www.wikidata.uk-ua.nina.az

Гуанахуато штат Ґуанахуа то ацт Guanajuato штат в центрі Мексиканської Республіки Ґуанахуато Штат GuanajuatoГерб штату Ґ

Гуанахуато (штат)

Ґуанахуа́то (ацт. Guanajuato) — штат в центрі Мексиканської Республіки.

Ґуанахуато
—  Штат  —

Guanajuato

Герб штату Ґуанахуато Прапор штату Ґуанахуато
Столиця Ґуанахуато
Країна  Мексика
Межує з: сусідні адмінодиниці
Сан-Луїс-Потосі, Керетаро, Халіско, Сакатекас, Мічоакан ?
Муніципалітетів 46
Офіційна мова Іспанська
Населення
 - повне 4 893 812 (6-тий)
Етнікон Guanajuatense
Площа
 - повна 30 491 км²
 - широта 19º 55' 08" - 21º 52' 09"º N N
 - довгота 99º 41' 06" - 102º 09' 07"º W
Висота
 - максимальна 3 180 м
 - мінімальна 2072 м
Часовий пояс UTC−6
ВВП 19,622 млрд. $ (2003)
ІРЛП 0,7662 - середній
Став штатом 31 січня 1824
Губернатор Juan Manuel Oliva Ramirez (PAN)
Число сенаторів 3 (PAN: 2, PRI: 1)
Число депутатів 14 (PAN: 14)
Вебсайт guanajuato.gob.mx
 - код ISO 3166-2 MX-GUA
 - поштове ск. Gto.
Штат Ґуанахуато на мапі Мексики

Штат Ґуанахуато на мапі Мексики
Вікісховище має мультимедійні дані
за темою: Гуанахуато
У Вікіпедії є статті про інші значення цього терміна: Ґуанахуато.

Географія Редагувати

Межує на заході зі штатом Халіско, на півдні за штатами Сакатекас і Сан-Луїс-Потосі, на сході — Керетаро і на півночі Мічоакан. Столицею штату є однойменне місто Ґуанахуато, ця назва означає «місце жаб» мовою тараска, що вірять в те, що жаба представляє бога мудрості. Відома скельна формація біля міста Гуанахуато також виглядає як жаба, а назва «Las Ranas» — «жаби» — часто використовується для посилання на мешканців штату.

Персоналії Редагувати

У цьому штаті народились колишній президент Мексики Вісенте Фокс Кесада, художник Дієго Рівера і співак Хосе Альфредо Хіменес.

Історія Редагувати

Період нестабільності (1824—1877) Редагувати

Вигляд головної площі в місті Ґуанахуато. Художник Карл Небель (1837)

8 липня 1821 року військові командири Луїс де Кортазар та Анастасіо Бустаманте об'єднали свої сили із Агустіном де Ітурбіде і взяли місто  Ґуанахуато, оголосивши штат незалежним від іспанської окупації. У 1824 році конституційний конгрес Мексики офіційно проголосив штат Мексика Ґуанахуато незалежним.

Після закінчення війни за незалежність в штаті Ґуанахуато почалися часи нестабільності, які продовжувалися протягом усього XIX ст. У 1826 році була прийнята перша Конституція штату Ґуанахуато. Як і інші штати, Ґуанахуато також опинився в центрі тривалої боротьби між лібералами та консерваторами та водночас потерпав від іноземних вторгнень. Під час панування лібералів Ґуанахуато отримував статус штату, під час консерваторських нападів — отримував статус департаменту. Під час ліберального керування у штаті були побудовані освітні заклади, такі як інститут Колегіо-де-ла-Сантісіма-Тринідад та коледж Пурісіма-Консепсіон. У 1847 році 6000-на армія на чолі із генералом Ґабріелем Валенсія почали збройну боротьбу в штаті проти вторгнення США до Мексики. У 1848 році, всупереч договору Ґвадалупе Хідальго, генерали Маріан Паредез та Мануель Добладо разом зі священиком Келедоніо Домеко-де-Джараута намагалися захопили Мехіко, але вони були розбиті і відступили, а Домеко був розстріляний. У 1855 році консерватор Мануїл Добладо за підтримки губернатора Ґуанахуато змусив Хуана Альвареса залишити президентський пост, повернувши таким чином владу  Антоніо Лопезу де Санта-Анні. У 1858 р. президент Беніто Хуарес перемістився разом з урядом із Мехіко до міста Ґуанахуато. На початку війни за реформи уряд декілька разів переміщувався до штату Коліми (місто Манзанілло) та до Веракрузу. Протягом цього трирічного періоду країна переходила то під владу  лібералів, то консерваторів. У 1863 році французи захопили місто Ґуанахуато. Фактично контроль над штатом здійснював призначений Максиміліаном І губернатор Флоренціо Антіллон, який залишався губернатором штату до 1877 року.

Часи реформації Редагувати

Трамвайна лінія біля церкви Сан-Дієго у Ґуанахуато (1907)
Ідальго-стріт у Сан-Мігеля-де-Альєнде

Наприкінці XIX ст. за часів керування державою Порфіріо Діаса, почала розвиватися система інфраструктур. Діас поставив губернатором штату Франціско Мена. Під час його правління почала будуватися залізнична лінія. В таких містах як Леон, Сальватієра, Селайя та Сан-Франциско-дель-Рінкон почався зріст індустріалізації — на фабриках цих міст виготовляли взуття, шапки, текстиль. Вирощування зернових культур досягли свого піку, за що Ґуанахуато почали називати «житницею країни». Незважаючи на те, що рабство офіційно скасувалося під час війни за незалежність, більшість робітників на фермах та шахтах отримували мізерну платню, а в деяких випадках взагалі не отримували. Все ж особливих дій під час мексиканської революції у штаті не відбувалося, хоча безліч добровольців штату брали участь на боці революційних сил. У 1915 році в Селайі відбулася битва за владу поміж силами Альваро Обрегона та Франціско Вілья. По закінченню революції великі земельні володіння були розділені на едідоси (землі в загальному користуванні), які роздавалися селянам. Обурені фермери часто піднімалися на бунт.

Розподіл церковних земель привів до війни Крістеро. Містами найбільших сутичок були Леон та Пен'ямо, хоча сутички відбувалися і в інших районах. У 1936 році в Леоні відбулося повстання, яке організувала група Сінаркустів. Проте в більшій частині штату зберігався мир, що дозволило економіці відновитися. Особливо це стосувалося сільськогосподарського сектора. В Ірапуато вирощування зернових, кукурудзи, сорго, люцерни, полуниці приносило великі прибутки не лише штату, але й державі. Також місцеві мешканці займалися молочними породами кіз. Цукерки кайєта, зроблені з козиного молока, відомі і поза межами штату. На сьогодні місто Баджіо є одним із основних районів по вирощуванню зерна в Мексиці. Більше як 400 років на рудниках Ґуанахуато добувають золото та срібло. За весь період видобутку на найбільшій жилі світу Вета-Мадре оброблено 33 тис. т срібла і бл. 135 т золота. Також відомі і інші рудні мінерали, такі як пірит, аргентит, хлораргірит, акантит, агвіларит, науманніт, самородне золото, електрум, халькопірит, галеніт, сфалерит, кварц, кальцит, адуляр.

У 80-х роках міста Ґуанахуато та Сан-Міґель-де-Альенде були визнані об'єктами всесвітньої спадщини ЮНЕСКО.

Святкування 200-ліття незалежності Мексики було одним з найважливіших подій у штаті в XXI ст. В країні було прокладено маршрут по історичних місцях пов'язаних із Мігелем Ідальго, у штаті відбувся марафон на його честь від Сан-Мігеля-де-Альєнде до Долореса-Ідальго. У межах заходу 17-20 листопада 2010 року штат спонсорував виставку «Expo Bicentenario», яка розмістилася і поза межами столиці. На виставці демонструвалася мексиканська культурна спадщина, історія, традиції та звичаї. Також поруч розміщувалися павільйони країн Латинської Америки, які також відзначали своє 200-річчя приблизно в той же час. Закінчилося свято гігантським мексиканським прапором випущеним в небо, що летів разом з історичними прапорами штатів, включно зі стягом із зображенням Богородиці Гваделупської, який слугував повстанським прапором Мігелю Ідальго і став прапором штату. 

Див. також Редагувати

Примітки Редагувати

  1. ↑ «Historia». Enciclopedia de los Municipios de México Estado de Guanajuato. Mexico: Instituto Nacional para el Federalismo y el Desarrollo Municipal. 2005(ісп.)
  2. Jimenez Gonzalez, Victor Manuel, ed. (2009). Guanajuato: Guia para descubrir los encantos del Guanajuato. Mexico City: Editorial Oceano de Mexico SA de CV. p. 12(ісп.)
  3. ↑ Jimenez Gonzalez, Victor Manuel, ed. (2009). Guanajuato: Guia para descubrir los encantos del Guanajuato. Mexico City: Editorial Oceano de Mexico SA de CV. p. 32(ісп.)
  4. ↑ . Архів оригіналу за 27 березня 2012. Процитовано 26 лютого 2012. 
  5. Jimenez Gonzalez, pp. 32–33
  6. (ісп.)
  7. Гірничий енциклопедичний словник : у 3 т. / за ред. В. С. Білецького. — Д. : Східний видавничий дім, 2004. — Т. 3. — 752 с. — ISBN 966-7804-78-X.
  8. Quintanar Hinajosa, p. 51
  9. Cristóbal Martínez. (October 10, 2010). «Revive en Guanajuato ruta de la Independencia». El Norte. Monterrey, Mexico. p. 6.(ісп.)

Джерела Редагувати

  • «Medio Físico». Enciclopedia de los Municipios de México Estado de Guanajuato. Mexico: Instituto Nacional para el Federalismo y el Desarrollo Municipal. 2005. (ісп.).
  • Beatriz Braniff C. (1993). «Guanajuato en la historia». Mexico: Editorial Raíces S.A. de C.V(ісп.).
  • «Nomenclatura». Enciclopedia de los Municipios de México Estado de Guanajuato. Mexico: Instituto Nacional para el Federalismo y el Desarrollo Municipal. 2005(ісп.)
  • Jimenez Gonzalez, Victor Manuel, ред. (2009). Guanajuato: Guia para descubrir los encantos del Guanajuato [Guanajuato: Guide to discover the charms of Guanajuato]. Mexico City: Editorial Oceano de Mexico SA de CV. (ісп.)
  • Quintanar Hinajosa, Beatriz, ред. (August 2010). Guanajuato. Mexico Desconocido (Descubre Guanajuato Ruta de la Independencia Guia Especial) (Mexico City: Impresiones Aereas SA de CV): 23–24. ISSN 1870-9397. (ісп.)

Посилання Редагувати

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри
Дата публікації:
Guanahua to act Guanajuato shtat v centri Meksikanskoyi Respubliki Guanahuato Shtat GuanajuatoGerb shtatu Guanahuato Prapor shtatu GuanahuatoStolicya GuanahuatoKrayina MeksikaMezhuye z susidni adminodiniciSan Luyis Potosi Keretaro Halisko Sakatekas Michoakan Municipalitetiv 46Oficijna mova IspanskaNaselennya povne 4 893 812 6 tij Etnikon GuanajuatensePlosha povna 30 491 km shirota 19º 55 08 21º 52 09 º N N dovgota 99º 41 06 102º 09 07 º WVisota maksimalna 3 180 m minimalna 2072 mChasovij poyas UTC 6VVP 19 622 mlrd 2003 IRLP 0 7662 serednijStav shtatom 31 sichnya 1824Gubernator Juan Manuel Oliva Ramirez PAN Chislo senatoriv 3 PAN 2 PRI 1 Chislo deputativ 14 PAN 14 Vebsajt guanajuato gob mx kod ISO 3166 2 MX GUA poshtove sk Gto Shtat Guanahuato na mapi MeksikiShtat Guanahuato na mapi MeksikiVikishovishe maye multimedijni daniza temoyu GuanahuatoU Vikipediyi ye statti pro inshi znachennya cogo termina Guanahuato Zmist 1 Geografiya 2 Personaliyi 3 Istoriya 3 1 Period nestabilnosti 1824 1877 3 2 Chasi reformaciyi 4 Div takozh 5 Primitki 6 Dzherela 7 PosilannyaGeografiya RedaguvatiMezhuye na zahodi zi shtatom Halisko na pivdni za shtatami Sakatekas i San Luyis Potosi na shodi Keretaro i na pivnochi Michoakan Stoliceyu shtatu ye odnojmenne misto Guanahuato cya nazva oznachaye misce zhab movoyu taraska sho viryat v te sho zhaba predstavlyaye boga mudrosti Vidoma skelna formaciya bilya mista Guanahuato takozh viglyadaye yak zhaba a nazva Las Ranas zhabi chasto vikoristovuyetsya dlya posilannya na meshkanciv shtatu Personaliyi RedaguvatiU comu shtati narodilis kolishnij prezident Meksiki Visente Foks Kesada hudozhnik Diyego Rivera i spivak Hose Alfredo Himenes Istoriya RedaguvatiPeriod nestabilnosti 1824 1877 Redaguvati nbsp Viglyad golovnoyi ploshi v misti Guanahuato Hudozhnik Karl Nebel 1837 8 lipnya 1821 roku vijskovi komandiri Luyis de Kortazar ta Anastasio Bustamante ob yednali svoyi sili iz Agustinom de Iturbide i vzyali misto Guanahuato ogolosivshi shtat nezalezhnim vid ispanskoyi okupaciyi U 1824 roci konstitucijnij kongres Meksiki oficijno progolosiv shtat Meksika Guanahuato nezalezhnim 1 Pislya zakinchennya vijni za nezalezhnist v shtati Guanahuato pochalisya chasi nestabilnosti yaki prodovzhuvalisya protyagom usogo XIX st U 1826 roci bula prijnyata persha Konstituciya shtatu Guanahuato 2 Yak i inshi shtati Guanahuato takozh opinivsya v centri trivaloyi borotbi mizh liberalami ta konservatorami ta vodnochas poterpav vid inozemnih vtorgnen Pid chas panuvannya liberaliv Guanahuato otrimuvav status shtatu pid chas konservatorskih napadiv otrimuvav status departamentu Pid chas liberalnogo keruvannya u shtati buli pobudovani osvitni zakladi taki yak institut Kolegio de la Santisima Trinidad ta koledzh Purisima Konsepsion 3 U 1847 roci 6000 na armiya na choli iz generalom Gabrielem Valensiya pochali zbrojnu borotbu v shtati proti vtorgnennya SShA do Meksiki U 1848 roci vsuperech dogovoru Gvadalupe Hidalgo generali Marian Paredez ta Manuel Doblado razom zi svyashenikom Keledonio Domeko de Dzharauta namagalisya zahopili Mehiko ale voni buli rozbiti i vidstupili a Domeko buv rozstrilyanij 1 U 1855 roci konservator Manuyil Doblado za pidtrimki gubernatora Guanahuato zmusiv Huana Alvaresa zalishiti prezidentskij post povernuvshi takim chinom vladu Antonio Lopezu de Santa Anni 3 U 1858 r prezident Benito Huares peremistivsya razom z uryadom iz Mehiko do mista Guanahuato Na pochatku vijni za reformi uryad dekilka raziv peremishuvavsya do shtatu Kolimi misto Manzanillo ta do Verakruzu Protyagom cogo tririchnogo periodu krayina perehodila to pid vladu liberaliv to konservatoriv U 1863 roci francuzi zahopili misto Guanahuato Faktichno kontrol nad shtatom zdijsnyuvav priznachenij Maksimilianom I gubernator Florencio Antillon yakij zalishavsya gubernatorom shtatu do 1877 roku 1 Chasi reformaciyi Redaguvati nbsp Tramvajna liniya bilya cerkvi San Diyego u Guanahuato 1907 nbsp Idalgo strit u San Migelya de AlyendeNaprikinci XIX st za chasiv keruvannya derzhavoyu Porfirio Diasa pochala rozvivatisya sistema infrastruktur Dias postaviv gubernatorom shtatu Francisko Mena Pid chas jogo pravlinnya pochala buduvatisya zaliznichna liniya V takih mistah yak Leon Salvatiyera Selajya ta San Francisko del Rinkon pochavsya zrist industrializaciyi na fabrikah cih mist vigotovlyali vzuttya shapki tekstil Viroshuvannya zernovih kultur dosyagli svogo piku za sho Guanahuato pochali nazivati zhitniceyu krayini Nezvazhayuchi na te sho rabstvo oficijno skasuvalosya pid chas vijni za nezalezhnist bilshist robitnikiv na fermah ta shahtah otrimuvali mizernu platnyu a v deyakih vipadkah vzagali ne otrimuvali Vse zh osoblivih dij pid chas meksikanskoyi revolyuciyi u shtati ne vidbuvalosya hocha bezlich dobrovolciv shtatu brali uchast na boci revolyucijnih sil U 1915 roci v Selaji vidbulasya bitva za vladu pomizh silami Alvaro Obregona ta Francisko Vilya 4 Po zakinchennyu revolyuciyi veliki zemelni volodinnya buli rozdileni na edidosi zemli v zagalnomu koristuvanni yaki rozdavalisya selyanam Obureni fermeri chasto pidnimalisya na bunt 5 Rozpodil cerkovnih zemel priviv do vijni Kristero Mistami najbilshih sutichok buli Leon ta Pen yamo hocha sutichki vidbuvalisya i v inshih rajonah U 1936 roci v Leoni vidbulosya povstannya yake organizuvala grupa Sinarkustiv Prote v bilshij chastini shtatu zberigavsya mir sho dozvolilo ekonomici vidnovitisya Osoblivo ce stosuvalosya silskogospodarskogo sektora V Irapuato viroshuvannya zernovih kukurudzi sorgo lyucerni polunici prinosilo veliki pributki ne lishe shtatu ale j derzhavi Takozh miscevi meshkanci zajmalisya molochnimi porodami kiz Cukerki kajyeta zrobleni z kozinogo moloka vidomi i poza mezhami shtatu Na sogodni misto Badzhio ye odnim iz osnovnih rajoniv po viroshuvannyu zerna v Meksici 4 6 Bilshe yak 400 rokiv na rudnikah Guanahuato dobuvayut zoloto ta sriblo Za ves period vidobutku na najbilshij zhili svitu Veta Madre obrobleno 33 tis t sribla i bl 135 t zolota Takozh vidomi i inshi rudni minerali taki yak pirit argentit hlorargirit akantit agvilarit naumannit samorodne zoloto elektrum halkopirit galenit sfalerit kvarc kalcit adulyar 7 U 80 h rokah mista Guanahuato ta San Migel de Alende buli viznani ob yektami vsesvitnoyi spadshini YuNESKO 8 Svyatkuvannya 200 littya nezalezhnosti Meksiki bulo odnim z najvazhlivishih podij u shtati v XXI st V krayini bulo prokladeno marshrut po istorichnih miscyah pov yazanih iz Migelem Idalgo u shtati vidbuvsya marafon na jogo chest vid San Migelya de Alyende do Doloresa Idalgo U mezhah zahodu 17 20 listopada 2010 roku shtat sponsoruvav vistavku Expo Bicentenario yaka rozmistilasya i poza mezhami stolici Na vistavci demonstruvalasya meksikanska kulturna spadshina istoriya tradiciyi ta zvichayi Takozh poruch rozmishuvalisya paviljoni krayin Latinskoyi Ameriki yaki takozh vidznachali svoye 200 richchya priblizno v toj zhe chas Zakinchilosya svyato gigantskim meksikanskim praporom vipushenim v nebo sho letiv razom z istorichnimi praporami shtativ vklyuchno zi styagom iz zobrazhennyam Bogorodici Gvadelupskoyi yakij sluguvav povstanskim praporom Migelyu Idalgo i stav praporom shtatu 9 Div takozh RedaguvatiGuanahuato rudnij rajon Primitki Redaguvati a b v Historia Enciclopedia de los Municipios de Mexico Estado de Guanajuato Mexico Instituto Nacional para el Federalismo y el Desarrollo Municipal 2005 isp Jimenez Gonzalez Victor Manuel ed 2009 Guanajuato Guia para descubrir los encantos del Guanajuato Mexico City Editorial Oceano de Mexico SA de CV p 12 isp a b Jimenez Gonzalez Victor Manuel ed 2009 Guanajuato Guia para descubrir los encantos del Guanajuato Mexico City Editorial Oceano de Mexico SA de CV p 32 isp a b Historia Enciclopedia de los Municipios de Mexico Estado de Guanajuato Mexico Instituto Nacional para el Federalismo y el Desarrollo Municipal 2005 isp Arhiv originalu za 27 bereznya 2012 Procitovano 26 lyutogo 2012 Jimenez Gonzalez pp 32 33 Enrique Nalda 1993 La arqueologia de Guanajuato Trabajos recientes Arqueologia Mexicana in Spanish Mexico isp Girnichij enciklopedichnij slovnik u 3 t za red V S Bileckogo D Shidnij vidavnichij dim 2004 T 3 752 s ISBN 966 7804 78 X Quintanar Hinajosa p 51 Cristobal Martinez October 10 2010 Revive en Guanajuato ruta de la Independencia El Norte Monterrey Mexico p 6 isp Dzherela Redaguvati Medio Fisico Enciclopedia de los Municipios de Mexico Estado de Guanajuato Mexico Instituto Nacional para el Federalismo y el Desarrollo Municipal 2005 isp Beatriz Braniff C 1993 Guanajuato en la historia Mexico Editorial Raices S A de C V isp Nomenclatura Enciclopedia de los Municipios de Mexico Estado de Guanajuato Mexico Instituto Nacional para el Federalismo y el Desarrollo Municipal 2005 isp Jimenez Gonzalez Victor Manuel red 2009 Guanajuato Guia para descubrir los encantos del Guanajuato Guanajuato Guide to discover the charms of Guanajuato Mexico City Editorial Oceano de Mexico SA de CV isp Quintanar Hinajosa Beatriz red August 2010 Guanajuato Mexico Desconocido Descubre Guanajuato Ruta de la Independencia Guia Especial Mexico City Impresiones Aereas SA de CV 23 24 ISSN 1870 9397 isp Posilannya RedaguvatiGvanahuato Universalnij slovnik enciklopediya 4 te vid K Teka 2006 Otrimano z https uk wikipedia org w index php title Guanahuato shtat amp oldid 37792918