www.wikidata.uk-ua.nina.az

У пошуках утраченого часу фр À la recherche du temps perdu роман епопея головний твір французького письменника Марселя П

У пошуках утраченого часу

«У пошуках утраченого часу» (фр. À la recherche du temps perdu) — роман-епопея, головний твір французького письменника Марселя Пруста, створений ним протягом 1908/1909-1922 років й опублікований в семи частинах з 1913 по 1927 рік.

У пошуках утраченого часу
Дата створення / заснування 20 століття
Назва фр. À la recherche du temps perdu
Похідна робота Віднайдений час і À la recherche du temps perdud
Головний предмет твору пам'ять, час, мистецтво і література
Формат творчої роботи роман
Жанр модерністська література
Видання або переклади Alla ricerca del tempo perdutod і Q110608905?
Автор Марсель Пруст
Видавець Грассе і Галлімар
Місце публікації Франція
Країна походження  Франція
Мова твору або назви французька
Дата публікації 1913 і 1927
Оповідач Оповідач[d]
Події відбуваються Третя французька республіка
Отримані відзнаки
Персонажі Robert de Saint-Loupd, Tante Léonied, Madeleine Episoded, Albertine Simonetd, Оповідач[d], Bergotted і Françoised
Перший рядок Longtemps, je me suis couché de bonne heure.
Повний твір доступний на standardebooks.org/ebooks/marcel-proust/in-search-of-lost-time/c-k-scott-moncrieff
Статус авторських прав 🅮 і 🅮
 У пошуках утраченого часу у Вікісховищі

Історія написання Редагувати

Головні ідеї та мотиви твору вже присутні в романі «Жан Сантей» (1896–1899) та в незакінченій збірці есеїв «Проти Сент-Бева» (1908–1909). Систематично працювати над романом Пруст почав з 1909 року. 1911 року частина рукопису вже була передрукована, його початкова назва: «Мінливість серця. Втрачений час. Перша частина» (фр. Les Intermittence du coeur. Le Temps perdu. Première partie). 1912 року Пруст безуспішно пропонував рукопис у видавництві «Фаскель». Потім видавництво «Нувель Ревю Франсез» в особі Андре Жіда також забракувало рукопис. Ще одна відмова спідкала Пруста у видавництві Оллендорфф, аж поки видавництво Ґрассе не погодилося на публікацію роману. Водночас Пруст оголосив назву другої й останньої частини роману: «Віднайдений час» (фр. Le Temps retrouvé).

У листопаді 1913 року вийшов перший роман епопеї «На Сваннову сторону» (фр. Du côté de chez Swann), опублікований на власний кошт у видавництві «Ґрассе». Проте на вимогу видавця роман було надруковано лише в скороченому варіанті: Пруст змушений був вилучити майже 200-сторінковий уривок, який він пізніше включив до другого тому. Роман холодно зустріли читачі та критики. 1914 року Пруст здав до набору другу частину, яка спочатку називалася «Ґермантська сторона», та оголосив про третю частину «Віднайдений час». Проте Перша світова війна та особисті проблеми Пруста (насамперед зі своїм другом і секретарем Агостінеллі) змінили всі плани. Під час війни Пруст значно розширив свій твір.

На вимогу «Нувель Ревю Франсез» Пруст «по-дружньому» залишив Ґрассе й перейшов до Ґаллімара. 1917 року в «Нувель Ревю Франсез» вийшло нове видання «Сванна». Друга частина роману «У затінку дівчат-квіток» (фр. À l'ombre des jeunes filles en fleurs) була опублікована 1919 року й нарешті принесла Прустові визнання: у грудні того ж року він був удостоєний премії братів Гонкурів.

1920 року з'являється третя частина «Ґермантська сторона I», 1921 року — «Ґермантська сторона II» — «Содом і Гоморра I», а в червні 1922 року — «Содом і Гоморра II» в трьох томах. У листі до Ґастона Ґаллімара Пруст зауважив, що ця частина роману може розростися ще на п'ять-шість томів. Проте 18 листопада 1922 року Пруст помирає, виснажений тривалою хворобою.

Напередодні смерті Пруст передав видавництву виправлений машинопис «Полонянки». Він також устиг підготувати ще не правлений машинопис роману «Альбертина зникає». Окрім того серед паперів Пруста було знайдено рукопис останньої частини епопеї в шести зошитах, що завершується словом «кінець». Щоправда, цей рукопис не мав заголовку «Віднайдений час», але те, що остання частина роману називатиметься саме так, Пруст оголосив ще 1913 року. Таким чином на момент смерті Пруста роман був загалом завершений. Велику роботу з впорядкування й редагування рукописів Марселя Пруста провів його брат Робер.

Структура Редагувати

Роман складається з семи частин:

Головні персонажі Редагувати

  • Марсель (оповідач) — єдиний син у одній заможній паризькій родині. Народився близько 1880 року. Має слабке здоров'я. Був закоханий у Жільберту Сванн, герцогиню Ґермантську та Альбертину Сімоне́. Переймався тривалими сумнівами про власний письменницький хист та про розтрачування свого часу. Мимовільний спогад про дитинство підштовхнув його до написання роману про власне життя. Цей роман став «віднайденим часом» Марселя.
  • Мати Марселя — роман починається з бажання ще маленького Марселя, аби мати поцілувала його перед сном. Мати йде назустріч дитині й залишається спати в його кімнаті. Високоосвічена й комунікабельна пані з дещо консервативним світоглядом.
  • Батько Марселя — працює в міністерстві закордонних справ. Виступає гарантом правил та законів у родині. Виступає втіленням супер-еґо домашнього життя.
  • Батильда — бабуся Марселя. Подруга маркізи де Вільпаризі. Захоплюється листами мадам Севіньє. Як і мати Марселя, зазвичай іде назустріч усім побажанням свого внука. Помирає від серцевого нападу. Її смерть була однією з ключових подій в житті Марселя.
  • Франсуаза — спершу кухарка у тітки Леонії в Комбре, а після її смерті — покоївка в домі Марселя.
  • Шарль Сванн — заможній син біржевого маклера єврейського походження. Великий знавець мистецтв та втілення елеґантності. У Комбре він має маєток Тансонвіль та відвідує родину оповідача, які зупиняються по сусідству. Закохується в кокотку Одетту де Кресі, з якою одружується. Кохання Сванна до Одетти стає синонімом нещасливої любові. Помирає від раку.
  • Оде́тта де Кресі́ — красива пані не найкращої репутації, що завдяки психологічній грі добивається одруження з Шарлем Сваном. Організовує власний салон. Після смерті Сванна одружується з паном Форшвілем, а згодом стає коханою герцога Ґермантського.
  • Жільбе́рта Сванн — донька Шарля і Одетти. Рудоволоса дівчинка привертає до себе увагу Марселя, який одразу закохується в неї. Пізніше одружується з Робером Сен-Лу, з яким має спільну доньку. Після тривалої паузи знову зав'язує дружбу з Марселем.
  • Оріа́на — герцогиня Ґермантська, у дівоцтві принцеса Лом. Одружена зі своїм двоюрідним братом Базеном. Одна з найелеґантніших і найдотепніших жінок Парижа.
  • Герцог Ґермантський — на ім'я Базен, чоловік Оріани та брат барона Шарлюса.
  • Паламе́д — барон Шарлюс, молодший брат герцога Ґермантського. Заможній і розумний аристократ зі схильністю до жорстокості. Спершу намагається досягти прихильності Марселя, оскільки має до нього гомосексуальні почуття, та згодом знаходить іншого друга — скрипаля Мореля. Під час Першої світової війни симпатизує німцям. У кінці роману постає безпорадним старцем.
  • Робе́р — маркіз де Сен-Лу, молодий офіцер з родини Ґермантів. У Бальбеку зав'язує дружбу з Марселем. Після любовного зв'язку з акторкою Рашель одружується з Жільбертою Сванн. Має бісексуальні уподобання. Гине під час Першої світової війни.
  • Альберти́на Сімоне́ — темноволоса, спортивна, дотепна, часом зухвала й не завжди щира дівчина із заможної родини. Марсель знайомиться з нею на відпочинку в Бальбеку. Одна з гурту «дівчат-квіток». Друге кохання Марселя. Гине внаслідок нещасного випадку.
  • Пані Вердюре́н — надзвичайно багата пані, що разом зі своїм чоловіком опікується власним салоном.
  • Альбер Блок — єврейський друг Марселя, який знайомить того з літературними колами та з борделями.
  • Кота́р — лікар, популярний у вищому світі, вхожий до кола Вердюренів.
  • Берґо́т — відомий письменник-романіст, яким захоплюється Марсель, що познайомився з ним у домі Сванна. Помирає від серцевого нападу під час споглядання в музеї однієї з картин Вермера.
  • Ельсті́р — художник, що в молодості був вхожим до салону пані Вердюрен. Імпресіоністичні картини Ельстіра нагадують за описом полотна Клода Моне.
  • Венте́й — вчитель гри на фортеп'яно, що живе відлюдником зі своєю лесбійською донькою в Монжуве, неподалік від Комбре. Мало хто знає, що він композитор. Соната Вентея, яка стала своєрідним гімном кохання Сванна і Одетти, звучить в салоні Вердюренів і захоплює Марселя.
  • Берма́  — відома акторка, що виконує головну роль у постановці «Федри» Расіна. Марсель заочно захоплюється її театральним мистецтвом та розчаровується, коли вперше бачить її гру в театрі.

Український переклад Редагувати

Українською мовою роман переклав Анатоль Перепадя. Переклад був опублікований з 1997 по 2002 рік у видавництві «Юніверс».

Різне Редагувати

Номер 65 у Рейтингу 100 найкращих книг усіх часів журналу Ньюсвік.

Див. також Редагувати

Примітки Редагувати

  1. Виклад цього розділу за виданнями Annick Bouillaguet, Brian G. Rogers, Dictionnaire Marcel Proust, Honoré Champion, Paris, 2004 та Marcel Proust. Enzyklopädie. Handbuch zu Leben, Werk, Wirkung und Deutung, (Hg.) Luzius Keller, Hoffman und Campe, Hamburg, 2009, S. 51-52.
  2. Newsweek's Top 100 Books — список 100 найкращих книг усіх часів журналу Ньюсвік (англ.)

Література Редагувати

  • Жан-Ів Тадьє. Марсель Пруст : біографія / З франц. переклали А.Перепадя та З.Борисюк. — Київ : «Юніверс», 2011
  • Dictionnaire Marcel Proust / Annick Bouillaguet, Brian G. Rogers, Paris, Honoré Champion, 2004 (дуже детальна енциклопедія про творчість Марселя Пруста, левова частка видання присвячена роману «У пошуках утраченого часу»: передісторія, видання, будова, символіка, персонажі, цитати, ремінесценції, рецепція в різних країнах, дослідники Пруста тощо).
  • Alain de Botton, Comment Proust peut changer votre vie, Paris, 10/18.
  • Antoine Compagnon, Proust entre deux siècles, Paris, Le Seuil, 1989.
  • Ernst Robert Curtius, Marcel Proust, Paris, La Revue Nouvelle, 1928.
  • Józef Czapski. Proust contre la déchéance. Conférences au camp de Griazowietz 1940/1941 (1948) - Лекції про Пруста в Грязовецькому таборі.
  • Gilles Deleuze, Proust et les signes, Paris, PUF, 1964.
  • Michel Erman, Le bottin proustien. Qui est dans «La Recherche»?, Paris, La Table Ronde, 2010.
  • Gérard Genette, Figures I, Paris, Le Seuil, 1966.
  • Gérard Genette, Figures III, Paris, Le Seuil, 1972.
  • Gérard Genette, Palimpsestes, Paris, Le Seuil, 1982.
  • Yves Lelong, Proust, la santé du malheur, Paris, Séguier, 1987.
  • Claude Mauriac, Proust par lui-même, Paris, Le Seuil, coll. «Écrivains de toujours», 1953.
  • François Mauriac, Du côté de chez Proust, Paris, La Table Ronde, 1947.
  • George Painter, Marcel Proust, 2 vol., Mercure de France, 1966–1968, traduit de l'anglais et préfacé par Georges Cattaui ; édition revue, en un volume, corrigée et augmentée d'une nouvelle préface de l'auteur, Mercure de France, 1992
  • Gaëtan Picon, Lecture de Proust, Paris, Mercure de France, 1963.
  • Léon Pierre-Quint, Marcel Proust, sa vie, son œuvre, Paris, Kra, 1925.
  • Georges Poulet, L'espace proustien, Paris, Gallimard, 1963.
  • Jean-Yves Tadié, Proust et le roman, Paris, Gallimard, 1971.
  • Jean-Yves Tadié, Marcel Proust, Paris, Gallimard,, 1996.
  • Stéphane Zagdanski, Le sexe de Proust, Paris, Gallimard, 1993.
  • Wehle, Winfried: L'art du moi: le roman de Proust en tant que recherche, Fraisse, Luc (ed.): Séries et variations: études littéraires offertes à Sylvain Menant, Paris: Presses de L'Université Paris-Sorbonne 2010, pp.309-321.ISBN 978-2-84050-727-7 PDF

Посилання Редагувати

У Вікіджерелах є
Повний текст «Комбре» українською
Вікіцитати містять висловлювання від або про: Марсель Пруст
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Category:À la recherche du temps perdu
  • У Вікіджерелах є À la recherche du temps perdu


Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри
Дата публікації:
U poshukah utrachenogo chasu fr A la recherche du temps perdu roman epopeya golovnij tvir francuzkogo pismennika Marselya Prusta stvorenij nim protyagom 1908 1909 1922 rokiv j opublikovanij v semi chastinah z 1913 po 1927 rik U poshukah utrachenogo chasuData stvorennya zasnuvannya20 stolittyaNazvafr A la recherche du temps perduPohidna robotaVidnajdenij chas i A la recherche du temps perdudGolovnij predmet tvorupam yat chas mistectvo i literaturaFormat tvorchoyi robotiromanZhanrmodernistska literaturaVidannya abo perekladiAlla ricerca del tempo perdutod i Q110608905 AvtorMarsel PrustVidavecGrasse i GallimarMisce publikaciyiFranciyaKrayina pohodzhennya FranciyaMova tvoru abo nazvifrancuzkaData publikaciyi1913 i 1927OpovidachOpovidach d Podiyi vidbuvayutsyaTretya francuzka respublikaOtrimani vidznaki100 knig stolittya za versiyeyu Le Monde PersonazhiRobert de Saint Loupd Tante Leonied Madeleine Episoded Albertine Simonetd Opovidach d Bergotted i FrancoisedPershij ryadokLongtemps je me suis couche de bonne heure Povnij tvir dostupnij nastandardebooks org ebooks marcel proust in search of lost time c k scott moncrieffStatus avtorskih prav i U poshukah utrachenogo chasu u Vikishovishi Zmist 1 Istoriya napisannya 2 Struktura 3 Golovni personazhi 4 Ukrayinskij pereklad 5 Rizne 6 Div takozh 7 Primitki 8 Literatura 9 PosilannyaIstoriya napisannya RedaguvatiGolovni ideyi ta motivi tvoru vzhe prisutni v romani Zhan Santej 1896 1899 ta v nezakinchenij zbirci eseyiv Proti Sent Beva 1908 1909 Sistematichno pracyuvati nad romanom Prust pochav z 1909 roku 1 1911 roku chastina rukopisu vzhe bula peredrukovana jogo pochatkova nazva Minlivist sercya Vtrachenij chas Persha chastina fr Les Intermittence du coeur Le Temps perdu Premiere partie 1912 roku Prust bezuspishno proponuvav rukopis u vidavnictvi Faskel Potim vidavnictvo Nuvel Revyu Fransez v osobi Andre Zhida takozh zabrakuvalo rukopis She odna vidmova spidkala Prusta u vidavnictvi Ollendorff azh poki vidavnictvo Grasse ne pogodilosya na publikaciyu romanu Vodnochas Prust ogolosiv nazvu drugoyi j ostannoyi chastini romanu Vidnajdenij chas fr Le Temps retrouve U listopadi 1913 roku vijshov pershij roman epopeyi Na Svannovu storonu fr Du cote de chez Swann opublikovanij na vlasnij kosht u vidavnictvi Grasse Prote na vimogu vidavcya roman bulo nadrukovano lishe v skorochenomu varianti Prust zmushenij buv viluchiti majzhe 200 storinkovij urivok yakij vin piznishe vklyuchiv do drugogo tomu Roman holodno zustrili chitachi ta kritiki 1914 roku Prust zdav do naboru drugu chastinu yaka spochatku nazivalasya Germantska storona ta ogolosiv pro tretyu chastinu Vidnajdenij chas Prote Persha svitova vijna ta osobisti problemi Prusta nasampered zi svoyim drugom i sekretarem Agostinelli zminili vsi plani Pid chas vijni Prust znachno rozshiriv svij tvir Na vimogu Nuvel Revyu Fransez Prust po druzhnomu zalishiv Grasse j perejshov do Gallimara 1917 roku v Nuvel Revyu Fransez vijshlo nove vidannya Svanna Druga chastina romanu U zatinku divchat kvitok fr A l ombre des jeunes filles en fleurs bula opublikovana 1919 roku j nareshti prinesla Prustovi viznannya u grudni togo zh roku vin buv udostoyenij premiyi brativ Gonkuriv 1920 roku z yavlyayetsya tretya chastina Germantska storona I 1921 roku Germantska storona II Sodom i Gomorra I a v chervni 1922 roku Sodom i Gomorra II v troh tomah U listi do Gastona Gallimara Prust zauvazhiv sho cya chastina romanu mozhe rozrostisya she na p yat shist tomiv Prote 18 listopada 1922 roku Prust pomiraye visnazhenij trivaloyu hvoroboyu Naperedodni smerti Prust peredav vidavnictvu vipravlenij mashinopis Polonyanki Vin takozh ustig pidgotuvati she ne pravlenij mashinopis romanu Albertina znikaye Okrim togo sered paperiv Prusta bulo znajdeno rukopis ostannoyi chastini epopeyi v shesti zoshitah sho zavershuyetsya slovom kinec Shopravda cej rukopis ne mav zagolovku Vidnajdenij chas ale te sho ostannya chastina romanu nazivatimetsya same tak Prust ogolosiv she 1913 roku Takim chinom na moment smerti Prusta roman buv zagalom zavershenij Veliku robotu z vporyadkuvannya j redaguvannya rukopisiv Marselya Prusta proviv jogo brat Rober Struktura RedaguvatiRoman skladayetsya z semi chastin Na Svannovu storonu Du cote de chez Swann 1913 U zatinku divchat kvitok A l ombre des jeunes filles en fleurs 1919 Gonkurivska premiya Germantska storona Le Cote de Guermantes 1921 22 Sodom i Gomorra Sodome et Gomorrhe 1921 22 Polonyanka La Prisonniere 1923 Albertina znikaye Albertine disparue 1925 Vidnajdenij chas Temps retrouve 1927 Golovni personazhi RedaguvatiMarsel opovidach yedinij sin u odnij zamozhnij parizkij rodini Narodivsya blizko 1880 roku Maye slabke zdorov ya Buv zakohanij u Zhilbertu Svann gercoginyu Germantsku ta Albertinu Simone Perejmavsya trivalimi sumnivami pro vlasnij pismennickij hist ta pro roztrachuvannya svogo chasu Mimovilnij spogad pro ditinstvo pidshtovhnuv jogo do napisannya romanu pro vlasne zhittya Cej roman stav vidnajdenim chasom Marselya Mati Marselya roman pochinayetsya z bazhannya she malenkogo Marselya abi mati pociluvala jogo pered snom Mati jde nazustrich ditini j zalishayetsya spati v jogo kimnati Visokoosvichena j komunikabelna pani z desho konservativnim svitoglyadom Batko Marselya pracyuye v ministerstvi zakordonnih sprav Vistupaye garantom pravil ta zakoniv u rodini Vistupaye vtilennyam super ego domashnogo zhittya Batilda babusya Marselya Podruga markizi de Vilparizi Zahoplyuyetsya listami madam Sevinye Yak i mati Marselya zazvichaj ide nazustrich usim pobazhannyam svogo vnuka Pomiraye vid sercevogo napadu Yiyi smert bula odniyeyu z klyuchovih podij v zhitti Marselya Fransuaza spershu kuharka u titki Leoniyi v Kombre a pislya yiyi smerti pokoyivka v domi Marselya Sharl Svann zamozhnij sin birzhevogo maklera yevrejskogo pohodzhennya Velikij znavec mistectv ta vtilennya elegantnosti U Kombre vin maye mayetok Tansonvil ta vidviduye rodinu opovidacha yaki zupinyayutsya po susidstvu Zakohuyetsya v kokotku Odettu de Kresi z yakoyu odruzhuyetsya Kohannya Svanna do Odetti staye sinonimom neshaslivoyi lyubovi Pomiraye vid raku Ode tta de Kresi krasiva pani ne najkrashoyi reputaciyi sho zavdyaki psihologichnij gri dobivayetsya odruzhennya z Sharlem Svanom Organizovuye vlasnij salon Pislya smerti Svanna odruzhuyetsya z panom Forshvilem a zgodom staye kohanoyu gercoga Germantskogo Zhilbe rta Svann donka Sharlya i Odetti Rudovolosa divchinka privertaye do sebe uvagu Marselya yakij odrazu zakohuyetsya v neyi Piznishe odruzhuyetsya z Roberom Sen Lu z yakim maye spilnu donku Pislya trivaloyi pauzi znovu zav yazuye druzhbu z Marselem Oria na gercoginya Germantska u divoctvi princesa Lom Odruzhena zi svoyim dvoyuridnim bratom Bazenom Odna z najelegantnishih i najdotepnishih zhinok Parizha Gercog Germantskij na im ya Bazen cholovik Oriani ta brat barona Sharlyusa Palame d baron Sharlyus molodshij brat gercoga Germantskogo Zamozhnij i rozumnij aristokrat zi shilnistyu do zhorstokosti Spershu namagayetsya dosyagti prihilnosti Marselya oskilki maye do nogo gomoseksualni pochuttya ta zgodom znahodit inshogo druga skripalya Morelya Pid chas Pershoyi svitovoyi vijni simpatizuye nimcyam U kinci romanu postaye bezporadnim starcem Robe r markiz de Sen Lu molodij oficer z rodini Germantiv U Balbeku zav yazuye druzhbu z Marselem Pislya lyubovnogo zv yazku z aktorkoyu Rashel odruzhuyetsya z Zhilbertoyu Svann Maye biseksualni upodobannya Gine pid chas Pershoyi svitovoyi vijni Alberti na Simone temnovolosa sportivna dotepna chasom zuhvala j ne zavzhdi shira divchina iz zamozhnoyi rodini Marsel znajomitsya z neyu na vidpochinku v Balbeku Odna z gurtu divchat kvitok Druge kohannya Marselya Gine vnaslidok neshasnogo vipadku Pani Verdyure n nadzvichajno bagata pani sho razom zi svoyim cholovikom opikuyetsya vlasnim salonom Alber Blok yevrejskij drug Marselya yakij znajomit togo z literaturnimi kolami ta z bordelyami Kota r likar populyarnij u vishomu sviti vhozhij do kola Verdyureniv Bergo t vidomij pismennik romanist yakim zahoplyuyetsya Marsel sho poznajomivsya z nim u domi Svanna Pomiraye vid sercevogo napadu pid chas spoglyadannya v muzeyi odniyeyi z kartin Vermera Elsti r hudozhnik sho v molodosti buv vhozhim do salonu pani Verdyuren Impresionistichni kartini Elstira nagaduyut za opisom polotna Kloda Mone Vente j vchitel gri na fortep yano sho zhive vidlyudnikom zi svoyeyu lesbijskoyu donkoyu v Monzhuve nepodalik vid Kombre Malo hto znaye sho vin kompozitor Sonata Venteya yaka stala svoyeridnim gimnom kohannya Svanna i Odetti zvuchit v saloni Verdyureniv i zahoplyuye Marselya Berma vidoma aktorka sho vikonuye golovnu rol u postanovci Fedri Rasina Marsel zaochno zahoplyuyetsya yiyi teatralnim mistectvom ta rozcharovuyetsya koli vpershe bachit yiyi gru v teatri Ukrayinskij pereklad RedaguvatiUkrayinskoyu movoyu roman pereklav Anatol Perepadya Pereklad buv opublikovanij z 1997 po 2002 rik u vidavnictvi Yunivers Rizne RedaguvatiNomer 65 u Rejtingu 100 najkrashih knig usih chasiv zhurnalu Nyusvik 2 Div takozh Redaguvati100 knig stolittya za versiyeyu Le Monde Mimovilna pam yat Selesta AlbarePrimitki Redaguvati Viklad cogo rozdilu za vidannyami Annick Bouillaguet Brian G Rogers Dictionnaire Marcel Proust Honore Champion Paris 2004 ta Marcel Proust Enzyklopadie Handbuch zu Leben Werk Wirkung und Deutung Hg Luzius Keller Hoffman und Campe Hamburg 2009 S 51 52 Newsweek s Top 100 Books spisok 100 najkrashih knig usih chasiv zhurnalu Nyusvik angl Literatura RedaguvatiZhan Iv Tadye Marsel Prust biografiya Z franc pereklali A Perepadya ta Z Borisyuk Kiyiv Yunivers 2011 Dictionnaire Marcel Proust Annick Bouillaguet Brian G Rogers Paris Honore Champion 2004 duzhe detalna enciklopediya pro tvorchist Marselya Prusta levova chastka vidannya prisvyachena romanu U poshukah utrachenogo chasu peredistoriya vidannya budova simvolika personazhi citati reminescenciyi recepciya v riznih krayinah doslidniki Prusta tosho Alain de Botton Comment Proust peut changer votre vie Paris 10 18 Antoine Compagnon Proust entre deux siecles Paris Le Seuil 1989 Ernst Robert Curtius Marcel Proust Paris La Revue Nouvelle 1928 Jozef Czapski Proust contre la decheance Conferences au camp de Griazowietz 1940 1941 1948 Lekciyi pro Prusta v Gryazoveckomu tabori Gilles Deleuze Proust et les signes Paris PUF 1964 Michel Erman Le bottin proustien Qui est dans La Recherche Paris La Table Ronde 2010 Gerard Genette Figures I Paris Le Seuil 1966 Gerard Genette Figures III Paris Le Seuil 1972 Gerard Genette Palimpsestes Paris Le Seuil 1982 Yves Lelong Proust la sante du malheur Paris Seguier 1987 Claude Mauriac Proust par lui meme Paris Le Seuil coll Ecrivains de toujours 1953 Francois Mauriac Du cote de chez Proust Paris La Table Ronde 1947 George Painter Marcel Proust 2 vol Mercure de France 1966 1968 traduit de l anglais et preface par Georges Cattaui edition revue en un volume corrigee et augmentee d une nouvelle preface de l auteur Mercure de France 1992 Gaetan Picon Lecture de Proust Paris Mercure de France 1963 Leon Pierre Quint Marcel Proust sa vie son œuvre Paris Kra 1925 Georges Poulet L espace proustien Paris Gallimard 1963 Jean Yves Tadie Proust et le roman Paris Gallimard 1971 Jean Yves Tadie Marcel Proust Paris Gallimard 1996 Stephane Zagdanski Le sexe de Proust Paris Gallimard 1993 Wehle Winfried L art du moi le roman de Proust en tant que recherche Fraisse Luc ed Series et variations etudes litteraires offertes a Sylvain Menant Paris Presses de L Universite Paris Sorbonne 2010 pp 309 321 ISBN 978 2 84050 727 7 PDFPosilannya RedaguvatiU Vikidzherelah ye Povnij tekst Kombre ukrayinskoyuVikicitati mistyat vislovlyuvannya vid abo pro Marsel PrustVikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Category A la recherche du temps perdu nbsp U Vikidzherelah ye A la recherche du temps perdu Roman na sajti Chtivo A Lejtes Marsel Prust poeziya velikogo paseyista 1928 Alarecherchedutempsperdu com Original francuzkoyu TempsPerdu com sajt prisvyachenij romanu University of Adelaide Library original i aglijskij pereklad Pershi tomi romanu v originali na sajti Projekt Gutenberg fr Spisok personazhiv romanu U poshukah utrachenogo chasu fr Spisok misc diyi romanu U poshukah utrachenogo chasu fr Hronologiya podij u romani U poshukah utrachenogo chasu fr Otrimano z https uk wikipedia org w index php title U poshukah utrachenogo chasu amp oldid 40087829