Горе́цький Ради́м Гаври́лович (біл. Радзім Гаўрылавіч Гарэцкі; нар. 7 грудня 1928, Мінськ) — білоруський вчений-геолог, громадський діяч. Академік НАН Білорусі. Син Гаврили Горецького, племінник Максима Горецького.
| Горецький Радим Гаврилович | |
|---|---|
| біл. Радзім Гаўрылавіч Гарэцкі | |
| Народився | 7 грудня 1928 (94 роки) Мінськ, Білоруська РСР, СРСР |
| Країна | СРСР Білорусь |
| Діяльність | геолог, викладач університету |
| Галузь | геологія і тектонічний процесd |
| Alma mater | Російський державний університет нафти і газу імені І. М. Губкіна |
| Науковий ступінь | доктор геолого-мінералогічних наук[d] (1969) |
| Вчене звання | академік Академії наук БССРd і професор[d] |
| Знання мов | білоруська і російська |
| Заклад | Геологічний інститут РАНd |
| Членство | Асоціація білорусів світу «Бацькаўшчына», Товариство білоруської мови імені Франциска Скорини і Belaruski fond kulʹturyd |
| Нагороди | |
Біографія ред.
Сім'я ред.
Батько — Горецький Гаврило Іванович, один із засновніків і перших дійсних членів Білоруської академії наук. Брат Радима Всеслав теж науковець, член-кореспондент Російської академії освіти.
Племінник провідного білоруського письменника Максима Горецького.
У 1930-ті — 40-і роки на сім'ю обрушилися політичні репресії. Радим Горецький перебував, жив та навчався на засланні.
Навчання ред.
Закінчив Московський нафтовий інститут їмені І. М. Губкіна.
Наукова діяльність ред.
У 1952–1957 — науковий співробитник Геологічного інституту АН СРСР. У грудни 1971 повернувся до Мінську, де очолив відділ (а з 1978 лабораторію) Інституту геохімії і геофізикі АН БРСР (від 1994 Інститут геологічних наук). У 1977–1993 директор Інституту геохімії і геофізикі АН Білорусі.
Член-кореспондент АН БРСР (1972), з 1977-го — дійсний член АН БРСР.
У 1973–1990 член Бюро, заступник голови, голова Міжвідомчого тектонічного комітету АН СРСР. З 1975 заступник голови, голова Білоруського національного комітету з Міжнородної програми геологічної кореляції, з 1993 член Американського геофізичного союзу.
1992–1997 — віце-президент Національной академії наук Білорусі. З 1993 головний редактор журналу «Літосфера». У 1995–1997 працював завідувачом кафедри Білоруського державного університету.
Є засновником білоруської школи тектоністів. Широко відомий в міжнародних наукових колах.
Громадська діяльність ред.
Радим Горецький є членом Союзу білоруських письменників та активним громадськім діячем.
Входив до складу Тіньового уряду Опозиції БНФ в Верховной Раді БРСР 12 скликання. На виборах президенту у 1994 році був довіреною особою кандидата від БНФ Зенона Позняка.
Від 1990 член Ради, у 1993—2001 — президент Асоціації білорусів світу «Бацькаўшчына».
Надрукував ряд творів, присвячених національному відродженню Білорусі.
Наукові твори ред.
Перші наукові роботи присвятив території Казахстану та Середньої Азії. Дослідження дозволили з'ясувати тектонічні закономірності розміщення багатьох корисних копалин. В результаті досліджень Р. Горецького та його колег у 1965 у Приараллі був відкритий новий газоносний район.
Наукові твори присвячені тектоніці та геодинаміці платформ, включаючи територію західу Східно-Європейського кратону і Білорусі, геології корисних копалин.
Важливе місце в дослідженнях Р. Горецького займає створення тектонічних карт. Він брав активну участь у складанні Міжнародної тектонічної карти Європи, тектонічної карти Євразії та монографій до них. У 1976 колектив фахівців під його керівництвом створив тектонічну карту Білорусі та суміжних територій масштабом 1:500 000 і монографію «Тектоніка Білорусі».
Нагороди ред.
- Державна премія СРСР (1969) за участь у створенні тектонічної карти Євразії
- Державна премія БРСР (1978) за участь у створенні тектонічної карти Білорусі
- Премія Російської АН
- Орден Трудового Червоного Прапора
- Медалі
Автор 500 наукових робіт. Його ім'ям названі декілька видів викопних організмів.
Примітки ред.
- ↑ Czech National Authority Database
Посилання ред.
- «Электронная энцыкляпэдыя» пра Радзіма Гарэцкага [ 1 грудня 2010 у Wayback Machine.]
- Пра Радзіма Гарэцкага на сайце НАН Беларусі [ 25 січня 2012 у Wayback Machine.]
- Максім Гарэцкі: «Ня чуў у Менску, каб людзі гаварылі па-беларуску» [ 20 жовтня 2011 у Wayback Machine.]