Штейн (від нім. Stein, буквально — камінь), проміжний або побічний продукт в кольоровій металургії, сплав сульфідів заліза і кольорових металів змінного хімічного складу.
| Штейн | |
| Метод виготовлення | доменна піч, Flash smeltingd і Електродугова піч |
|---|
Загальний опис Редагувати
Завдяки малій розчинності сульфідів кольорових металів в окисних розплавах, щодо низькій температурі їх плавлення (нижче 1100 °С) і великої густини (понад 4 г/см³) розплавлений штейн відділяється при плавці від шлаку і утворює окремий шар, розташований під ним. Штейн — основний продукт, в який переходять мідь, нікель і кобальт при плавці мідної і нікелевої сульфідної сировини і при деяких технологічних схемах переробки окиснених руд. Зазвичай штейн містять 10—50 % Cu і Ni, 15—25 % S, решта Fe. Штейн утворюється також в процесі свинцевої плавки за наявності в сировині міді і сірки. У штейні, як правило, акумулюються наявні в сировині благородні і супутні метали.
Штейн переробляють шляхом бесемерування в конвертері, де відбувається окиснення сірки, а залізо переводиться з сульфідної в окисну форму і утворює з кварцом конвертерний шлак; сульфіди міді і нікелю після видалення заліза піддаються подальшій обробці.
Нікелевий штейн, отриманий при плавці, називається також ротштейном (сирий штейн), штейн після конвертації із вмістом заліза менше 3 % — файнштейном (чистий штейн), а штейн з проміжним вмістом заліза — шпурштейном. Мідний штейн після закінчення першого періоду конвертації, що містить < 1 % Fe, називається білим маттом (англ. matte — штейн) або білим штейном. Іноді застосовують термін купферштейн.
Історія Редагувати
Отримання штейнів було відомо ще в давнину. Наприклад, пічки для отрииання штейнів описано Георгіусом Агріколою в його відомому творі «De Re Metallica» («Про гірництво та металургію», 1556 р.), книга 8:
Джерела Редагувати
- В. П. Мовчан, М. М. Бережний. Основи металургії. Дніпропетровськ: Пороги, 2001 . — 336 с.
- Агрікола Г. Про гірничу справу XII книг: (кн. VIІ-ХІІ) = De Re Metallica Libri ХII / Георгій Агрікола ; порівняльний пер., наук. ред. й комент.: В. Білецький, Г. Гайко. — Львів: Новий Світ-2000, 2023. — 343 с.