Доктор Богдан Петрович Гнатевич (4 березня 1894, м. Кольбушова, Королівство Галичини та Володимирії — 28 березня 1968, Братислава) — український військовий і політичний діяч, командант УВО, член ОУН, історик, редактор.
| Богдан Петрович Гнатевич | |
| |
|---|---|
| грудень 1928 — лютий 1929 | |
| Попередник: | Володимир Горбовий |
| Наступник: | Омелян Сеник |
| |
| Попередник: | Юліан Головінський |
| Народження: | 4 березня 1894 м. Кольбушова, Королівство Галичини та Володимирії, Австро-Угорська імперія |
| Смерть: | 28 березня 1968 (74 роки) Братислава, Чехословацька Соціалістична Республіка |
| Національність: | Українець |
| Країна: | Австро-Угорщина, ЗУНР і УНР |
| Партія: | УВО (1921—3 лютого 1929) ОУН (3 лютого 1929—28 березня 1968) |
| Військова служба | |
| Роки служби: | 1918–1968 |
| Приналежність: | Армія УНР, УГА |
| Звання: | Поручник (обер-лейтенант) Сотник УГА |
| Битви: | Перша світова війна |
| Медіафайли у Вікісховищі |
Життєпис Редагувати
Був поранений в бою на горі Лисоні 2 вересня 1916 року. Брав активну участь у Визвольних Змаганнях 1917—1921. Сотник УСС, член Українського генерального військового комітету у Львові в жовтні 1918, командант (у званні сотника; після Осипа Микитки) групи «Старе Село» УГА, начальник оперативного відділу I корпусу УГА.
Після невдачі етапу Визвольних змагань у 1921 році активно включився у діяльність УВО, став начальником штабу Начальної Команди.
У вересні 1921 р. заарештований польською поліцією, засуджений, однак був виправданий судом і вийшов на волю.
З грудня 1928 по лютий 1929 та з осені 1930 по 1931 р. обіймав посаду крайового команданта УВО.
Засуджений на Львівському процесі 1936 року до 4 років ув'язнення, однак на підставі амністії термін покарання зменшено до 2 років. Вийшов на волю у лютому 1939.
У 1940 року заступник голови УЦК в Кракові. Згодом представник ОУН в Третьому Рейху.
Після Другої світової війни на еміграції.
Вшанування пам'яті Редагувати
Ім'ям Б. Гнатевича названа вулиця у Львові.
Доробок Редагувати
- Редактор альбому «Українські Січові Стрільці 1914—1920» (разом з Левом Лепким, доктором Іваном Німчуком; Львів, 1935 р.).
- Співавтор праці «Історія Українського війська» (під керівництвом Івана Крип'якевича, кілька видань).
Примітки Редагувати
- ↑ Шанковський Л. Українські збройні сили в перспективі нації // Бучач і Бучаччина… — С. 808, примітки
- Шанковський Л. Українські збройні сили в перспективі нації // Бучач і Бучаччина… — С. 812.
- . Архів оригіналу за 1 квітня 2017. Процитовано 23 березня 2015.
- Крип'якевич І., Гнатевич Б. Історія Українського війська: у 2-х т. [ 6 лютого 2015 у Wayback Machine.] — Львів : Видання Івана Тиктора, 1936. — 576 с.
Література Редагувати
- Мірчук Петро. Нарис історії ОУН 1920—1939 роки. — К. : Українська Видавнича Спілка, 2007. — 1006 с. — ISBN 966-410-001-3.
- Науменко К. Гнатевич Богдан [ 5 червня 2016 у Wayback Machine.] // Енциклопедія сучасної України / ред. кол.: І. М. Дзюба [та ін.] ; НАН України, НТШ. — К. : Інститут енциклопедичних досліджень НАН України, 2001–2022. — ISBN 966-02-2074-X. — Т. 5. — С. 700.
Посилання Редагувати
- Квазіенциклопедія ОУН[недоступне посилання з липня 2019].
- Останній крайовий провідник УВО [ 6 квітня 2016 у Wayback Machine.]
| Попередник Володимир Горбовий | 8-й Крайовий комендант УВО грудень 1928 — лютий 1929 | Наступник Омелян Сеник |
| Попередник Юліан Головінський | 12-й Крайовий комендант УВО осінь 1930–1931 | Наступник Посада скасована |