Генера́льний обо́зний — посада (уряд) і військове звання (чин) у Війську Запорозькому 17—18 століття. Особа, що посідала це чільну посаду була другою після гетьмана. Представник генеральної старшини. До 18 століття називався за традицією військовим обозним. За українським табелем про ранги 1756 року належав до військового чину 1-го класу. Після ліквідації гетьманства прирівняний до російського генерал-майора, який відносився до IV класу згідно з тогочасним Табелем про ранги.
Опис Редагувати
Генеральний обозний завідував обозом і загальною (генеральною) артилерією Війська Запорозького. До його відомства входили гарматні майстри, гармаші, столяри, стельмахи, слюсарі, коновали, димарі, ковалі, довбиші, а також підпорядковувалися полкові обозні, які завідували артилерією козацьких полків.
Генеральний обозний був другою особою в козацькій державі після гетьмана. За відсутності останнього він виконував обов'язки наказного гетьмана на старшинській раді або в поході. Генеральний осавул брав участь у засіданнях головного козацького уряду — Генеральної військової канцелярії. Він також займався розглядом судових справ, скарг, а також входив до складу українських посольств до Москви.
Генеральними обозними призначалися вихідці з заможної генеральної або полкової старшини.
За системою «малоросійських чинів», що була розроблена 1756 року гетьманом Кирилом Розумовським, генеральний обозний належав до військових урядів 1-го найвищого рангу. За російським «Табелем про ранги» йому мусив відповідати чин армійського генерала 1-го класу, проте російська сторона відмовлялася урівнювати українські чини з російськими. Після ліквідації гетьманства 1764 року, останній генеральний обозний Семен Кочубей, член другої Малоросійської колегії, отримав чин армійського генерал-майора 4-го класу.
Список Редагувати
Дані подані згідно з дослідженням Володимира Кривошеї:
Див. також Редагувати
Примітки Редагувати
- ↑ Путро 2004:77-78.
- Генеральний обозний // Українське козацтво: Мала енциклопедія. — Київ: Генеза; Запоріжжя: Прем'єр, 2002. — С. 96. — ISBN 966-752-949-5.
- Орґанізація козацького війська [ 11 травня 2017 у Wayback Machine.] // Крип'якевич І. Історія українського війська. Частина ІІ: Запорозьке Військо [ 17 жовтня 2011 у Wayback Machine.]. — Львів: Видання Івана Тиктора, 1936.
- Кривошея В. В. Українська козацька старшина: абетка генеральної старшини (1648—1783 рр.) // Гілея (науковий вісник). — № 21. — 2009.
Джерела та література Редагувати
- Дядиченко В. А. Нариси суспільно-політичного устрою Лівобережної України кінця XVII — поч. XVIII ст. — К., 1959.(укр.)
- Апанович О. М. Збройні сили України першої половини XVIII ст. — К., 1969.(укр.)
- Путро А. И. Левобережная Украина в составе Российского государства во второй половине XVIII века. — К., 1988.(рос.)
- Путро О. І. Генеральний обозний [ 30 березня 2013 у Wayback Machine.] // Енциклопедія історії України. — Київ: Наукова думка, 2004. — Т. 2. — С. 77-78.(укр.)
- Кривошея В. В. . — Київ: Інститут політичних і етнонаціональних досліджень НАН України, 2008. — 452 с. ISBN 978966024850 (укр.)
- Кривошея В. В. Українська козацька старшина: абетка генеральної старшини (1648—1783 рр.) // Гілея (науковий вісник). — № 21. — 2009. (укр.)
- Генеральний обозний // Українське козацтво: Мала енциклопедія. — Київ: Генеза; Запоріжжя: Прем'єр, 2002. — С. 96. — ISBN 966-504-244-6.(укр.)