Григо́рій Джама́лович Гусе́йнов (нар. 23 серпня 1950, м. Помічна Кіровоградської області) — український письменник, журналіст україно-азербайджанського походження. Редактор літературного часопису «Кур'єр Кривбасу», Член Національної спілки письменників України (з 1996). Лауреат Національної премії України імені Тараса Шевченка.
| Гусейнов Григорій Джамалович | |
|---|---|
| Народився | 23 серпня 1950 (73 роки) Помічна, Добровеличківський район, Кіровоградська область, Українська РСР, СРСР |
| Країна | СРСР Україна |
| Діяльність | письменник, журналіст, редактор |
| Сфера роботи | література, журналістика і редагування |
| Alma mater | ОНУ ім. І. І. Мечникова |
| Мова творів | українська |
| | |
| Висловлювання у Вікіцитатах |
Життєпис Редагувати
Закінчив філологічний факультет Одеського державного університету (1976—1982).
Працював теслею, був залізничником.
1979 — 1981 — відповідальний секретар газети «Радянська правда» в місті Вознесенськ Миколаївської області.
1981—1994 — кореспондент, завідувач відділу пропаганди, відповідальний секретар міської газети «Червоний гірник», Кривий Ріг.
Нині — головний редактор журналу «Кур'єр Кривбасу».
Є членом Комітету з Національної премії України імені Тараса Шевченка (з грудня 2016).
Творчість Редагувати
Автор прозових книжок «Незаймані сніги», «Чаша ювеліра Карла Фаберже», «Станційні пасторалі», «На землі на рідній…» (у восьми томах), «Господні зерна» (в десяти томах), «Сповідь дитинства», «Піщаний Брід та його околиці», «Друга соната», «Одіссея Шкіпера та Чугайстра».
За його редакцією 1997 року вийшла книжка найстарішого українського письменника Івана Шаповала «Козацький батько» (Кривий Ріг), присвячена постаті історика Дмитра Яворницького.
Підготував до друку антологію поезії «Крицевий край» (у трьох книгах). У восьмитомнику «На землі, на рідній… Легенди та перекази Криворіжжя» (2000—2005) уперше зібрав народні оповідання, перекази про минуле Придніпров'я. Це видання є однією з найґрунтовніших розвідок в окремо узятому регіоні України; найповніше в степовому краї.
Громадська діяльність Редагувати
Був ініціатором створення Товариства азербайджанської культури в Кривому Розі.
Бібліографія Редагувати
- Незаймані сніги (1993, у 3 томах, 2010)
- Чаша ювеліра Карла Фаберже (1995)
- Станційні пасторалі. Сповідь дитинства (1999, 2005)
- Господні зерна (у 10 книгах, 2000—2005)
- Тіні забутого парку (у 2 томах, 2007)
- Піщаний Брід та його околиці (2007)
- Повернення в Портленд (2011)
- Між часом і морем (2013)
- Друга соната (2014)
- Одіссея Шкіпера та Чугайстра. Окупаційний роман (2015)
- Принцеси революції (2017)
- Кривий Ріг. Україна (2018)
Нагороди Редагувати
Лауреат премій:
- премія імені Івана Огієнка (1996)
- «Благовіст» (2000)
- Премія фундації Антоновичів (США, 2002)
- премія імені Володимира Ястребова (2002)
- премія імені Володимира Винниченка (2003)
- премія імені Валер'яна Підмогильного (2004)
- премія імені Василя Стуса (2005)
- Національна премія України імені Тараса Шевченка (2006)
- премія Ліги меценатів імені Є.Чикаленка (2011)
- Премія Валерія Шевчука (2015)
Примітки Редагувати
- ↑ Czech National Authority Database
- . librarychl.kr.ua. Архів оригіналу за 29 вересня 2017. Процитовано 10 вересня 2017.
- . Архів оригіналу за 27 грудня 2016. Процитовано 27 грудня 2016.
- Григорій Гусейнов: «Я людина українського Степу» [ 26 квітня 2017 у Wayback Machine.] Галина ВДОВИЧЕНКО
- . Архів оригіналу за 28 жовтня 2016. Процитовано 27 жовтня 2016.
Посилання Редагувати
| Вікіцитати містять висловлювання від або про: Гусейнов Григорій Джамалович |
- http://nspu.org.ua/dovidnyk/Г [ 9 жовтня 2012 у Wayback Machine.]
- http://www.wz.lviv.ua/articles/85767 [ 26 квітня 2017 у Wayback Machine.]
- http://www.chytomo.com/interview/gusejnov-vazhko-uyaviti-vatnik-z-kuryerom-krivbasu-v-rukax [ 29 березня 2014 у Wayback Machine.]
- «Глодоський скарб» у Львові: розмова Данила Ільницького з Григорієм Гусейновим. Zbruč. 20.04.2017 [ 24 квітня 2017 у Wayback Machine.]