www.wikidata.uk-ua.nina.az

Гукливий Гукли вий село в Воловецькій селищній громаді Мукачівського району Закарпатської області України село ГербКраїн

Гукливий

Гукли́вий — село в Воловецькій селищній громаді Мукачівського району Закарпатської області України.

село Гукливий
Герб
Країна  Україна
Область Закарпатська область
Район Мукачівський район
Громада Воловецька громада
Код КАТОТТГ UA21040050020063265
Основні дані
Засноване 1588
Населення 2109
Площа 3,791 км²
Густота населення 556,32 осіб/км²
Поштовий індекс 89140
Телефонний код +380 3136
Географічні дані
Географічні координати 48°42′27″ пн. ш. 23°14′46″ сх. д.H G O
Середня висота
над рівнем моря 		558 м
Водойми р. Вича, Вепровець, Великий Звор
Місцева влада
Адреса ради 89140, Закарпатська обл., Воловецький р-н, с. Гукливий, 200
Карта
Гукливий
Гукливий
Мапа

 Гукливий у Вікісховищі

Географія Редагувати

У селі струмок Великий Звор впадає у річку Вича.

Історія Редагувати

Про заснування села говориться в т. зв. «Гукливському літопису» — додатку до стародавньої сільської метрики, записи в якому робились з 1660 до 1830 року. Село заселене у 1588 році солтисами Іваном Бобкою та Петром Пецьковичем.

У 1588 році Сигізмунд Ракоці дав дозвіл Петру Пецьковичу і Івану Бобці, щоб оселитися у Гукливому.

У 1889 році села Гуклива, Таламаш і Веретечів були об'єднані під назвою Гукливий.

Назви у 1588 — Велика Гуклива, у 1600—1913 — Гуклива, 1773 — Гукливий.

Населення Редагувати

Згідно з переписом УРСР 1989 року чисельність наявного населення села становила 2071 особа, з яких 1028 чоловіків та 1043 жінки.

За переписом населення України 2001 року в селі мешкала 2081 особа.

В селі народився і мешкав військовий ЗСУ Василь Федьо. Він відзначився в ході російського вторгення в Україну. Загинув у квітні 2023-го р.

Мова Редагувати

Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року:

Мова Відсоток
українська 99,62 %
російська 0,33 %
угорська 0,05 %

Пам'ятки Редагувати

Церква Святого Духа
Святе джерело

У верхньому кінці села знаходиться один з найгарніших ансамблів дерев'яної архітектури у Міжгірсько-Воловецькій долині і на Закарпатті загалом — барокова церква Святого Духа з дзвіницею, XVIII століття, у якій був написаний так званий Гукливський літопис, що являє собою велику історичну цінність.

Можливості дерева як матеріалу розкрито тут повністю і в доцільних лініях конструкції, і в стриманих художніх акцентах. Церква дерев'яна, збудована з ялинових брусів, тризрубна, з трьома зрубами різного розміру. Стіни над піддашшям і дахи покриті ґонтом, вежа — дубовим лемехом. Фундамент складний з річкового каменю на глиняному розчині. Над бабинцем височить квадратна башта з двоярусним бароковим завершенням. Піддашшя, спираючись на випуски зрубів, м'яко охоплює споруду з усіх боків і прикриває ґанок на західному фасаді, який декорований різьбленими стовпчиками. На полотнищах дверей нанесена різьба. Неф і східна частина мають коробовий звід, притвор — плоске перекриття. Завдяки спільній покрівлі над трьома зрубами пам'ятник виглядає компактним, зовні майже не відчувається його трискладова будова. Майстерно складено з масивних колод зрубні стіни. Площини двосхилого, вкритого ґонтом даху, переливаються всіма відтінками смерекової деревини. Вежа з бароковим завершенням — одна з пропорційно надосконаліших серед подібних веж. Стовпчики ґанку профільовано, одвірок має різьблення. Наву та вівтарний зруб перекрито арковим склепінням, бабинець — плескатим.

Частиною бездоганного архітектурного ансамблю є чарівна струнка дзвіниця заввишки вісім метрів, нижній ярус якої зрубний, а верхній, значно видовжений — каркасний. Подібна дзвіниця стояла і в Нижньому кінці, на старому цвинтарі, але її розібрали у 1940-хх роках. Біля церкви збереглися два давні кам'яні хрести. Дзвіниця, квадратна в плані, побудована з того ж матеріалу, що і церква, з рубаним першим ярусом опасанням і каркасним — другим. Шатровий дах дзвіниці і стіни покриті ґонтом. У 1784 році Франц Пеер розмалював Святодухівську церкву. У церкві Святого Духа був написаний Гукливський літопис. З 1998 до 2001 року церква страшенно занепала через байдужість до культурних цінностей місцевої влади. Шинґли (ґонти) прогнили і дощ лив всередину. Найбільше постраждали кутові з'єднання, випуски вінців зрубів, ґанок, опасання. Ціною великих зусиль громадськості наприкінці 2001 року вдалося вкрити новим ґонтом дахи і опасання, але деревина зрубів уражена грибком і в окремих місцях підгнила.

Саме з гукливської церкви розпочалася акція порятунку та привернення уваги до дерев'яних церков. Тоді ж виявилося, що залишилося дуже мало майстрів, здатних виготовити дранку чи ґонти для покриття дахів церков. Увесь ґонт для перекриття церков у Гукливому, Уклині, Ясінях та нової церкви у Великому Бичкові виготовив Іван Молдован з села Щербовець Воловецького району.

Церква св. духа. 1932.

Розповідають, що православну громаду в Гукливому організував російський емігрант священик Пастухов. Ділянку під спорудження церкви виділив зі своєї землі Михайло Ціник, який також був одним із організаторів будівництва. Очолив будівництво інженер з Волівця Михайло Поп. З ним працювали воловецькі майстри Михайло Райчинець, його старший брат, Іван і Павло Тимковичі, Фулитка.

З друкованих джерел відомо, що до спорудження цієї церкви мав відношення талановитий архітектор з російських емігрантів (родом з-під Києва) Всеволод Коломацький. Можливо, він виконав проект цієї своєрідної споруди.

У 1993 р. почали заготовляти матеріали для спорудження нової цегляної церкви, а в 1995 р. довкола дерев'яної церкви вимурували стіни новобудови.

Будівельними роботами керував Федір Лапко, спорудження даху складної конструкції очолив Федір Русин, а бляхарем був Володимир Сідей. Значною була допомога сільського голови М. А. Хмельницького, столярів Михайла Щобака та Петра Порохнавця, всіх селян, які щодня працювали на будівництві.

Влітку 1999 р. дерев'яну церкву, що була всередині новозбудованої, розібрали.

Церква Покрови пр. богородиці. 1923.

У 1649 р. згадують священика Луку. У 1690 р. церкви в селі не було.

У 1778 р. йшлося про дерев'яну церкву. Можливо, її збудували в XVII ст. і саме вона простояла в селі аж до 1923 p., коли закінчили розпочате в 1913 р. спорудження мурованої церкви, очолюване Василем Дубовичем та Михайлом Сидораном.

Пам'ятник чорниці біля мілітарі-садиби «Grün Hof»
Пам'ятник чорниці біля готелю «Наталія»
Мілітарі-садиба «Grün Hof»

Коли чеський дослідник Ф. Заплетал приїхав у 1921 р. в Таламаш, дерев'яна церква вже була всередині новозбудованої. Ф. Заплетал сфотографував старі ікони, різьблені дерев'яні свічники і царські двері, що були згодом передані до церкви в Яблунові коло Воловця. Дерево з церкви дали сім'ї, у якої тоді згоріла хата. Іконостас перенесли до мурованої церкви, але відразу перемалювали. Завдяки описам та світлинам українських учених В. Щербаківського, що здійснив експедицію в Карпати в 1913 р., та В. Січинського відомо, що церква була триверхою, бойківського стилю. Бічні верхи мали по два четверики, а середній — чотири.

Муровану церкву закрили в 1961 р. і планували влаштувати в ній історико-краєзнавчий музей.

Присілки Редагувати

Дорош

Дорош - колишнє село в Україні, в Закарпатській області.

Обєднане з селом Гукливий

Згадки: 1864: Dorosó puszta, 1873: Dorosó, 1877: Dorosó, 1882: Dorosó, 1888: Dorosó, 1902: Dorosó, 1903: Dorosó, Dorosó puszta, 1913: Dorosó.


Веретечів

Веретечів — колишнє село в Україні, в Закарпатській області.

Обєднане з селом Гукливий рішенням облвиконкому Закарпатської області № 155 від 15.04.1967

Перша згадка у 1649: Veretecső, інші згадки 1693: Wereteczow, 1773: Veretecsó, Wereteczo, 1808: Veretecső, Weretečow, Weretecsüv, 1851: Veretecső, 1873: Veretecsö, 1888: Veretecső, 1925: Veretečevo, 1930: Veretečov, 1944: Veretecső, Веретичевъ, 1946: Веретечів.

У 1889 році села Гуклива, Таламаш і Веретечів були вперше об'єднані під назвою Гукливий.

Храми Веретичева

Церква Успіння пр. богородиці. 1935.

Будівництво дерев'яної церкви розпочато в 1934 р. і закінчено в 1935 р. з ініціативи російського емігранта, що опинився в селі у 1930-х роках і проводив релігійні обряди за дуже низьку плату. Головним майстром був Михайло Мучичка. Допомагали йому Юрій Мучичка, Іван Фур, Федір Беца, а дах споруджував професійний інженер з Волівця Михайло Поп.

У 1960-х роках майстер Петро Лях з Волівця вкрив церкву бляхою. Церква маленька, однозрубна, всередині поділена на традиційні три частини. Невеличкий бабинець утворено стовпами, що підтримують хори, а нава має високе аркове склепіння. Споруда не має опасання і розвинутого завершення над вежею. Зовні стіни оббито піками або клинами (дерев'яні дощечки, що при оббиванні утворюють ромбоподібний орнамент) і недавно пофарбовано.

У радянський період церкву намагалися ліквідувати. Голова сільради схилив священика до написання прохання у вищі інстанції про те, що церкву треба закрити.

В 1960 р. церкву оточила міліція та «товариші в цивільному» і зробили спробу винести церковне майно, встигли навіть частково розібрати іконостас, але один з міліціонерів попередив людей, ті прибігли з поля з вилами та граблями і відстояли громадську власність.

Однак 3 жовтня 1961 церкву було знято з реєстрації діючих храмів.

Дзвіниця. XIX ст.


Ільмова

Ільмова - колишнє село в Україні, в Закарпатській області.

Обєднане з селом Гукливий

Згадки: 1645: Ilmowa, 1649: Ilmova



Таламаш

Таламаш — - колишнє село в Україні, в Закарпатській області.

Обєднане з селом Гукливий рішенням облвиконкому Закарпатської області № 155 від 15.04.196


1625: Talamás (DEZSŐ 271), 1645: Thomolas (MAKKAI 346), 1773: Talamas, Talamass (LexLoc. 55), 1808: Talamás (LIPSZKY: Rep. 669), 1851: Talamás (FÉNYES 4: 171), 1873: Talamás (Hnt.), 1888: Talamás (Hnt.), 1925: Talamaš (ComBer. 153), 1944: Talamás, Таламашъ (Hnt.), 1946: Таламаш (ZO).

Храм Покрови пр. богородиці. 1923.

У 1649 р. згадують священика Луку. У 1690 р. церкви в селі не було.

У 1778 р. йшлося про дерев'яну церкву. Можливо, її збудували в XVII ст. і саме вона простояла в селі аж до 1923 p., коли закінчили розпочате в 1913 р. спорудження мурованої церкви, очолюване Василем Дубовичем та Михайлом Сидораном.

Коли чеський дослідник Ф. Заплетал приїхав у 1921 р. в Таламаш, дерев'яна церква вже була всередині новозбудованої. Ф. Заплетал сфотографував старі ікони, різьблені дерев'яні свічники і царські двері, що були згодом передані до церкви в Яблунові коло Воловця. Дерево з церкви дали сім'ї, в якої тоді згоріла хата. Іконостас перенесли до мурованої церкви, але відразу перемалювали. Завдяки описам та світлинам українських учених В. Щербаківського, що здійснив експедицію в Карпати в 1913 р., та В. Січинського відомо, що церква була триверхою, бойківського стилю. Бічні верхи мали по два четверики, а середній — чотири.

Муровану церкву закрили в 1961 р. і планували влаштувати в ній історико-краєзнавчий музей.

Село засновано в середині XVII ст. У 1880-х роках згадують маленьку дерев'яну церкву, подібну до каплички. Тоді в селі було 97 греко-католиків. Класична верховинська дзвіниця (можливо, згадана раніше церква) стояла на кладовищі до 1954 p., коли її блискавично розібрали внаслідок антирелігійної кампанії.

У кінці XIX ст. історик Т. Легоцький писав, що в цьому селі була маленька, подібна до каплиці, дерев'яна церква. Можливо, йшлося про дзвіницю, що стояла на старому кладовищі. Дзвіниця занепала в кінці 1940-х років унаслідок антирелігійної кампанії, її розібрали за кілька годин у 1954 р.

У 1934 р. в селі збудовано дерев'яну православну церкву Успіння пр. Богородиці.

Якщо, пройшовши церкву, рухатись далі до урочища Думка, то неподалік від туристичного маршруту на гору Великий Верх, можна потрапити до так званого Святого джерела — криниці з цілющою водою. Криниця освячена, за цілющою водою приїжджають не тільки мешканці з різних куточків України, а і іноземні туристи.


У селі розташовані єдині в Україні одразу два пам'ятники чорниці, яку на Закарпатті називають яфина та єдина на пострадянському просторі мілітарі-садиба, що має назву «Grün Hof».

Туристичні місця Редагувати

- У селі розташовані єдині в Україні одразу два пам'ятники чорниці,

- Святе джерело — криниця з цілющою водою

- деревяний храм Святого Духа з дзвіницею, XVIII століття

Примітки Редагувати

  1. . database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Архів оригіналу за 31 липня 2014. Процитовано 8 листопада 2019. 
  2. . database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Архів оригіналу за 31 липня 2014. Процитовано 8 листопада 2019. 
  3. bbodnar813 (4 квітня 2023). Трагічна звістка шириться соцмережами: загинув ще один закарпатець (ФОТО). Закарпатський ДІАЛОГ (укр.). Процитовано 7 квітня 2023. 
  4. . database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Архів оригіналу за 31 липня 2014. Процитовано 8 листопада 2019. 

Посилання Редагувати

Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Гукливий
Це незавершена стаття з географії України.
Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри
Дата публікації:
Gukli vij selo v Voloveckij selishnij gromadi Mukachivskogo rajonu Zakarpatskoyi oblasti Ukrayini selo GuklivijGerbKrayina UkrayinaOblast Zakarpatska oblastRajon Mukachivskij rajonGromada Volovecka gromadaKod KATOTTG UA21040050020063265Osnovni daniZasnovane 1588Naselennya 2109Plosha 3 791 km Gustota naselennya 556 32 osib km Poshtovij indeks 89140Telefonnij kod 380 3136Geografichni daniGeografichni koordinati 48 42 27 pn sh 23 14 46 sh d H G OSerednya visotanad rivnem morya 558 mVodojmi r Vicha Veprovec Velikij ZvorMisceva vladaAdresa radi 89140 Zakarpatska obl Voloveckij r n s Guklivij 200KartaGuklivijGuklivijMapa Guklivij u Vikishovishi Zmist 1 Geografiya 2 Istoriya 3 Naselennya 3 1 Mova 4 Pam yatki 5 Prisilki 6 Turistichni miscya 7 Primitki 8 PosilannyaGeografiya RedaguvatiU seli strumok Velikij Zvor vpadaye u richku Vicha Istoriya RedaguvatiPro zasnuvannya sela govoritsya v t zv Guklivskomu litopisu dodatku do starodavnoyi silskoyi metriki zapisi v yakomu robilis z 1660 do 1830 roku Selo zaselene u 1588 roci soltisami Ivanom Bobkoyu ta Petrom Peckovichem U 1588 roci Sigizmund Rakoci dav dozvil Petru Peckovichu i Ivanu Bobci shob oselitisya u Guklivomu U 1889 roci sela Gukliva Talamash i Veretechiv buli ob yednani pid nazvoyu Guklivij Nazvi u 1588 Velika Gukliva u 1600 1913 Gukliva 1773 Guklivij Naselennya RedaguvatiZgidno z perepisom URSR 1989 roku chiselnist nayavnogo naselennya sela stanovila 2071 osoba z yakih 1028 cholovikiv ta 1043 zhinki 1 Za perepisom naselennya Ukrayini 2001 roku v seli meshkala 2081 osoba 2 V seli narodivsya i meshkav vijskovij ZSU Vasil Fedo Vin vidznachivsya v hodi rosijskogo vtorgennya v Ukrayinu Zaginuv u kvitni 2023 go r 3 Mova Redaguvati Rozpodil naselennya za ridnoyu movoyu za danimi perepisu 2001 roku 4 Mova Vidsotokukrayinska 99 62 rosijska 0 33 ugorska 0 05 Pam yatki Redaguvati nbsp Cerkva Svyatogo Duha nbsp Svyate dzhereloDokladnishe Cerkva Svyatogo Duha Guklivij U verhnomu kinci sela znahoditsya odin z najgarnishih ansambliv derev yanoyi arhitekturi u Mizhgirsko Voloveckij dolini i na Zakarpatti zagalom barokova cerkva Svyatogo Duha z dzviniceyu XVIII stolittya u yakij buv napisanij tak zvanij Guklivskij litopis sho yavlyaye soboyu veliku istorichnu cinnist Mozhlivosti dereva yak materialu rozkrito tut povnistyu i v docilnih liniyah konstrukciyi i v strimanih hudozhnih akcentah Cerkva derev yana zbudovana z yalinovih brusiv trizrubna z troma zrubami riznogo rozmiru Stini nad piddashshyam i dahi pokriti gontom vezha dubovim lemehom Fundament skladnij z richkovogo kamenyu na glinyanomu rozchini Nad babincem visochit kvadratna bashta z dvoyarusnim barokovim zavershennyam Piddashshya spirayuchis na vipuski zrubiv m yako ohoplyuye sporudu z usih bokiv i prikrivaye ganok na zahidnomu fasadi yakij dekorovanij rizblenimi stovpchikami Na polotnishah dverej nanesena rizba Nef i shidna chastina mayut korobovij zvid pritvor ploske perekrittya Zavdyaki spilnij pokrivli nad troma zrubami pam yatnik viglyadaye kompaktnim zovni majzhe ne vidchuvayetsya jogo triskladova budova Majsterno skladeno z masivnih kolod zrubni stini Ploshini dvoshilogo vkritogo gontom dahu perelivayutsya vsima vidtinkami smerekovoyi derevini Vezha z barokovim zavershennyam odna z proporcijno nadoskonalishih sered podibnih vezh Stovpchiki ganku profilovano odvirok maye rizblennya Navu ta vivtarnij zrub perekrito arkovim sklepinnyam babinec pleskatim Chastinoyu bezdogannogo arhitekturnogo ansamblyu ye charivna strunka dzvinicya zavvishki visim metriv nizhnij yarus yakoyi zrubnij a verhnij znachno vidovzhenij karkasnij Podibna dzvinicya stoyala i v Nizhnomu kinci na staromu cvintari ale yiyi rozibrali u 1940 hh rokah Bilya cerkvi zbereglisya dva davni kam yani hresti Dzvinicya kvadratna v plani pobudovana z togo zh materialu sho i cerkva z rubanim pershim yarusom opasannyam i karkasnim drugim Shatrovij dah dzvinici i stini pokriti gontom U 1784 roci Franc Peer rozmalyuvav Svyatoduhivsku cerkvu U cerkvi Svyatogo Duha buv napisanij Guklivskij litopis Z 1998 do 2001 roku cerkva strashenno zanepala cherez bajduzhist do kulturnih cinnostej miscevoyi vladi Shingli gonti prognili i dosh liv vseredinu Najbilshe postrazhdali kutovi z yednannya vipuski vinciv zrubiv ganok opasannya Cinoyu velikih zusil gromadskosti naprikinci 2001 roku vdalosya vkriti novim gontom dahi i opasannya ale derevina zrubiv urazhena gribkom i v okremih miscyah pidgnila Same z guklivskoyi cerkvi rozpochalasya akciya poryatunku ta privernennya uvagi do derev yanih cerkov Todi zh viyavilosya sho zalishilosya duzhe malo majstriv zdatnih vigotoviti dranku chi gonti dlya pokrittya dahiv cerkov Uves gont dlya perekrittya cerkov u Guklivomu Uklini Yasinyah ta novoyi cerkvi u Velikomu Bichkovi vigotoviv Ivan Moldovan z sela Sherbovec Voloveckogo rajonu Cerkva sv duha 1932 Rozpovidayut sho pravoslavnu gromadu v Guklivomu organizuvav rosijskij emigrant svyashenik Pastuhov Dilyanku pid sporudzhennya cerkvi vidiliv zi svoyeyi zemli Mihajlo Cinik yakij takozh buv odnim iz organizatoriv budivnictva Ocholiv budivnictvo inzhener z Volivcya Mihajlo Pop Z nim pracyuvali volovecki majstri Mihajlo Rajchinec jogo starshij brat Ivan i Pavlo Timkovichi Fulitka Z drukovanih dzherel vidomo sho do sporudzhennya ciyeyi cerkvi mav vidnoshennya talanovitij arhitektor z rosijskih emigrantiv rodom z pid Kiyeva Vsevolod Kolomackij Mozhlivo vin vikonav proekt ciyeyi svoyeridnoyi sporudi U 1993 r pochali zagotovlyati materiali dlya sporudzhennya novoyi ceglyanoyi cerkvi a v 1995 r dovkola derev yanoyi cerkvi vimuruvali stini novobudovi Budivelnimi robotami keruvav Fedir Lapko sporudzhennya dahu skladnoyi konstrukciyi ocholiv Fedir Rusin a blyaharem buv Volodimir Sidej Znachnoyu bula dopomoga silskogo golovi M A Hmelnickogo stolyariv Mihajla Shobaka ta Petra Porohnavcya vsih selyan yaki shodnya pracyuvali na budivnictvi Vlitku 1999 r derev yanu cerkvu sho bula vseredini novozbudovanoyi rozibrali Cerkva Pokrovi pr bogorodici 1923 U 1649 r zgaduyut svyashenika Luku U 1690 r cerkvi v seli ne bulo U 1778 r jshlosya pro derev yanu cerkvu Mozhlivo yiyi zbuduvali v XVII st i same vona prostoyala v seli azh do 1923 p koli zakinchili rozpochate v 1913 r sporudzhennya murovanoyi cerkvi ocholyuvane Vasilem Dubovichem ta Mihajlom Sidoranom nbsp Pam yatnik chornici bilya militari sadibi Grun Hof nbsp Pam yatnik chornici bilya gotelyu Nataliya nbsp Militari sadiba Grun Hof Koli cheskij doslidnik F Zapletal priyihav u 1921 r v Talamash derev yana cerkva vzhe bula vseredini novozbudovanoyi F Zapletal sfotografuvav stari ikoni rizbleni derev yani svichniki i carski dveri sho buli zgodom peredani do cerkvi v Yablunovi kolo Volovcya Derevo z cerkvi dali sim yi u yakoyi todi zgorila hata Ikonostas perenesli do murovanoyi cerkvi ale vidrazu peremalyuvali Zavdyaki opisam ta svitlinam ukrayinskih uchenih V Sherbakivskogo sho zdijsniv ekspediciyu v Karpati v 1913 r ta V Sichinskogo vidomo sho cerkva bula triverhoyu bojkivskogo stilyu Bichni verhi mali po dva chetveriki a serednij chotiri Murovanu cerkvu zakrili v 1961 r i planuvali vlashtuvati v nij istoriko krayeznavchij muzej Prisilki RedaguvatiDoroshDorosh kolishnye selo v Ukrayini v Zakarpatskij oblasti Obyednane z selom GuklivijZgadki 1864 Doroso puszta 1873 Doroso 1877 Doroso 1882 Doroso 1888 Doroso 1902 Doroso 1903 Doroso Doroso puszta 1913 Doroso VeretechivVeretechiv kolishnye selo v Ukrayini v Zakarpatskij oblasti Obyednane z selom Guklivij rishennyam oblvikonkomu Zakarpatskoyi oblasti 155 vid 15 04 1967Persha zgadka u 1649 Veretecso inshi zgadki 1693 Wereteczow 1773 Veretecso Wereteczo 1808 Veretecso Weretecow Weretecsuv 1851 Veretecso 1873 Veretecso 1888 Veretecso 1925 Veretecevo 1930 Veretecov 1944 Veretecso Veretichev 1946 Veretechiv U 1889 roci sela Gukliva Talamash i Veretechiv buli vpershe ob yednani pid nazvoyu Guklivij Hrami VeretichevaCerkva Uspinnya pr bogorodici 1935 Budivnictvo derev yanoyi cerkvi rozpochato v 1934 r i zakincheno v 1935 r z iniciativi rosijskogo emigranta sho opinivsya v seli u 1930 h rokah i provodiv religijni obryadi za duzhe nizku platu Golovnim majstrom buv Mihajlo Muchichka Dopomagali jomu Yurij Muchichka Ivan Fur Fedir Beca a dah sporudzhuvav profesijnij inzhener z Volivcya Mihajlo Pop U 1960 h rokah majster Petro Lyah z Volivcya vkriv cerkvu blyahoyu Cerkva malenka odnozrubna vseredini podilena na tradicijni tri chastini Nevelichkij babinec utvoreno stovpami sho pidtrimuyut hori a nava maye visoke arkove sklepinnya Sporuda ne maye opasannya i rozvinutogo zavershennya nad vezheyu Zovni stini obbito pikami abo klinami derev yani doshechki sho pri obbivanni utvoryuyut rombopodibnij ornament i nedavno pofarbovano U radyanskij period cerkvu namagalisya likviduvati Golova silradi shiliv svyashenika do napisannya prohannya u vishi instanciyi pro te sho cerkvu treba zakriti V 1960 r cerkvu otochila miliciya ta tovarishi v civilnomu i zrobili sprobu vinesti cerkovne majno vstigli navit chastkovo rozibrati ikonostas ale odin z milicioneriv poperediv lyudej ti pribigli z polya z vilami ta grablyami i vidstoyali gromadsku vlasnist Odnak 3 zhovtnya 1961 cerkvu bulo znyato z reyestraciyi diyuchih hramiv Dzvinicya XIX st IlmovaIlmova kolishnye selo v Ukrayini v Zakarpatskij oblasti Obyednane z selom GuklivijZgadki 1645 Ilmowa 1649 IlmovaTalamashTalamash kolishnye selo v Ukrayini v Zakarpatskij oblasti Obyednane z selom Guklivij rishennyam oblvikonkomu Zakarpatskoyi oblasti 155 vid 15 04 1961625 Talamas DEZSO 271 1645 Thomolas MAKKAI 346 1773 Talamas Talamass LexLoc 55 1808 Talamas LIPSZKY Rep 669 1851 Talamas FENYES 4 171 1873 Talamas Hnt 1888 Talamas Hnt 1925 Talamas ComBer 153 1944 Talamas Talamash Hnt 1946 Talamash ZO Hram Pokrovi pr bogorodici 1923 U 1649 r zgaduyut svyashenika Luku U 1690 r cerkvi v seli ne bulo U 1778 r jshlosya pro derev yanu cerkvu Mozhlivo yiyi zbuduvali v XVII st i same vona prostoyala v seli azh do 1923 p koli zakinchili rozpochate v 1913 r sporudzhennya murovanoyi cerkvi ocholyuvane Vasilem Dubovichem ta Mihajlom Sidoranom Koli cheskij doslidnik F Zapletal priyihav u 1921 r v Talamash derev yana cerkva vzhe bula vseredini novozbudovanoyi F Zapletal sfotografuvav stari ikoni rizbleni derev yani svichniki i carski dveri sho buli zgodom peredani do cerkvi v Yablunovi kolo Volovcya Derevo z cerkvi dali sim yi v yakoyi todi zgorila hata Ikonostas perenesli do murovanoyi cerkvi ale vidrazu peremalyuvali Zavdyaki opisam ta svitlinam ukrayinskih uchenih V Sherbakivskogo sho zdijsniv ekspediciyu v Karpati v 1913 r ta V Sichinskogo vidomo sho cerkva bula triverhoyu bojkivskogo stilyu Bichni verhi mali po dva chetveriki a serednij chotiri Murovanu cerkvu zakrili v 1961 r i planuvali vlashtuvati v nij istoriko krayeznavchij muzej Selo zasnovano v seredini XVII st U 1880 h rokah zgaduyut malenku derev yanu cerkvu podibnu do kaplichki Todi v seli bulo 97 greko katolikiv Klasichna verhovinska dzvinicya mozhlivo zgadana ranishe cerkva stoyala na kladovishi do 1954 p koli yiyi bliskavichno rozibrali vnaslidok antireligijnoyi kampaniyi U kinci XIX st istorik T Legockij pisav sho v comu seli bula malenka podibna do kaplici derev yana cerkva Mozhlivo jshlosya pro dzvinicyu sho stoyala na staromu kladovishi Dzvinicya zanepala v kinci 1940 h rokiv unaslidok antireligijnoyi kampaniyi yiyi rozibrali za kilka godin u 1954 r U 1934 r v seli zbudovano derev yanu pravoslavnu cerkvu Uspinnya pr Bogorodici Yaksho projshovshi cerkvu ruhatis dali do urochisha Dumka to nepodalik vid turistichnogo marshrutu na goru Velikij Verh mozhna potrapiti do tak zvanogo Svyatogo dzherela krinici z cilyushoyu vodoyu Krinicya osvyachena za cilyushoyu vodoyu priyizhdzhayut ne tilki meshkanci z riznih kutochkiv Ukrayini a i inozemni turisti U seli roztashovani yedini v Ukrayini odrazu dva pam yatniki chornici yaku na Zakarpatti nazivayut yafina ta yedina na postradyanskomu prostori militari sadiba sho maye nazvu Grun Hof Turistichni miscya Redaguvati U seli roztashovani yedini v Ukrayini odrazu dva pam yatniki chornici Svyate dzherelo krinicya z cilyushoyu vodoyu derevyanij hram Svyatogo Duha z dzviniceyu XVIII stolittyaPrimitki Redaguvati Kilkist nayavnogo ta postijnogo naselennya po kozhnomu silskomu naselenomu punktu Zakarpatska oblast osib Region Rik Kategoriya naselennya Stat 1989 12 01 database ukrcensus gov ua Bank danih Derzhavnoyi sluzhbi statistiki Ukrayini Arhiv originalu za 31 lipnya 2014 Procitovano 8 listopada 2019 Kilkist nayavnogo naselennya po kozhnomu silskomu naselenomu punktu Zakarpatska oblast osib Region Rik 2001 05 12 database ukrcensus gov ua Bank danih Derzhavnoyi sluzhbi statistiki Ukrayini Arhiv originalu za 31 lipnya 2014 Procitovano 8 listopada 2019 bbodnar813 4 kvitnya 2023 Tragichna zvistka shiritsya socmerezhami zaginuv she odin zakarpatec FOTO Zakarpatskij DIALOG ukr Procitovano 7 kvitnya 2023 Rozpodil naselennya za ridnoyu movoyu Zakarpatska oblast u do zagalnoyi chiselnosti naselennya Region Rik Vkazali u yakosti ridnoyi movu 2001 05 12 database ukrcensus gov ua Bank danih Derzhavnoyi sluzhbi statistiki Ukrayini Arhiv originalu za 31 lipnya 2014 Procitovano 8 listopada 2019 Posilannya RedaguvatiVikishovishe maye multimedijni dani za temoyu GuklivijCerkva i dzvinicya v Guklivomu na sajti Derev yani hrami Ukrayini Arhivovano 14 sichnya 2021 u Wayback Machine 1 Arhivovano 24 lyutogo 2020 u Wayback Machine nbsp Ce nezavershena stattya z geografiyi Ukrayini Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi Otrimano z https uk wikipedia org w index php title Guklivij amp oldid 39173027