www.wikidata.uk-ua.nina.az

Думнонія Dumnoniaкоролівство 290 710 ПрапорБританія бл 500 р Столиця Каер ВіскМова и Корнська моваРелігія ХристиянствоФо

Думнонія

Думнонія
Dumnonia
королівство
←
290 – 710 →

Прапор

Британія бл. 500 р.


Столиця Каер-Віск
Мова(и) Корнська мова
Релігія Християнство
Форма правління монархія
Вікісховище має мультимедійні дані
за темою: Думнонія

Думнонія — давня бритська держава, яка існувала на території Британії приблизно з ІІІ по першу третину Х століття. У межах держави перебували сучасний Девон, більша частина Сомерсету і, можливо, частина Дорсету. Думнонія виникла ще в епоху панування римлян приблизно у III сторіччі як племінна держава думнонів. На початку свого існування вона залежала від Римської імперії. Десь на початку V століття Думнонія звільнилася з-під влади Риму. Упродовж V сторіччя у західній частині Думнонії з'явилися держави Керноу (Корнубія) і Ліонессе. Також, у V—VI століттях місцеві брити масово переселялися на розташований південніше півострів Бретань. Столицею Думнонії було місто Кайр-Віск (суч. Ексетер). Після вторгнення саксів держава бритів опинилися відірваною від решти кельтських держав. Близько 710 року сакси захопили столицю Думнонії. У кінці VIII сторіччя англосакси заволоділи ще кількома землями держави, відтіснивши кельтів на край півострова Корнволл. Повстання у 838 році, спрямоване проти англосаксонського панування, не мало успіху для думнонців. У кінці першої третини Х століття Думнонія остаточно була повністю захоплена, її правителі стали ерлами Корнволлу.

Назва та мова Редагувати

Найменування держави (королівства) отримане від назви кельтського племені думнонів, які мешкали на території майбутньої держави у залізну добу та у часи панування римлян.

Думнонія, інші варіанти Дамнонія, Домнонія, є латинською назвою реґіону. Саксами сусіднього Вессексу вона іменувалася як Королівство Westwaliser. Давньоваллійською мовою, як і місцевою мовою, Думнонія була відома як Dyfneint. Ця форма збережена в англійській назві сучасного графства Девон, а також у сучасних валлійській (Dyfnaint) і корнській (Dewans) мовах.

Думнони розмовляли на діалекті кельтської бритської мови, схожої на давньокорнську мову. Також, в Думнонії виявлена присутність переселенців з Ірландії, що підтверджується знахідками каменів з написами огамічною мовою.

Історія Редагувати

Під час римської окупації Британії (див. Римська Британія) Думнонія перебувала під владою римлян, маючи статус Civitas. Перша столиця держави знаходилися у межах сучасного Ексетера і називалася римлянами як Isca Dumnoniorum (Іска Думноніорум), а бритами — Caeresk (Кереск). Іска Думноніорум було головним містом римської цівітас думнонів.

Як справжнє королівство Думнонія стає у кінці IV століття із зникненням централізованої римської влади, а не пізніше відходу римлян з Британії у 410 році набуває повної незалежності. Однак, достовірно не відомо, чи Думнонія була політично єдиною державою, чи союзом декількох дрібних королівств. Корнволл, здається, у будь-якому випадку у значній мірі був самостійним, оскільки на його території згадується окреме плем'я корновіїв.[джерело?]

Занепад королівства Думнонії розпочався тоді, коли більша частина держави у 652—685 роках підпала під контроль західних саксів (Вессекс). Корнволл як частина колишньої державності бритів зберігала незалежність до Х століття.

Уже з початку VI століття посилилося протистояння Думнонії з Королівством Вессекс. Не пізніше 658 року Думнонія втратила владу над районом Сомерсету, який розміщений на північ та схід від річки Паррет та у 710 році вона розпрощалася з рештою Сомерсету. Не пізніше 20 років по тому до Вессекса було долучено решту Девонширу. Затяжний конфлікт між державами тривав, поки Думнонію у ІХ сторіччі остаточно не було приєднано до англосаксонського королівства. Все це зумовлювало переміщення частини населення з південно-західної Англії до теперішньої Бретані. Відомо, що до Х сторіччя на території Думнонії кельти проживали разом з англосаксами. Підтвердженням включення Думнонії до складу англосаксонської держави стало встановлення у першій третині Х століття королем Етельстаном західного кордону Вессексу по річці Теймар.

Правителі Думнонії Редагувати

Міфічні володарі:

Імовірні правителі, від яких йде родовід наступних королів:

Засвідчені у писемних джерелах королі:

Королі Корнволлу:

  • Ітел ап Донарт (710—715)
  • Діфнвал ап Ітел (730—750)
  • Коврдоллі ап Діфнвал (750—770)
  • Освальд ап Коврдоллі (770—790)
  • Гернам ап Освальд (790—810)
  • Гопкін ап Гернам (810—830)
  • Мордаф ап Гопкін (830—850)
  • Ферфердін ап Мордаф (850—865)
  • Донарт (865—876)
  • Елуід ап Ферферден (880—890)
  • Алонор ап Елуід (890—900)
  • Рікат (900—910)
  • Гівел (910—926)

Графи Корнволлу:

  • Конан ап Алонор (926—937)
  • Ролоп ап Алонор (940—960)
  • Вортегін Хелін ап Ролоп (960—980)
  • Веффін ап Вортегін (980—1000)
  • Алурд ап Веффін (1000—1010)
  • Ґодвін ап Алурд (1010—1050)
  • Герберт ап Ґодвін (1050—1066)
  • Кадок ап Герберт (1066—1068)
  • Роберт, граф де Мортен (1068—1084)
  • Вільям ап Роберт де Мортен (1084—1106)
  • Кадок ап Кадор (1100—?)

Донька Кадока Евіс вийшла заміж за Вільяма ап Роберта де Мортена і титул графа Корнволлу передався норманам і вже ніколи не повернувся до рідної королівської сім'ї.

Див. також Редагувати

Примітки Редагувати

  1. Peter Hunter Blair, Roman Britain and Early England, 55 B.C.-A.D. 871, p. 210
  2. F. M. Stenton, Anglo-Saxon England, p.64

Посилання Редагувати

  • Kings of Dumnonia[en]
  • // allmonarchs.net.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри
Дата публікації:
Dumnoniya Dumnoniakorolivstvo 290 710 PraporBritaniya bl 500 r Stolicya Kaer ViskMova i Kornska movaReligiya HristiyanstvoForma pravlinnya monarhiyaVikishovishe maye multimedijni daniza temoyu DumnoniyaDumnoniya davnya britska derzhava yaka isnuvala na teritoriyi Britaniyi priblizno z III po pershu tretinu H stolittya U mezhah derzhavi perebuvali suchasnij Devon bilsha chastina Somersetu i mozhlivo chastina Dorsetu Dumnoniya vinikla she v epohu panuvannya rimlyan priblizno u III storichchi yak pleminna derzhava dumnoniv Na pochatku svogo isnuvannya vona zalezhala vid Rimskoyi imperiyi Des na pochatku V stolittya Dumnoniya zvilnilasya z pid vladi Rimu Uprodovzh V storichchya u zahidnij chastini Dumnoniyi z yavilisya derzhavi Kernou Kornubiya i Lionesse Takozh u V VI stolittyah miscevi briti masovo pereselyalisya na roztashovanij pivdennishe pivostriv Bretan Stoliceyu Dumnoniyi bulo misto Kajr Visk such Ekseter Pislya vtorgnennya saksiv derzhava britiv opinilisya vidirvanoyu vid reshti keltskih derzhav Blizko 710 roku saksi zahopili stolicyu Dumnoniyi U kinci VIII storichchya anglosaksi zavolodili she kilkoma zemlyami derzhavi vidtisnivshi keltiv na kraj pivostrova Kornvoll Povstannya u 838 roci spryamovane proti anglosaksonskogo panuvannya ne malo uspihu dlya dumnonciv U kinci pershoyi tretini H stolittya Dumnoniya ostatochno bula povnistyu zahoplena yiyi praviteli stali erlami Kornvollu Zmist 1 Nazva ta mova 2 Istoriya 3 Praviteli Dumnoniyi 4 Div takozh 5 Primitki 6 PosilannyaNazva ta mova RedaguvatiNajmenuvannya derzhavi korolivstva otrimane vid nazvi keltskogo plemeni dumnoniv yaki meshkali na teritoriyi majbutnoyi derzhavi u zaliznu dobu ta u chasi panuvannya rimlyan Dumnoniya inshi varianti Damnoniya Domnoniya ye latinskoyu nazvoyu regionu Saksami susidnogo Vesseksu vona imenuvalasya yak Korolivstvo Westwaliser Davnovallijskoyu movoyu yak i miscevoyu movoyu Dumnoniya bula vidoma yak Dyfneint Cya forma zberezhena v anglijskij nazvi suchasnogo grafstva Devon a takozh u suchasnih vallijskij Dyfnaint i kornskij Dewans movah Dumnoni rozmovlyali na dialekti keltskoyi britskoyi movi shozhoyi na davnokornsku movu Takozh v Dumnoniyi viyavlena prisutnist pereselenciv z Irlandiyi sho pidtverdzhuyetsya znahidkami kameniv z napisami ogamichnoyu movoyu Istoriya RedaguvatiPid chas rimskoyi okupaciyi Britaniyi div Rimska Britaniya Dumnoniya perebuvala pid vladoyu rimlyan mayuchi status Civitas Persha stolicya derzhavi znahodilisya u mezhah suchasnogo Eksetera i nazivalasya rimlyanami yak Isca Dumnoniorum Iska Dumnoniorum a britami Caeresk Keresk Iska Dumnoniorum bulo golovnim mistom rimskoyi civitas dumnoniv Yak spravzhnye korolivstvo Dumnoniya staye u kinci IV stolittya iz zniknennyam centralizovanoyi rimskoyi vladi a ne piznishe vidhodu rimlyan z Britaniyi u 410 roci nabuvaye povnoyi nezalezhnosti Odnak dostovirno ne vidomo chi Dumnoniya bula politichno yedinoyu derzhavoyu chi soyuzom dekilkoh dribnih korolivstv Kornvoll zdayetsya u bud yakomu vipadku u znachnij miri buv samostijnim oskilki na jogo teritoriyi zgaduyetsya okreme plem ya kornoviyiv dzherelo Zanepad korolivstva Dumnoniyi rozpochavsya todi koli bilsha chastina derzhavi u 652 685 rokah pidpala pid kontrol zahidnih saksiv Vesseks Kornvoll yak chastina kolishnoyi derzhavnosti britiv zberigala nezalezhnist do H stolittya Uzhe z pochatku VI stolittya posililosya protistoyannya Dumnoniyi z Korolivstvom Vesseks Ne piznishe 658 roku Dumnoniya vtratila vladu nad rajonom Somersetu yakij rozmishenij na pivnich ta shid vid richki Parret 1 ta u 710 roci vona rozproshalasya z reshtoyu Somersetu Ne piznishe 20 rokiv po tomu do Vesseksa bulo dolucheno reshtu Devonshiru 2 Zatyazhnij konflikt mizh derzhavami trivav poki Dumnoniyu u IH storichchi ostatochno ne bulo priyednano do anglosaksonskogo korolivstva Vse ce zumovlyuvalo peremishennya chastini naselennya z pivdenno zahidnoyi Angliyi do teperishnoyi Bretani Vidomo sho do H storichchya na teritoriyi Dumnoniyi kelti prozhivali razom z anglosaksami Pidtverdzhennyam vklyuchennya Dumnoniyi do skladu anglosaksonskoyi derzhavi stalo vstanovlennya u pershij tretini H stolittya korolem Etelstanom zahidnogo kordonu Vesseksu po richci Tejmar Praviteli Dumnoniyi RedaguvatiMifichni volodari Karadok 290 305 Donolt brat Karadoka 305 340 Imovirni praviteli vid yakih jde rodovid nastupnih koroliv Konan Meriadok ap Gerajnt 340 387 Gadeon ap Konan 387 390 Gvoremor ap Gadeon 387 400 Tutval ap Gvoremor 400 410 Konomor ap Tutval 410 435 Kostyantin ap Konomor 435 443 Erbin ap Kostyantin 443 480 Gerajnt ap Erbin 480 514 Kador ap Gerajnt 514 530 Kostyantin ap Kador 530 560 pomer v 576 roci Gerren ap Kostyantin 560 598 Zasvidcheni u pisemnih dzherelah koroli Bledrik ap Kostyantin 598 613 Klemen ap Bledrik 613 633 Petrok ap Klemen 633 658 Kulmin ap Petrok 658 661 Donart ap Kulmin 661 700 Gerajnt ap Donart 700 710 Koroli Kornvollu Itel ap Donart 710 715 Difnval ap Itel 730 750 Kovrdolli ap Difnval 750 770 Osvald ap Kovrdolli 770 790 Gernam ap Osvald 790 810 Gopkin ap Gernam 810 830 Mordaf ap Gopkin 830 850 Ferferdin ap Mordaf 850 865 Donart 865 876 Eluid ap Ferferden 880 890 Alonor ap Eluid 890 900 Rikat 900 910 Givel 910 926 Grafi Kornvollu Konan ap Alonor 926 937 Rolop ap Alonor 940 960 Vortegin Helin ap Rolop 960 980 Veffin ap Vortegin 980 1000 Alurd ap Veffin 1000 1010 Godvin ap Alurd 1010 1050 Gerbert ap Godvin 1050 1066 Kadok ap Gerbert 1066 1068 Robert graf de Morten 1068 1084 Vilyam ap Robert de Morten 1084 1106 Kadok ap Kador 1100 Donka Kadoka Evis vijshla zamizh za Vilyama ap Roberta de Mortena i titul grafa Kornvollu peredavsya normanam i vzhe nikoli ne povernuvsya do ridnoyi korolivskoyi sim yi Div takozh RedaguvatiBriti Dumnoni KornoviyiPrimitki Redaguvati Peter Hunter Blair Roman Britain and Early England 55 B C A D 871 p 210 F M Stenton Anglo Saxon England p 64Posilannya RedaguvatiKings of Dumnonia en Usi monarhi svitu Dumnoniya allmonarchs net Otrimano z https uk wikipedia org w index php title Dumnoniya amp oldid 36919878