www.wikidata.uk-ua.nina.az

Географія Уругваю Уругвай південноамериканська країна що знаходиться на південному сході континенту Загальна площа країн

Географія Уругваю

Уругвай — південноамериканська країна, що знаходиться на південному сході континенту . Загальна площа країни 176 215 км² (91-ше місце у світі), з яких на суходіл припадає 175 015 км², а на поверхню внутрішніх вод — 1,2 тис. км². Площа країни трохи більша за ¼ площі України.

Географія Уругваю
Географічне положення Уругваю
Географічне положення
Континент Південна Америка
Регіон Латинська Америка
Координати 33°00′ пд. ш. 56°00′ зх. д. / 33.000° пд. ш. 56.000° зх. д. / -33.000; -56.000
Територія
Площа 176 215 км² (91-ше)
Морське узбережжя 660 км
Державний кордон 1591 км
Рельєф
Тип рівнинний
Найвища точка гора Серро-Катедрал (514 м)
Найнижча точка Атлантичний океан (0 м)
Клімат
Тип субтропічний
Внутрішні води
Найдовша річка Ріо-Негро ( км)
Найбільше озеро [[_]] ( км²)
Інше
Природні ресурси родючі ґрунти, гідроенергія, риба
Стихійні лиха шторми, посухи, повіді
Екологічні проблеми забруднення вод, сміттєзвалища

Назва ред.

Офіційна назва — Східна Республіка Уругвай, Уругвай (ісп. Republica Oriental del Uruguay, Uruguay). Назва країни походить від назви річки Уругвай на схід від берегів якої вона лежить. Гідронім Уругвай сам по собі може походити від слова «уругуа», що мовою гуарані означає молюск, та «і» — вода, тобто «ріка молюсків». Інше можливе пояснення назви річки — від трьох слів мовою гуарані: «уру» — вид птахів, які жили на березі річки, «гуа» — перейти з, «і» — вода. Держава Уругвай була утворена 1828 року в межах іспанської південноамериканської провінції Цисплатина, назва перекладається як «Та, що за річкою Ла-Плата». Провінція входила до складу генерал-губернаторства Ла-Плата і до 1815 року носила назву Східний Берег (ісп. Banda Orientale).

Історія дослідження території ред.

Географічне положення ред.

Порівняння розмірів території Уругваю та США

Уругвай — південноамериканська країна, що межує з двома іншими країнами: на півночі — з Бразилією (спільний кордон — 1050 км), на заході — з Аргентиною (541 км). Загальна довжина державного кордону — 1591 км. Уругвай на півдні омивається водами естуарію Ла-Плата, на південному сході — безпосередньо водами Атлантичного океану. Загальна довжина морського узбережжя 660 км.

Згідно з Конвенцією Організації Об'єднаних Націй з морського права (UNCLOS) 1982 року, протяжність територіальних вод країни встановлено в 12 морських миль (22,2 км). Прилегла зона, що примикає до територіальних вод, в якій держава може здійснювати контроль, необхідний для запобігання порушень митних, фіскальних, імміграційних або санітарних законів, простягається на 24 морські милі (44,4 км) від узбережжя (стаття 33). Виключна економічна зона встановлена на відстань 200 морських миль (370,4 км) від узбережжя. Континентальний шельф — 200 морських миль (370,4 км) від узбережжя.

Крайні пункти ред.

Час ред.

Час в Уругваї: UTC-3 (-5 годин різниці часу з Києвом).

Геологія ред.

Див. також: Гідрогеологія Уругваю

Корисні копалини ред.

Надра Уругваю не багаті на корисні копалини, розвідані запаси і поклади відсутні.

Сейсмічність ред.

Рельєф ред.

Середні висоти — 109 м; найнижча точка — рівень вод Атлантичного океану (0 м); найвища точка — гора Серро-Катедрал (514 м). Територія країни є переважно рівнинною з пагорбами та нечисленними узвишшями.

Узбережжя ред.

Острови ред.

Клімат ред.

Територія Уругваю лежить у субтропічному кліматичному поясі. Влітку переважають тропічні повітряні маси з антициклонічною погодою, взимку — помірні з циклонічною. Значні сезонні амплітуди температури повітря. Рівномірний сезонний розподіл випадіння атмосферних опадів, можливе випадіння снігу. Середні температури січня 20-24 °C, липня 10-12 °C. За рік випадає 1000—1200 мм опадів, переважно у червні-вересні.

Уругвай є членом Всесвітньої метеорологічної організації (WMO), в країні ведуться систематичні спостереження за погодою.

Внутрішні води ред.

Загальні запаси відновлюваних водних ресурсів (ґрунтові і поверхневі прісні води) становлять 139 км³. Станом на 2012 рік в країні налічувалось 2380 км² зрошуваних земель.

Річки ред.

Річки країни належать басейну Атлантичного океану.

Озера ред.

Болота ред.

Ґрунтові води ред.

Ґрунти ред.

Прибережні низовини мають родючі ґрунти.

Рослинність ред.

¾ території країни є вкрито зеленими травами пампи, ідеальною для вирощування худоби.

Земельні ресурси Уругваю (оцінка 2011 року):

  • придатні для сільськогосподарського обробітку землі — 87,2 %,
    • орні землі — 10,1 %,
    • багаторічні насадження — 0,2 %,
    • землі, що постійно використовуються під пасовища — 76,9 %;
  • землі, зайняті лісами і чагарниками — 10,2 %;
  • інше — 2,6 %.
Див. також: Ліси Уругваю

Тваринний світ ред.

Зоогеографічно територія країни належить до Патагонсько-Пампаської провінції Патагонсько-Андійської підобласті Неотропічної області.

Див. також: Ссавці Уругваю, Птахи Уругваю та Риби Уругваю

Охорона природи ред.

Уругвай є учасником ряду міжнародних угод з охорони навколишнього середовища:

Урядом країни підписані, але не ратифіковані міжнародні угоди щодо: Лондонської конвенції про запобігання забрудненню моря скиданням відходів,

  • Конвенції з охорони морських живих ресурсів.

Стихійні лиха та екологічні проблеми ред.

На території країни спостерігаються небезпечні природні явища і стихійні лиха: сезонні холодні штормові вітри памперо з Аргентини; посухи, повіді.

Серед екологічних проблем варто відзначити:

  • забруднення вод відходами м'ясо-консервної промисловості;
  • низький менеджмент сміттєзвалищ.

Фізико-географічне районування ред.

У фізико-географічному відношенні територію Уругваю можна розділити на _ райони, що відрізняються один від одного рельєфом, кліматом, рослинним покривом: .

Див. також: Екорегіони Уругваю

Див. також ред.

Примітки ред.

  1. ↑ Uruguay, Geography. Factbook.
  2. Котляков В. М., 2006.
  3. ↑ Поспелов Е. М., 2005.
  4. Атлас світу, 2005.
  5. ↑ Part II : [ ][англ.] // United Nations Convention on the Law of the Sea. — N. Y. : United Nations. — Дата звернення: 21 лютого 2017 року.
  6. Part VI : [ ][англ.] // United Nations Convention on the Law of the Sea. — N. Y. : United Nations. — Дата звернення: 21 лютого 2017 року.
  7. Time zone converter : [ ][англ.] // Калькулятор різниці в часі між двома пунктами. — The Time Now, 2017. — 31 October. — Дата звернення: 21 грудня 2017 року.
  8. Південна Америка // Гірничий енциклопедичний словник : у 3 т. / за ред. В. С. Білецького. — Д. : Східний видавничий дім, 2004. — Т. 3. — С. 3. — ISBN 966-7804-78-X.
  9. Атлас. Географія материків і океанів, 2014.
  10. ↑ ФГАМ, 1964.
  11. Members : [ ][англ.] // World Meteorological Organization (WMO). — Дата звернення: 22 лютого 2017 року.
  12. Ramsar Sites Information Service : [ ][англ.] : [ 8 березня 2019 року] // rsis.ramsar.org. — Convention on Wetlands. — Дата звернення: 8 березня 2019 року.

Література ред.

Українською ред.

Англійською ред.

  • (англ.) Graham Bateman. The Encyclopedia of World Geography. — Andromeda, 2002. — 288 с. — ISBN 1871869587.

Російською ред.

Посилання ред.

Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Географія Уругваю
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри
Дата публікації:
Urugvaj pivdennoamerikanska krayina sho znahoditsya na pivdennomu shodi kontinentu Zagalna plosha krayini 176 215 km 91 she misce u sviti z yakih na suhodil pripadaye 175 015 km a na poverhnyu vnutrishnih vod 1 2 tis km 1 Plosha krayini trohi bilsha za ploshi Ukrayini Geografiya UrugvayuGeografichne polozhennya UrugvayuGeografichne polozhennyaKontinent Pivdenna AmerikaRegion Latinska AmerikaKoordinati 33 00 pd sh 56 00 zh d 33 000 pd sh 56 000 zh d 33 000 56 000TeritoriyaPlosha 176 215 km 91 she Morske uzberezhzhya 660 kmDerzhavnij kordon 1591 kmRelyefTip rivninnijNajvisha tochka gora Serro Katedral 514 m Najnizhcha tochka Atlantichnij okean 0 m KlimatTip subtropichnijVnutrishni vodiNajdovsha richka Rio Negro km Najbilshe ozero km InshePrirodni resursi rodyuchi grunti gidroenergiya ribaStihijni liha shtormi posuhi povidiEkologichni problemi zabrudnennya vod smittyezvalisha Zmist 1 Nazva 2 Istoriya doslidzhennya teritoriyi 3 Geografichne polozhennya 3 1 Krajni punkti 3 2 Chas 4 Geologiya 4 1 Korisni kopalini 4 2 Sejsmichnist 5 Relyef 5 1 Uzberezhzhya 5 2 Ostrovi 6 Klimat 7 Vnutrishni vodi 7 1 Richki 7 2 Ozera 7 3 Bolota 7 4 Gruntovi vodi 8 Grunti 9 Roslinnist 10 Tvarinnij svit 11 Ohorona prirodi 12 Stihijni liha ta ekologichni problemi 13 Fiziko geografichne rajonuvannya 14 Div takozh 15 Primitki 16 Literatura 16 1 Ukrayinskoyu 16 2 Anglijskoyu 16 3 Rosijskoyu 17 PosilannyaNazva red Oficijna nazva Shidna Respublika Urugvaj Urugvaj isp Republica Oriental del Uruguay Uruguay 2 Nazva krayini pohodit vid nazvi richki Urugvaj na shid vid beregiv yakoyi vona lezhit Gidronim Urugvaj sam po sobi mozhe pohoditi vid slova urugua sho movoyu guarani oznachaye molyusk ta i voda tobto rika molyuskiv Inshe mozhlive poyasnennya nazvi richki vid troh sliv movoyu guarani uru vid ptahiv yaki zhili na berezi richki gua perejti z i voda 3 Derzhava Urugvaj bula utvorena 1828 roku v mezhah ispanskoyi pivdennoamerikanskoyi provinciyi Cisplatina nazva perekladayetsya yak Ta sho za richkoyu La Plata Provinciya vhodila do skladu general gubernatorstva La Plata i do 1815 roku nosila nazvu Shidnij Bereg isp Banda Orientale 3 Istoriya doslidzhennya teritoriyi red Geografichne polozhennya red nbsp Porivnyannya rozmiriv teritoriyi Urugvayu ta SShAUrugvaj pivdennoamerikanska krayina sho mezhuye z dvoma inshimi krayinami na pivnochi z Braziliyeyu spilnij kordon 1050 km na zahodi z Argentinoyu 541 km Zagalna dovzhina derzhavnogo kordonu 1591 km 1 Urugvaj na pivdni omivayetsya vodami estuariyu La Plata na pivdennomu shodi bezposeredno vodami Atlantichnogo okeanu 4 Zagalna dovzhina morskogo uzberezhzhya 660 km 1 Zgidno z Konvenciyeyu Organizaciyi Ob yednanih Nacij z morskogo prava UNCLOS 1982 roku protyazhnist teritorialnih vod krayini vstanovleno v 12 morskih mil 22 2 km 5 Prilegla zona sho primikaye do teritorialnih vod v yakij derzhava mozhe zdijsnyuvati kontrol neobhidnij dlya zapobigannya porushen mitnih fiskalnih immigracijnih abo sanitarnih zakoniv prostyagayetsya na 24 morski mili 44 4 km vid uzberezhzhya stattya 33 5 Viklyuchna ekonomichna zona vstanovlena na vidstan 200 morskih mil 370 4 km vid uzberezhzhya Kontinentalnij shelf 200 morskih mil 370 4 km vid uzberezhzhya 1 6 Krajni punkti red Dokladnishe Krajni tochki UrugvayuChas red Dokladnishe Chas v UrugvayiChas v Urugvayi UTC 3 5 godin riznici chasu z Kiyevom 7 Geologiya red Dokladnishe Geologiya UrugvayuDiv takozh Gidrogeologiya Urugvayu Korisni kopalini red Dokladnishe Korisni kopalini UrugvayuNadra Urugvayu ne bagati na korisni kopalini rozvidani zapasi i pokladi vidsutni 8 Sejsmichnist red Dokladnishe Sejsmichnist UrugvayuRelyef red Dokladnishe Relyef UrugvayuSeredni visoti 109 m najnizhcha tochka riven vod Atlantichnogo okeanu 0 m najvisha tochka gora Serro Katedral 514 m Teritoriya krayini ye perevazhno rivninnoyu z pagorbami ta nechislennimi uzvishshyami nbsp Relyef Urugvayu nbsp Gipsometrichna karta Urugvayu nbsp Suputnikovij znimok poverhni krayini nbsp Karta krayini angl nbsp Pagorb Serro Katedral nbsp Tipovij relyef krayini Uzberezhzhya red Ostrovi red Dokladnishe Ostrovi UrugvayuKlimat red Dokladnishe Klimat UrugvayuTeritoriya Urugvayu lezhit u subtropichnomu klimatichnomu poyasi 9 Vlitku perevazhayut tropichni povitryani masi z anticiklonichnoyu pogodoyu vzimku pomirni z ciklonichnoyu 10 Znachni sezonni amplitudi temperaturi povitrya Rivnomirnij sezonnij rozpodil vipadinnya atmosfernih opadiv mozhlive vipadinnya snigu 10 Seredni temperaturi sichnya 20 24 C lipnya 10 12 C Za rik vipadaye 1000 1200 mm opadiv perevazhno u chervni veresni nbsp Sonyachna radiaciya angl Klimatichna karta Urugvayu za Keppenom Klimatichna karta Urugvayu za Keppenom Urugvaj ye chlenom Vsesvitnoyi meteorologichnoyi organizaciyi WMO v krayini vedutsya sistematichni sposterezhennya za pogodoyu 11 Vnutrishni vodi red Dokladnishe Gidrografiya UrugvayuZagalni zapasi vidnovlyuvanih vodnih resursiv gruntovi i poverhnevi prisni vodi stanovlyat 139 km 1 Stanom na 2012 rik v krayini nalichuvalos 2380 km zroshuvanih zemel 1 nbsp Gidrografichna merezha Urugvayu nbsp Richka Rio Negro nbsp Greblya vodoshovisha Rinkon del Bonete Richki red Dokladnishe Richki UrugvayuRichki krayini nalezhat basejnu Atlantichnogo okeanu Ozera red Dokladnishe Ozera UrugvayuBolota red Dokladnishe Bolota UrugvayuGruntovi vodi red Grunti red Dokladnishe Grunti UrugvayuPriberezhni nizovini mayut rodyuchi grunti Roslinnist red Dokladnishe Flora Urugvayu teritoriyi krayini ye vkrito zelenimi travami pampi idealnoyu dlya viroshuvannya hudobi Zemelni resursi Urugvayu ocinka 2011 roku pridatni dlya silskogospodarskogo obrobitku zemli 87 2 orni zemli 10 1 bagatorichni nasadzhennya 0 2 zemli sho postijno vikoristovuyutsya pid pasovisha 76 9 zemli zajnyati lisami i chagarnikami 10 2 inshe 2 6 1 Div takozh Lisi UrugvayuTvarinnij svit red Dokladnishe Fauna UrugvayuZoogeografichno teritoriya krayini nalezhit do Patagonsko Pampaskoyi provinciyi Patagonsko Andijskoyi pidoblasti Neotropichnoyi oblasti 10 Div takozh Ssavci Urugvayu Ptahi Urugvayu ta Ribi UrugvayuOhorona prirodi red Dokladnishe Prirodno zapovidnij fond UrugvayuUrugvaj ye uchasnikom ryadu mizhnarodnih ugod z ohoroni navkolishnogo seredovisha 1 Madridskogo protokolu pro ohoronu navkolishnogo seredovisha do Dogovoru pro Antarktiku Konvenciyi pro biologichne riznomanittya CBD Ramkovoyi konvenciyi OON pro zminu klimatu UNFCCC Kiotskogo protokolu do Ramkovoyi konvenciyi Konvenciyi OON pro borotbu z opustelyuvannyam UNCCD Konvenciyi pro mizhnarodnu torgivlyu vidami dikoyi fauni i flori sho perebuvayut pid zagrozoyu zniknennya CITES Konvenciyi pro zaboronu vijskovogo vplivu na prirodne seredovishe ENMOD Bazelskoyi konvenciyi protidiyi transkordonnomu peremishennyu nebezpechnih vidhodiv Konvenciyi z mizhnarodnogo morskogo prava Monrealskogo protokolu z ohoroni ozonovogo sharu Mizhnarodnoyi konvenciyi zapobigannya zabrudnennyu z suden MARPOL Ramsarskoyi konvenciyi iz zahistu vodno bolotnih ugid 12 Uryadom krayini pidpisani ale ne ratifikovani mizhnarodni ugodi shodo Londonskoyi konvenciyi pro zapobigannya zabrudnennyu morya skidannyam vidhodiv Konvenciyi z ohoroni morskih zhivih resursiv 1 Stihijni liha ta ekologichni problemi red Dokladnishe Ekologiya UrugvayuNa teritoriyi krayini sposterigayutsya nebezpechni prirodni yavisha i stihijni liha sezonni holodni shtormovi vitri pampero z Argentini posuhi povidi 1 nbsp Pavodok na Rio Negro Sered ekologichnih problem varto vidznachiti zabrudnennya vod vidhodami m yaso konservnoyi promislovosti nizkij menedzhment smittyezvalish Fiziko geografichne rajonuvannya red U fiziko geografichnomu vidnoshenni teritoriyu Urugvayu mozhna rozdiliti na rajoni sho vidriznyayutsya odin vid odnogo relyefom klimatom roslinnim pokrivom Div takozh Ekoregioni UrugvayuDiv takozh red Pivdenna AmerikaPrimitki red a b v g d e zh i k l Uruguay Geography Factbook Kotlyakov V M 2006 a b Pospelov E M 2005 Atlas svitu 2005 a b Part II angl United Nations Convention on the Law of the Sea N Y United Nations Data zvernennya 21 lyutogo 2017 roku Part VI angl United Nations Convention on the Law of the Sea N Y United Nations Data zvernennya 21 lyutogo 2017 roku Time zone converter angl Kalkulyator riznici v chasi mizh dvoma punktami The Time Now 2017 31 October Data zvernennya 21 grudnya 2017 roku Pivdenna Amerika Girnichij enciklopedichnij slovnik u 3 t za red V S Bileckogo D Shidnij vidavnichij dim 2004 T 3 S 3 ISBN 966 7804 78 X Atlas Geografiya materikiv i okeaniv 2014 a b v FGAM 1964 Members angl World Meteorological Organization WMO Data zvernennya 22 lyutogo 2017 roku Ramsar Sites Information Service angl arh 8 bereznya 2019 roku rsis ramsar org Convention on Wetlands Data zvernennya 8 bereznya 2019 roku Literatura red Ukrayinskoyu red Atlas svitu golov red I S Rudenko zav red V V Radchenko vidp red O V Vakulenko K DNVP Kartografiya 2005 336 s ISBN 9666315467 Atlas 7 klas Geografiya materikiv i okeaniv Ukladachi O Ya Skuratovich N I Chanceva K DNVP Kartografiya 2014 Byelozorov S T Geografiya materikiv K Visha shkola 1971 371 s Baranovska O V Fizichna geografiya materikiv i okeaniv navch posib dlya studentiv VNZ u 2 ch N Nizhinskij derzhavnij universitet im Mikoli Gogolya 2013 306 s ISBN 978 617 527 106 3 Urugvaj Girnichij enciklopedichnij slovnik u 3 h tt za red V S Bileckogo D Shidnij vidavnichij dim 2004 T 3 752 s ISBN 966 7804 78 X Dubovich I A Krayinoznavchij slovnik dovidnik 5 te vid pererob i dop K Znannya 2008 839 s ISBN 978 966 346 330 8 Panasenko B D Fizichna geografiya materikiv navch posib v 2 ch V EkoBiznesCentr 1999 200 s Yurkivskij V M Regionalna ekonomichna i socialna geografiya Zarubizhni krayini Pidruchnik 2 ge K Libid 2001 416 s ISBN 966 06 0092 5 Anglijskoyu red angl Graham Bateman The Encyclopedia of World Geography Andromeda 2002 288 s ISBN 1871869587 Rosijskoyu red ros Urugvaj Latinskaya Amerika Enciklopedicheskij spravochnik v 2 h tt Glavnyj redaktor V V Volskij M Sovetskaya enciklopediya 1982 T 2 K Ya 656 s ros Avakyan A B Saltankin V P Sharapov V A Vodohranilisha M Mysl 1987 326 s Priroda mira ros Alisov B P Berlin I A Mihel V M Kurs klimatologii v 3 h tt pod red E S Rubinshtejna L Gidrometizdat 1954 T 3 Klimaty zemnogo shara 320 s ros Aprodov V A Zony zemletryasenij M Mysl 2010 462 s Priroda mira ISBN 978 5 244 01122 7 ros Bukshtynov A D Groshev B I Krylov G V Lesa M Mysl 1981 316 s Priroda mira ros Vlasova T V Fizicheskaya geografiya materikov S prilegayushimi chastyami okeanov Yuzhnaya Amerika Afrika Avstraliya i Okeaniya Antarktida 4 e pererab M Prosveshenie 1986 269 s ros Gvozdeckij N A Karst M Mysl 1981 214 s Priroda mira ros Gvozdeckij N A Golubchikov Yu N Gory M Mysl 1987 400 s Priroda mira ros Dorst Zh Centralnaya i Yuzhnaya Amerika M Progress 1977 318 s Kontinenty na kotoryh my zhivem ros Geograficheskij enciklopedicheskij slovar geograficheskie nazvaniya pod red A F Tryoshnikova 2 e izd dop M Sovetskaya enciklopediya 1989 585 s ISBN 5 85270 057 6 ros Isachenko A G Shlyapnikov A A Landshafty M Mysl 1989 504 s Priroda mira ISBN 5 244 00177 9 ros Kaplin P A Leontev O K Lukyanova S A Nikiforov L G Berega M Mysl 1991 480 s Priroda mira ISBN 5 244 00449 2 ros Slovar sovremennyh geograficheskih nazvanij pod obshej redakciej akad V M Kotlyakova Ekaterinburg U Faktoriya 2006 ros Litvin V M Lymarev V I Ostrova M Mysl 2010 288 s Priroda mira ISBN 978 5 244 01129 6 ros Lobova E V Habarov A V Pochvy M Mysl 1983 304 s Priroda mira ros Maksakovskij V P Geograficheskaya kartina mira Kniga I Obshaya harakteristika mira M Drofa 2008 495 s ISBN 978 5 358 05275 8 ros Maksakovskij V P Geograficheskaya kartina mira Kniga II Regionalnaya harakteristika mira M Drofa 2009 480 s ISBN 978 5 358 06280 1 ros Urugvaj Pospelov E M Toponimicheskij slovar M AST 2005 229 s ISBN 5 17 016407 6 ros Geografiya pod red prof A P Gorkina M Rosmen Press 2006 624 s Sovremennaya illyustrirovannaya enciklopediya ISBN 5 353 02443 5 ros Fiziko geograficheskij atlas mira M Akademiya nauk SSSR i Glavnoe upravlenie geodezii i kartografii GUGK SSSR 1964 298 s ros Enciklopediya stran mira glav red N A Simoniya M NPO Ekonomika RAN otdelenie obshestvennyh nauk 2004 1319 s ISBN 5 282 02318 0 Posilannya red Vikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Geografiya Urugvayu nbsp Vikishovishe Atlas Urugvayu Karti Urugvayu angl Perry Castaneda Library Map Collection Data zvernennya 21 listopada 2017 roku Uruguay angl arh 25 bereznya 2019 roku The World Factbook Washington D C Central Intelligence Agency 2017 31 October Data zvernennya 21 lyutogo 2019 roku ISSN 1553 8133 Dobirka publikacij pro Urugvaj ros Vokrug sveta Data zvernennya 23 grudnya 2017 roku European Digital Archive on the Soil Maps of the world angl European Soil data centre ESDAC Data zvernennya 23 grudnya 2017 roku karti gruntovogo pokrovu Urugvayu Otrimano z https uk wikipedia org w index php title Geografiya Urugvayu amp oldid 40556194