В Україні Генеральний прокурор є посадовою особою, що очолює єдину централізовану систему прокуратури України. Генеральний прокурор — найвища адміністративна посада власного Офісу (раніше — Генеральної прокуратури).
Генеральний прокурор України | |
---|---|
Емблема Офісу Генерального прокурора | |
Тип | public prosecutor generald |
Номінує | Президент |
Призначає | Верховна Рада |
Термін каденції | 6 років |
Твірний інструмент | Конституція - Стаття 122 |
Створення | 29 квітня 1918 (початково) / 5 листопада 1991 (після відновлення) |
Засновник | Дмитро Маркович (початково) / Віктор Шишкін (в.о.) |
Вебсайт | www.gp.gov.ua |
5 січня 2017 року набрав чинності закон, яким написання посади «Генеральний прокурор України» скорочене до «Генеральний прокурор».
27 липня 2022 Верховна Рада України призначала Андрія Костіна на посаду Генерального прокурора України.
Засади статусу Редагувати
Генеральний прокурор України призначається на посаду та звільняється з посади Президентом України за згодою Верховної Ради України (стаття 1311 Конституції України). Верховна Рада України може висловити недовіру Генеральному прокуророві України, що має наслідком його відставку з посади.
Генеральний прокурор України звільняється з посади також у разі:
- закінчення строку, на який його призначено;
- неможливості виконувати свої повноваження за станом здоров'я;
- порушення вимог щодо несумісності;
- набрання законної сили обвинувальним вироком щодо нього;
- припинення його громадянства;
- подання заяви про звільнення з посади за власним бажанням;
- з інших підстав.
Генеральний прокурор України не менш як один раз на рік інформує Верховну Раду України про стан законності.
Строк повноважень Генерального прокурора України — шість років. Цей строк, як зазначив Конституційний Суд України у своєму рішенні, є однією з гарантій незалежності Генерального прокурора. Метою законодавчого закріплення безперервного строку повноважень прокурорів є запобігання сторонньому безпідставному втручанню в їхню роботу, унеможливлення незаконного звільнення з посади та виключення інших протиправних впливів.
«Генеральний прокурор України є як вищою посадовою особою правоохоронного відомства, так і політичним діячем. Тому поряд з юридичною відповідальністю за свої акти, дії та бездіяльність він несе перед Верховною Радою України за стан справ у відомстві ще й конституційно-політичну відповідальність, яка може настати після висловлення парламентом недовіри, що має наслідком відставку Генерального прокурора України з посади. Сьогодні посада Генерального прокурора України виражає конституційний компроміс між цими двома ролями…».
Повноваження Редагувати
Згідно зі статтею 9 Закону України «Про прокуратуру», прийнятого 14.10.2014 р. і чинного з 15.07.2015 р., Генеральний прокурор України:
- представляє прокуратуру у зносинах з органами державної влади, іншими державними органами, органами місцевого самоврядування, особами, установами та організаціями, а також прокуратурами інших держав та міжнародними організаціями;
- організовує діяльність органів прокуратури України, у тому числі визначає межі повноважень Генеральної прокуратури України, регіональної та місцевих прокуратур в частині виконання конституційних функцій;
- призначає прокурорів на адміністративні посади та звільняє їх з адміністративних посад;
- на підставі рішення Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії прокурорів приймає рішення про застосування до прокурора дисциплінарного стягнення або щодо неможливості подальшого перебування прокурора на посаді;
- затверджує акти з питань щодо організації діяльності органів прокуратури;
- затверджує загальні методичні рекомендації для прокурорів з метою забезпечення однакового застосування норм законодавства України під час здійснення прокурорської діяльності;
- виконує інші повноваження, передбачені законами України.
Генеральний прокурор України видає накази з питань, що належать до його адміністративних повноважень. Вони можуть як бути, так і не бути нормативно-правовими актами.
У разі відсутності Генерального прокурора його повноваження здійснює перший заступник, а в разі відсутності першого заступника — один із заступників.
Список Редагувати
Цікаві факти Редагувати
У період головування в прокуратурі Юрія Луценка (12 травня 2016 — 29 серпня 2019 років) до законодавства були внесені зміни, що дозволяли йому обіймати цю посаду без вищої юридичної освіти.
Див. також Редагувати
Примітки Редагувати
- . Архів оригіналу за 6 січня 2017. Процитовано 5 січня 2017.
- Верховна Рада підтримала призначення А. Костіна на посаду генпрокурора. Процитовано 27 липня 2022.
- . Архів оригіналу за 15 березня 2012. Процитовано 1 жовтня 2013.
- . Архів оригіналу за 6 вересня 2013. Процитовано 1 жовтня 2013.
- Архів оригіналу за 6 вересня 2013. Процитовано 1 жовтня 2013.
- . Архів оригіналу за 14 лютого 2017. Процитовано 11 грудня 2014.
- . Радіо Свобода. 13 квітня 2016. Архів оригіналу за 26 вересня 2019. Процитовано 26.09.2019.
- . Громадське. 23 вересня 2019. Архів оригіналу за 22 жовтня 2020. Процитовано 26.09.2019.
Посилання Редагувати
Вікіцитати містять висловлювання на тему: Генеральний прокурор (Україна) |
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Прокурори України |
- Генеральний прокурор України [ 6 серпня 2016 у Wayback Machine.] // Юридична енциклопедія : [у 6 т.] / ред. кол.: Ю. С. Шемшученко (відп. ред.) [та ін.]. — К. : Українська енциклопедія ім. М. П. Бажана, 1998—2004. — ISBN 966-749-200-1.
- Керівництво Генеральної прокуратури України [Архівовано 9 лютого 2015 у WebCite]