| |
| Дані про відкриття | |
|---|---|
| Дата відкриття | 16 грудня 1904 року |
| Відкривач(і) | Чарлз Діллон Перрайн |
| Планета | Юпітер |
| Номер | |
| Орбітальні характеристики | |
| Велика піввісь | 11 460 000 км |
| Перицентр | 9 782 900 км |
| Апоцентр | 13 082 000 км |
| Орбітальний період | 250,56 діб |
| Ексцентриситет орбіти | 0,16 |
| Нахил орбіти | 27,5° до екліптики, 29,59° до площини екватора планети |
| Фізичні характеристики | |
| Видима зоряна величина | {{{видима зоряна величина}}} |
| Діаметр | ~170 км |
| Середній радіус | ~85 км |
| Площа поверхні | 90 800 км² |
| Маса | 6,7×1018 кг |
| Густина | 2,6 (оцінка) г/см³ |
| Друга космічна швидкість | 0,100 км/с |
| Період обертання навколо своєї осі | 0,324 діб |
| Альбедо | 0,04 (оцінка) |
| Атмосферний тиск | ~0,062 Па |
| Температура поверхні | ~124 К |
| Атмосфера | відсутня |
| Інші позначення | |
| Юпітер VI | |
| Гімалія у Вікісховищі |
Гімалія (грец. Greek Ιμαλíα ) (англ. Himalia) — нерегулярний супутник Юпітера, відомий також як Юпітер VI. З 1955 до 1975 називався Гестія (англ. Hestia).
Відкриття Редагувати
Супутник відкрив 1904 року Чарлз Діллон Перрайн з Лікської обсерваторії (що у Каліфорнії) на фотографіях, отриманих з рефлектора імені Крослі. Супутник називався Юпітер VI до 1975 року, коли отримав офіційну назву Гімалія по імені персонажа давньогрецької міфології — німфи Гімалії У Гімалію був закоханий Зевс (в римському пантеоні — Юпітер).
Дослідження Редагувати
2000 року автоматичний космічний апарат Кассіні-Гюйгенс з відстані 4,4 млн км зробив кілька нечітких знімків, які показують що супутник має неправильну довгасту форму з довжинами осей 150 ± 20 і 120 ± 20 км. 2007 року зонд New Horizons зробив серію знімків супутника, найближчий з яких з відстані 8 млн км.
Орбіта Редагувати
Супутник за 250,56 земних діб здійснює повний оберт навколо Юпітера на відстані приблизно 11 460 000 км. Орбіта має ексцентриситет ~0,16. Орбіта весь час змінюється внаслідок пертурбацій Сонця і планет.
Фізичні характеристики Редагувати
Діаметр приблизно 170 кілометрів, альбедо 0,04. Оцінна густина 2,6 г/см³.
Має нейтрально-сірий колір (Показник кольору B-V=0.62, R-V=0.4). Так звані «водні» поглинання на довжинах хвиль 3 μм, подібно до астероїдів типу C, можуть свідчити про наявність води в мінералах астероїда.
Примітки Редагувати
- Jacobson, R. A. (2000). The Orbits of Outer Jovian Satellites. Astronomical Journal 120: 2679–2686. doi:10.1086/316817.
Посилання Редагувати
- Список супутників Юпітера [ 13 березня 2013 у Wayback Machine.] (англ.)
| Це незавершена стаття з астрономії. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |