www.wikidata.uk-ua.nina.az

Гіпотеза Сепіра Ворфа Гіпотеза Се піра Во рфа англ Sapir Whorf hypothesis гіпотеза лінгвістичної відносності концепція р

Гіпотеза Сепіра — Ворфа

Гіпотеза Се́піра — Во́рфа (англ. Sapir–Whorf hypothesis), гіпотеза лінгвістичної відносності — концепція, розроблена в 1930-х роках, за якою структура мови визначає мислення і спосіб пізнання реальності. Названа за іменами американських мовознавців Едварда Сепіра та Бенджаміна Ворфа.

Опис Редагувати

Гіпотеза припускає, що люди, які говорять різними мовами, по-різному сприймають світ і по-різному мислять. Зокрема, ставлення до таких фундаментальних категорій, як простір і час, залежить в першу чергу від рідної мови індивіда; з мовних характеристик європейських мов (так званого «середньоєвропейського стандарту») виводяться не тільки ключові особливості європейської культури, але і найважливіші досягнення європейської науки (наприклад, картина світу, відображена в класичній ньютонівській механіці). Автором концепції є американський етнолінгвіст-любитель Б. Л. Ворф; ця концепція була співзвучна деяким поглядам найбільшого американського лінгвіста першої половини XX століття Едварда Сепіра (надавав Ворфу підтримку) і тому зазвичай називається не «гіпотезою Ворфа», а «гіпотезою Сепіра — Ворфа». Подібні ідеї раніше висловлював і Вільгельм фон Гумбольдт.

Зазвичай виокремлюють два варіанти інтерпретації гіпотези, перший з яких частіше за все дістає назву «радикальної», «сильної» або «консервативної» версії, а другий — «обережної», «слабкої» або «ліберальної» версії. Радикальність першої версії полягає у твердженні про те, що «мова повністю визначає мислення», у той час як друга версія пропонує визнати, що «мова лише впливає на мислення». У такому «слабкому» формулюванні гіпотеза сприймається сьогодні як дещо самоочевидне.

Передумови виникнення теорії Редагувати

Едвард Сепір та Бенджамін Ворф не були першовідкривачами у дослідженні світогляду представників різних народів та їхньої залежності від мови. Одним із перших мовознавців, який звернув увагу на зв'язок мови та мислення людини, був німецький вчений Вільгельм фон Гумбольдт. Він ще раніше висловлював ідеї, що людина сприймає світ крізь мовну призму і робить це так, як мова дозволяє. У своїй концепції фон Гумбольдт дотримується антропологічного підходу, зосереджуючись на зв'язку мови зі свідомістю людини. Вчений переконує, що кожна конкретна мова пов'язана із «духом народу» та є його виявом. Гумбольдт заперечував технічну функцію мови і те, що вона потрібна лише для вираження думок, оскільки вважав, що «мова закладена в природі людини». Мова, на його думку, існує у взаємозв'язку з народом і культурою. Крім цього, Вільгельм фон Гумбольдт відстоював ідею, що саме мова — той орган, який творить думки і думки кожної людини породжені особливостями її мови. Розвиваючи свою теорію, вчений зазначив, що не лише мислення, а й світобачення та пізнання навколишнього середовища залежить від мови, яка не просто відображає їх, а інтерпретує. Мови, на його думку, по-різному членують світ, адже те явище, що в якійсь мові названо одним словом, в іншій потребує двох. Та єдність, яка описана одним словом, втрачається в зворотах мови, яка не має потрібної назви-відповідника. Такі думки були на той час прогресивним та брали свій початок у вченнях німецьких філософів. Однак, далеко не всі сучасники погоджувалися з ідеями В. фон Гумбольдта. Його теорію піддавали критиці прибічники «технічного» призначення мови. Були вчені, які розвинули теорію Гумбольдта, зокрема, Ф. Боас, учнем якого був Сепір. Ідеї німецького вченого знайшли продовження у гіпотезі американських колег Едварда Сепіра та Бенджаміна Ворфа.

Критики та послідовники гіпотези Сепіра-Ворфа Редагувати

У своєму радикальному формулюванні гіпотеза Сепіра — Ворфа в наш час[коли?] не має прихильників серед серйозних професійних лінгвістів. Дані щодо мови хопі, на які спиралися багато висновків Ворфа, як вказували фахівці з мов північноамериканських індіанців, можуть інтерпретуватися по-різному. Сама можливість впливу мовних категорій на сприйняття світу є предметом активної дискусії в етнолінгвістиці, психолінгвістиці та теоретичній семантиці.

Феміністична критика мови 60-70х років, яка мала 2 основних напрями — вивчення мови з метою виявлення гендерної асиметрії та дослідження особливості комунікації в одностатевих та змішаних групах, використала теорію вчених. Перший напрям у пошуках «мовного сексизму» базував власні дослідження на основі гіпотези Сепіра-Ворфа: згідно з нею, мова — це не лише інструмент передачі думок, а й основний засіб формування мислення та світогляду. З цього виходить, що мови, які функціонують в патріархальному суспільстві («чоловічі» мови) створюють відповідну картину світу. Отож, для усунення мовного сексизму у різних культурах, достатньо проаналізувати та змінити відповідні мовні норми.

Одним із стимулів створення в 1950-х роках штучної мови логлан була спроба перевірити дану гіпотезу на практиці. У спільноті найбільш динамічно розвивається ідіома цієї мови — ложбана — ідея його використання для перевірки цієї гіпотези регулярно обговорюється.

На основі гіпотези Сепіра-Ворфа було проведено велику кількість досліджень різних культур, в рамках етнографії та антропології. Вчені Браун та Леннеберг також проводили дослідження на основі вчення Ворфа, намагаючись прослідкувати зв'язок між легкістю називання кольору з легкістю його запам'ятовування. Ленненберг також вважав, що питання співставлення у різних мовах є одним із головних досліджень у мовознавстві. Деякі мовознавці називали гіпотезу мовної відносності «крайнім вираженням ідей Арістотеля, александрійців і середньовічних уявлень про природу спілкування». Російські вчені піддали сумніву правильність гіпотези Сепіра-Ворфа. На їхню думку, крайній універсалізм, як і крайній релятивізм, є досить помилковим. К. Аратунян зазначала, що російські мовознавці не заперечують відмінностей між мовами, однак підтримують ідею існування своєрідного базового словника, мовних універсалій. Не лише мова впливає на мислення, на їхню думку, а й навпаки — мислення визначає рамки мовної системи. Оскільки можливі комунікації та взаєморозуміння між носіями різних мов, існує й загальний побутовий базис, притаманний усім культурам.

Після смерті Ворфа гіпотеза отримала як критику, так і підтримку — були навіть спроби її подальшого обґрунтування й розвитку. Зараз багато науковців заперечують основні положення гіпотези мовної відносності як такої, що усуває будь-яку подібність між механізмами мислення різних народів. Н. Кудрявцева стверджує, що така неоднозначність спричинена занадто поверхневим вивченням гіпотези лінгвістичної відносності іншими вченими. Вона зауважує, що Бенджамін Ворф вийшов далеко за межі лінгвістики, торкнувшись у своїй праці таких наук, як психологія, філософія, антропологія тощо.

У ХХ столітті виникає 2 напрямки «неогумбольдтіанства». Представники першого напряму (Л. Вайсгербер, Е. Кассірер та ін.) повністю продовжують ідеї Гумбольдта і розглядають зв'язок мови та народу, а вчені другого напрямку зосередилися на відношенні мови та культури. Погляди вчених були близькими до теорії мовної відносності, адже вони осмислювали мову не як знаряддя здійснення мислення, а проміжний світ між дійсністю та людською свідомістю. Мислення кожного народу, на думку Вайсгерберга, має національні риси і його розвиток зумовлений розвитком мови.

Видатний український мовознавець Олександр Потебня відстоював схожі погляди з теорією американських науковців ще до її виникнення. Говорити про наслідування ідей Потебні було б неправильно, оскільки Сепір та Ворф не були ознайомлені з його працями. Схожість ідей таких відомих може свідчити лише про знаковість самої гіпотези та важливість її подальшого розвитку. Потебня першим звернув увагу на вчення фон Гумбольдта, переконуючи, що явища мови потрібно вивчати у взаємозв'язку. Український мовознавець наголошував, що мова має психологічну сутність і є відображенням переживань людини. Ворф, услід за Сепіром, також шукав зв'язків мови з психологією людини. Він продемонстрував, як різні мови інтерпретують ідентичні ситуації, виділяючи різні деталі. Потебня зауважує, що прийоми мислення залежать від етнокультурних особливостей конкретного мовця. Український мовознавець завжди наголошував на нерозривності мовленнєво-мисленнєвого процесу, адже вважав мислення без мови неможливим. Отож, Бенджамін Ворф та Олександр Потебня, незалежно один від одного, сформували схожі гіпотези.

У мистецтві Редагувати

Література Редагувати

  • Whorf B. L. Language, Thought and Reality: Selected Writings of Benjamin Lee Whorf / ed. John B. Carroll. — N. Y. : Wiley, 1956.
  • Уорф Б. Л. Отношение норм поведения и мышления к языку. — В сб.: Новое в лингвистике, вып. 1, М., 1960.
  • Брутян Г. А. Гипотеза Сепира — Уорфа. — Ереван, 1968
  • Васильев С. А. Философский анализ гипотезы лингвистической относительности. — К., 1974.
  • Вежбицкая А. Понимание культур через посредство ключевых слов. — М. : Языки славянской культуры, 2001.
  • Кронгауз М. А. Семантика. — Изд. 2-е. — М. : ИЦ «Академия», 2005.
  • Кудрявцева Н. С. Лінгвістична відносність і проблеми перекладу філософської термінології: лінгвокогнітивний підхід. — К. : Видавничий дім Дмитра Бураго, 2017. ISBN 978-966-489-413-2

Посилання Редагувати


Це незавершена стаття з мовознавства.
Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри
Дата публікації:
Gipoteza Se pira Vo rfa angl Sapir Whorf hypothesis gipoteza lingvistichnoyi vidnosnosti koncepciya rozroblena v 1930 h rokah za yakoyu struktura movi viznachaye mislennya i sposib piznannya realnosti Nazvana za imenami amerikanskih movoznavciv Edvarda Sepira ta Bendzhamina Vorfa Zmist 1 Opis 2 Peredumovi viniknennya teoriyi 3 Kritiki ta poslidovniki gipotezi Sepira Vorfa 4 U mistectvi 5 Literatura 6 PosilannyaOpis RedaguvatiGipoteza pripuskaye sho lyudi yaki govoryat riznimi movami po riznomu sprijmayut svit i po riznomu mislyat Zokrema stavlennya do takih fundamentalnih kategorij yak prostir i chas zalezhit v pershu chergu vid ridnoyi movi individa z movnih harakteristik yevropejskih mov tak zvanogo serednoyevropejskogo standartu vivodyatsya ne tilki klyuchovi osoblivosti yevropejskoyi kulturi ale i najvazhlivishi dosyagnennya yevropejskoyi nauki napriklad kartina svitu vidobrazhena v klasichnij nyutonivskij mehanici Avtorom koncepciyi ye amerikanskij etnolingvist lyubitel B L Vorf cya koncepciya bula spivzvuchna deyakim poglyadam najbilshogo amerikanskogo lingvista pershoyi polovini XX stolittya Edvarda Sepira nadavav Vorfu pidtrimku i tomu zazvichaj nazivayetsya ne gipotezoyu Vorfa a gipotezoyu Sepira Vorfa Podibni ideyi ranishe vislovlyuvav i Vilgelm fon Gumboldt Zazvichaj viokremlyuyut dva varianti interpretaciyi gipotezi pershij z yakih chastishe za vse distaye nazvu radikalnoyi silnoyi abo konservativnoyi versiyi a drugij oberezhnoyi slabkoyi abo liberalnoyi versiyi Radikalnist pershoyi versiyi polyagaye u tverdzhenni pro te sho mova povnistyu viznachaye mislennya u toj chas yak druga versiya proponuye viznati sho mova lishe vplivaye na mislennya U takomu slabkomu formulyuvanni gipoteza sprijmayetsya sogodni yak desho samoochevidne Peredumovi viniknennya teoriyi RedaguvatiEdvard Sepir ta Bendzhamin Vorf ne buli pershovidkrivachami u doslidzhenni svitoglyadu predstavnikiv riznih narodiv ta yihnoyi zalezhnosti vid movi Odnim iz pershih movoznavciv yakij zvernuv uvagu na zv yazok movi ta mislennya lyudini buv nimeckij vchenij Vilgelm fon Gumboldt Vin she ranishe vislovlyuvav ideyi sho lyudina sprijmaye svit kriz movnu prizmu i robit ce tak yak mova dozvolyaye U svoyij koncepciyi fon Gumboldt dotrimuyetsya antropologichnogo pidhodu zoseredzhuyuchis na zv yazku movi zi svidomistyu lyudini Vchenij perekonuye sho kozhna konkretna mova pov yazana iz duhom narodu ta ye jogo viyavom Gumboldt zaperechuvav tehnichnu funkciyu movi i te sho vona potribna lishe dlya virazhennya dumok oskilki vvazhav sho mova zakladena v prirodi lyudini Mova na jogo dumku isnuye u vzayemozv yazku z narodom i kulturoyu Krim cogo Vilgelm fon Gumboldt vidstoyuvav ideyu sho same mova toj organ yakij tvorit dumki i dumki kozhnoyi lyudini porodzheni osoblivostyami yiyi movi Rozvivayuchi svoyu teoriyu vchenij zaznachiv sho ne lishe mislennya a j svitobachennya ta piznannya navkolishnogo seredovisha zalezhit vid movi yaka ne prosto vidobrazhaye yih a interpretuye Movi na jogo dumku po riznomu chlenuyut svit adzhe te yavishe sho v yakijs movi nazvano odnim slovom v inshij potrebuye dvoh Ta yednist yaka opisana odnim slovom vtrachayetsya v zvorotah movi yaka ne maye potribnoyi nazvi vidpovidnika Taki dumki buli na toj chas progresivnim ta brali svij pochatok u vchennyah nimeckih filosofiv Odnak daleko ne vsi suchasniki pogodzhuvalisya z ideyami V fon Gumboldta Jogo teoriyu piddavali kritici pribichniki tehnichnogo priznachennya movi Buli vcheni yaki rozvinuli teoriyu Gumboldta zokrema F Boas uchnem yakogo buv Sepir Ideyi nimeckogo vchenogo znajshli prodovzhennya u gipotezi amerikanskih koleg Edvarda Sepira ta Bendzhamina Vorfa Kritiki ta poslidovniki gipotezi Sepira Vorfa RedaguvatiU svoyemu radikalnomu formulyuvanni gipoteza Sepira Vorfa v nash chas koli ne maye prihilnikiv sered serjoznih profesijnih lingvistiv Dani shodo movi hopi na yaki spiralisya bagato visnovkiv Vorfa yak vkazuvali fahivci z mov pivnichnoamerikanskih indianciv mozhut interpretuvatisya po riznomu Sama mozhlivist vplivu movnih kategorij na sprijnyattya svitu ye predmetom aktivnoyi diskusiyi v etnolingvistici psiholingvistici ta teoretichnij semantici Feministichna kritika movi 60 70h rokiv yaka mala 2 osnovnih napryami vivchennya movi z metoyu viyavlennya gendernoyi asimetriyi ta doslidzhennya osoblivosti komunikaciyi v odnostatevih ta zmishanih grupah vikoristala teoriyu vchenih Pershij napryam u poshukah movnogo seksizmu bazuvav vlasni doslidzhennya na osnovi gipotezi Sepira Vorfa zgidno z neyu mova ce ne lishe instrument peredachi dumok a j osnovnij zasib formuvannya mislennya ta svitoglyadu Z cogo vihodit sho movi yaki funkcionuyut v patriarhalnomu suspilstvi cholovichi movi stvoryuyut vidpovidnu kartinu svitu Otozh dlya usunennya movnogo seksizmu u riznih kulturah dostatno proanalizuvati ta zminiti vidpovidni movni normi Odnim iz stimuliv stvorennya v 1950 h rokah shtuchnoyi movi loglan bula sproba pereviriti danu gipotezu na praktici U spilnoti najbilsh dinamichno rozvivayetsya idioma ciyeyi movi lozhbana ideya jogo vikoristannya dlya perevirki ciyeyi gipotezi regulyarno obgovoryuyetsya Na osnovi gipotezi Sepira Vorfa bulo provedeno veliku kilkist doslidzhen riznih kultur v ramkah etnografiyi ta antropologiyi Vcheni Braun ta Lenneberg takozh provodili doslidzhennya na osnovi vchennya Vorfa namagayuchis proslidkuvati zv yazok mizh legkistyu nazivannya koloru z legkistyu jogo zapam yatovuvannya Lennenberg takozh vvazhav sho pitannya spivstavlennya u riznih movah ye odnim iz golovnih doslidzhen u movoznavstvi Deyaki movoznavci nazivali gipotezu movnoyi vidnosnosti krajnim virazhennyam idej Aristotelya aleksandrijciv i serednovichnih uyavlen pro prirodu spilkuvannya Rosijski vcheni piddali sumnivu pravilnist gipotezi Sepira Vorfa Na yihnyu dumku krajnij universalizm yak i krajnij relyativizm ye dosit pomilkovim K Aratunyan zaznachala sho rosijski movoznavci ne zaperechuyut vidminnostej mizh movami odnak pidtrimuyut ideyu isnuvannya svoyeridnogo bazovogo slovnika movnih universalij Ne lishe mova vplivaye na mislennya na yihnyu dumku a j navpaki mislennya viznachaye ramki movnoyi sistemi Oskilki mozhlivi komunikaciyi ta vzayemorozuminnya mizh nosiyami riznih mov isnuye j zagalnij pobutovij bazis pritamannij usim kulturam Pislya smerti Vorfa gipoteza otrimala yak kritiku tak i pidtrimku buli navit sprobi yiyi podalshogo obgruntuvannya j rozvitku Zaraz bagato naukovciv zaperechuyut osnovni polozhennya gipotezi movnoyi vidnosnosti yak takoyi sho usuvaye bud yaku podibnist mizh mehanizmami mislennya riznih narodiv N Kudryavceva stverdzhuye sho taka neodnoznachnist sprichinena zanadto poverhnevim vivchennyam gipotezi lingvistichnoyi vidnosnosti inshimi vchenimi Vona zauvazhuye sho Bendzhamin Vorf vijshov daleko za mezhi lingvistiki torknuvshis u svoyij praci takih nauk yak psihologiya filosofiya antropologiya tosho U HH stolitti vinikaye 2 napryamki neogumboldtianstva Predstavniki pershogo napryamu L Vajsgerber E Kassirer ta in povnistyu prodovzhuyut ideyi Gumboldta i rozglyadayut zv yazok movi ta narodu a vcheni drugogo napryamku zoseredilisya na vidnoshenni movi ta kulturi Poglyadi vchenih buli blizkimi do teoriyi movnoyi vidnosnosti adzhe voni osmislyuvali movu ne yak znaryaddya zdijsnennya mislennya a promizhnij svit mizh dijsnistyu ta lyudskoyu svidomistyu Mislennya kozhnogo narodu na dumku Vajsgerberga maye nacionalni risi i jogo rozvitok zumovlenij rozvitkom movi Vidatnij ukrayinskij movoznavec Oleksandr Potebnya vidstoyuvav shozhi poglyadi z teoriyeyu amerikanskih naukovciv she do yiyi viniknennya Govoriti pro nasliduvannya idej Potebni bulo b nepravilno oskilki Sepir ta Vorf ne buli oznajomleni z jogo pracyami Shozhist idej takih vidomih mozhe svidchiti lishe pro znakovist samoyi gipotezi ta vazhlivist yiyi podalshogo rozvitku Potebnya pershim zvernuv uvagu na vchennya fon Gumboldta perekonuyuchi sho yavisha movi potribno vivchati u vzayemozv yazku Ukrayinskij movoznavec nagoloshuvav sho mova maye psihologichnu sutnist i ye vidobrazhennyam perezhivan lyudini Vorf uslid za Sepirom takozh shukav zv yazkiv movi z psihologiyeyu lyudini Vin prodemonstruvav yak rizni movi interpretuyut identichni situaciyi vidilyayuchi rizni detali Potebnya zauvazhuye sho prijomi mislennya zalezhat vid etnokulturnih osoblivostej konkretnogo movcya Ukrayinskij movoznavec zavzhdi nagoloshuvav na nerozrivnosti movlennyevo mislennyevogo procesu adzhe vvazhav mislennya bez movi nemozhlivim Otozh Bendzhamin Vorf ta Oleksandr Potebnya nezalezhno odin vid odnogo sformuvali shozhi gipotezi U mistectvi Redaguvati Pributtya 2016 amerikanskij naukovo fantastichnij film znyatij Deni Vilnevom za noveloyu Istoriya tvogo zhittya Teda Chana Golovni geroyi vivchayut movu pribulciv z kosmosu yaka potim istotno vplivaye na yih svitosprijnyattya Vavilon 17 1966 naukovo fantastichnij roman amerikanskogo pismennika Semyuelya Dileni v osnovu yakogo tezh pokladena cya gipoteza Literatura RedaguvatiWhorf B L Language Thought and Reality Selected Writings of Benjamin Lee Whorf ed John B Carroll N Y Wiley 1956 Uorf B L Otnoshenie norm povedeniya i myshleniya k yazyku V sb Novoe v lingvistike vyp 1 M 1960 Brutyan G A Gipoteza Sepira Uorfa Erevan 1968 Vasilev S A Filosofskij analiz gipotezy lingvisticheskoj otnositelnosti K 1974 Vezhbickaya A Ponimanie kultur cherez posredstvo klyuchevyh slov M Yazyki slavyanskoj kultury 2001 Krongauz M A Semantika Izd 2 e M IC Akademiya 2005 Kudryavceva N S Lingvistichna vidnosnist i problemi perekladu filosofskoyi terminologiyi lingvokognitivnij pidhid K Vidavnichij dim Dmitra Burago 2017 ISBN 978 966 489 413 2Posilannya RedaguvatiGipoteza Sepira Vorfa Literaturoznavcha enciklopediya u 2 t avt uklad Yu I Kovaliv Kiyiv VC Akademiya 2007 T 1 A L S 229 Chandler Daniel The Sapir Whorf Hypothesis Web site of University of Wales Aberystwyth angl Kozlovskij S A Skorost mysli Zhurnal Kompyuterra 26 27 550 551 2004 ros Vospriyatie cvetov zavisit ot rodnogo yazyka ros Vidnosno kazhuchi chi vplivayut nashi slova na te yak mi dumayemo chumova com ukr Procitovano 18 listopada 2020 Gipoteza lingvistichnoyi vidnosnosti Sepira Vorfa chi vplivaye mova na mislennya chumova com ukr Arhiv originalu za 24 listopada 2020 Procitovano 18 listopada 2020 nbsp Ce nezavershena stattya z movoznavstva Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi Otrimano z https uk wikipedia org w index php title Gipoteza Sepira Vorfa amp oldid 39422812