Готфрід Ахенвалль (нім. Gottfried Achenwall; 20 жовтня 1719, Ельблонг — 1 травня 1772, Ґеттінґен) — німецький філософ, історик, економіст, педагог та юрист епохи Просвітництва. Він вважається основоположником статистики.
| Готфрід Ахенвалль | |
|---|---|
| Народився | Ельблонг, Вармінсько-Мазурське воєводство, Республіка Польща |
| Помер | 1 травня 1772[…] Геттінген, Брауншвейг-Люнебург[d], Священна Римська імперія |
| Країна | Пруссія |
| Діяльність | правник, економіст, математик, історик, статистик, викладач університету |
| Alma mater | Університет Мартіна Лютера, Єнський університет і Лейпцизький університет |
| Знання мов | німецька |
| Заклад | Марбурзький університет і Геттінгенський університет |
| Членство | Прусська академія наук |
Біографія ред.
Ахенвалль народився 20 жовтня 1719 року в Ельблонг в родині купця. З 1738—1740 рр., у місті Єна, вивчав історію, філософію, математику, фізику, потім, у Галле (Саксонія-Ангальт) почав заглиблюватися в юриспруденцію та державознавство, хоча, занять історією не закинув. В 1742 р. Ахенвалль, на короткий проміжок часу, повернувся в Єну, після чого продовжив своє навчання в Лейпцизькому університеті. В 1746 р. він став доцентом в Марбурзі. В 1748 р. став екстраординарним професором в Ґеттінґені і з 1753 р. був ординарним професором юриспруденції та філософії. Там же заснував Ґеттінґенську школу статистики, найвідомішим членом якої став Шльоцер А. Л. На королівську дотацію від Георга III, з метою обміну досвідом, в 1751 і 1759 рр. здійснював подорожі до Швейцарії, Франції і Англії.
Ахенвалль помер в результаті запалення легенів в 1772 році.
Праця та особисте життя ред.
У своїй науковій роботі Ахенвалль слідував за засновником державознавства Германом Конрінгом і вперше систематично виклав цю дисципліну, притому вже німецькою, а не латинською мовою. І по Конрінгу і по Ахенваллю метою статистики був: опис клімату, географічного положення, політичної структури економіки даної держави, оцінка його населення і повідомлення відомостей з його історії; співвідношення між кількісними даними не вивчалися.
Ахенвалль був одружений тричі. Перший раз з поетесою Софі Елеонора, яка померла після двох років шлюбу в 1754 році від пологової гарячки. Після її смерті він одружився з Луїзою Мозер, дочкою експерта з конституційного права Йоганна Якоба Мозера. Третій шлюб Ахенвалль уклав із Софією, дочкою мисливця (єгеря), таємною придворною палати з Готи. В цілому, у нього було п'ятеро дітей від трьох шлюбів.
Бібліографія ред.
- «Abriß der neuen Staatswissenschaft der vornehmen Europäischen Reiche und Republiken» (1749)
- «Naturrecht» (1750)
- «Jus Naturae» (2 vol., 1755-56)
- «Grundsätze der Europäischen Geschichte, zur politischen Kenntnis der heutigen vornehmsten Staaten» (1754)
- «Entwurf der Europäischen Staatshändel des 17. und 18. Jahrhunderts» (1756)
- «Staatsklugheit nach ihren ersten Grundsätzen» (1761)
- «Juris gentium Europaei practici primae lineae» (1775)
Примітки ред.
- ↑ Deutsche Nationalbibliothek Record #118643657 // Gemeinsame Normdatei — 2012—2016.
- SNAC — 2010.
- Marburger Professorenkatalog — 2016.
Література ред.
- Герасимов Б. И., Гурова Л. Г., Дробышева В. В., Золотухина В. М. Макроэкономическая региональная статистика, издательство ТГТУ, Тамбов, 2004.
- Энциклопедический словарь Брокгауза и Ефрона: В 86 томах (82 т. и 4 доп.). — СПб., 1890—1907
- Шейнин О. Б. Статьи по истории теории вероятности и статистики. Переводы с английского, Берлин, 2007