv kanonizovanij Shidnoyu Pravoslavnoyu Cerkvoyu data nevidoma U doreformacijnij chas jomu bulo prisvyacheno ponad 50 cerkov u Pivdennomu Uelsi 6 U vidanni Rimskogo martirologa 2004 roku David vnesenij do spisku pid 1 bereznya z latinskim im yam Davus Vin viznanij yepiskopom Meneviyi v Uelsi yakij keruvav svoyim monastirem za prikladom shidnih otciv Pid jogo kerivnictvom bagato monahiv pishli yevangelizuvati Uels Irlandiyu Kornuoll i Armoriku Bretan i prilegli provinciyi 13 Vidnovlenij hram Svyatogo Davida buv vidkritij ta pereosvyachenij Preosvyashennim Vin Evansom yepiskopom Svyatogo Davida pid chas horovoyi Yevharistiyi u Den svyatogo Davida u 2012 roci U baladi opublikovanij blizko 1630 roku stverdzhuyetsya sho vallijci nosili cibulyu porej u svoyih kapelyuhah na zgadku pro bitvu yaka vidbulasya v Den Svyatogo Davida Abi vidrizniti druga vid voroga vallijci zirvali v sadu cibulyu porej i poklali yiyi v kapelyuhi persh nizh piti na peremogu v bitvi 14 Svyatogo Davida zazvichaj zobrazhuyut stoyachim na pagorbi z golubom na plechi 15 Devida pam yatayut v anglikanskij cerkvi Malim svyatom ta u liturgichnomu kalendari yepiskopalnoyi cerkvi 1 bereznya 1 2 Reputaciya red nbsp Vitrazh u kaplici Svyatogo Nona Sent DejvidsPro populyarnist Davida v Uelsi svidchit populyarnij virsh Armes Prydein priblizno 930 roku v yakomu peredbachalosya sho v majbutnomu koli vse mozhe zdavatisya vtrachenim Kimri vallijci ob yednayutsya pid praporom Davida shob peremogti anglijciv A lluman glan Dewi a ddyrchafant I pidnimut chistij prapor Devi Vvazhayetsya sho David vidigrav vazhlivu rol u poshirenni hristiyanstva na kontinenti nadihnuvshi chislenni toponimi v Bretani vklyuchayuchi Sen Divi Sen Ivi ta Landivi Zhittya ta vchennya Devida nadihnuli vallijskogo kompozitora Karla Dzhenkinsa na stvorennya horovogo tvoru Devi Sent Ce semichastinnij tvir najbilsh vidomij za klasichnoyu seriyeyu krosoveriv Adiemus v yakomu peremezhovuyutsya chastini sho zobrazhayut temi ostannoyi propovidi Davida z timi sho vzyati z troh psalmiv Oratoriya inshogo vallijskogo kompozitora Arvela Hyuza pid nazvoyu Dewi Sant bula napisana u 1950 roci Vvazhayetsya sho svyatij David takozh asociyuyetsya z trupnimi svichkami vognyami yaki poperedzhayut pro neminuchu smert chlena gromadi Za perekazami David molivsya shob jogo narod otrimav yakes poperedzhennya pro svoyu smert shob vin mig pidgotuvatisya do neyi U vidinni bazhannya Davida bulo vikonano i skazano sho vidteper lyudi yaki zhivut na zemli Devi Sant Svyatogo Davida budut poperedzhatisya tmyanim svitlom tayemnichih konusiv koli j de mozhna ochikuvati smerti Kolir i rozmir konusiv vkazuvav na te hto pomre zhinka cholovik chi ditina 16 Div takozh red Den svyatogo Davida ta vihidnij den Svyatogo Davida Sent Devids Pembrukshir i sobor Svyatogo Davida Zamok Svyatogo Davida ta cerkva Svyatogo Davida Naas Parafiya Sent Divi poblizu Bretan Arhiv svyatogo Davida pokrovitelya Proponovane pohodzhennya kazki pro shafku Dejvi DzhonsaPrimitki red admin 21 serpnya 2020 Svyatij David Vallijskij Turinska Plashanicya Hrista Shroud of Turin Sindone di Torino ukr Procitovano 18 zhovtnya 2023 Sobor svyatih sho v zemli Britanskij ta Irlandskij prosiyali Blagovist cerkovne zhittya blagovist church ua ukr 14 chervnya 2023 Procitovano 18 zhovtnya 2023 15 16 289 290 serpen 2011 Stranica 2 Ukrainskaya teologiya ru RU 7 veresnya 2011 Procitovano 18 zhovtnya 2023 The early life of David BBC Arhiv originalu za 10 sichnya 2008 Phillimore Egerton ed 1888 The Annales Cambriae and Old Welsh Genealogies from Harleian MS 3859 Y Cymmrodor 9 1888 pp 141 183 a b v Media Franciscan 1 bereznya 2016 Saint David of Wales Franciscan Media angl Arhiv originalu za 23 veresnya 2020 Procitovano 25 veresnya 2020 Davies John 2007 A History of Wales London Penguin s 74 Wade Evans 1923 s 107 48 53 Roberts Holly 2004 Vegetarian Christian Saints Anjeli Press p 131 ISBN 0 9754844 0 0 David and his fellow members within this community believed hard manual labor was the duty of all thus preferring not to use cattle to help them plow the fields They resolved to maintain a diet of bread and vegetables with just a sprinkling of salt so as not to inflict unnecessary suffering upon any creature by taking its life for food Wade Evans 1923 s 80 13 Evans J Wyn Wooding Jonathan M 2007 St David of Wales Cult Church and Nation Boydell Press s 1 ISBN 9781843833222 Evans Daniel Simon red 1988 The Welsh Life of St David University of Wales Press ISBN 978 0 7083 0995 7 Martyrologium Romanum 2004 Vatican Press Typis Vaticanis page 171 The Praise of Saint Davids day Shewing the Reason why the Welshmen honour the Leeke on that day To the tune of When this Old Cap was new 1630 nbsp Catholic Encyclopedia New York Robert Appleton Company 1913 angl Trevelyan Marie 1973 Folk Lore and Folk Stories of Wales London s 178 ISBN 9780854099382 Spisok literaturi red Vitae Sanctorum Britanniae et Genealogiae Latin ed Arthur W Wade Evans Cardiff University of Wales Press 1944 Lewis Lionel Smithett 2003 St David the Briton St Joseph of Arimathea at Glastonbury Or the Apostolic Church of Britain 1955 Kessinger Publishing ISBN 978 0 7661 4013 4 Brand John Ellis Henry 1849 Observations on the Popular Antiquities of Great Britain Chiefly Illustrating the Origin of Our Vulgar and Provincial Customs Ceremonies and Superstitions Bohn ISBN 978 7 270 00726 7 St David s Day section of Observations on popular antiquities chiefly illustrating the origin of our vulgar customs ceremonies and superstitions Arranged and rev with additions Volume 1 ASCII text by John Brand Wade Evans Arthur Wade red 1923 Life of St David Society for Promoting Christian Knowledge Podalshe chitannya red Morgan Gerald In Pursuit of Saint David Y Lola Cyf 2017 ISBN 978 1 78461 3723Posilannya red Svyatij David pokrovitel Uelsu Svyati SQPN com Svyatij David UelskijShablon Canonization Otrimano z https uk wikipedia org w index php title David Vallijskij amp oldid 40704365