www.wikidata.uk-ua.nina.az

Гамова Катерина Олександрівна Катерина Олександрівна Гамова з 2013 року виступала під прізвищем Гамова Мукасей нар 17 жо

Гамова Катерина Олександрівна

Катерина Олександрівна Гамова (з 2013 року виступала під прізвищем Гамова-Мукасей; нар.. 17 жовтня 1980, Челябінськ, Російська РФСР, СРСР) — російська волейболістка, гравчиня національної збірної Росії в 1999—2012 і 2014 роках, дворазова чемпіонка світу. Заслужений майстер спорту Росії. Найкраща спортсменка Росії у 2010 році. Факелоносиця церемонії відкриття Всесвітньої літньої Універсіади 2013 року в Казані.

Катерина Гамова
Гамова Катерина Олександрівна
рос. Екатерина Гамова
Загальна інформація
Прізвиська Game over, Катерина Велика
Громадянство  Росія
Народження 17 жовтня 1980(1980-10-17) (43 роки)
Челябінськ, СРСР
Зріст 202 см
Вага 80 кг
Alma mater Уральський університет фізичної культуриd
Спорт
Країна  Росія
Вид спорту Волейбол
Спортивне звання діагональна
Команда WVC Dynamo Kazand
Нац. збірна  Росія
Статус професіонала змагається
Завершення виступів так
Участь і здобутки
Тренує куратор жіночих юніорських збірних Росії
 Гамова Катерина Олександрівна у Вікісховищі
Нагороди
Волейбол
Олімпійські ігри
Срібло Сідней 2000
Срібло Афіни 2004
Чемпіонати світу
Бронза Німеччина 2002
Золото Японія 2006
Золото Японія 2010
Чемпіонати Європи
Золото Італія 1999
Золото Болгарія 2001
Бронза Хорватія 2005
Бронза Бельгія і Люксембург 2007
Кубок світу
Срібло Японія 1999
Всесвітній Кубок чемпіонів
Срібло Японія 2001
Гран-прі
Срібло Маніла 2000
Бронза Макао 2001
Золото Гонконг 2002
Срібло Андрія 2003
Срібло Реджо-ді-Калабрія 2006
Срібло Токіо 2009
Почесне спортивне звання
Заслужений майстер спорту Росії
У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Гамова.

Клубна кар'єра Редагувати

Челябінськ Редагувати

Катерина Гамова народилася в Челябінську 1980 року, навчалася в середній школі № 71 зі спортивними класами, волейболом почала займатися з восьмирічного віку під керівництвом своєї тітки Любові Борисівни. До 11 років зріст Катерини становив вже 172 сантиметри, до цього часу вона остаточно вибрала волейбол, хоча спочатку відвідувала також баскетбольні та гандбольні тренування, і продовжила навчання волейболу в спортшколі «Метар» Металургійного району Челябінська.

3 січня 1995 року, в 14-річному віці, Катерина була зарахована до челябінської команди майстрів «Метар». У 1996 році виграла перший титул у кар'єрі — Кубок Росії. У Челябінську Катерина виступала на позиції центральної блокуючої, а в амплуа діагональної почала грати в 1997 році в молодіжній збірній, а потім і в «Уралочці».

Єкатеринбург Редагувати

У 1998 році на зборах в Алушті Катерина Гамова отримала пропозицію переїхати до Єкатеринбурга в знамениту «Уралочку», очолювану тренером збірної Росії Миколою Карполем. Спортсменка підписала контракт з клубом з Єкатеринбурга строком на 15 років.

У березні 1999 року «Уралочка» та її дочірня команда «Уралтрансбанк», за яку виступала Гамова, зустрілися у фіналі чемпіонату Росії і номінально друга команда ледь не обіграла першу, ведучи по сетах 2:1. Катерина Гамова вперше стала призером чемпіонату Росії, а про цьому матчі пізніше згадувала як про один з найкращих у своїй кар'єрі. У тому ж сезоні в складі «Уралтрансбанку» вона також стала учасницею «Фіналу чотирьох» Кубка Європейської конфедерації волейболу, що проходив у Неаполі.

У сезоні-2000/01 Катерина Гамова, виступаючи за основну «Уралочку», стала чемпіонкою Росії і бронзовою призеркою Ліги чемпіонів. У півфіналі головного єврокубка, що проходив у Нижньому Тагілі, вона принесла команді 37 очок, але їх не вистачило для перемоги над італійською «Моденою».

За підсумками сезону-2002/03 Гамова втретє поспіль стала чемпіонкою Росії, але чергова спроба «Уралочки» виграти Лігу чемпіонів знов закінчилася невдало: незважаючи на чудову гру Гамової, що стала найрезультативнішою на «Фіналі чотирьох» в польській Пилі, її команда у фіналі поступилася «Канну». Наступний чемпіонат Росії Катерина Гамова відіграла у команді «Динамо» (Московська область), що входила в систему «Уралочки». У півфіналі з «Балаковською АЕС» вона встановила рекорд чемпіонату — 43 очки, у фіналі з «Уралочкою» забила 34, але перемога в підсумку залишилася за колективом з Єкатеринбурга.

Москва Редагувати

Восени 2004 року Катерина Гамова оголосила про рішення піти з «Уралочки» до московського «Динамо». Рішення про розірвання контракту з «Уралочкою», що діяв до 2013 року, було прийнято Залізничним районним судом Єкатеринбурга; наприкінці 2004 року перехід спортсменки в «Динамо» був затверджений на засіданні Всеросійської федерації волейболу.

У квітні 2005 року «Динамо» і «Уралочка» очікувано зустрілися у фіналі чемпіонату Росії, де нова команда Гамової нічого не змогла протиставити ослабленій «Уралочці» і поступилася з рахунком 0:3.

У 2006—2009 роках Гамова в складі «Динамо» тричі ставала чемпіонкою Росії і один раз срібною призеркою.

У грі за «Фенербахче», 2010 рік

Стамбул Редагувати

Сезон 2009/10 років Катерина Гамова провела в Туреччині, виступаючи за стамбульський «Фенербахче». Почавши з виграшу Суперкубка Туреччини, «Фенербахче» без єдиної поразки переміг в Кубку і чемпіонаті країни і лише у фіналі Ліги чемпіонів — 39-му матчі сезону — переможна серія була перервана. Черговий індивідуальний приз завоювала Катерина Гамова, стала найрезультативнішою на «Фіналі чотирьох» у Каннах. Влітку 2010 року російська діагональна перейшла до казанського «Динамо».

Казань Редагувати

У складі казанського «Динамо» Катерина Гамова провела шість сезонів і стала однією з головних творців успіхів команди, яка виграла у 2011—2015 роках п'ять чемпіонатів Росії поспіль. Тричі Катерина ставала володаркою Призу Людмили Булдакової як найкраща волейболістка російської першості. Навесні 2014 року вона завоювала золоті медалі Ліги чемпіонів і клубного чемпіонату світу і була визнана найціннішою гравчинею обох турнірів. У складі казанської команди вона також двічі перемагала у розіграшах Кубка Росії.

Лише сезон-2015/16, частина якого Катерина Гамова пропустила через рецидив травми ноги, не приніс їй та «Динамо» жодного титулу. Після закінчення цього сезону волейболістка не стала продовжувати контракт з казанським клубом і заявила, що рішення про продовження кар'єри прийме після Олімпійських ігор у Ріо-де-Жанейро. 18 травня 2016 року в прямому ефірі телеканалу «Матч ТВ» Катерина повідомила, що завершує професійну кар'єру через неможливість взяти участь на Олімпійських іграх в Ріо за станом здоров'я.

Прощальний матч Катерини Гамової відбувся 1 жовтня 2016 року в казанському Центрі волейболу «Санкт-Петербург». У ньому взяли участь найсильніші склади динамівок Москви і Казані. Стартовий сет Гамова зіграла за «Динамо-Казань», початок другого ігрового відрізку провела в складі московського «Динамо», залишивши майданчик після першої технічної перерви. Ігрова майка з прізвищем «Гамова» була піднята під склепіння Центру волейболу, а її 11-й ігровий номер в казанському клубі виведений з обігу.

Кар'єра в збірній Росії Редагувати

На Олімпійських іграх в Пекіні, 2008 рік

З 1997 року Катерина Гамова виступала у складі молодіжної збірної Росії, виграла чемпіонат світу-1997 і срібло чемпіонату Європи-1998.

Восени 1998 року вирушила зі збірною Росії в Японію на чемпіонат світу, але на майданчик не виходила: Микола Карполь акредитував молоду волейболістку як тренера, давши їй можливість відчути атмосферу великого турніру.

У 1999 році Катерина Гамова провела перші матчі у складі збірної Росії: в січні вона грала на міжнародному турнірі в Бремені, у червні — у кваліфікаційних матчах чемпіонату Європи і на турнірі Montreux Volley Masters в Швейцарії. У липні у складі студентської збірної стала срібним призером Універсіади, що проходила в іспанській Пальмі, а потім приєдналася в головній команді і провела кілька ігор в рамках Світового Гран-прі в Китаї. Звідти вона вирушила в молодіжну збірну, яку наздогнала в Москві за кілька годин до вильоту в Канаду на чемпіонат світу.

Молодіжний чемпіонат світу завершився тріумфально для російської команди, а її лідерка Катерина Гамова стала найрезультативнішою гравчинею турніру і від канадських журналістів отримала співзвучне з прізвищем прізвисько «Game over», що характеризує блискучу гру. У тому ж 1999 році знову в складі національної збірної Катерина Гамова виграла свій перший чемпіонат Європи і срібну медаль Кубка світу.

Влітку 2000 року Гамова завоювала приз найкращої блокуючої фінального турніру Гран-прі і була включена до заявки збірної Росії на Олімпійські ігри в Сіднеї. Вона не була гравцем стартового складу команди Миколи Карполя, яка виграла срібні медалі, але виходила на майданчик в семи матчах і набрала 9 очок.

У складі збірної в 2001 році виграла чемпіонат Європи і яскраво виступила на Всесвітньому Кубку чемпіонів, де була найкращою з гри на блоці і найрезультативнішим (102 очки) гравцем турніру, випередивши на 3 очки подругу по команді Євгена Артамонову.

У 2002 році збірна Росії переможно завершила черговий розіграш Гран-прі і стала третьою на чемпіонаті світу в Німеччині. На світовій першості Катерина Гамова набрала 209 очок, поступившись за результативністю тільки кубинці Юмілці Руїс, була другою по грі на блоці і на подачі.

На Олімпійських іграх в Афінах лідерські якості, характер і майстерність Катерини Гамової проявилися особливо переконливо: разом з Любов'ю Соколовою їй довелося розділити практично все навантаження в нападі російської команди. Гамова стала найрезультативнішим гравцем олімпійського турніру, набравши 204 очки: 160 в атаці, 31 на блоці і 13 на подачі. По ефективності блоку Катерина перевершила всіх, за відсотком реалізації атак була на турнірі третьою, але найкраща за цим показником китаянка Чжан Пін атакувала майже вдвічі менше (182 рази проти 349 у Гамової). У програній в рівній боротьбі збірній Китаю фінальній грі, що стала одним з найкрасивіших подій Олімпіади, Гамова заробила 33 очки, після матчу не могла стримати сліз, а в інтерв'ю журналістам сказала: «Нам ще є до чого прагнути…»

У листопаді 2006 року російська команда вперше виграла чемпіонат світу; у фінальному матчі проти Бразилії Гамова набрала 28 очок, в тому числі останнє, що завершило драматичну п'яту партію на користь Росії. Із загальною результативністю на турнірі Гамова зайняла 4-е місце. При новому тренерові збірної Росії, італійцю Джованні Капраре, Катерина Гамова незмінно була учасницею всіх офіційних турнірів.

У 2007 році вона стала бронзовим призером і найрезультативнішим гравцем чемпіонату Європи в Бельгії і Люксембурзі.

Після Олімпійських ігор-2008 в Пекіні, де збірна Росії не змогла стати призером, Гамова ненадовго перервала кар'єру в національній збірній, але повернулася в команду, керовану вже Володимиром Кузюткіним, під час наступного великого старту — розіграшу Гран-прі 2009 року.

14 листопада 2010 року в Токіо Катерина Гамова, як і чотирма роками раніше, поставила переможну крапку в фінальному матчі чемпіонату світу, а всього в грі зі збірною Бразилії вона набрала 35 очок з 106, забитих збірною Росією. За видатну гру Гамова була нагороджена призом MVP чемпіонату світу. У Росії вона була визнана найкращою спортсменкою року за версіями «Радянського спорту», «Спорт-Експресу», «Нових известий», стала лауреатом призу «Золотий п'єдестал» за версією глядачів телеканалу «Росія-2» і премії «Срібна лань» Федерації спортивних журналістів Росії.

В липні — серпні 2012 року Катерина Гамова вчетверте була учасницею Олімпійських ігор. У Лондоні збірна Росії повторила результат попередньої Олімпіади, не зумівши вийти до півфіналу і поборотися за медалі. Після закінчення турніру Гамова заявила, що швидше за все, не виступить на наступних Іграх, пізніше підтвердила рішення завершити кар'єру в збірній, але восени 2014 року зіграла за неї на чемпіонаті світу в Італії.

Тренерська робота Редагувати

На початку 2017 року Катерина Гамова було призначено куратором російських жіночих юніорських збірних і асистентом головного тренера збірної Росії U18. На дебютному турнірі Гамової на посаді тренера — чемпіонаті Європи серед дівчат, що відбувся у квітні в нідерландському Арнемі, — російська команда завоювала золоті медалі. За підсумками світової першості у цій віковій категорії, що проходив у серпні в Аргентині, збірна Росії зайняла третє місце.

У липні 2017 року Катерина Гамова була у складі делегації на першому в історії чемпіонаті Європи серед дівчат до 16 років у Болгарії, який приніс юним росіянкам срібні нагороди.

Фізичні параметри Редагувати

  • Зріст: 202 см
  • Висота атаки: 321 см
  • Висота блоку: 310 см
  • Вага: 80 кг

Досягнення Редагувати

Зі збірними Росії Редагувати

  • У складі молодіжної збірної Росії: чемпіонка світу (1997 і 1999), срібна призерка чемпіонату Європи (1998).
  • У складі студентської збірної Росії: срібна призерка Універсіади (1999).
  • У складі збірної Росії:
    • дворазова срібна призерка Олімпійських ігор (2000 і 2004),
    • дворазова чемпіонка світу (2006 і 2010), бронзова призерка світової першості-2002,
    • дворазова чемпіонка Європи (1999 і 2001), бронзова призерка чемпіонатів Європи (2005 і 2007).
    • срібна призерка Кубка світу (1999),
    • срібна призерка Світового Кубка чемпіонів (2001),
    • переможниця (2002), срібна (2000, 2003, 2006, 2009) і бронзова (2001) призерка Гран-прі.

З клубами Редагувати

  • 11-кратна чемпіонка Росії (2000/01, 2001/02, 2002/03, 2005/06, 2006/07, 2008/09, 2010/11, 2011/12, 2012/13, 2013/14, 2014/15), срібна призерка чемпіонатів Росії (1998/99, 1999/2000, 2003/04, 2004/05, 2007/08).
  • 4-разова володарка Кубка Росії (1996, 1997, 2010, 2012), фіналістка (2007, 2008, 2011, 2013, 2015) і бронзова призерка (2005, 2006) Кубка Росії.
  • чемпіонка Туреччини (2009/10), володарка Суперкубка і Кубка Туреччини (2010),
  • переможниця Ліги чемпіонів (2013/14), фіналістка (2002/03, 2006/07, 2008/09, 2009/10) і бронзова призерка (2000/01, 2011/12) Ліги чемпіонів.
  • бронзова призерка Кубка CEV (1998/99), фіналістка Кубку Тор Теамѕ (2005/06).
  • переможниця клубного чемпіонату світу (2014).

Особисті Редагувати

  • 2000: найкраща блокуюча фінального етапу Гран-прі.
  • 2001: найрезультативніший гравець і найкраща блокуюча Світового Кубка чемпіонів.
  • 2003: найрезультативніший гравець фінального етапу Гран-прі.
  • 2004: найрезультативніший гравець і найкраща блокуюча олімпійського турніру.
  • 2004: найкраща волейболістка Європи.
  • 2006: найрезультативніший гравець фінального турніру Гран-прі, найкраща подаюча «Фіналу чотирьох» Ліги чемпіонів.
  • 2007: премія «Слава» в номінації «За волю до перемоги».
  • 2007: найрезультативніший гравець чемпіонату Європи.
  • 2007: найкраща нападаюча «Фіналу чотирьох» Кубка Росії.
  • 2008: найкраща нападаюча і найрезультативніша групового етапу Ліги чемпіонів.
  • 2009: найрезультативніший гравець «Фіналу чотирьох» Ліги чемпіонів.
  • 2010: найрезультативніший гравець «Фіналу чотирьох» Ліги чемпіонів.
  • 2010: MVP (найцінніший гравець) чемпіонату світу в Японії.
  • 2010: найкраща спортсменка року за версією глядачів ТК «Росія-2».
  • 2010: MVP і найкраща нападаюча «Фіналу чотирьох» Кубка Росії.
  • 2011: кращий гравець чемпіонату Росії — володарка Призу Людмили Булдаковой.
  • 2011: найкраща нападаюча «Фіналу чотирьох» Кубка Росії.
  • 2012: найрезультативніший гравець і найкраща нападаюча Європейського олімпійського відбіркового турніру.
  • 2012: найкраща нападаюча «Фіналу чотирьох» Кубка Росії.
  • 2013: найкращий гравець чемпіонату Росії — володарка Призу Людмили Булдакової.
  • 2013: найкраща нападаюча «Фіналу шести» Кубка Росії.
  • 2014: MVP і найрезультативніший гравець «Фіналу чотирьох» Ліги чемпіонів.
  • 2014: MVP і найкраща діагональна клубного чемпіонату світу.
  • 2014: кращий гравець чемпіонату Росії — володарка Призу Людмили Булдаковой.
  • 2017: диплом Міжнародного комітету fair play (CIFP) в номінації «Трофей Жана Боротра за бездоганну спортивну кар'єру».

Нагороди та звання Редагувати

Поза майданчиками Редагувати

  • У 2004 році Катерина Гамова захистила диплом в Уральській державної академії фізичної культури, у 2005—2009 роках навчалася на факультеті журналістики Російського державного соціального університету.
  • Після Олімпійських ігор в Лондоні, 17 серпня 2012 року Катерина Гамова вийшла заміж за кінооператора і продюсера Михайла Мукасея, сина режисера і актриси Світлани Дружиніної і кінооператора Анатолія Мукасея. З сезону-2013/14 волейболістка виходила на майданчик в ігровій майці з написом «Гамова-Мукасей». 15 вересня 2019 року у пари народився син.
  • У 2011 році в рамках іміджевої кампанії Міжнародної федерації волейболу FIVB Heroes німецькою фірмою була виготовлена з пінополіуретану статуя Катерини Гамової висотою близько 5 м (включаючи дерев'яну метрову підставку) і масою близько 400 кг. Вона виставлялася в різних містах світу, всередині спортивних комплексів, зокрема у токійському Yoyogi National Stadium (однією з арен Кубка світу-2011) і лондонському Earls Court, де проходили матчі волейбольного турніру XXX Олімпійських ігор. 9 червня 2012 року статуя була встановлена на Поклонній горі в Москві у зв'язку з проведенням етапу Світового туру з пляжного волейболу, а роком пізніше була доставлена до Казані — столиці літньої Універсіади. Після закінчення Універсіади статуя прикрасила фойє казанського Центру волейболу «Санкт-Петербург».
  • 25 січня 2013 року у Владивостоці Катерина Гамова брала участь у першому російському етапі естафети вогню Універсіади-2013. У ніч з 6 на 7 липня на церемонії відкриття Всесвітніх студентських ігор разом Іреком Заріповим, Тагіром Хайбулаєвмм та Наїлем Якуповим запалила вогонь Універсіади на «Казань-Арені».
  • 1 жовтня 2016 року в Казані після завершення прощального матчу Катерини Гамової відбулося офіційне відкриття «Школи Гамової», створеної за ініціативою самої волейболістки на базі Казанського училища олімпійського резерву. Перший набір в цю школу відбувся двома місяцями раніше. Її учениці входять до складу збірної Росії 2002—2003 років народження, якою керує Світлана Сафронова.
  • З липня 2016 року Катерина Гамова входить до складу комісії спортсменів Міжнародної федерації волейболу, з вересня 2017 року — до складу комісії спортсменів Європейської конфедерації волейболу.
  • В опублікованому радіостанцією «Ехо Москви» у січні 2012 року рейтингу «100 найвпливовіших жінок Росії» Катерина Гамова зайняла 92-е місце.
  • З 1 листопада 2019 року розпочала діяльність амбасадора букмекерської контори Парі-Матч.

Примітки Редагувати

  1. Руслан Дубов. (20 листопада 2006). . «Новая газета». Архів оригіналу за 4 травня 2021. Процитовано 23 лютого 2011. 
  2. Инесса Рассказова. (11 грудня 2010). Двукратная чемпионка мира Екатерина Гамова: «Теперь зовут меня по имени и отчеству…». «Советский спорт». Архів оригіналу за 15 лютого 2012. Процитовано 23 лютого 2011. 
  3. . Официальный сайт школы № 71 города Челябинска. Архів оригіналу за 14 липня 2014. Процитовано 7 червня 2014. 
  4. Алексей Микушин. (15 листопада 2010). . «Комсомольская правда». Архів оригіналу за 14 липня 2014. Процитовано 23 лютого 2011. 
  5. Дарья Шевина. (6 квітня 2007). Екатерина Гамова: Прима мирового волейбола. «Челябинский рабочий». Архів оригіналу за 15 лютого 2012. Процитовано 23 лютого 2011. 
  6. Алексей Микушин. (25 листопада 2010). . «Комсомольская правда». Архів оригіналу за 15 липня 2014. Процитовано 23 лютого 2011. 
  7. ↑ Андрей Ванденко. (15 лютого 2005). «Я не вернусь в "Уралочку"». «Советский спорт». Архів оригіналу за 15 лютого 2012. Процитовано 4 квітня 2021. 
  8. Евгений Малков. Просто Гамова // Спортивная жизнь России. — 2011. — №. 8. — С. 2—3.
  9. ↑ Андрей Анфиногентов. (24 грудня 2012). . «Спорт-Экспресс». Архів оригіналу за 25 грудня 2012. Процитовано 25 грудня 2012. 
  10. Гамова, 2017, с. 34.
  11. ↑ Елена Шпиз. (29 вересня 2004). Упорхнувшая ласточка. «Московский комсомолец». Архів оригіналу за 2 червня 2012. Процитовано 23 лютого 2011. 
  12. Алексей Безъязычный. (29 грудня 2004). . «Спорт-Экспресс». Архів оригіналу за 18 липня 2012. Процитовано 23 лютого 2011. 
  13. ↑ Илья Трисвятский. (16 травня 2011). . «Российская газета». Архів оригіналу за 16 квітня 2021. Процитовано 4 квітня 2021. 
  14. ↑ . Официальный сайт ВК «Динамо-Казань». 12 травня 2013. Архів оригіналу за 31 травня 2014. Процитовано 4 квітня 2021. 
  15. ↑ . Всероссийская федерация волейбола. 15 травня 2014. Архів оригіналу за 17 травня 2014. Процитовано 4 квітня 2021. 
  16. Наталья Марьянчик. (3 травня 2016). . «Спорт-Экспресс». Архів оригіналу за 1 червня 2016. Процитовано 4 травня 2016. 
  17. . «Матч ТВ». 18 травня 2016. Архів оригіналу за 7 червня 2021. Процитовано 19 травня 2016. 
  18. Владимир Иванов. (1 жовтня 2016). . «Спорт-Экспресс». Архів оригіналу за 15 квітня 2021. Процитовано 1 жовтня 2016. 
  19. Андрей Анфиногентов. (12 листопада 2010). . «Спорт-Экспресс». Архів оригіналу за 17 травня 2014. Процитовано 23 лютого 2011. 
  20. Виктор Свиридов. Призёров турнира пришлось обыгрывать дважды // Волейбол: Альманах. — Москва: Терра-спорт, 2000. — В. 1. — С. 36—37.
  21. . «Спорт-Экспресс». 20 листопада 2001. Архів оригіналу за 16 березня 2014. Процитовано 21 квітня 2011. 
  22. . «Спорт-Экспресс». 17 вересня 2002. Архів оригіналу за 16 березня 2014. Процитовано 21 квітня 2011. 
  23. Статистика олимпийского турнира (англ.). FIVB. Архів оригіналу за 15 лютого 2012. Процитовано 23 лютого 2011. 
  24. Алексей Доспехов. (30 серпня 2004). . «Коммерсантъ». Архів оригіналу за 21 серпня 2014. Процитовано 23 лютого 2011. 
  25. Best Scorers (англ.). FIVB. Архів оригіналу за 15 лютого 2012. Процитовано 21 квітня 2011. 
  26. Italy celebrate first Indesit European Championship title (англ.). CEV. 30 вересня 2007. Архів оригіналу за 5 серпня 2012. Процитовано 18 липня 2012. 
  27. Андрей Анфиногентов. (14 серпня 2009). . «Спорт-Экспресс». Архів оригіналу за 31 травня 2014. Процитовано 21 квітня 2011. 
  28. Андрей Анфиногентов. (15 листопада 2010). . «Спорт-Экспресс». Архів оригіналу за 16 березня 2011. Процитовано 23 лютого 2011. 
  29. ↑ Александр Кружков. (30 грудня 2010). . «Спорт-Экспресс». Архів оригіналу за 4 березня 2011. Процитовано 23 лютого 2011. 
  30. Александр Кочетков. (29 грудня 2010). . «Новые Известия». Архів оригіналу за 26 травня 2012. Процитовано 23 лютого 2011. 
  31. Гамова — лучший спортсмен России 2010 года. «Sportbox.ru». 31 грудня 2010. Архів оригіналу за 15 лютого 2012. Процитовано 23 лютого 2011. 
  32. . «Волей Сервис». 20 квітня 2011. Архів оригіналу за 25 листопада 2019. Процитовано 21 квітня 2011. 
  33. . «Татар-информ». 7 серпня 2012. Архів оригіналу за 30 липня 2014. Процитовано 17 серпня 2012. 
  34. . ИТАР-ТАСС. 29 липня 2014. Архів оригіналу за 11 серпня 2014. Процитовано 29 липня 2014. 
  35. Анатолий Горсков. (8 квітня 2017). . «Советский спорт». Архів оригіналу за 31 серпня 2017. Процитовано 9 квітня 2017. 
  36. Алексей Лебедев. (23 липня 2017). . «Московский комсомолец». Архів оригіналу за 24 жовтня 2020. Процитовано 29 липня 2017. 
  37. Дмитрий Филипченко. «Мне всегда были непонятны вопросы про мой рост». «Известия». Архів оригіналу за 15 лютого 2012. Процитовано 23 лютого 2011. 
  38. Дмитрий Борисов. «Итальянки ответят за всё!». «Спорт день за днём». Архів оригіналу за 17 жовтня 2012. Процитовано 10 жовтня 2012. 
  39. Профиль на сайте FIVB [ 16 квітня 2021 у Wayback Machine.](англ.)
  40. . Олимпийский комитет России. 28 березня 2017. Архів оригіналу за 30 березня 2017. Процитовано 31 березня 2017. 
  41. . Архів оригіналу за 11 січня 2012. Процитовано 14 квітня 2012. 
  42. Указ Президента Российской Федерации от 3 октября 2006 года № 1064 «О награждении государственными наградами Российской Федерации». Процитовано 14 квітня 2012. 
  43. . Единый портал органов государственной власти и местного самоуправления «Официальный Татарстан». 28 квітня 2016. Архів оригіналу за 12 грудня 2017. Процитовано 4 травня 2016. 
  44. . «Российская газета». 17 серпня 2012. Архів оригіналу за 13 квітня 2021. Процитовано 17 серпня 2012. 
  45. . «Р-Спорт». 9 червня 2012. Архів оригіналу за 30 квітня 2017. Процитовано 16 березня 2014. 
  46. . «Р-Спорт». 23 травня 2013. Архів оригіналу за 16 березня 2014. Процитовано 16 березня 2014. 
  47. . Официальный сайт ВК «Динамо-Казань». 7 липня 2013. Архів оригіналу за 23 вересня 2015. Процитовано 17 серпня 2012. 
  48. . Официальный сайт ВК «Динамо-Казань». 21 липня 2016. Архів оригіналу за 30 липня 2017. Процитовано 1 жовтня 2016. 
  49. . Sportbox.ru. 16 липня 2016. Архів оригіналу за 30 липня 2017. Процитовано 29 липня 2017. 
  50. (англ.). Европейская конфедерация волейбола. 1 вересня 2017. Архів оригіналу за 2 вересня 2017. Процитовано 1 вересня 2017. 
  51. . Архів оригіналу за 3 березня 2022. Процитовано 4 квітня 2021. 

Література Редагувати

  • Гамова Е. А. Game Over. Волейбол продолжается. — М. : Издательство «Э», 2017. — 256 с. — 4000 прим. — ISBN 978-5-699-98661-3.

Посилання Редагувати

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри
Дата публікації:
Katerina Oleksandrivna Gamova z 2013 roku vistupala pid prizvishem Gamova Mukasej nar 17 zhovtnya 1980 Chelyabinsk Rosijska RFSR SRSR rosijska volejbolistka gravchinya nacionalnoyi zbirnoyi Rosiyi v 1999 2012 i 2014 rokah dvorazova chempionka svitu Zasluzhenij majster sportu Rosiyi Najkrasha sportsmenka Rosiyi u 2010 roci Fakelonosicya ceremoniyi vidkrittya Vsesvitnoyi litnoyi Universiadi 2013 roku v Kazani Katerina GamovaGamova Katerina Oleksandrivnaros Ekaterina GamovaZagalna informaciyaPrizviska Game over Katerina Velika 1 2 Gromadyanstvo RosiyaNarodzhennya 17 zhovtnya 1980 1980 10 17 43 roki Chelyabinsk SRSRZrist 202 smVaga 80 kgAlma mater Uralskij universitet fizichnoyi kulturidSportKrayina RosiyaVid sportu VolejbolSportivne zvannya diagonalnaKomanda WVC Dynamo KazandNac zbirna RosiyaStatus profesionala zmagayetsyaZavershennya vistupiv takUchast i zdobutkiTrenuye kurator zhinochih yuniorskih zbirnih Rosiyi Gamova Katerina Oleksandrivna u VikishovishiNagorodiVolejbolOlimpijski igriSriblo Sidnej 2000Sriblo Afini 2004Chempionati svituBronza Nimechchina 2002Zoloto Yaponiya 2006Zoloto Yaponiya 2010Chempionati YevropiZoloto Italiya 1999Zoloto Bolgariya 2001Bronza Horvatiya 2005Bronza Belgiya i Lyuksemburg 2007Kubok svituSriblo Yaponiya 1999Vsesvitnij Kubok chempionivSriblo Yaponiya 2001Gran priSriblo Manila 2000Bronza Makao 2001Zoloto Gonkong 2002Sriblo Andriya 2003Sriblo Redzho di Kalabriya 2006Sriblo Tokio 2009Pochesne sportivne zvannya Zasluzhenij majster sportu RosiyiU Vikipediyi ye statti pro inshih lyudej iz prizvishem Gamova Zmist 1 Klubna kar yera 1 1 Chelyabinsk 1 2 Yekaterinburg 1 3 Moskva 1 4 Stambul 1 5 Kazan 2 Kar yera v zbirnij Rosiyi 3 Trenerska robota 4 Fizichni parametri 5 Dosyagnennya 5 1 Zi zbirnimi Rosiyi 5 2 Z klubami 5 3 Osobisti 6 Nagorodi ta zvannya 7 Poza majdanchikami 8 Primitki 9 Literatura 10 PosilannyaKlubna kar yera RedaguvatiChelyabinsk Redaguvati Katerina Gamova narodilasya v Chelyabinsku 1980 roku navchalasya v serednij shkoli 71 zi sportivnimi klasami 3 volejbolom pochala zajmatisya z vosmirichnogo viku pid kerivnictvom svoyeyi titki Lyubovi Borisivni 4 Do 11 rokiv zrist Katerini stanoviv vzhe 172 santimetri 5 do cogo chasu vona ostatochno vibrala volejbol hocha spochatku vidviduvala takozh basketbolni ta gandbolni trenuvannya i prodovzhila navchannya volejbolu v sportshkoli Metar Metalurgijnogo rajonu Chelyabinska 6 3 sichnya 1995 roku v 14 richnomu vici Katerina bula zarahovana do chelyabinskoyi komandi majstriv Metar 7 8 U 1996 roci vigrala pershij titul u kar yeri Kubok Rosiyi 9 U Chelyabinsku Katerina vistupala na poziciyi centralnoyi blokuyuchoyi a v amplua diagonalnoyi pochala grati v 1997 roci v molodizhnij zbirnij a potim i v Uralochci 10 Yekaterinburg Redaguvati U 1998 roci na zborah v Alushti Katerina Gamova otrimala propoziciyu pereyihati do Yekaterinburga v znamenitu Uralochku ocholyuvanu trenerom zbirnoyi Rosiyi Mikoloyu Karpolem 7 Sportsmenka pidpisala kontrakt z klubom z Yekaterinburga strokom na 15 rokiv 11 U berezni 1999 roku Uralochka ta yiyi dochirnya komanda Uraltransbank za yaku vistupala Gamova zustrilisya u finali chempionatu Rosiyi i nominalno druga komanda led ne obigrala pershu veduchi po setah 2 1 Katerina Gamova vpershe stala prizerom chempionatu Rosiyi a pro comu matchi piznishe zgaduvala yak pro odin z najkrashih u svoyij kar yeri 11 U tomu zh sezoni v skladi Uraltransbanku vona takozh stala uchasniceyu Finalu chotiroh Kubka Yevropejskoyi konfederaciyi volejbolu sho prohodiv u Neapoli U sezoni 2000 01 Katerina Gamova vistupayuchi za osnovnu Uralochku stala chempionkoyu Rosiyi i bronzovoyu prizerkoyu Ligi chempioniv U pivfinali golovnogo yevrokubka sho prohodiv u Nizhnomu Tagili vona prinesla komandi 37 ochok ale yih ne vistachilo dlya peremogi nad italijskoyu Modenoyu Za pidsumkami sezonu 2002 03 Gamova vtretye pospil stala chempionkoyu Rosiyi ale chergova sproba Uralochki vigrati Ligu chempioniv znov zakinchilasya nevdalo nezvazhayuchi na chudovu gru Gamovoyi sho stala najrezultativnishoyu na Finali chotiroh v polskij Pili yiyi komanda u finali postupilasya Kannu Nastupnij chempionat Rosiyi Katerina Gamova vidigrala u komandi Dinamo Moskovska oblast sho vhodila v sistemu Uralochki U pivfinali z Balakovskoyu AES vona vstanovila rekord chempionatu 43 ochki u finali z Uralochkoyu zabila 34 ale peremoga v pidsumku zalishilasya za kolektivom z Yekaterinburga Moskva Redaguvati Voseni 2004 roku Katerina Gamova ogolosila pro rishennya piti z Uralochki do moskovskogo Dinamo Rishennya pro rozirvannya kontraktu z Uralochkoyu sho diyav do 2013 roku bulo prijnyato Zaliznichnim rajonnim sudom Yekaterinburga naprikinci 2004 roku perehid sportsmenki v Dinamo buv zatverdzhenij na zasidanni Vserosijskoyi federaciyi volejbolu 12 U kvitni 2005 roku Dinamo i Uralochka ochikuvano zustrilisya u finali chempionatu Rosiyi de nova komanda Gamovoyi nichogo ne zmogla protistaviti oslablenij Uralochci i postupilasya z rahunkom 0 3 U 2006 2009 rokah Gamova v skladi Dinamo trichi stavala chempionkoyu Rosiyi i odin raz sribnoyu prizerkoyu nbsp U gri za Fenerbahche 2010 rikStambul Redaguvati Sezon 2009 10 rokiv Katerina Gamova provela v Turechchini vistupayuchi za stambulskij Fenerbahche Pochavshi z vigrashu Superkubka Turechchini Fenerbahche bez yedinoyi porazki peremig v Kubku i chempionati krayini i lishe u finali Ligi chempioniv 39 mu matchi sezonu peremozhna seriya bula perervana Chergovij individualnij priz zavoyuvala Katerina Gamova stala najrezultativnishoyu na Finali chotiroh u Kannah Vlitku 2010 roku rosijska diagonalna perejshla do kazanskogo Dinamo Kazan Redaguvati U skladi kazanskogo Dinamo Katerina Gamova provela shist sezoniv i stala odniyeyu z golovnih tvorciv uspihiv komandi yaka vigrala u 2011 2015 rokah p yat chempionativ Rosiyi pospil Trichi Katerina stavala volodarkoyu Prizu Lyudmili Buldakovoyi yak najkrasha volejbolistka rosijskoyi pershosti 13 14 15 Navesni 2014 roku vona zavoyuvala zoloti medali Ligi chempioniv i klubnogo chempionatu svitu i bula viznana najcinnishoyu gravchineyu oboh turniriv U skladi kazanskoyi komandi vona takozh dvichi peremagala u rozigrashah Kubka Rosiyi Lishe sezon 2015 16 chastina yakogo Katerina Gamova propustila cherez recidiv travmi nogi ne prinis yij ta Dinamo zhodnogo titulu Pislya zakinchennya cogo sezonu volejbolistka ne stala prodovzhuvati kontrakt z kazanskim klubom i zayavila sho rishennya pro prodovzhennya kar yeri prijme pislya Olimpijskih igor u Rio de Zhanejro 16 18 travnya 2016 roku v pryamomu efiri telekanalu Match TV Katerina povidomila sho zavershuye profesijnu kar yeru cherez nemozhlivist vzyati uchast na Olimpijskih igrah v Rio za stanom zdorov ya 17 Proshalnij match Katerini Gamovoyi vidbuvsya 1 zhovtnya 2016 roku v kazanskomu Centri volejbolu Sankt Peterburg U nomu vzyali uchast najsilnishi skladi dinamivok Moskvi i Kazani Startovij set Gamova zigrala za Dinamo Kazan pochatok drugogo igrovogo vidrizku provela v skladi moskovskogo Dinamo zalishivshi majdanchik pislya pershoyi tehnichnoyi perervi Igrova majka z prizvishem Gamova bula pidnyata pid sklepinnya Centru volejbolu a yiyi 11 j igrovij nomer v kazanskomu klubi vivedenij z obigu 18 Kar yera v zbirnij Rosiyi Redaguvati nbsp Na Olimpijskih igrah v Pekini 2008 rikZ 1997 roku Katerina Gamova vistupala u skladi molodizhnoyi zbirnoyi Rosiyi vigrala chempionat svitu 1997 i sriblo chempionatu Yevropi 1998 Voseni 1998 roku virushila zi zbirnoyu Rosiyi v Yaponiyu na chempionat svitu ale na majdanchik ne vihodila Mikola Karpol akredituvav molodu volejbolistku yak trenera davshi yij mozhlivist vidchuti atmosferu velikogo turniru 19 U 1999 roci Katerina Gamova provela pershi matchi u skladi zbirnoyi Rosiyi v sichni vona grala na mizhnarodnomu turniri v Bremeni u chervni u kvalifikacijnih matchah chempionatu Yevropi i na turniri Montreux Volley Masters v Shvejcariyi U lipni u skladi studentskoyi zbirnoyi stala sribnim prizerom Universiadi sho prohodila v ispanskij Palmi a potim priyednalasya v golovnij komandi i provela kilka igor v ramkah Svitovogo Gran pri v Kitayi Zvidti vona virushila v molodizhnu zbirnu yaku nazdognala v Moskvi za kilka godin do vilotu v Kanadu na chempionat svitu 20 Molodizhnij chempionat svitu zavershivsya triumfalno dlya rosijskoyi komandi a yiyi liderka Katerina Gamova stala najrezultativnishoyu gravchineyu turniru i vid kanadskih zhurnalistiv otrimala spivzvuchne z prizvishem prizvisko Game over sho harakterizuye bliskuchu gru 7 U tomu zh 1999 roci znovu v skladi nacionalnoyi zbirnoyi Katerina Gamova vigrala svij pershij chempionat Yevropi i sribnu medal Kubka svitu Vlitku 2000 roku Gamova zavoyuvala priz najkrashoyi blokuyuchoyi finalnogo turniru Gran pri i bula vklyuchena do zayavki zbirnoyi Rosiyi na Olimpijski igri v Sidneyi Vona ne bula gravcem startovogo skladu komandi Mikoli Karpolya yaka vigrala sribni medali ale vihodila na majdanchik v semi matchah i nabrala 9 ochok U skladi zbirnoyi v 2001 roci vigrala chempionat Yevropi i yaskravo vistupila na Vsesvitnomu Kubku chempioniv de bula najkrashoyu z gri na bloci i najrezultativnishim 102 ochki gravcem turniru viperedivshi na 3 ochki podrugu po komandi Yevgena Artamonovu 21 U 2002 roci zbirna Rosiyi peremozhno zavershila chergovij rozigrash Gran pri i stala tretoyu na chempionati svitu v Nimechchini Na svitovij pershosti Katerina Gamova nabrala 209 ochok postupivshis za rezultativnistyu tilki kubinci Yumilci Ruyis bula drugoyu po gri na bloci i na podachi 22 Na Olimpijskih igrah v Afinah liderski yakosti harakter i majsternist Katerini Gamovoyi proyavilisya osoblivo perekonlivo razom z Lyubov yu Sokolovoyu yij dovelosya rozdiliti praktichno vse navantazhennya v napadi rosijskoyi komandi Gamova stala najrezultativnishim gravcem olimpijskogo turniru nabravshi 204 ochki 160 v ataci 31 na bloci i 13 na podachi Po efektivnosti bloku Katerina perevershila vsih za vidsotkom realizaciyi atak bula na turniri tretoyu ale najkrasha za cim pokaznikom kitayanka Chzhan Pin atakuvala majzhe vdvichi menshe 182 razi proti 349 u Gamovoyi 23 U progranij v rivnij borotbi zbirnij Kitayu finalnij gri sho stala odnim z najkrasivishih podij Olimpiadi Gamova zarobila 33 ochki pislya matchu ne mogla strimati sliz a v interv yu zhurnalistam skazala Nam she ye do chogo pragnuti 24 U listopadi 2006 roku rosijska komanda vpershe vigrala chempionat svitu u finalnomu matchi proti Braziliyi Gamova nabrala 28 ochok v tomu chisli ostannye sho zavershilo dramatichnu p yatu partiyu na korist Rosiyi Iz zagalnoyu rezultativnistyu na turniri Gamova zajnyala 4 e misce 25 Pri novomu trenerovi zbirnoyi Rosiyi italijcyu Dzhovanni Kaprare Katerina Gamova nezminno bula uchasniceyu vsih oficijnih turniriv U 2007 roci vona stala bronzovim prizerom i najrezultativnishim gravcem chempionatu Yevropi v Belgiyi i Lyuksemburzi 26 Pislya Olimpijskih igor 2008 v Pekini de zbirna Rosiyi ne zmogla stati prizerom Gamova nenadovgo perervala kar yeru v nacionalnij zbirnij ale povernulasya v komandu kerovanu vzhe Volodimirom Kuzyutkinim pid chas nastupnogo velikogo startu rozigrashu Gran pri 2009 roku 27 14 listopada 2010 roku v Tokio Katerina Gamova yak i chotirma rokami ranishe postavila peremozhnu krapku v finalnomu matchi chempionatu svitu a vsogo v gri zi zbirnoyu Braziliyi vona nabrala 35 ochok z 106 zabitih zbirnoyu Rosiyeyu 28 Za vidatnu gru Gamova bula nagorodzhena prizom MVP chempionatu svitu U Rosiyi vona bula viznana najkrashoyu sportsmenkoyu roku za versiyami Radyanskogo sportu Sport Ekspresu 29 Novih izvestij 30 stala laureatom prizu Zolotij p yedestal za versiyeyu glyadachiv telekanalu Rosiya 2 31 i premiyi Sribna lan Federaciyi sportivnih zhurnalistiv Rosiyi 32 V lipni serpni 2012 roku Katerina Gamova vchetverte bula uchasniceyu Olimpijskih igor U Londoni zbirna Rosiyi povtorila rezultat poperednoyi Olimpiadi ne zumivshi vijti do pivfinalu i poborotisya za medali Pislya zakinchennya turniru Gamova zayavila sho shvidshe za vse ne vistupit na nastupnih Igrah 33 piznishe pidtverdila rishennya zavershiti kar yeru v zbirnij 9 ale voseni 2014 roku zigrala za neyi na chempionati svitu v Italiyi 34 Trenerska robota RedaguvatiNa pochatku 2017 roku Katerina Gamova bulo priznacheno kuratorom rosijskih zhinochih yuniorskih zbirnih i asistentom golovnogo trenera zbirnoyi Rosiyi U18 35 Na debyutnomu turniri Gamovoyi na posadi trenera chempionati Yevropi sered divchat sho vidbuvsya u kvitni v niderlandskomu Arnemi rosijska komanda zavoyuvala zoloti medali Za pidsumkami svitovoyi pershosti u cij vikovij kategoriyi sho prohodiv u serpni v Argentini zbirna Rosiyi zajnyala tretye misce U lipni 2017 roku Katerina Gamova bula u skladi delegaciyi na pershomu v istoriyi chempionati Yevropi sered divchat do 16 rokiv u Bolgariyi 36 yakij prinis yunim rosiyankam sribni nagorodi Fizichni parametri RedaguvatiZrist 202 sm 37 38 Visota ataki 321 sm 39 Visota bloku 310 sm Vaga 80 kgDosyagnennya RedaguvatiZi zbirnimi Rosiyi Redaguvati U skladi molodizhnoyi zbirnoyi Rosiyi chempionka svitu 1997 i 1999 sribna prizerka chempionatu Yevropi 1998 U skladi studentskoyi zbirnoyi Rosiyi sribna prizerka Universiadi 1999 U skladi zbirnoyi Rosiyi dvorazova sribna prizerka Olimpijskih igor 2000 i 2004 dvorazova chempionka svitu 2006 i 2010 bronzova prizerka svitovoyi pershosti 2002 dvorazova chempionka Yevropi 1999 i 2001 bronzova prizerka chempionativ Yevropi 2005 i 2007 sribna prizerka Kubka svitu 1999 sribna prizerka Svitovogo Kubka chempioniv 2001 peremozhnicya 2002 sribna 2000 2003 2006 2009 i bronzova 2001 prizerka Gran pri Z klubami Redaguvati 11 kratna chempionka Rosiyi 2000 01 2001 02 2002 03 2005 06 2006 07 2008 09 2010 11 2011 12 2012 13 2013 14 2014 15 sribna prizerka chempionativ Rosiyi 1998 99 1999 2000 2003 04 2004 05 2007 08 4 razova volodarka Kubka Rosiyi 1996 1997 2010 2012 finalistka 2007 2008 2011 2013 2015 i bronzova prizerka 2005 2006 Kubka Rosiyi chempionka Turechchini 2009 10 volodarka Superkubka i Kubka Turechchini 2010 peremozhnicya Ligi chempioniv 2013 14 finalistka 2002 03 2006 07 2008 09 2009 10 i bronzova prizerka 2000 01 2011 12 Ligi chempioniv bronzova prizerka Kubka CEV 1998 99 finalistka Kubku Tor Teamѕ 2005 06 peremozhnicya klubnogo chempionatu svitu 2014 Osobisti Redaguvati 2000 najkrasha blokuyucha finalnogo etapu Gran pri 2001 najrezultativnishij gravec i najkrasha blokuyucha Svitovogo Kubka chempioniv 2003 najrezultativnishij gravec finalnogo etapu Gran pri 2004 najrezultativnishij gravec i najkrasha blokuyucha olimpijskogo turniru 2004 najkrasha volejbolistka Yevropi 2006 najrezultativnishij gravec finalnogo turniru Gran pri najkrasha podayucha Finalu chotiroh Ligi chempioniv 2007 premiya Slava v nominaciyi Za volyu do peremogi 2007 najrezultativnishij gravec chempionatu Yevropi 2007 najkrasha napadayucha Finalu chotiroh Kubka Rosiyi 2008 najkrasha napadayucha i najrezultativnisha grupovogo etapu Ligi chempioniv 2009 najrezultativnishij gravec Finalu chotiroh Ligi chempioniv 2010 najrezultativnishij gravec Finalu chotiroh Ligi chempioniv 2010 MVP najcinnishij gravec chempionatu svitu v Yaponiyi 2010 najkrasha sportsmenka roku za versiyeyu glyadachiv TK Rosiya 2 2010 MVP i najkrasha napadayucha Finalu chotiroh Kubka Rosiyi 2011 krashij gravec chempionatu Rosiyi volodarka Prizu Lyudmili Buldakovoj 13 2011 najkrasha napadayucha Finalu chotiroh Kubka Rosiyi 2012 najrezultativnishij gravec i najkrasha napadayucha Yevropejskogo olimpijskogo vidbirkovogo turniru 2012 najkrasha napadayucha Finalu chotiroh Kubka Rosiyi 2013 najkrashij gravec chempionatu Rosiyi volodarka Prizu Lyudmili Buldakovoyi 14 2013 najkrasha napadayucha Finalu shesti Kubka Rosiyi 2014 MVP i najrezultativnishij gravec Finalu chotiroh Ligi chempioniv 2014 MVP i najkrasha diagonalna klubnogo chempionatu svitu 2014 krashij gravec chempionatu Rosiyi volodarka Prizu Lyudmili Buldakovoj 15 2017 diplom Mizhnarodnogo komitetu fair play CIFP v nominaciyi Trofej Zhana Borotra za bezdogannu sportivnu kar yeru 40 Nagorodi ta zvannya RedaguvatiZasluzhenij majster sportu Rosiyi 2000 Medal ordena Za zaslugi pered Vitchiznoyu II stupenya 19 kvitnya 2001 za velikij vnesok u rozvitok fizichnoyi kulturi i sportu visoki sportivni dosyagnennya na Igrah XXVII Olimpiadi 2000 roku v Sidneyi 41 Medal ordena Za zaslugi pered Vitchiznoyu I stupenya 3 zhovtnya 2006 za velikij vnesok u rozvitok fizichnoyi kulturi i sportu visoki sportivni dosyagnennya 42 Pochesnij znak Za zaslugi u rozvitku fizichnoyi kulturi i sportu 2016 43 Poza majdanchikami RedaguvatiU 2004 roci Katerina Gamova zahistila diplom v Uralskij derzhavnoyi akademiyi fizichnoyi kulturi u 2005 2009 rokah navchalasya na fakulteti zhurnalistiki Rosijskogo derzhavnogo socialnogo universitetu 29 Pislya Olimpijskih igor v Londoni 17 serpnya 2012 roku Katerina Gamova vijshla zamizh za kinooperatora i prodyusera Mihajla Mukaseya sina rezhisera i aktrisi Svitlani Druzhininoyi i kinooperatora Anatoliya Mukaseya 44 Z sezonu 2013 14 volejbolistka vihodila na majdanchik v igrovij majci z napisom Gamova Mukasej 15 veresnya 2019 roku u pari narodivsya sin U 2011 roci v ramkah imidzhevoyi kampaniyi Mizhnarodnoyi federaciyi volejbolu FIVB Heroes nimeckoyu firmoyu bula vigotovlena z pinopoliuretanu statuya Katerini Gamovoyi visotoyu blizko 5 m vklyuchayuchi derev yanu metrovu pidstavku i masoyu blizko 400 kg Vona vistavlyalasya v riznih mistah svitu vseredini sportivnih kompleksiv zokrema u tokijskomu Yoyogi National Stadium odniyeyu z aren Kubka svitu 2011 i londonskomu Earls Court de prohodili matchi volejbolnogo turniru XXX Olimpijskih igor 9 chervnya 2012 roku statuya bula vstanovlena na Poklonnij gori v Moskvi u zv yazku z provedennyam etapu Svitovogo turu z plyazhnogo volejbolu a rokom piznishe bula dostavlena do Kazani stolici litnoyi Universiadi Pislya zakinchennya Universiadi statuya prikrasila fojye kazanskogo Centru volejbolu Sankt Peterburg 45 46 25 sichnya 2013 roku u Vladivostoci Katerina Gamova brala uchast u pershomu rosijskomu etapi estafeti vognyu Universiadi 2013 U nich z 6 na 7 lipnya na ceremoniyi vidkrittya Vsesvitnih studentskih igor razom Irekom Zaripovim Tagirom Hajbulayevmm ta Nayilem Yakupovim zapalila vogon Universiadi na Kazan Areni 47 1 zhovtnya 2016 roku v Kazani pislya zavershennya proshalnogo matchu Katerini Gamovoyi vidbulosya oficijne vidkrittya Shkoli Gamovoyi stvorenoyi za iniciativoyu samoyi volejbolistki na bazi Kazanskogo uchilisha olimpijskogo rezervu Pershij nabir v cyu shkolu vidbuvsya dvoma misyacyami ranishe Yiyi uchenici vhodyat do skladu zbirnoyi Rosiyi 2002 2003 rokiv narodzhennya yakoyu keruye Svitlana Safronova 48 Z lipnya 2016 roku Katerina Gamova vhodit do skladu komisiyi sportsmeniv Mizhnarodnoyi federaciyi volejbolu 49 z veresnya 2017 roku do skladu komisiyi sportsmeniv Yevropejskoyi konfederaciyi volejbolu 50 V opublikovanomu radiostanciyeyu Eho Moskvi u sichni 2012 roku rejtingu 100 najvplivovishih zhinok Rosiyi Katerina Gamova zajnyala 92 e misce 51 Z 1 listopada 2019 roku rozpochala diyalnist ambasadora bukmekerskoyi kontori Pari Match Primitki Redaguvati Ruslan Dubov 20 listopada 2006 Neveroyatnoe privlechenie italyanca v Rossiyu Novaya gazeta Arhiv originalu za 4 travnya 2021 Procitovano 23 lyutogo 2011 Inessa Rasskazova 11 grudnya 2010 Dvukratnaya chempionka mira Ekaterina Gamova Teper zovut menya po imeni i otchestvu Sovetskij sport Arhiv originalu za 15 lyutogo 2012 Procitovano 23 lyutogo 2011 Vizitnaya kartochka MBOU SOSh 71 Oficialnyj sajt shkoly 71 goroda Chelyabinska Arhiv originalu za 14 lipnya 2014 Procitovano 7 chervnya 2014 Aleksej Mikushin 15 listopada 2010 Ekaterinu Gamovu vygonyali s trenirovok so skandalami Komsomolskaya pravda Arhiv originalu za 14 lipnya 2014 Procitovano 23 lyutogo 2011 Darya Shevina 6 kvitnya 2007 Ekaterina Gamova Prima mirovogo volejbola Chelyabinskij rabochij Arhiv originalu za 15 lyutogo 2012 Procitovano 23 lyutogo 2011 Aleksej Mikushin 25 listopada 2010 Gamova horosho umela rabotat loktyami i v tramvae Komsomolskaya pravda Arhiv originalu za 15 lipnya 2014 Procitovano 23 lyutogo 2011 a b v Andrej Vandenko 15 lyutogo 2005 Ya ne vernus v Uralochku Sovetskij sport Arhiv originalu za 15 lyutogo 2012 Procitovano 4 kvitnya 2021 Evgenij Malkov Prosto Gamova Sportivnaya zhizn Rossii 2011 8 S 2 3 a b Andrej Anfinogentov 24 grudnya 2012 Po sbornoj vopros zakryt S klubom opredelyus posle prazdnikov Sport Ekspress Arhiv originalu za 25 grudnya 2012 Procitovano 25 grudnya 2012 Gamova 2017 s 34 a b Elena Shpiz 29 veresnya 2004 Uporhnuvshaya lastochka Moskovskij komsomolec Arhiv originalu za 2 chervnya 2012 Procitovano 23 lyutogo 2011 Aleksej Bezyazychnyj 29 grudnya 2004 Gamova budet igrat za moskovskoe Dinamo Sport Ekspress Arhiv originalu za 18 lipnya 2012 Procitovano 23 lyutogo 2011 a b Ilya Trisvyatskij 16 travnya 2011 Ekaterina vsemogushaya Rossijskaya gazeta Arhiv originalu za 16 kvitnya 2021 Procitovano 4 kvitnya 2021 a b Gamova luchshij igrok chempionata Oficialnyj sajt VK Dinamo Kazan 12 travnya 2013 Arhiv originalu za 31 travnya 2014 Procitovano 4 kvitnya 2021 a b Priz Buldakovoj snova u Ekateriny Gamovoj Kto kak golosoval Vserossijskaya federaciya volejbola 15 travnya 2014 Arhiv originalu za 17 travnya 2014 Procitovano 4 kvitnya 2021 Natalya Maryanchik 3 travnya 2016 Budu borotsya za mesto v olimpijskoj sbornoj Sport Ekspress Arhiv originalu za 1 chervnya 2016 Procitovano 4 travnya 2016 Gamova obyavila o zavershenii karery v pryamom efire Match TV Match TV 18 travnya 2016 Arhiv originalu za 7 chervnya 2021 Procitovano 19 travnya 2016 Vladimir Ivanov 1 zhovtnya 2016 Gam off a Slyoznoe proshanie Ekateriny Velikoj Sport Ekspress Arhiv originalu za 15 kvitnya 2021 Procitovano 1 zhovtnya 2016 Andrej Anfinogentov 12 listopada 2010 Na chempionat mira 1998 Karpol zayavil menya kak trenera Sport Ekspress Arhiv originalu za 17 travnya 2014 Procitovano 23 lyutogo 2011 Viktor Sviridov Prizyorov turnira prishlos obygryvat dvazhdy Volejbol Almanah Moskva Terra sport 2000 V 1 S 36 37 Kubok chempionov Luchshie igroki Sport Ekspress 20 listopada 2001 Arhiv originalu za 16 bereznya 2014 Procitovano 21 kvitnya 2011 Chempionat mira Luchshie po individualnym pokazatelyam Sport Ekspress 17 veresnya 2002 Arhiv originalu za 16 bereznya 2014 Procitovano 21 kvitnya 2011 Statistika olimpijskogo turnira angl FIVB Arhiv originalu za 15 lyutogo 2012 Procitovano 23 lyutogo 2011 Aleksej Dospehov 30 serpnya 2004 Kitaj otygralsya na Rossii Kommersant Arhiv originalu za 21 serpnya 2014 Procitovano 23 lyutogo 2011 Best Scorers angl FIVB Arhiv originalu za 15 lyutogo 2012 Procitovano 21 kvitnya 2011 Italy celebrate first Indesit European Championship title angl CEV 30 veresnya 2007 Arhiv originalu za 5 serpnya 2012 Procitovano 18 lipnya 2012 Andrej Anfinogentov 14 serpnya 2009 Uehat na pyat let iz Rossii Eto ne dlya menya Sport Ekspress Arhiv originalu za 31 travnya 2014 Procitovano 21 kvitnya 2011 Andrej Anfinogentov 15 listopada 2010 Samye samye Sport Ekspress Arhiv originalu za 16 bereznya 2011 Procitovano 23 lyutogo 2011 a b Aleksandr Kruzhkov 30 grudnya 2010 Posle Olimpiady vernus na zhurfak Sport Ekspress Arhiv originalu za 4 bereznya 2011 Procitovano 23 lyutogo 2011 Aleksandr Kochetkov 29 grudnya 2010 Priyatno bylo dostavit radost lyudyam Novye Izvestiya Arhiv originalu za 26 travnya 2012 Procitovano 23 lyutogo 2011 Gamova luchshij sportsmen Rossii 2010 goda Sportbox ru 31 grudnya 2010 Arhiv originalu za 15 lyutogo 2012 Procitovano 23 lyutogo 2011 Igrokam zhenskoj sbornoj vrucheny Serebryanye Lani Volej Servis 20 kvitnya 2011 Arhiv originalu za 25 listopada 2019 Procitovano 21 kvitnya 2011 Gamova skoree vsego zavershit kareru bez titula olimpijskoj chempionki Tatar inform 7 serpnya 2012 Arhiv originalu za 30 lipnya 2014 Procitovano 17 serpnya 2012 Volejbolistka Ekaterina Gamova ne svyazyvaet vozvrashenie v sbornuyu Rossii s Olimpiadoj 2016 ITAR TASS 29 lipnya 2014 Arhiv originalu za 11 serpnya 2014 Procitovano 29 lipnya 2014 Anatolij Gorskov 8 kvitnya 2017 Ya horosho otdohnula i teper ya snova v sbornoj No v drugoj Sovetskij sport Arhiv originalu za 31 serpnya 2017 Procitovano 9 kvitnya 2017 Aleksej Lebedev 23 lipnya 2017 V detstve ya ne mechtala stat chempionkoj mira Moskovskij komsomolec Arhiv originalu za 24 zhovtnya 2020 Procitovano 29 lipnya 2017 Dmitrij Filipchenko Mne vsegda byli neponyatny voprosy pro moj rost Izvestiya Arhiv originalu za 15 lyutogo 2012 Procitovano 23 lyutogo 2011 Dmitrij Borisov Italyanki otvetyat za vsyo Sport den za dnyom Arhiv originalu za 17 zhovtnya 2012 Procitovano 10 zhovtnya 2012 Profil na sajte FIVB Arhivovano 16 kvitnya 2021 u Wayback Machine angl Ekaterina Gamova laureat CIFP v nominacii Trofej Zhana Borotra za bezuprechnuyu sportivnuyu kareru Olimpijskij komitet Rossii 28 bereznya 2017 Arhiv originalu za 30 bereznya 2017 Procitovano 31 bereznya 2017 Ukaz Prezidenta Rossijskoj Federacii ot 19 aprelya 2001 goda 450 O nagrazhdenii gosudarstvennymi nagradami Rossijskoj Federacii sportsmenov trenerov rabotnikov fizicheskoj kultury i sporta Arhiv originalu za 11 sichnya 2012 Procitovano 14 kvitnya 2012 Ukaz Prezidenta Rossijskoj Federacii ot 3 oktyabrya 2006 goda 1064 O nagrazhdenii gosudarstvennymi nagradami Rossijskoj Federacii Procitovano 14 kvitnya 2012 Asgat Safarov vruchil Ekaterine Gamovoj Pochyotnyj znak Ministerstva sporta RF Za zaslugi v razvitii fizicheskoj kultury i sporta Edinyj portal organov gosudarstvennoj vlasti i mestnogo samoupravleniya Oficialnyj Tatarstan 28 kvitnya 2016 Arhiv originalu za 12 grudnya 2017 Procitovano 4 travnya 2016 Kazanskaya volejbolistka Gamova vyshla zamuzh Rossijskaya gazeta 17 serpnya 2012 Arhiv originalu za 13 kvitnya 2021 Procitovano 17 serpnya 2012 Volejbolistka Gamova pomerilas rostom so svoej gigantskoj kopiej R Sport 9 chervnya 2012 Arhiv originalu za 30 kvitnya 2017 Procitovano 16 bereznya 2014 Statuya Gamovoj budet ukrashat Kazan v chest Universiady R Sport 23 travnya 2013 Arhiv originalu za 16 bereznya 2014 Procitovano 16 bereznya 2014 Gamova zazhgla ogon Universiady na Kazan Arene Oficialnyj sajt VK Dinamo Kazan 7 lipnya 2013 Arhiv originalu za 23 veresnya 2015 Procitovano 17 serpnya 2012 Budushee volejbola sozdayotsya v Kazani Oficialnyj sajt VK Dinamo Kazan 21 lipnya 2016 Arhiv originalu za 30 lipnya 2017 Procitovano 1 zhovtnya 2016 Gamova voshla v komissiyu sportsmenov Mezhdunarodnoj federacii volejbola Sportbox ru 16 lipnya 2016 Arhiv originalu za 30 lipnya 2017 Procitovano 29 lipnya 2017 CEV announce set up of reinvigorated Coaches Commission and establishment of Athletes Working Group angl Evropejskaya konfederaciya volejbola 1 veresnya 2017 Arhiv originalu za 2 veresnya 2017 Procitovano 1 veresnya 2017 Ekaterina Gamova v rejtinge 100 samyh vliyatelnyh zhenshin Rossii Arhiv originalu za 3 bereznya 2022 Procitovano 4 kvitnya 2021 Literatura RedaguvatiGamova E A Game Over Volejbol prodolzhaetsya M Izdatelstvo E 2017 256 s 4000 prim ISBN 978 5 699 98661 3 Posilannya RedaguvatiOficijnij sajt Arhivovano 14 kvitnya 2021 u Wayback Machine Katerina Gamova u socmerezhi Instagram Katerina Gamova u socmerezhi Facebook Profil sportsmenki na sajti VK Dinamo Kazan Arhivovano 17 kvitnya 2021 u Wayback Machine Katerina Gamova na sajti Vserosijskoyi federaciyi volejbolu Arhivovano 22 serpnya 2017 u Wayback Machine Otrimano z https uk wikipedia org w index php title Gamova Katerina Oleksandrivna amp oldid 40651891