www.wikidata.uk-ua.nina.az

Мічоакан Мічоака н ісп Michoacán ацт Michhuahcān офіційно ацт Michhuahcān Ocampo ісп Michoacán de Ocampo штат на південн

Мічоакан

Мічоака́н (ісп. Michoacán, ацт. Michhuahcān, офіційно ацт. Michhuahcān Ocampo, ісп. Michoacán de Ocampo) — штат на південному заході Мексики, на Тихоокеанському узбережжі, у басейні річок Лерма і Бальсас. Площа — 59 928 км². Населення становить 3 966 073 жителів (2005). Адміністративний центр — місто Морелія.

Мічоакан
—  Штат  —

ісп. Michoacán de Ocampo

Герб Мічоакана Прапор Мічоакана
Столиця Морелія
Країна  Мексика
Межує з: сусідні адмінодиниці
Халіско Гуанахуато Керетаро
Коліма Мехіко
Ґерреро
Офіційна мова Іспанська
Населення
 - повне 3 966 073 жителів (2005) (7-е)
Площа
 - повна 59 928 км²
 - широта 20º 24' - 17º 55' N N
 - довгота 100º 04' - 103º 44' E W
Висота
 - максимальна 3 840 м
 - мінімальна 926 м
Часовий пояс UTC−6 і CDT
Став штатом 12 грудня 1823
Вебсайт michoacan.gob.mx
Код ISO 3166-2 MX-MIC
Штат Мічоакан на мапі Мексики

Штат Мічоакан на мапі Мексики
Вікісховище має мультимедійні дані
за темою: Мічоакан

Історія Редагувати

Монумент Х.М. Морелосу на острові Ханіціо, штат Мічоакан
губернатор штату Лазаро Карденас (1928-1932)
Головна вулиця в Анганґео у штаті Мічоакан
Метелик-Монарх

31 січня 1824 року Мічоакан отримав статус "вільного та суверенною штату". У 1925 році була написана конституція штату. 12 вересня 1828 року столиця Вальядолід отримала нову назву Морелія на честь уроженця Мічоакану, мексиканського революціонера Хосе Марія Морелоса. У 1831 році штат був розділений на 61 муніципалітет та 207 тененцій. Під час боротьби за владу поміж консерваторами та лібералами Мічоакан ставав або департаментом, або штатом і навпаки. У 1846 році від штату відділився муніципалітет Коліма, який невдовзі став самостійним штатом. У 1849 році відділився муніципалітет Коюка з якого сформувався штат Ґерреро. У 1857 році муніципалітет Контепек відділився від штату  Ґуанахуато і приєднався до Мічоакану. 

Під час французької інтервенції у 1863 році Морелія була захоплена французами силою. Опір в місті Зітакуаро був жорстоко придушений, а саме місто спалене. Все ж у місті Замора була перша перемога проти французів.   

У 1907 році від штату Ґерреро були відділені міста Пунгарабато та Зірандаро та доєднані до штату Мічоакану, а кордони були встановлені по береги річки Бальзас. 

У 1911 році, під час Мексиканської революції, послідовники Франціско І. Мадеро проголосили своєю територією місто Санта-Клара-дель-Кобре та продовжували на чолі з Сальвадором Ескаланте захоплювати території навколо озера Паскуаро. Губернатор Мічоакану Арістеро Мендоза змушений був подати у відставку. Постійні сутички повстанців із федеральним урядом продовжувалися до 1917 року. У 1918 році ратифікувалася нова конституція штату. 

У 1920 році в Морелії було засновано Мічоаканський університет Сант-Ніколаса-де-Ідальго.

У 1926 році, під час війни Крістеро, федеральним урядом були зачинені всі семінарії в Заморі та Морелії. У 1928 році губернатором штату було обрано Лазаро Карденаса, уроженця Мічоакану. У 1929 році він став одним із засновників і головою Національно-революційної партії (НРП), що перетворилася в найбільшу партію країни. У 1931 році Карденас обіймав посаду міністра внутрішніх справ, у 1933 — військово-морського міністра. 1 грудня 1934 року Карденас зайняв посаду Президента Мексики. Свою діяльність розпочав із реалізації аграрних реформ де націоналізував великі маєтки і передав селянам 16,2 млн. га земель в користування. За часи його правління було організовано безліч селянських кооперативних господарств (так звані ехідо) а для їх подальшого розвитку в 1935 році був створений Національний банк ехідального кредиту для закупівлі сільськогосподарського обладнання та насіння. Одночасно Карденас розгорнув будівництво гребель для зрошення ехідальних господарств. 

У 1943 році активізувався вулкан Парікутин.

На сьогодні Мічоакан найбільший постачальник авокадо в Мексиці та посідає третє місце у виробництві кимти та лимонів. Основні види діяльності штату -- сільське господарство, тваринництво, гірничодобувна промисловість. На родовищах Лазаро Кадена видобувають залізо, цинк, сталь. На родовищах Ангангуйо та Чурумуко видобувають золото, а на родовищах Коалкоман та Тімгамбато значний видобуток міді. Також у Мічоакані добре розвинутий туристичний бізнес. Найбільш привабливе місце для туристів з усього світу біля лісів та гірського масиву штату. В період поміж жовтнем та березнем бл. 20 мільйонів метеликів-монархів (лат. Danaus plexippus) мігрують до Мічоакану з усієї Північної Америки, долаючи до 3000 кілометрів, щоб зупинитися на зимівлю. Під час їхнього міграційного періоду, ліси ніби змінюють колір  від зеленого до помаранчевого та чорного.

Примітки Редагувати

  1. http://books.google.com.mx/books?id=i_GK_-6deKIC&lpg=PA227&ots=eyvDzsrMIz&dq=22%20De%20Mayo%20De%201824%20durango&pg=PA227#v=onepage&q=&f=false
  2. . Архів оригіналу за 29 листопада 2011. Процитовано 11 жовтня 2018. 
  3. ↑ (ісп.)
  4. [. Архів оригіналу за 12 квітня 2019. Процитовано 11 жовтня 2018.  Estado de Michoacán de Ocampo. División Territorial de 1810 a 1995. Mexico: INEGI. 1996. p. 116. ISBN 970-13-1501-4.(ісп.)]
  5. [. Архів оригіналу за 25 серпня 2018. Процитовано 11 жовтня 2018.  Lazaro Cardenas(ісп.)]
  6. ↑ [. Архів оригіналу за 11 жовтня 2018. Процитовано 11 жовтня 2018.  Michoacán(англ.)]

Джерела Редагувати

Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Мічоакан
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри
Дата публікації:
Michoaka n isp Michoacan act Michhuahcan oficijno act Michhuahcan Ocampo isp Michoacan de Ocampo shtat na pivdennomu zahodi Meksiki na Tihookeanskomu uzberezhzhi u basejni richok Lerma i Balsas Plosha 59 928 km Naselennya stanovit 3 966 073 zhiteliv 2005 Administrativnij centr misto Moreliya Michoakan Shtat isp Michoacan de OcampoGerb Michoakana Prapor MichoakanaStolicya MoreliyaKrayina MeksikaMezhuye z susidni adminodinici Halisko Guanahuato KeretaroKolima MehikoGerreroOficijna mova IspanskaNaselennya povne 3 966 073 zhiteliv 2005 7 e Plosha povna 59 928 km shirota 20º 24 17º 55 N N dovgota 100º 04 103º 44 E WVisota maksimalna 3 840 m minimalna 926 mChasovij poyas UTC 6 i CDTStav shtatom 12 grudnya 1823 1 Vebsajt michoacan gob mxKod ISO 3166 2 MX MICShtat Michoakan na mapi MeksikiShtat Michoakan na mapi MeksikiVikishovishe maye multimedijni daniza temoyu MichoakanIstoriya Redaguvati nbsp Monument H M Morelosu na ostrovi Hanicio shtat Michoakan nbsp gubernator shtatu Lazaro Kardenas 1928 1932 nbsp Golovna vulicya v Angangeo u shtati Michoakan nbsp Metelik Monarh31 sichnya 1824 roku Michoakan otrimav status vilnogo ta suverennoyu shtatu 2 U 1925 roci bula napisana konstituciya shtatu 12 veresnya 1828 roku stolicya Valyadolid otrimala novu nazvu Moreliya na chest urozhencya Michoakanu meksikanskogo revolyucionera Hose Mariya Morelosa 3 U 1831 roci shtat buv rozdilenij na 61 municipalitet ta 207 tenencij Pid chas borotbi za vladu pomizh konservatorami ta liberalami Michoakan stavav abo departamentom abo shtatom i navpaki U 1846 roci vid shtatu viddilivsya municipalitet Kolima yakij nevdovzi stav samostijnim shtatom U 1849 roci viddilivsya municipalitet Koyuka z yakogo sformuvavsya shtat Gerrero U 1857 roci municipalitet Kontepek viddilivsya vid shtatu Guanahuato i priyednavsya do Michoakanu 4 Pid chas francuzkoyi intervenciyi u 1863 roci Moreliya bula zahoplena francuzami siloyu Opir v misti Zitakuaro buv zhorstoko pridushenij a same misto spalene Vse zh u misti Zamora bula persha peremoga proti francuziv 3 U 1907 roci vid shtatu Gerrero buli viddileni mista Pungarabato ta Zirandaro ta doyednani do shtatu Michoakanu a kordoni buli vstanovleni po beregi richki Balzas 3 U 1911 roci pid chas Meksikanskoyi revolyuciyi poslidovniki Francisko I Madero progolosili svoyeyu teritoriyeyu misto Santa Klara del Kobre ta prodovzhuvali na choli z Salvadorom Eskalante zahoplyuvati teritoriyi navkolo ozera Paskuaro Gubernator Michoakanu Aristero Mendoza zmushenij buv podati u vidstavku Postijni sutichki povstanciv iz federalnim uryadom prodovzhuvalisya do 1917 roku U 1918 roci ratifikuvalasya nova konstituciya shtatu 3 U 1920 roci v Moreliyi bulo zasnovano Michoakanskij universitet Sant Nikolasa de Idalgo 3 U 1926 roci pid chas vijni Kristero federalnim uryadom buli zachineni vsi seminariyi v Zamori ta Moreliyi U 1928 roci gubernatorom shtatu bulo obrano Lazaro Kardenasa urozhencya Michoakanu U 1929 roci vin stav odnim iz zasnovnikiv i golovoyu Nacionalno revolyucijnoyi partiyi NRP sho peretvorilasya v najbilshu partiyu krayini U 1931 roci Kardenas obijmav posadu ministra vnutrishnih sprav u 1933 vijskovo morskogo ministra 1 grudnya 1934 roku Kardenas zajnyav posadu Prezidenta Meksiki 3 Svoyu diyalnist rozpochav iz realizaciyi agrarnih reform de nacionalizuvav veliki mayetki i peredav selyanam 16 2 mln ga zemel v koristuvannya Za chasi jogo pravlinnya bulo organizovano bezlich selyanskih kooperativnih gospodarstv tak zvani ehido a dlya yih podalshogo rozvitku v 1935 roci buv stvorenij Nacionalnij bank ehidalnogo kreditu dlya zakupivli silskogospodarskogo obladnannya ta nasinnya Odnochasno Kardenas rozgornuv budivnictvo grebel dlya zroshennya ehidalnih gospodarstv 5 U 1943 roci aktivizuvavsya vulkan Parikutin 6 Na sogodni Michoakan najbilshij postachalnik avokado v Meksici ta posidaye tretye misce u virobnictvi kimti ta limoniv Osnovni vidi diyalnosti shtatu silske gospodarstvo tvarinnictvo girnichodobuvna promislovist Na rodovishah Lazaro Kadena vidobuvayut zalizo cink stal Na rodovishah Angangujo ta Churumuko vidobuvayut zoloto a na rodovishah Koalkoman ta Timgambato znachnij vidobutok midi Takozh u Michoakani dobre rozvinutij turistichnij biznes Najbilsh privablive misce dlya turistiv z usogo svitu bilya lisiv ta girskogo masivu shtatu V period pomizh zhovtnem ta bereznem bl 20 miljoniv metelikiv monarhiv lat Danaus plexippus migruyut do Michoakanu z usiyeyi Pivnichnoyi Ameriki dolayuchi do 3000 kilometriv shob zupinitisya na zimivlyu Pid chas yihnogo migracijnogo periodu lisi nibi zminyuyut kolir vid zelenogo do pomaranchevogo ta chornogo 6 Primitki Redaguvati http books google com mx books id i GK 6deKIC amp lpg PA227 amp ots eyvDzsrMIz amp dq 22 20De 20Mayo 20De 201824 20durango amp pg PA227 v onepage amp q amp f false El Estado de Michoacan Epoca Independiente Morelia Michoacan UMSNH isp Arhiv originalu za 29 listopada 2011 Procitovano 11 zhovtnya 2018 a b v g d e Historia Enciclopedia de los Municipios de Mexico Michoacan Mexico Instituto Nacional para el Federalismo y el Desarrollo Municipal 2009 isp Estado de Michoacan de Ocampo Division Territorial de 1810 a 1995 Mexico INEGI 1996 p 116 ISBN 970 13 1501 4 isp Arhiv originalu za 12 kvitnya 2019 Procitovano 11 zhovtnya 2018 Estado de Michoacan de Ocampo Division Territorial de 1810 a 1995 Mexico INEGI 1996 p 116 ISBN 970 13 1501 4 isp Lazaro Cardenas isp Arhiv originalu za 25 serpnya 2018 Procitovano 11 zhovtnya 2018 Lazaro Cardenas isp a b Michoacan angl Arhiv originalu za 11 zhovtnya 2018 Procitovano 11 zhovtnya 2018 Michoacan angl Dzherela RedaguvatiVikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Michoakanhttp www michoacan gob mx Arhivovano 4 grudnya 2003 u Wayback Machine http www mexconnect com mex michoacan michoacanindex html Arhivovano 19 bereznya 2009 u Wayback Machine Municipalities of Michoacan site angl https www history com topics mexico michoacan Arhivovano 11 zhovtnya 2018 u Wayback Machine OpenStreetMap Michoacan Arhivovano 11 zhovtnya 2018 u Wayback Machine http www e local gob mx wb2 ELOCAL EMM michoacan Arhivovano 17 travnya 2011 u Wayback Machine Otrimano z https uk wikipedia org w index php title Michoakan amp oldid 35806979