www.wikidata.uk-ua.nina.az

Гірнича промисловість Індонезії одна з провідних галузей промисловості Індонезії Наприкінці XX соліття вона мала яскраво

Гірнича промисловість Індонезії

Гірнича промисловість Індонезії — одна з провідних галузей промисловості Індонезії. Наприкінці XX соліття вона мала яскраво виражений експортний характер. Її частка у ВВП країни наприкінці XX ст. — близько 15 %.

Загальна характерисника ред.

З країни в 1990-ті роки практично повністю вивозилися боксити, мідна, нікелева і марганцева руди, а також такі продукти первинної переробки мінеральної сировини: феронікель, золото, нікелевий штейн, металічне олово. На експорт йшло близько 75 % нафти, 50 % природного газу та 40 % нікелевої руди. Основний споживач продукції гірничодобувної промисловості Індонезії — Японія. Гірничодобувна промисловость Індонезії використовує в основному імпортне обладнання, що поставляється з Японії, США і ФРН.

У галузях важкої індустрії, пов'язаних з використанням нерудних корисних копалин і хімічної сировини в 1990-х роках найхарактернішими були три напрями господарської активності: переробка нафти, виробництво мінеральних добрив і цементу. У чорній і кольоровій металургії провідне місце зайняли два великих комплекси — сталеплавильний комбінат в місті Чилегоні і алюмінієвий завод в окрузі Асахані (Північна Суматра). У середині 1990-х років був введений в експлуатацію перший в країні нафтохімічний комплекс, розміщений поблизу Чилегону, і спорудили другий комплекс в Тубані (острів Ява). У 1990-х роках швидко збільшувалося виробництво цементу, що диктувалося зростаючими потребами будівельної галузі.

Гірничо-металургійна промисловість Індонезії на 1998 р. за даними фірми PricewaterhouseCoopers була представлена 12 найбільшими гірничими і гірничо-металургійними та 27 геологорозвідувальними компаніями. У 1998 р. чистий прибуток на середні активи цих компаній становив 7 % (по компаніях Австралії всього 1 %). У гірничій промисловості Індонезії зайнято 30 тис. чоловік, надходження від експорту продукції становлять приблизно 3 млрд доларів на рік і податкові надходження до бюджету понад 500 млн доларів на рік. Готується введення закону про заборону відкритих гірничих робіт на площах лісів, що охороняються. Реалізація цього закону вплине на 41 % діючих контрактів провадження гірничих робіт. Закритими для провадження гірничих робіт виявляться 30 % території країни .

На межі XX-XXI ст. місце гірничодобувної промисловості Індонезії у світовій визначається в першу чергу оловодобувною, нікелевою, золотодобувною і нафтогазовою промисловістю (див. табл.). За виробництвом олов'яного концентрату, видобутком нікелевої руди і природного газу Індонезія входить у число 5 найбільших продуцентів у світі, золота — в число семи (в 1996 р. Індонезія виробила 92,1 т золота, в 1997 р. — 101,4 т), а за видобутком нафти — в число десяти. Основні райони гірничодобувної промисловості Індонезії — острів Суматра і сусідні острови (Бінтан, Банка, Белітунг, Сінкеп), де зосереджено весь видобуток вугілля, олова, бокситів, нафти і газу.

Таблиця. — Динаміка видобутку і переробки мінеральної сировини в Індонезії (тис. т)*.

Продукт

1999

2000

2001

Нафта і конденсат, млн барелів

545,7

494

489,3

Природний газ, млрд фут3

2,78

2,98

2,8

Зріджений природний газ (млн т)

29,8

27,32

24,35

Зріджений нафтовий газ

2 271

2 087

2 187,7

Олово в концентратах

47,8

49,4

56,25

Олово металічне

49,1

46,4

53,47

Вугілля

73 780

76 465

91 928

Боксити

1 116

1 151

1 237

Залізовмісні піски

562

489

469,4

Нікелеві руди

3 235

3 039

3 619

Феронікель

9,2

10,1

10,3

Нікель

45,4

59,2

62,6

Мідний концентрат

2 645

3 270

3 289,5

Міді в концентратах

766,1

1 012

1 048,7

Мідь металічна

126,7

173,8

217,5

Золото, кг

129 030

127 192

166 090

Срібло, кг

292 330

314 032

348 332

Граніт

4 106

5 941

3 975

* [Mining Annual Review 2002]

Окремі галузі ред.

Кобальт і нікель. Найперспективніші для освоєння кобальт-нікелеві родовища Санта-Моніка і Пінто (Пінту). Латерити Санта-Моніки залягають на площі 9.9 км². Виявлені ресурси оцінені в 79.1 млн т руди з сер. вмістом нікелю 1.38 %, кобальту — 0.09 %. На родов. Пінто (на схід від Санта-Моніки) — зони лімонітів потужністю 4-8 м із вмістом нікелю 1-1.5 %, кобальту — 0.11-0.18 %. Перевагою обох об'єктів перед іншими родовищами району є близькість їх до узбережжя (бл. 10 км), де планується будівництво металургійного заводу. Для переділу планують використати технологію HPAL. Видобуток і переробку руд вестимуть компанії Weda Bay Minerals та OM Group Inc. (OMG). Планується виробляти протягом 20 років по 48.5 тис. т нікелю і 4.6 тис. т кобальту в змішаному напівпродукті на рік. Рафінування металів буде здійснюватися на рафінувальному підприємстві OMG в м. Хар'явалта, Норвегія. Компанії Falconbridge, BHP і Aneka Tambang планують будівництво нового гірничо-металургійного підприємства з видобутку і переробки Ni-Co-руд Gas Island на сході Індонезійського архіпелагу. Ресурси руди що залучається до розробки оцінюються в 240 млн т з середнім вмістом Ni 1,35 і Co 0,08 %, включаючи запаси 12 млн т в окисненій зоні і 93 млн т в силікатній. Проектна продуктивність підприємства становитиме 61 тис. т Ni на рік .

Індонезійська олов'яна індустрія, яка представлена зокрема найбільшою у світі оловодобувною компанією PT Timah, на початку XXI ст. знаходилася в складній фінансовій ситуації внаслідок зниження світових цін на олово, внутрішньої конкуренції в країні з великою кількістю (бл. 6000) дрібних виробників. Експорт олова здійснюється здебільшого до Сінгапура, Таїланду і Малайзії.

Нафта і газ. У 1970-х — на початку 1980-х років нафтовидобуток був найважливішою галуззю промисловості в Індонезії. У період нафтового буму 1974—1982 рр. встановлено режим жорсткого державного управління економікою. З закінченням сплеску світових цін на нафту на початку — середині 1980-х років почався етап відкату від регулювання економіки державою. У 1997 на світовий ринок було поставлено нафти і газу на суму понад 11 млрд дол. — 22 % вартості всього експорту.

За видобутком природного газу на межі XX-XXI ст. Індонезія займає 6-е місце у світі, а за його експортом — 1-е місце.

Вугледобувна галузь Індонезії динамічно розвивається і займає 8-е місце у світі (2001). З 90-х років XX ст. середній ріст видобутку вугілля в країні становив бл. 9 % річних. Динаміка вуглевидобутку включаючи буре вугілля (млн т): 1988 — 4,5; 1989 — 8,6; 1990 — 10; 1994 — 32,3; 1998 — 60; 1999 — 71; 2000 — 72; 2001 — 92; 2003 — до 120 (оцінка). Видобуток ведуть державні і приватні компанії.

Основний продуцент вугілля — державна компанія PT Bukit Asam Co. (PTBA). Застосовуються багатоківшеві колісні екскаватори для безперервного видобутку, а також звичайні вагонетки і екскаватори типу зворотної лопати. Підземний видобуток не отримав значного розвитку. Внутрішнє споживання вугілля до 2005 р складе бл. 25 млн т/рік. За експортом енергетичного вугілля Індонезія займає 3-є місце у світі після Китаю та ПАР (2002). Головні країни та регіони-імпортери: Японія, Індія, Європа, США і Південна Америка. При цьому частка експорту вугілля з Індонезії в країни Азії становить 75 %, а основними імпортерами його серед країн Азії є Японія (в 1999 р. — понад 14 млн т), Тайвань (12 млн т) і Корея (6 млн т) [CoalTrans Int. — 2000. — 15, № 3. — Р. 19-20, 22].

Провідна державна вугледобувна компанія РТ Tambang Batubara Bukit Asam (PT BA) має 2 головних виробничих центри — на півдні і заході Суматри, постачає вугілля на 2 електростанції, ряд цементних заводів, має декілька шахт і брикетних фабрик. Резерви вугілля оцінені в 5,5 млрд т, в тому числі 69 % бурого вугілля і низькоякісного кам'яного. В рамках компанії діють 4 кар'єри і шахта з суббітумінозним вугіллям; загальний обсяг видобутку в 2000 р. становив 12,8 млн т..

Мідь. Індонезія диспонує двома міднодобувними комплексами світового класу — Tembagapura в провінції Папуа (колишня Irian Jaya), оператором якого є PT Freeport Indonesia (PTFI), і комплексом Бату-Хіжау[en] на південному заході острова Сумбава, яким управляє компанія PT Newmont Nusa-Tenggara.

За оцінкою Геологічної служби США в 2000 р. (в дужках дані за 1999 р.) в Індонезії видобуто 740(740) тис. т Cu в руді (3-є місце після Чилі і США), у світі — 13,082(12,6) млн т. За даними International Copper Study Group (ICSG) в Індонезії в найближчі роки стане до ладу мідний рудник Бату-Хіжау та мідеплавильний завод Гресик.

Золото і срібло в Індонезії видобувають г.ч. попутно при переробці Cu-Au-Ag руд. Золоте виробництво в 2001 збільшилося на 31 %, в порівнянні з 2000, переважно в результаті експлуатації особливої золотої багатої руди PTFI в Tembagapura. Тут добули 109 128 кг золота, яке міститься в мідному концентраті. Срібний видобуток також збільшений на 10.9 %, до 348 332 кг. Серед інших виробників золота і срібла виділяється PT Newmont Nusa Tenggara's Batu Hijau, який контролює мідний рудник на о-ві Сумбава (Sumbawa). Тут видобувають 16 т золота і бл. 50 т срібла на рік з мідних концентратів.

Боксит видобувають на копальні Lomesa на о-ві Бінтан (Bintan) в пров. Riau. Оператор — компанія PT Minera Cipta Guna. Родовище Ломеса (Lomesa) буде виснажене в 2003 і для того, щоб підтримати видобуток та експорт бокситів Індонезія планує розробку бокситового родовища Кендаванґан (Kendawangan), яке розташоване на заході пров. Калімантан.

Видобуток залізного піску здійснюють на півдні о-ва Ява. Динаміка видобутку на початку XXI ст. негативна, що викликано застосуванням мідного шлаку, який може використовуватися, як замісник залізного піску у цементному виробництві.

Алмази. Торонтська компанія BM Diamondcorp (80 %) разом з індонезійською добувною компанією Antam (20 %) планує довготривалий (18 років) проект видобутку алмазів в Індонезії. Встановлені запаси алмазів складають понад 700000 кар. Дочірня фірма BM Diamondcorp — Galuh Cempaka, буде добувати алмази як на суші, так і за допомогою драг, зокрема в півд.-східному Калімантані, на острові Борнео [Rapaport TradeWire].

Наукові установи. Підготовка кадрів. Друк ред.

Усі геологорозвідувальні і гірничі роботи в Індонезії проводяться під керівництвом Міністерства гірничодобувної промисловості та енергетики. Науково-дослідний інститут нафти і газу, засн. у 1965 р в Джакарті. Наук. дослідження в області геології і гірничої справи ведуться також в Нац. інституті геології і гірничої справи — філіалі Індонезійського н.-д. інституту. Геол. н.-д. центр в Бандунзі засн. в 1978 р; Інститут гірничої справи в Джакарті — в 1850 р. Геологів і гірничих інженерів готує гірничий університет в Бандунзі, а також периферійні університети. В основному індонезійські геологи і гірничі інженери дістають освіту в університетах США і Нідерландів.

Періодичні видання в галузі геології і гірничої справи: «Berita Berkala Direktorat Geologi» (з 1961 р), «Bulletin of the National Institute of Geology and Mining» (з 1968), «Madjalah lkatan ahli Geologi Indonesia» (з 1962), «Seismological Bulletin» (з 1949), «Pertamina. News of the Indonesian Oil Mining Industry» (з 1962), «Petroleum and Natural Cas industry of Indonesia. Mouthly bulletin» (з 1970), «Stannia» (з 1970).

Див. також ред.

Примітки ред.

  1. Mining J. — 2000. — 334, 8578
  2. Mining J. — 2000. — 335, 8591
  3. Eng. and Mining J. — 2001. — 202, № 1. — Р. 26-27

Джерела ред.

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри
Дата публікації:
Girnicha promislovist Indoneziyi odna z providnih galuzej promislovosti Indoneziyi Naprikinci XX solittya vona mala yaskravo virazhenij eksportnij harakter Yiyi chastka u VVP krayini naprikinci XX st blizko 15 Zmist 1 Zagalna harakterisnika 2 Okremi galuzi 3 Naukovi ustanovi Pidgotovka kadriv Druk 4 Div takozh 5 Primitki 6 DzherelaZagalna harakterisnika red Z krayini v 1990 ti roki praktichno povnistyu vivozilisya boksiti midna nikeleva i marganceva rudi a takozh taki produkti pervinnoyi pererobki mineralnoyi sirovini feronikel zoloto nikelevij shtejn metalichne olovo Na eksport jshlo blizko 75 nafti 50 prirodnogo gazu ta 40 nikelevoyi rudi Osnovnij spozhivach produkciyi girnichodobuvnoyi promislovosti Indoneziyi Yaponiya Girnichodobuvna promislovost Indoneziyi vikoristovuye v osnovnomu importne obladnannya sho postavlyayetsya z Yaponiyi SShA i FRN U galuzyah vazhkoyi industriyi pov yazanih z vikoristannyam nerudnih korisnih kopalin i himichnoyi sirovini v 1990 h rokah najharakternishimi buli tri napryami gospodarskoyi aktivnosti pererobka nafti virobnictvo mineralnih dobriv i cementu U chornij i kolorovij metalurgiyi providne misce zajnyali dva velikih kompleksi staleplavilnij kombinat v misti Chilegoni i alyuminiyevij zavod v okruzi Asahani Pivnichna Sumatra U seredini 1990 h rokiv buv vvedenij v ekspluataciyu pershij v krayini naftohimichnij kompleks rozmishenij poblizu Chilegonu i sporudili drugij kompleks v Tubani ostriv Yava U 1990 h rokah shvidko zbilshuvalosya virobnictvo cementu sho diktuvalosya zrostayuchimi potrebami budivelnoyi galuzi Girnicho metalurgijna promislovist Indoneziyi na 1998 r za danimi firmi PricewaterhouseCoopers bula predstavlena 12 najbilshimi girnichimi i girnicho metalurgijnimi ta 27 geologorozviduvalnimi kompaniyami U 1998 r chistij pributok na seredni aktivi cih kompanij stanoviv 7 po kompaniyah Avstraliyi vsogo 1 U girnichij promislovosti Indoneziyi zajnyato 30 tis cholovik nadhodzhennya vid eksportu produkciyi stanovlyat priblizno 3 mlrd dolariv na rik i podatkovi nadhodzhennya do byudzhetu ponad 500 mln dolariv na rik Gotuyetsya vvedennya zakonu pro zaboronu vidkritih girnichih robit na ploshah lisiv sho ohoronyayutsya Realizaciya cogo zakonu vpline na 41 diyuchih kontraktiv provadzhennya girnichih robit Zakritimi dlya provadzhennya girnichih robit viyavlyatsya 30 teritoriyi krayini 1 Na mezhi XX XXI st misce girnichodobuvnoyi promislovosti Indoneziyi u svitovij viznachayetsya v pershu chergu olovodobuvnoyu nikelevoyu zolotodobuvnoyu i naftogazovoyu promislovistyu div tabl Za virobnictvom olov yanogo koncentratu vidobutkom nikelevoyi rudi i prirodnogo gazu Indoneziya vhodit u chislo 5 najbilshih producentiv u sviti zolota v chislo semi v 1996 r Indoneziya virobila 92 1 t zolota v 1997 r 101 4 t a za vidobutkom nafti v chislo desyati Osnovni rajoni girnichodobuvnoyi promislovosti Indoneziyi ostriv Sumatra i susidni ostrovi Bintan Banka Belitung Sinkep de zoseredzheno ves vidobutok vugillya olova boksitiv nafti i gazu Tablicya Dinamika vidobutku i pererobki mineralnoyi sirovini v Indoneziyi tis t Produkt 1999 2000 2001Nafta i kondensat mln bareliv 545 7 494 489 3Prirodnij gaz mlrd fut3 2 78 2 98 2 8Zridzhenij prirodnij gaz mln t 29 8 27 32 24 35Zridzhenij naftovij gaz 2 271 2 087 2 187 7Olovo v koncentratah 47 8 49 4 56 25Olovo metalichne 49 1 46 4 53 47Vugillya 73 780 76 465 91 928Boksiti 1 116 1 151 1 237Zalizovmisni piski 562 489 469 4Nikelevi rudi 3 235 3 039 3 619Feronikel 9 2 10 1 10 3Nikel 45 4 59 2 62 6Midnij koncentrat 2 645 3 270 3 289 5Midi v koncentratah 766 1 1 012 1 048 7Mid metalichna 126 7 173 8 217 5Zoloto kg 129 030 127 192 166 090Sriblo kg 292 330 314 032 348 332Granit 4 106 5 941 3 975 Mining Annual Review 2002 Okremi galuzi red Kobalt i nikel Najperspektivnishi dlya osvoyennya kobalt nikelevi rodovisha Santa Monika i Pinto Pintu Lateriti Santa Moniki zalyagayut na ploshi 9 9 km Viyavleni resursi ocineni v 79 1 mln t rudi z ser vmistom nikelyu 1 38 kobaltu 0 09 Na rodov Pinto na shid vid Santa Moniki zoni limonitiv potuzhnistyu 4 8 m iz vmistom nikelyu 1 1 5 kobaltu 0 11 0 18 Perevagoyu oboh ob yektiv pered inshimi rodovishami rajonu ye blizkist yih do uzberezhzhya bl 10 km de planuyetsya budivnictvo metalurgijnogo zavodu Dlya peredilu planuyut vikoristati tehnologiyu HPAL Vidobutok i pererobku rud vestimut kompaniyi Weda Bay Minerals ta OM Group Inc OMG Planuyetsya viroblyati protyagom 20 rokiv po 48 5 tis t nikelyu i 4 6 tis t kobaltu v zmishanomu napivprodukti na rik Rafinuvannya metaliv bude zdijsnyuvatisya na rafinuvalnomu pidpriyemstvi OMG v m Har yavalta Norvegiya Kompaniyi Falconbridge BHP i Aneka Tambang planuyut budivnictvo novogo girnicho metalurgijnogo pidpriyemstva z vidobutku i pererobki Ni Co rud Gas Island na shodi Indonezijskogo arhipelagu Resursi rudi sho zaluchayetsya do rozrobki ocinyuyutsya v 240 mln t z serednim vmistom Ni 1 35 i Co 0 08 vklyuchayuchi zapasi 12 mln t v okisnenij zoni i 93 mln t v silikatnij Proektna produktivnist pidpriyemstva stanovitime 61 tis t Ni na rik 2 Indonezijska olov yana industriya yaka predstavlena zokrema najbilshoyu u sviti olovodobuvnoyu kompaniyeyu PT Timah na pochatku XXI st znahodilasya v skladnij finansovij situaciyi vnaslidok znizhennya svitovih cin na olovo vnutrishnoyi konkurenciyi v krayini z velikoyu kilkistyu bl 6000 dribnih virobnikiv Eksport olova zdijsnyuyetsya zdebilshogo do Singapura Tayilandu i Malajziyi Nafta i gaz U 1970 h na pochatku 1980 h rokiv naftovidobutok buv najvazhlivishoyu galuzzyu promislovosti v Indoneziyi U period naftovogo bumu 1974 1982 rr vstanovleno rezhim zhorstkogo derzhavnogo upravlinnya ekonomikoyu Z zakinchennyam splesku svitovih cin na naftu na pochatku seredini 1980 h rokiv pochavsya etap vidkatu vid regulyuvannya ekonomiki derzhavoyu U 1997 na svitovij rinok bulo postavleno nafti i gazu na sumu ponad 11 mlrd dol 22 vartosti vsogo eksportu Za vidobutkom prirodnogo gazu na mezhi XX XXI st Indoneziya zajmaye 6 e misce u sviti a za jogo eksportom 1 e misce Vugledobuvna galuz Indoneziyi dinamichno rozvivayetsya i zajmaye 8 e misce u sviti 2001 Z 90 h rokiv XX st serednij rist vidobutku vugillya v krayini stanoviv bl 9 richnih Dinamika vuglevidobutku vklyuchayuchi bure vugillya mln t 1988 4 5 1989 8 6 1990 10 1994 32 3 1998 60 1999 71 2000 72 2001 92 2003 do 120 ocinka Vidobutok vedut derzhavni i privatni kompaniyi Osnovnij producent vugillya derzhavna kompaniya PT Bukit Asam Co PTBA Zastosovuyutsya bagatokivshevi kolisni ekskavatori dlya bezperervnogo vidobutku a takozh zvichajni vagonetki i ekskavatori tipu zvorotnoyi lopati Pidzemnij vidobutok ne otrimav znachnogo rozvitku Vnutrishnye spozhivannya vugillya do 2005 r sklade bl 25 mln t rik Za eksportom energetichnogo vugillya Indoneziya zajmaye 3 ye misce u sviti pislya Kitayu ta PAR 2002 Golovni krayini ta regioni importeri Yaponiya Indiya Yevropa SShA i Pivdenna Amerika Pri comu chastka eksportu vugillya z Indoneziyi v krayini Aziyi stanovit 75 a osnovnimi importerami jogo sered krayin Aziyi ye Yaponiya v 1999 r ponad 14 mln t Tajvan 12 mln t i Koreya 6 mln t CoalTrans Int 2000 15 3 R 19 20 22 Providna derzhavna vugledobuvna kompaniya RT Tambang Batubara Bukit Asam PT BA maye 2 golovnih virobnichih centri na pivdni i zahodi Sumatri postachaye vugillya na 2 elektrostanciyi ryad cementnih zavodiv maye dekilka shaht i briketnih fabrik Rezervi vugillya ocineni v 5 5 mlrd t v tomu chisli 69 burogo vugillya i nizkoyakisnogo kam yanogo V ramkah kompaniyi diyut 4 kar yeri i shahta z subbituminoznim vugillyam zagalnij obsyag vidobutku v 2000 r stanoviv 12 8 mln t 3 Mid Indoneziya disponuye dvoma midnodobuvnimi kompleksami svitovogo klasu Tembagapura v provinciyi Papua kolishnya Irian Jaya operatorom yakogo ye PT Freeport Indonesia PTFI i kompleksom Batu Hizhau en na pivdennomu zahodi ostrova Sumbava yakim upravlyaye kompaniya PT Newmont Nusa Tenggara Za ocinkoyu Geologichnoyi sluzhbi SShA v 2000 r v duzhkah dani za 1999 r v Indoneziyi vidobuto 740 740 tis t Cu v rudi 3 ye misce pislya Chili i SShA u sviti 13 082 12 6 mln t Za danimi International Copper Study Group ICSG v Indoneziyi v najblizhchi roki stane do ladu midnij rudnik Batu Hizhau ta mideplavilnij zavod Gresik Zoloto i sriblo v Indoneziyi vidobuvayut g ch poputno pri pererobci Cu Au Ag rud Zolote virobnictvo v 2001 zbilshilosya na 31 v porivnyanni z 2000 perevazhno v rezultati ekspluataciyi osoblivoyi zolotoyi bagatoyi rudi PTFI v Tembagapura Tut dobuli 109 128 kg zolota yake mistitsya v midnomu koncentrati Sribnij vidobutok takozh zbilshenij na 10 9 do 348 332 kg Sered inshih virobnikiv zolota i sribla vidilyayetsya PT Newmont Nusa Tenggara s Batu Hijau yakij kontrolyuye midnij rudnik na o vi Sumbava Sumbawa Tut vidobuvayut 16 t zolota i bl 50 t sribla na rik z midnih koncentrativ Boksit vidobuvayut na kopalni Lomesa na o vi Bintan Bintan v prov Riau Operator kompaniya PT Minera Cipta Guna Rodovishe Lomesa Lomesa bude visnazhene v 2003 i dlya togo shob pidtrimati vidobutok ta eksport boksitiv Indoneziya planuye rozrobku boksitovogo rodovisha Kendavangan Kendawangan yake roztashovane na zahodi prov Kalimantan Vidobutok zaliznogo pisku zdijsnyuyut na pivdni o va Yava Dinamika vidobutku na pochatku XXI st negativna sho viklikano zastosuvannyam midnogo shlaku yakij mozhe vikoristovuvatisya yak zamisnik zaliznogo pisku u cementnomu virobnictvi Almazi Torontska kompaniya BM Diamondcorp 80 razom z indonezijskoyu dobuvnoyu kompaniyeyu Antam 20 planuye dovgotrivalij 18 rokiv proekt vidobutku almaziv v Indoneziyi Vstanovleni zapasi almaziv skladayut ponad 700000 kar Dochirnya firma BM Diamondcorp Galuh Cempaka bude dobuvati almazi yak na sushi tak i za dopomogoyu drag zokrema v pivd shidnomu Kalimantani na ostrovi Borneo Rapaport TradeWire Naukovi ustanovi Pidgotovka kadriv Druk red Usi geologorozviduvalni i girnichi roboti v Indoneziyi provodyatsya pid kerivnictvom Ministerstva girnichodobuvnoyi promislovosti ta energetiki Naukovo doslidnij institut nafti i gazu zasn u 1965 r v Dzhakarti Nauk doslidzhennya v oblasti geologiyi i girnichoyi spravi vedutsya takozh v Nac instituti geologiyi i girnichoyi spravi filiali Indonezijskogo n d institutu Geol n d centr v Bandunzi zasn v 1978 r Institut girnichoyi spravi v Dzhakarti v 1850 r Geologiv i girnichih inzheneriv gotuye girnichij universitet v Bandunzi a takozh periferijni universiteti V osnovnomu indonezijski geologi i girnichi inzheneri distayut osvitu v universitetah SShA i Niderlandiv Periodichni vidannya v galuzi geologiyi i girnichoyi spravi Berita Berkala Direktorat Geologi z 1961 r Bulletin of the National Institute of Geology and Mining z 1968 Madjalah lkatan ahli Geologi Indonesia z 1962 Seismological Bulletin z 1949 Pertamina News of the Indonesian Oil Mining Industry z 1962 Petroleum and Natural Cas industry of Indonesia Mouthly bulletin z 1970 Stannia z 1970 Div takozh red Korisni kopalini Indoneziyi Istoriya osvoyennya mineralnih resursiv Indoneziyi Geologiya Indoneziyi Gidrogeologiya Indoneziyi Ekonomika IndoneziyiPrimitki red Mining J 2000 334 8578 Mining J 2000 335 8591 Eng and Mining J 2001 202 1 R 26 27Dzherela red Girnichij enciklopedichnij slovnik u 3 t za red V S Bileckogo D Shidnij vidavnichij dim 2004 T 3 752 s ISBN 966 7804 78 X Otrimano z https uk wikipedia org w index php title Girnicha promislovist Indoneziyi amp oldid 30325224