Губбіо, Ґуббіо (італ. Gubbio) — муніципалітет в Італії, у регіоні Умбрія, провінція Перуджа.
Губбіо Gubbio | |
---|---|
Комуна | |
| |
Країна | Італія |
Регіон | Умбрія |
Провінція | Перуджа |
Код ISTAT | 054024 |
Поштові індекси | 06024, 06020 |
Телефонний код | 075 |
Координати | 43°21′00″ пн. ш. 12°34′00″ сх. д. / 43.35000° пн. ш. 12.56667° сх. д.Координати: 43°21′00″ пн. ш. 12°34′00″ сх. д. / 43.35000° пн. ш. 12.56667° сх. д. |
Висота | 522 м.н.р.м. |
Площа | 525,08 км² |
Населення | 32 490 (31-12-2014) |
Густота | 61,88 ос./км² |
Розміщення | |
| |
Мапа | |
Влада | |
Мер | Filippo Mario Stirati (8-6-2014) |
Офіційна сторінка |
Розташування та місцевість Редагувати
Губбіо розташоване на відстані близько 165 км на північ від Рима, 31 км на північний схід від Перуджі.
На місцевість переважають гори або схили. Місто розташоване навколо підніжжя гори Інджино і на обох берегах річки Каміньяно.
Історичні дані Редагувати
Археологи знайшли поселення доби неоліту на горі Інджино, а також некрополь доби бронзи. Старовинна назва поселення — Ігувій, від умбрійської назви Ikuvium. Тут мешкали племена умбрів, що стали військовоми союзниками Лаціума, тобто римлян. Від давньоримської доби залишився античний театр в поруйнованому стані.
Друга столиця францисканців Редагувати
Середньовічне місто Губбіо тісно пов'язане з життям відомого католицького святого — Франциска Ассізького. Саме сюди втік Франциск з Ассізі і знайшов притулок в місцевій родині Спадалонга. Тому Губбіо став другою столицею прихильників Святого Франциска.
Зміни володарів Редагувати
Середньовічний період історії міста повен як запеклої політичної боротьби, так і спроб мешканців відстояти ябо наново вибороти незалежність міста, в тому числі і від римських пап. Тому на околицях була побудована низка фортець чи замків. Період стабілізації прийшовся на десятиліття володарювання родини Монтефельтро. За винятком коротких періодів, коли місто захоплювали то Малатеста, то Чезаре Борджа, місто належало родині Монтефельтро до 1508 року. Відтоді місто захопила родина делла Ровере, що утримувала тут владу до 1631 року. По смерті останнього представника роду (Франческо Марія ІІ делла Ровере) місто перейшло під владу римських пап.
В 19 столітті Редагувати
Лише в середині 19 століття низка дрібних італійських князівств була нарешті поєднана в централізовану державу — Італійське королівство. До королівства були приєднані і землі міста Губбіо. 1860 року буда проведена адміністративна реформа, за якою Губбіо та його землі були відокремлені від провінції Марке та приєднані до Умбрії. Територія зазнала значних людських втрат через економічний занепад і агарну кризу провінції і масову еміграцію в 1873–1895 роках. Умбрія та місто Губбіо зазнали декілька хвиль еміграції також в 1-шу та 2-гу світову війни. Представників провінції Умбрія можна зустріти в Африці (Південно-Африканська республіка), Австралії, Сполучених Штатах, Канаді, в західноєвропейських країнах (Німеччина, Люксембург, франція, Бельгія, Швейцарія). В роки 2-ї світової війни місто постраждало від каральних експедицій фашистів та від обстрілів німецьких артилеристів.
Історичні місця, музеї, палаци Редагувати
Храми міста Редагувати
- Базиліка святого Убальдо
- Собор Св. Марії та Джакомо
- Церква Сан Франциско
- Церква Сан Доменіко
- Церква Івана Хрестителя
- Церква Сан П'єтро
- Церква Сан Мартіно
Населення — 32 490 осіб (2014). Щорічний фестиваль відбувається 16 травня. Покровитель — Sant'Ubaldo.
Демографія Редагувати
Населення за роками:
Станом на 31 грудня 2014 року в муніципалітеті офіційно проживали 2122 іноземці з 72 країн, серед них 659 громадян країн Євросоюзу та 253 громадяни України.
Сусідні муніципалітети Редагувати
- Кальї
- Кантіано
- Костаччаро
- Фоссато-ді-Віко
- Гуальдо-Тадіно
- Перуджа
- П'єтралунга
- Скеджа-е-Пашелупо
- Сіджилло
- Умбертіде
- Вальфаббрика
Галерея зображень Редагувати
Губбіо як ремісничий центр Редагувати
Умбрія позиціонує себе як курортний та туристичний центр. З давнини місто уславилось власними керамічними виробами, що працювали завдяки місцевим покладам глини. Особливої популярності кераміка Губбіо набула в добу відродження, коли вереж квіткових орнаментів почали використовувати зображення портретні та адаптації з відомих композицій картин та гравюр. Згодом кераміка Губбіонабула всітової слави і розійшлась по багатьом країнам світу. В 20 столітті розквітло і мистецтво ковальства.
Див. також Редагувати
Примітки Редагувати
Посилання Редагувати
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Губбіо |
Ця стаття потребує додаткових посилань на джерела для поліпшення її перевірності. (липень 2015) |
Це незавершена стаття з географії Італії. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |