www.wikidata.uk-ua.nina.az

Гайміто фон Додерер Ukrcenter Примітки Heimito von DodererІм я при народженні Franz Carl Heimito Ritter von DodererНарод

Гайміто фон Додерер

Гайміто фон Додерер
Heimito von Doderer
Ім'я при народженні Franz Carl Heimito Ritter von Doderer
Народився 5 вересня 1896(1896-09-05)
Гадерсдорф-Вайдлінгау під Віднем
Помер 23 грудня 1966(1966-12-23) (70 років)
Відень
·рак шлунка
Поховання
Ґрінціндорське кладовище (Відень) : 

Громадянство  Австрія
Національність  Австрія
Діяльність письменник
Alma mater Віденський університет
Мова творів німецька
Роки активності 1920—1966
Напрямок реалізм
Жанр роман, оповідання
Magnum opus роман «Штрудльгофські сходи» (1951)
Членство Німецька академія мови і поезії
Партія Націонал-соціалістична робітнича партія Німеччини
Родичі Wilhelm von Dodererd, Wilhelm Dodererd, Richard von Dodererd, Adolf Greisingerd і Alfred Doderer-Winklerd
Автограф
Нагороди
Пам'ятна військова медаль (Австрія)
Почесний хрест ветерана війни (для учасників бойових дій)
Велика державна премія Австрії (1958), Велика премія Баварської академії образотворчих мистецтв (1964)
Сайт: doderer-gesellschaft.org
 Гайміто фон Додерер у Вікісховищі
Меморіальний камінь на місці будинку, у якому народився Додерер

Франц Карл Гаймі́то Ріттер фон До́дерер (нім. Franz Carl Heimito Ritter von Doderer 5 вересня 1896, Гадерсдорф, під Віднем — 23 грудня 1966, Відень) — австрійський письменник.

Біографія ред.

Батьком Додерера був віденський архітектор та інженер Вільгельм Карл фон Додерер, матір'ю — Вільгельміна (Віллі) Додерер (дівоче прізвище — Гюґель). Аристократичний титул у 1877 році був одержав дідусь Додерера Карл Вільгельм Крістіан риттер фон Додерер (1825—1900). Гайміто фон Додерер народився 5 вересня 1896 року в домі лісника неподалік від Гадерсдорф-Вайдлінгау, де тимчасово мешкала його родина, оскільки батько займався там регуляцією віденських річок. Будинок не зберігся, нині на його місці — пам'ятний камінь.

1902 року Додерер пішов до школи (нім. Übungsschule der k.k. Lehrerbildungsanstalt), що знаходилася на вулиці Зофієнбрюкенґассе, потім відвідував гімназію, розташовану в цьому ж будинку. Влітку 1903 року родина переїхала до літнього маєтку Ріґельгоф у Прайн-ан-дер-Раксі. Пізніше Додерер часто бував у цьому домі під час літніх вакацій. У початковій школі й гімназії Додерер був посереднім учнем.

1914 року поступив на юридичний факультет Віденського університету, в 1915 році був мобілізований до австрійської армії, де служив у драгунському полку. У 1916 році воював на Галицькому фронті як піхотинець, його полк який час розташовувався неподалік Чернівців. 12 липня того ж року потрапив у російський полон. Був відправлений разом з іншими полоненими у табір «Красная речка» під Хабаровськом. У таборі Додерер вирішив стати письменником, тут він написав свої перші тексти, що були пізніше опубліковані під заголовком «Сибірська ясність». Внаслідок Брест-литовського договору Додерер був звільнений з табору й потягом добирався додому, але зміг доїхати лише до Самари. Оскільки далі просуватися було неможливо, він вирішив повернутися назад до Сибіру. У Новосибірську разом з іншими австрійцями знову опинився в таборі. Звільнився й повернувся до Відня в 1920 році.

1920 року продовжив навчання у Віденському університеті, але полишив право й узявся вивчати історію й психологію. Студіюючи історію, цікавився насамперед епохою середньовіччя та історією Відня. У цей час почав публікувати статті, писав вірші й працював на своїм першим романом.

1923 року дебютував книгою віршів «Вулиці та картини», публікувався в численних газетах Відня. В 1925 році здобув докторський ступінь з історії. 1927 року покінчила життя самогубством сестра Додерера Гельґа, цього ж року Додерер одружився з Ґусті Гастерлінк. 1929 року почав роботу над романом Товсті панії (нім. Dicke Damen), який дописав вже після війни й опублікував під назвою «Демони».

1 квітня 1933 року вступив до націонал-соціалістичної партії. 1936 року переїхав до Німеччини, де поселився в Дахау. Про концентраційний табір, що там знаходився, не залишив у своїх щоденниках жодних згадок. Проте саме 1936 року почав дистанціюватися від нацизму. 1938 року з'явився його перший роман «Убивство, яке здійснює кожен» у престижному німецькому видавництві C.H.Beck. У 1940 році навернувся до католицизму. Мобілізований в авіацію, відправлений до Франції. 1942 року потрапив на східний фронт під Курськом. Страждав від жорстоких нападів невралгії. 1945 року опинився у полоні в Норвегії.

1946 року повернувся до Лінца, а потім того ж року — до Відня. На п'ять років був відсторонений від професійної діяльності через приналежність до нацистської партії. 1948 року завершив роман «Штрудльгофські сходи», але зміг опублікувати його лише в 1951 році. Роман приніс йому відомість, яка стала ще більшою після публікації в 1956 році «Демонів». 1962 року опублікував гротескний роман «Меровінги», а 1963 року — першу частину тетралогії «Роман № 7» «Слуньські водоспади».

Могила Додерера на Ґрінціндорському кладовищі у Відні.

Помер 23 грудня 1966 року від раку шлунку. Похований на віденському Ґрінціндорському кладовищі (Grinzinger Friedhof, група 10, ряд 2, номер 1).

Друга незавершена частина «Роману № 7» була опублікована посмертно в 1967 році під назвою «Межовий ліс».

Творчість ред.

У ранніх творах цікавився описом психологічних станів, пов'язаних з демонічними потягами людини та переплетінням людських доль. Для творів Додерера характерна сатирично-іронічна оповідна манера з особливим чорним гумором та схильністю до гротеску. Намагався повернути в сучасний роман зовнішній світ та нову універсальність подій і персонажів. У своїх найвідоміших романах «Штрудльгофські сходи» та «Демони» розгорнув широку панораму австрійського суспільства 1920-их років. Надскладна структура роману з безліччю персонажів та переплетінь їхніх доль, а також велике значення для розвитку романної дії так званої «мимовільної пам'яті» вказують на Додерера, як на продовжувача ідей Марселя Пруста, реалізованих у романі «У пошуках втраченого часу». Проте, на відміну від Пруста, Додерера цікавить насамперед зовнішній перебіг життя, а не прихований внутрішній світ персонажів. Другий романний цикл, що умовно називається «Роман № 7» повинен був зобразити австрійське суспільство починаючи з 1880-их років. Проте цей проект залишився нереалізованим: був опублікований лише перший роман «Слуньські водоспади», тоді як другий, незавершений роман був опублікований посмертно. Додерер є також автором стилістично досконалих новел та оповідань. Вірші носять автобіографічний характер. Писав також епіграми.

Вибрані твори ред.

  • Gassen und Landschaft/ Вулиці й картини (1923, поезія)
  • Die Bresche/ Щілини (1924, роман)
  • Das Geheimnis des Reichs/ Таємниця імперії (1930, роман)
  • Ein Mord den jeder begeht/ Убивство, яке здійснює кожен (1938, роман)
  • Ein Umweg/ Окружний шлях (1940, роман)
  • Die erleuchteten Fenster/ Освітлені вікна (1951, роман)
  • Die Strudlhofstiege/ Штрудльгофські сходи (1951)
  • Das letzte Abenteuer/ Остання пригода (1953, повість)
  • Die Dämonen/ Демони (1956, роман)
  • Die Merowinger/ Меровінги (1962, роман)
  • Die Wasserfälle von Slunj/ Слунські водоспади (1963, перший роман задуманої та не написаної тетралогії)
  • Unter schwarzen Sternen/ Під чорними зорями (1966, оповідання)

Українські переклади ред.

  • Гайміто фон Додерер, Подвійна брехня, або антична трагедія на селі // Книга пригод 3: Повісті й оповідання. Для середнього та старшого шкільного віку, К., 1995. — с. 258—269.

Визнання ред.

Лауреат Великої державної премії Австрії (1958), Великої премії Баварської академії образотворчих мистецтв (1964). З 1996 року в Австрії вручається премія імені Додерера.

Література ред.

  • Fleischer W. Heimito von Doderer: das Leben, das Umfeld des Werks in Fotos und Dokumenten. Wien: Kremayr & Scheriau, 1995
  • Fleischer W. Das verleugnete Leben. Die Biographie des Heimito von Doderer. Wien: Kremayr & Scheriau, 1996
  • Wolff L.-W. Heimito von Doderer. Reinbek: Rowohlt, 1996
  • Löffler H. Doderer-ABC. Ein Lexikon für Heimitisten. München: C.H. Beck, 2000
  • Luft D.S. Eros and inwardness in Vienna: Weininger, Musil, Doderer. Chicago; London: University of Chicago Press, 2003
  • Sommer G. Heimito von Doderer: «Technische Mittel». Fragmente einer Poetik des Schreibhandwerks. Wien: Braumüller 2006
  • Girardi C., Girardi M. Heimito von Doderers Preinblicke — Eine Lesereise mit alten und neuen Ansichten. Wien: ÖVG 2006
  • Редчиць Тетяна Вікторівна. Пізня проза Гайміто фон Додерера. Структура та наративні типи: автореф. дис. … канд. філол. наук : 10.01.04; Київ. нац. ун-т ім. Т. Шевченка. — К., 2011. — 19 с.

Посилання ред.

{

  1. https://www.zeit.de/1996/37/Das_Ineinander_der_Zeiten/komplettansicht
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри
Дата публікації:
Ukrcenter Primitki Gajmito fon DodererHeimito von DodererIm ya pri narodzhenni Franz Carl Heimito Ritter von DodererNarodivsya 5 veresnya 1896 1896 09 05 Gadersdorf Vajdlingau pid VidnemPomer 23 grudnya 1966 1966 12 23 70 rokiv Viden rak shlunkaPohovannya Grincindorske kladovishe Viden Gromadyanstvo AvstriyaNacionalnist AvstriyaDiyalnist pismennikAlma mater Videnskij universitetMova tvoriv nimeckaRoki aktivnosti 1920 1966Napryamok realizmZhanr roman opovidannyaMagnum opus roman Shtrudlgofski shodi 1951 Chlenstvo Nimecka akademiya movi i poeziyiPartiya Nacional socialistichna robitnicha partiya Nimechchini 1 Rodichi Wilhelm von Dodererd Wilhelm Dodererd Richard von Dodererd Adolf Greisingerd i Alfred Doderer WinklerdAvtografNagorodi Pam yatna vijskova medal Avstriya Pochesnij hrest veterana vijni dlya uchasnikiv bojovih dij Velika derzhavna premiya Avstriyi 1958 Velika premiya Bavarskoyi akademiyi obrazotvorchih mistectv 1964 Sajt doderer gesellschaft org Gajmito fon Doderer u VikishovishiMemorialnij kamin na misci budinku u yakomu narodivsya DodererFranc Karl Gajmi to Ritter fon Do derer nim Franz Carl Heimito Ritter von Doderer 5 veresnya 1896 Gadersdorf pid Vidnem 23 grudnya 1966 Viden avstrijskij pismennik Zmist 1 Biografiya 2 Tvorchist 3 Vibrani tvori 4 Ukrayinski perekladi 5 Viznannya 6 Literatura 7 PosilannyaBiografiya red Batkom Doderera buv videnskij arhitektor ta inzhener Vilgelm Karl fon Doderer matir yu Vilgelmina Villi Doderer divoche prizvishe Gyugel Aristokratichnij titul u 1877 roci buv oderzhav didus Doderera Karl Vilgelm Kristian ritter fon Doderer 1825 1900 Gajmito fon Doderer narodivsya 5 veresnya 1896 roku v domi lisnika nepodalik vid Gadersdorf Vajdlingau de timchasovo meshkala jogo rodina oskilki batko zajmavsya tam regulyaciyeyu videnskih richok Budinok ne zberigsya nini na jogo misci pam yatnij kamin 1902 roku Doderer pishov do shkoli nim Ubungsschule der k k Lehrerbildungsanstalt sho znahodilasya na vulici Zofiyenbryukengasse potim vidviduvav gimnaziyu roztashovanu v comu zh budinku Vlitku 1903 roku rodina pereyihala do litnogo mayetku Rigelgof u Prajn an der Raksi Piznishe Doderer chasto buvav u comu domi pid chas litnih vakacij U pochatkovij shkoli j gimnaziyi Doderer buv poserednim uchnem 1914 roku postupiv na yuridichnij fakultet Videnskogo universitetu v 1915 roci buv mobilizovanij do avstrijskoyi armiyi de sluzhiv u dragunskomu polku U 1916 roci voyuvav na Galickomu fronti yak pihotinec jogo polk yakij chas roztashovuvavsya nepodalik Chernivciv 12 lipnya togo zh roku potrapiv u rosijskij polon Buv vidpravlenij razom z inshimi polonenimi u tabir Krasnaya rechka pid Habarovskom U tabori Doderer virishiv stati pismennikom tut vin napisav svoyi pershi teksti sho buli piznishe opublikovani pid zagolovkom Sibirska yasnist Vnaslidok Brest litovskogo dogovoru Doderer buv zvilnenij z taboru j potyagom dobiravsya dodomu ale zmig doyihati lishe do Samari Oskilki dali prosuvatisya bulo nemozhlivo vin virishiv povernutisya nazad do Sibiru U Novosibirsku razom z inshimi avstrijcyami znovu opinivsya v tabori Zvilnivsya j povernuvsya do Vidnya v 1920 roci 1920 roku prodovzhiv navchannya u Videnskomu universiteti ale polishiv pravo j uzyavsya vivchati istoriyu j psihologiyu Studiyuyuchi istoriyu cikavivsya nasampered epohoyu serednovichchya ta istoriyeyu Vidnya U cej chas pochav publikuvati statti pisav virshi j pracyuvav na svoyim pershim romanom 1923 roku debyutuvav knigoyu virshiv Vulici ta kartini publikuvavsya v chislennih gazetah Vidnya V 1925 roci zdobuv doktorskij stupin z istoriyi 1927 roku pokinchila zhittya samogubstvom sestra Doderera Gelga cogo zh roku Doderer odruzhivsya z Gusti Gasterlink 1929 roku pochav robotu nad romanom Tovsti paniyi nim Dicke Damen yakij dopisav vzhe pislya vijni j opublikuvav pid nazvoyu Demoni 1 kvitnya 1933 roku vstupiv do nacional socialistichnoyi partiyi 1936 roku pereyihav do Nimechchini de poselivsya v Dahau Pro koncentracijnij tabir sho tam znahodivsya ne zalishiv u svoyih shodennikah zhodnih zgadok Prote same 1936 roku pochav distanciyuvatisya vid nacizmu 1938 roku z yavivsya jogo pershij roman Ubivstvo yake zdijsnyuye kozhen u prestizhnomu nimeckomu vidavnictvi C H Beck U 1940 roci navernuvsya do katolicizmu Mobilizovanij v aviaciyu vidpravlenij do Franciyi 1942 roku potrapiv na shidnij front pid Kurskom Strazhdav vid zhorstokih napadiv nevralgiyi 1945 roku opinivsya u poloni v Norvegiyi 1946 roku povernuvsya do Linca a potim togo zh roku do Vidnya Na p yat rokiv buv vidstoronenij vid profesijnoyi diyalnosti cherez prinalezhnist do nacistskoyi partiyi 1948 roku zavershiv roman Shtrudlgofski shodi ale zmig opublikuvati jogo lishe v 1951 roci Roman prinis jomu vidomist yaka stala she bilshoyu pislya publikaciyi v 1956 roci Demoniv 1962 roku opublikuvav grotesknij roman Merovingi a 1963 roku pershu chastinu tetralogiyi Roman 7 Slunski vodospadi nbsp Mogila Doderera na Grincindorskomu kladovishi u Vidni Pomer 23 grudnya 1966 roku vid raku shlunku Pohovanij na videnskomu Grincindorskomu kladovishi Grinzinger Friedhof grupa 10 ryad 2 nomer 1 Druga nezavershena chastina Romanu 7 bula opublikovana posmertno v 1967 roci pid nazvoyu Mezhovij lis Tvorchist red U rannih tvorah cikavivsya opisom psihologichnih staniv pov yazanih z demonichnimi potyagami lyudini ta perepletinnyam lyudskih dol Dlya tvoriv Doderera harakterna satirichno ironichna opovidna manera z osoblivim chornim gumorom ta shilnistyu do grotesku Namagavsya povernuti v suchasnij roman zovnishnij svit ta novu universalnist podij i personazhiv U svoyih najvidomishih romanah Shtrudlgofski shodi ta Demoni rozgornuv shiroku panoramu avstrijskogo suspilstva 1920 ih rokiv Nadskladna struktura romanu z bezlichchyu personazhiv ta perepletin yihnih dol a takozh velike znachennya dlya rozvitku romannoyi diyi tak zvanoyi mimovilnoyi pam yati vkazuyut na Doderera yak na prodovzhuvacha idej Marselya Prusta realizovanih u romani U poshukah vtrachenogo chasu Prote na vidminu vid Prusta Doderera cikavit nasampered zovnishnij perebig zhittya a ne prihovanij vnutrishnij svit personazhiv Drugij romannij cikl sho umovno nazivayetsya Roman 7 povinen buv zobraziti avstrijske suspilstvo pochinayuchi z 1880 ih rokiv Prote cej proekt zalishivsya nerealizovanim buv opublikovanij lishe pershij roman Slunski vodospadi todi yak drugij nezavershenij roman buv opublikovanij posmertno Doderer ye takozh avtorom stilistichno doskonalih novel ta opovidan Virshi nosyat avtobiografichnij harakter Pisav takozh epigrami Vibrani tvori red Gassen und Landschaft Vulici j kartini 1923 poeziya Die Bresche Shilini 1924 roman Das Geheimnis des Reichs Tayemnicya imperiyi 1930 roman Ein Mord den jeder begeht Ubivstvo yake zdijsnyuye kozhen 1938 roman Ein Umweg Okruzhnij shlyah 1940 roman Die erleuchteten Fenster Osvitleni vikna 1951 roman Die Strudlhofstiege Shtrudlgofski shodi 1951 Das letzte Abenteuer Ostannya prigoda 1953 povist Die Damonen Demoni 1956 roman Die Merowinger Merovingi 1962 roman Die Wasserfalle von Slunj Slunski vodospadi 1963 pershij roman zadumanoyi ta ne napisanoyi tetralogiyi Unter schwarzen Sternen Pid chornimi zoryami 1966 opovidannya Ukrayinski perekladi red Gajmito fon Doderer Podvijna brehnya abo antichna tragediya na seli Kniga prigod 3 Povisti j opovidannya Dlya serednogo ta starshogo shkilnogo viku K 1995 s 258 269 Viznannya red Laureat Velikoyi derzhavnoyi premiyi Avstriyi 1958 Velikoyi premiyi Bavarskoyi akademiyi obrazotvorchih mistectv 1964 Z 1996 roku v Avstriyi vruchayetsya premiya imeni Doderera Literatura red Fleischer W Heimito von Doderer das Leben das Umfeld des Werks in Fotos und Dokumenten Wien Kremayr amp Scheriau 1995 Fleischer W Das verleugnete Leben Die Biographie des Heimito von Doderer Wien Kremayr amp Scheriau 1996 Wolff L W Heimito von Doderer Reinbek Rowohlt 1996 Loffler H Doderer ABC Ein Lexikon fur Heimitisten Munchen C H Beck 2000 Luft D S Eros and inwardness in Vienna Weininger Musil Doderer Chicago London University of Chicago Press 2003 Sommer G Heimito von Doderer Technische Mittel Fragmente einer Poetik des Schreibhandwerks Wien Braumuller 2006 Girardi C Girardi M Heimito von Doderers Preinblicke Eine Lesereise mit alten und neuen Ansichten Wien OVG 2006 Redchic Tetyana Viktorivna Piznya proza Gajmito fon Doderera Struktura ta narativni tipi avtoref dis kand filol nauk 10 01 04 Kiyiv nac un t im T Shevchenka K 2011 19 s Posilannya red Doderer Universalnij slovnik enciklopediya 4 te vid K Teka 2006 Heimito von Doderer Gedenkstatte Pam yatni miscya Gamito fon Doderera Seite der Heimito von Doderer Gesellschaft Tovaristvo Gajmito fon Doderera Arhivovano 29 kvitnya 2012 u Wayback Machine Das Heimito von Doderer Portal Portal prisvyachenij Gajmito fon Dodererovi Arhivovano 8 grudnya 2010 u Wayback Machine https www zeit de 1996 37 Das Ineinander der Zeiten komplettansicht Otrimano z https uk wikipedia org w index php title Gajmito fon Doderer amp oldid 37124454