www.wikidata.uk-ua.nina.az

Вісімнадцять давніх буддійських шкіл Ранній буддизмПисьмові джерелаТапітакаАгамиГандгарасобори1 й буддійський собор2 й б

Вісімнадцять давніх буддійських шкіл


Ранній буддизм
Письмові джерела

Тапітака
Агами
Гандгара

собори

1-й буддійський собор
2-й буддійський собор
3-й буддійський собор
4-й буддійський собор

Школи

Досектантський буддизм
└ Махасамґіка
    ├ Екавіавахаріка[en]
        └ Локоттаравада
    ├ Кайтіка
        ├ Апарашайла
        └ Уттарашайла
    └ Гокуліка
        ├ Бахушрутія
        ├ Праджняптівада
        └ Четьявада
└ Стхавіравада
    ├ Сарвастівада
        ├ Вайбхашики
        ├ Саутрантіка
        └ Муласарвастівада
    ├ Вібгадж'явада
        ├ Тгеравада
        ├ Махішасака
        ├ Каш'япія
        ├ Дгармагуптака
    └ Пуґґалавадін
        └ Ватсіпутрія
            ├ Дхармоттарія
            ├ Бгадраянія
            ├ Самматія
            └ Шаннагаріка

  • переглянути
  • обговорити
  • редагувати

Вісімнадцять давніх буддійських шкіл — це ті, що виникли в результаті послідовних поділів досектантського буддизму, зумовлених передусім відмінностями у віная, а пізніше — доктринальними суперечками та географічною відокремленістю різних груп.

Первісна санґга розділилася на перші давні школи (зазвичай вважаються школи стхавіравадінів і махасамґіків) приблизно через 150 років після смерті Сіддхартхи Ґаутами. За словами дослідника Коллетта Кокса (англ. Collett Cox), «більшість науковців погоджуються, що хоча коріння найдавніших визнаних груп сягає корінням Ашоки, їхнє фактичне відокремлення відбулося лише після його смерті». Пізніше ці перші давні школи розділилися на менші фракції, такі як сарвастівадіни та дхармаґуптаки[en], і врешті-решт традиція нараховує 18 або 20 шкіл. Насправді традиція зберегла кілька списків 18 шкіл, що перекривають один одного, тобто їхня загальна кількість приблизно подвоюється, хоча деякі з них могли згадуватися під кількома назвами. Загалом вважається ймовірним, що число 18 є суто умовним.

Школи іноді розділялися через ідеологічні розбіжності щодо «справжнього» значення вчення, яке міститься в Пітака-сутті, а іноді через розбіжності щодо правильного дотримання віная. Ці ідеології були включені в основні твори, такі як Абгідхамми та коментарі до них. Порівняння збережених версій «Сутта-пітака», що належали різним сектам, показує, що ідеології Абхідхам іноді включалися в «Сутта-пітака» для того, щоб підтримати розвиток подій, викладених в цих Абхідхамах.

Історія Редагувати

Перший собор Редагувати

Через три місяці після смерті Будди, згідно зі священними писаннями, деякі з його учнів, які були арагантами, скликали перший собор у Раджаґасі. Традиція тхеравади вважає, що конфлікту щодо того, чого навчав Будда, не виникло, і що вчення було розділене на різні частини, кожна з яких була закріплена за старшим з його учнями, щоб зберегти їх у пам'яті.

Оповіді про цю раду в писаннях різних шкіл різняться щодо того, що саме там говорилося. Деякі вчені заперечують, що перший собор насправді відбувся.

Другий собор Редагувати

Другий буддійський собор не спричинив розколу в санґга, як дехто іноді стверджує. Це була виключно погана поведінка групи ченців, які змінили своє ставлення після Собору.

Період між Другим і Третім Соборами Редагувати

Тексти сходяться на думці, що перший поділ відбувся між стхавіравадінами та махасангіками. Деякі сучасні дослідники вважають, що перший поділ відбувся в період між другим і третім буддійськими соборами й, ймовірно, стосувався віная. Однак лише два стародавні джерела («Dīpavaṃsa» і Третій список «Bhavya») відносять перший розкол до Ашоки, і жодне з них не пов'язує розкол з суперечкою про практику віная.

Третій собор Редагувати

Згідно з текстами тхеравадінів, третій собор був скликаний у II ст. до н.е. під патронатом імператора Ашоки, але в інших джерелах немає жодних згадок про цей собор. Деякі вчені вважають, що в тхеравадінській розповіді про цей собор є неправдоподібні елементи, і роблять висновок, що він не є історичним. Інші вважають, що це була суто тхеравадійська/вібгадж'явадійська рада. Загальноприйнято, однак, що під час правління Ашоки відбулися одна чи кілька суперечок, пов'язаних з доктринальними та дисциплінарними суперечками (віная), хоча вони були надто неформальними, щоб їх можна було назвати «соборами». За часів Ашоки школа Стхавіравади розділилася на три підшколи з доктринальних причин, але вони стали окремими чернечими орденами лише після його смерті.

Згідно з розповіддю Тхеравади, цей собор був скликаний насамперед з метою встановлення офіційної ортодоксії. Кажуть, що під час собору невеликі групи порушували питання про деталі віная та інтерпретацію доктрини. Кажуть, що президент собору, Моґгаліпутта Тісса, уклав книгу «Катхаваттху»[en], щоб спростувати ці аргументи. Ще поговорюють, що рада стала на бік Моґгаліпутти Тісси і визнала його версію ортодоксальною, яка потім була прийнята Ашокою як офіційна релігія його імперії. Ця школа отримала назву «Вібгаджавада», що буквально означає «теза [тих, хто робить] розрізнення». Розрізнення, про яке йдеться, стосувалося існування явищ (dhammas) у минулому, майбутньому і теперішньому. Версію священних писань, яка була прийнята на цьому третьому соборі, а саме віная, сутти та абхідгамма, Махінда, син імператора Ашоки, привіз до Шрі-Ланки. Там вони були б записані. Палійський канон залишається найповнішим набором писань, що дійшли до нас. Однак слід зазначити, що більша частина Сарвастівадінського канону також збереглася в китайському перекладі, деякі частини існують також у тибетському перекладі, а деякі фрагменти — в санскритських рукописах, і що частини різних канонів (іноді неідентифіковані) існують у китайському перекладі або на інших індійських мовах.

Події під час та після Третього Собору Редагувати

Якою б не була правда, що стоїть за розповіддю Тхеравадіна, саме за часів Ашоки в буддистському русі почалися подальші розбіжності, і з'явилася низка шкіл, серед яких Сарвастівада і Саммітія. У пізніших текстах ці школи стали відомі як «вісімнадцять шкіл». На жаль, жодна з цих шкіл, окрім тхеравади, не дожила до пізнього середньовіччя, до того часу деякі з них вже давно зникли, хоча збереглася значна кількість канонічної літератури цих шкіл, переважно в китайському перекладі. Щобільше, джерела специфічно махаянських доктрин можна розгледіти у вченнях деяких з цих ранніх шкіл, зокрема, у вченнях махасамґіки та сарвастівади.

Під час і після Третього Собору представники групи Стхавіра почали називали себе вібгаджавадінами. Частина цієї групи поширилася на Шрі-Ланку та частину південної Індії. Пізніше ця група змінила самонайменування на «терія» (theriyas), посилаючись на давні тери або «стхавіри». Ще пізніше, ще до Діпавамси (четверте століття), була прийнята назва «Палі Тхеравада», яка використовується для цієї групи й донині.

Пудґалавадіни були також відомі як Ватсіпутрії, на честь їхнього ймовірного засновника. Пізніше цю групу стали називати Саммітією на честь одного з її підрозділів. Вона вимерла приблизно в дев'ятому або десятому столітті. Однак протягом більшої частини раннього середньовіччя школа Саммітія була чисельно найбільшою групою буддистів в Індії, маючи більше прихильників, ніж всі інші школи разом узяті. Школа сарвастівади була найвідомішою на північному заході Індії й створила деякі з доктрин, які пізніше були прийняті махаяною.

Члени Махаяни Редагувати

Хоча сьогодні різні школи стародавнього буддизму іноді без розбору відносять до гінаяни, це не обов'язково є правильним. За словами Яна Наттьє (фр. Jan Nattier), термін «махаяна» ніколи не позначав певну буддійську секту (нікая), а радше сукупність ідеалів і доктрин бодхісатв. Пол Вільямс (англ. Paul Williams) також зазначив, що Махаяна ніколи не мала і не намагалася мати вінайю або лінію посвячення, відмінну від давніх буддійських шкіл, і тому кожен бхікшу (bhikṣu) або бхікшуні (bhikṣuṇī), які приєдналися до Махаяни, формально належали до давньої школи. Це продовжується і сьогодні з Дхармаґуптака[en] віная у Східній Азії та Муласарвастівада[en] віная в тибетському буддизмі. Ось чому Махаяна ніколи не була суперницькою сектою, відокремленою від давніх шкіл. Від китайських паломників, які відвідували Індію, ми знаємо, що махаянські і не махаянські монахи часто жили разом в одних і тих самих монастирях. Крім того, Ізабелла Оніанс (англ. Isabella Onians) вказує на те, що в махаянських працях рідко вживається термін Hīnayāna, натомість використовується термін Шравакаяна[en].

Китайський буддійський монах Їцзін писав про зв'язок між різними «колісницями» і стародавніми буддійськими школами в Індії: «На Заході існує багато підрозділів шкіл різного походження, але є лише чотири основні школи з безперервною традицією. Це такі школи: Махасаггіка Нікайя, Стхавіра Нікайя, Муласарвастівада Нікайя та Самітія Нікайя. Щоб пояснити їхню доктринальну приналежність, він пише: "Не зовсім зрозуміло, яку з цих чотирьох шкіл слід віднести до махаяни чи хінаяни». Це означає, що не було простої відповідності між школою і тим, чи її члени сповідували махаяну, чи хінаяну.

Китайські паломники Редагувати

Протягом першого тисячоліття китайські монахи, такі як Фасянь, Сюаньцзан і Їцзін, здійснювали паломництва до Індії й писали звіти про свої подорожі, коли поверталися до Китаю. Ці розповіді про китайські подорожі є джерелом надзвичайно цікавої інформації про стан буддизму в Індії в ранньому середньовіччі.

Вісімнадцять шкіл Редагувати

Заведено вважати, що в цей період існувало 18 шкіл буддизму, але в історичних джерелах немає єдиної думки щодо назв цих шкіл. Саме тому походження цієї назви залишається незрозумілим.

Нижче наведено списки, які подають різні джерела.

З сингальських хронік Редагувати

Цей список узятий зі шрі-ланкійських літописів «Діпаваса» та «Махаваса» (розділ 5). Вважається, що ці різні течії з'явилися послідовно протягом перших двох століть після париніббани (parinibbāna) Будди.

У «Махавасі» перелічено шість інших шкіл, що з'явилися в Джамбудіпі (материкова Індія) після другого століття після париніббани (parinibbāna) Будди:

  • Гемавата (санскр. Haimavata)
  • Чотири школи, відгалуження махасангіки країни Андра, які також називають школами Андхаки:
  • Ваджірія (палі vajira)

Ще згідно з Махавамсою, буддисти Цейлону (санскр. Laṃkādīpa, дос. «острів Ланка») розділилися на три гілки, відповідно до монастиря в столиці Анурадхапурі, до якого вони були прив'язані:

  • Терія / Тхеравадін (учні «Древніх») або Махавіхаравасін, пов'язані з історичним монастирем Маха-віхара
  • Дхаммаручіка (учні Дхаммаручі-Тери) або Абхаяґірівасін, пов'язані з монастирем Абхаяґірі-віхара. У 3 столітті нашої ери Дхаммарукіка привезли на Цейлон санскритські тексти Махаяни і прагнули, щоб їх прийняли як «слова Будди». Спочатку переслідувані, вони врешті-решт були визнані сингальськими королями і дозволили Махаяні розвиватися на Цейлоні протягом майже десяти століть.
  • Сагалія (учні Сагала-Тери) або Джетаванія, пов'язані спочатку з монастирем Дакхіна-віхара, а потім з монастирем Джетавана-віхара. Ця гілка виникла внаслідок розколу всередині Дхаммарукіки, коли остання прийняла Махаяну — яку, тим не менш, через кілька століть прийме і Саґалія.

Ці три гілки були офіційно об'єднані в 1160 році царем Параккама-Баху І в єдину Тхераваду.

Згідно з Васумітрою Редагувати

Цей список узятий з «Samayabhedo Paracana Cakra», автором якої є Васумітра[en], монах з Сарвастівадіна.

Досектантський буддизм

За словами Вінітадеви Редагувати

Цей розділ потребує доповнення.

Згідно з Саріпутрапаріпрчча Редагувати

Цей розділ потребує доповнення.

Двадцять шкіл згідно з писаннями Махаяни китайською Редагувати

Цей розділ потребує доповнення.

Гіпотетичний комбінований список Редагувати

Див. також Редагувати

Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Вісімнадцять давніх буддійських шкіл

Примітки Редагувати

  1. Cox, Collett (1995). Disputed Dharmas - early Buddhist theories on existence: an annotated translation of the section on factors dissociated from thought from Saṅghabhadra's Nyāyānusāra. Studia philologica Buddhica Monograph series (вид. 1. publ). Tokyo: International Inst. for Buddhist Studies. с. 23. ISBN 978-4-906267-36-1. 
  2. див. Куллаваґґа XI.1 і далі
  3. Students' Britannica India. 5: S to Z: (Shath to Zurvan). New Delhi: Encyclopaedia Britannica India. 2000. ISBN 978-0-85229-760-5. 
  4. Williams, Mahayana Buddhism, Routledge, 1989, page 6
  5. Macmillan Encyclopedia of Buddhism
  6. Nattier, Jan (2003), A few good men: the Bodhisattva path according to the Inquiry of Ugra, p. 193-194
  7. Williams, Paul (2008), Mahayana Buddhism: The Doctrinal Foundations, p. 4-5
  8. Williams, Paul (2000), Buddhist Thought: A Complete Introduction to the Indian Tradition, p. 97
  9. Isabelle Onians, "Tantric Buddhist Apologetics, or Antinomianism as a Norm," D.Phil. dissertation, Oxford, Trinity Term 2001 p. 72
  10. Walser, Joseph (2005), Nagarjuna in Context: Mahayana Buddhism and Early Indian Culture, p. 41
  11. Walser, Joseph (2005), Nagarjuna in Context: Mahayana Buddhism and Early Indian Culture, p. 41-42

Література Редагувати

  • André Bareau, Les sectes bouddhiques du Petit Véhicule, Ecole française d'Extrême-Orient, 1955(фр.)
  • Edward Conze, Le Bouddhisme, Payot, 2002. ISBN 978-2228896719.(фр.)
  • Philippe Cornu, Dictionnaire encyclopédique du Bouddhisme, Seuil, 2006. ISBN 978-2020822732(фр.)
  • Wilhelm Geiger, The Mahavamsa, Gyan Publishing House, 2020. ISBN 978-8121237406.(англ.)
  • Donald S. Lopez, The story of Buddhism : A concise guide to its history & teachings, HarperOne, 2001. ISBN 978-0060699765.(англ.)
  • Hermann Oldenberg, The Dipavamsa, CreateSpace Independent Publishing Platform, 2018. ISBN 978-1983456879.(англ.)
Це незавершена стаття про буддизм.
Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри
Дата публікації:
Rannij buddizmPismovi dzherelaTapitakaAgamiGandgarasobori1 j buddijskij sobor2 j buddijskij sobor3 j buddijskij sobor4 j buddijskij soborShkoliDosektantskij buddizm Mahasamgika Ekaviavaharika en Lokottaravada Kajtika Aparashajla Uttarashajla Gokulika Bahushrutiya Pradzhnyaptivada Chetyavada Sthaviravada Sarvastivada Vajbhashiki Sautrantika Mulasarvastivada Vibgadzh yavada Tgeravada Mahishasaka Kash yapiya Dgarmaguptaka Puggalavadin Vatsiputriya Dharmottariya Bgadrayaniya Sammatiya ShannagarikapereglyanutiobgovoritiredaguvatiVisimnadcyat davnih buddijskih shkil ce ti sho vinikli v rezultati poslidovnih podiliv dosektantskogo buddizmu zumovlenih peredusim vidminnostyami u vinaya a piznishe doktrinalnimi superechkami ta geografichnoyu vidokremlenistyu riznih grup Pervisna sangga rozdililasya na pershi davni shkoli zazvichaj vvazhayutsya shkoli sthaviravadiniv i mahasamgikiv priblizno cherez 150 rokiv pislya smerti Siddharthi Gautami Za slovami doslidnika Kolletta Koksa angl Collett Cox bilshist naukovciv pogodzhuyutsya sho hocha korinnya najdavnishih viznanih grup syagaye korinnyam Ashoki yihnye faktichne vidokremlennya vidbulosya lishe pislya jogo smerti 1 Piznishe ci pershi davni shkoli rozdililisya na menshi frakciyi taki yak sarvastivadini ta dharmaguptaki en i vreshti resht tradiciya narahovuye 18 abo 20 shkil Naspravdi tradiciya zberegla kilka spiskiv 18 shkil sho perekrivayut odin odnogo tobto yihnya zagalna kilkist priblizno podvoyuyetsya hocha deyaki z nih mogli zgaduvatisya pid kilkoma nazvami Zagalom vvazhayetsya jmovirnim sho chislo 18 ye suto umovnim Shkoli inodi rozdilyalisya cherez ideologichni rozbizhnosti shodo spravzhnogo znachennya vchennya yake mistitsya v Pitaka sutti a inodi cherez rozbizhnosti shodo pravilnogo dotrimannya vinaya Ci ideologiyi buli vklyucheni v osnovni tvori taki yak Abgidhammi ta komentari do nih Porivnyannya zberezhenih versij Sutta pitaka sho nalezhali riznim sektam pokazuye sho ideologiyi Abhidham inodi vklyuchalisya v Sutta pitaka dlya togo shob pidtrimati rozvitok podij vikladenih v cih Abhidhamah Zmist 1 Istoriya 1 1 Pershij sobor 1 2 Drugij sobor 1 3 Period mizh Drugim i Tretim Soborami 1 4 Tretij sobor 1 5 Podiyi pid chas ta pislya Tretogo Soboru 1 6 Chleni Mahayani 1 7 Kitajski palomniki 2 Visimnadcyat shkil 2 1 Z singalskih hronik 2 2 Zgidno z Vasumitroyu 2 3 Za slovami Vinitadevi 2 4 Zgidno z Sariputrapariprchcha 2 5 Dvadcyat shkil zgidno z pisannyami Mahayani kitajskoyu 2 6 Gipotetichnij kombinovanij spisok 3 Div takozh 4 Primitki 5 LiteraturaIstoriya RedaguvatiPershij sobor Redaguvati Dokladnishe Pershij buddijskij soborCherez tri misyaci pislya smerti Buddi zgidno zi svyashennimi pisannyami 2 deyaki z jogo uchniv yaki buli aragantami sklikali pershij sobor u Radzhagasi Tradiciya theravadi vvazhaye sho konfliktu shodo togo chogo navchav Budda ne viniklo i sho vchennya bulo rozdilene na rizni chastini kozhna z yakih bula zakriplena za starshim z jogo uchnyami shob zberegti yih u pam yati Opovidi pro cyu radu v pisannyah riznih shkil riznyatsya shodo togo sho same tam govorilosya Deyaki vcheni zaperechuyut sho pershij sobor naspravdi vidbuvsya 3 4 Drugij sobor Redaguvati Dokladnishe Drugij buddijskij soborDrugij buddijskij sobor ne sprichiniv rozkolu v sangga yak dehto inodi stverdzhuye Ce bula viklyuchno pogana povedinka grupi chenciv yaki zminili svoye stavlennya pislya Soboru Period mizh Drugim i Tretim Soborami Redaguvati Teksti shodyatsya na dumci sho pershij podil vidbuvsya mizh sthaviravadinami ta mahasangikami Deyaki suchasni doslidniki vvazhayut sho pershij podil vidbuvsya v period mizh drugim i tretim buddijskimi soborami j jmovirno stosuvavsya vinaya Odnak lishe dva starodavni dzherela Dipavaṃsa i Tretij spisok Bhavya vidnosyat pershij rozkol do Ashoki i zhodne z nih ne pov yazuye rozkol z superechkoyu pro praktiku vinaya Tretij sobor Redaguvati Dokladnishe Tretij buddijskij soborZgidno z tekstami theravadiniv tretij sobor buv sklikanij u II st do n e pid patronatom imperatora Ashoki ale v inshih dzherelah nemaye zhodnih zgadok pro cej sobor Deyaki vcheni vvazhayut sho v theravadinskij rozpovidi pro cej sobor ye nepravdopodibni elementi i roblyat visnovok sho vin ne ye istorichnim 5 Inshi vvazhayut sho ce bula suto theravadijska vibgadzh yavadijska rada Zagalnoprijnyato odnak sho pid chas pravlinnya Ashoki vidbulisya odna chi kilka superechok pov yazanih z doktrinalnimi ta disciplinarnimi superechkami vinaya hocha voni buli nadto neformalnimi shob yih mozhna bulo nazvati soborami Za chasiv Ashoki shkola Sthaviravadi rozdililasya na tri pidshkoli z doktrinalnih prichin ale voni stali okremimi chernechimi ordenami lishe pislya jogo smerti Zgidno z rozpoviddyu Theravadi cej sobor buv sklikanij nasampered z metoyu vstanovlennya oficijnoyi ortodoksiyi Kazhut sho pid chas soboru neveliki grupi porushuvali pitannya pro detali vinaya ta interpretaciyu doktrini Kazhut sho prezident soboru Moggaliputta Tissa uklav knigu Kathavatthu en shob sprostuvati ci argumenti She pogovoryuyut sho rada stala na bik Moggaliputti Tissi i viznala jogo versiyu ortodoksalnoyu yaka potim bula prijnyata Ashokoyu yak oficijna religiya jogo imperiyi Cya shkola otrimala nazvu Vibgadzhavada sho bukvalno oznachaye teza tih hto robit rozriznennya Rozriznennya pro yake jdetsya stosuvalosya isnuvannya yavish dhammas u minulomu majbutnomu i teperishnomu Versiyu svyashennih pisan yaka bula prijnyata na comu tretomu sobori a same vinaya sutti ta abhidgamma Mahinda sin imperatora Ashoki priviz do Shri Lanki Tam voni buli b zapisani Palijskij kanon zalishayetsya najpovnishim naborom pisan sho dijshli do nas Odnak slid zaznachiti sho bilsha chastina Sarvastivadinskogo kanonu takozh zbereglasya v kitajskomu perekladi deyaki chastini isnuyut takozh u tibetskomu perekladi a deyaki fragmenti v sanskritskih rukopisah i sho chastini riznih kanoniv inodi neidentifikovani isnuyut u kitajskomu perekladi abo na inshih indijskih movah Podiyi pid chas ta pislya Tretogo Soboru Redaguvati Yakoyu b ne bula pravda sho stoyit za rozpoviddyu Theravadina same za chasiv Ashoki v buddistskomu rusi pochalisya podalshi rozbizhnosti i z yavilasya nizka shkil sered yakih Sarvastivada i Sammitiya U piznishih tekstah ci shkoli stali vidomi yak visimnadcyat shkil Na zhal zhodna z cih shkil okrim theravadi ne dozhila do piznogo serednovichchya do togo chasu deyaki z nih vzhe davno znikli hocha zbereglasya znachna kilkist kanonichnoyi literaturi cih shkil perevazhno v kitajskomu perekladi Shobilshe dzherela specifichno mahayanskih doktrin mozhna rozglediti u vchennyah deyakih z cih rannih shkil zokrema u vchennyah mahasamgiki ta sarvastivadi Pid chas i pislya Tretogo Soboru predstavniki grupi Sthavira pochali nazivali sebe vibgadzhavadinami Chastina ciyeyi grupi poshirilasya na Shri Lanku ta chastinu pivdennoyi Indiyi Piznishe cya grupa zminila samonajmenuvannya na teriya theriyas posilayuchis na davni teri abo sthaviri She piznishe she do Dipavamsi chetverte stolittya bula prijnyata nazva Pali Theravada yaka vikoristovuyetsya dlya ciyeyi grupi j donini Pudgalavadini buli takozh vidomi yak Vatsiputriyi na chest yihnogo jmovirnogo zasnovnika Piznishe cyu grupu stali nazivati Sammitiyeyu na chest odnogo z yiyi pidrozdiliv Vona vimerla priblizno v dev yatomu abo desyatomu stolitti Odnak protyagom bilshoyi chastini rannogo serednovichchya shkola Sammitiya bula chiselno najbilshoyu grupoyu buddistiv v Indiyi mayuchi bilshe prihilnikiv nizh vsi inshi shkoli razom uzyati Shkola sarvastivadi bula najvidomishoyu na pivnichnomu zahodi Indiyi j stvorila deyaki z doktrin yaki piznishe buli prijnyati mahayanoyu Chleni Mahayani Redaguvati Hocha sogodni rizni shkoli starodavnogo buddizmu inodi bez rozboru vidnosyat do ginayani ce ne obov yazkovo ye pravilnim Za slovami Yana Nattye fr Jan Nattier termin mahayana nikoli ne poznachav pevnu buddijsku sektu nikaya a radshe sukupnist idealiv i doktrin bodhisatv 6 Pol Vilyams angl Paul Williams takozh zaznachiv sho Mahayana nikoli ne mala i ne namagalasya mati vinajyu abo liniyu posvyachennya vidminnu vid davnih buddijskih shkil i tomu kozhen bhikshu bhikṣu abo bhikshuni bhikṣuṇi yaki priyednalisya do Mahayani formalno nalezhali do davnoyi shkoli Ce prodovzhuyetsya i sogodni z Dharmaguptaka en vinaya u Shidnij Aziyi ta Mulasarvastivada en vinaya v tibetskomu buddizmi Os chomu Mahayana nikoli ne bula supernickoyu sektoyu vidokremlenoyu vid davnih shkil 7 Vid kitajskih palomnikiv yaki vidviduvali Indiyu mi znayemo sho mahayanski i ne mahayanski monahi chasto zhili razom v odnih i tih samih monastiryah 8 Krim togo Izabella Onians angl Isabella Onians vkazuye na te sho v mahayanskih pracyah ridko vzhivayetsya termin Hinayana natomist vikoristovuyetsya termin Shravakayana en 9 Kitajskij buddijskij monah Yiczin pisav pro zv yazok mizh riznimi kolisnicyami i starodavnimi buddijskimi shkolami v Indiyi Na Zahodi isnuye bagato pidrozdiliv shkil riznogo pohodzhennya ale ye lishe chotiri osnovni shkoli z bezperervnoyu tradiciyeyu Ce taki shkoli Mahasaggika Nikajya Sthavira Nikajya Mulasarvastivada Nikajya ta Samitiya Nikajya 10 Shob poyasniti yihnyu doktrinalnu prinalezhnist vin pishe Ne zovsim zrozumilo yaku z cih chotiroh shkil slid vidnesti do mahayani chi hinayani Ce oznachaye sho ne bulo prostoyi vidpovidnosti mizh shkoloyu i tim chi yiyi chleni spoviduvali mahayanu chi hinayanu 11 Kitajski palomniki Redaguvati Protyagom pershogo tisyacholittya kitajski monahi taki yak Fasyan Syuanczan i Yiczin zdijsnyuvali palomnictva do Indiyi j pisali zviti pro svoyi podorozhi koli povertalisya do Kitayu Ci rozpovidi pro kitajski podorozhi ye dzherelom nadzvichajno cikavoyi informaciyi pro stan buddizmu v Indiyi v rannomu serednovichchi Visimnadcyat shkil RedaguvatiZavedeno vvazhati sho v cej period isnuvalo 18 shkil buddizmu ale v istorichnih dzherelah nemaye yedinoyi dumki shodo nazv cih shkil Same tomu pohodzhennya ciyeyi nazvi zalishayetsya nezrozumilim Nizhche navedeno spiski yaki podayut rizni dzherela Z singalskih hronik Redaguvati Cej spisok uzyatij zi shri lankijskih litopisiv Dipavasa ta Mahavasa rozdil 5 Vvazhayetsya sho ci rizni techiyi z yavilisya poslidovno protyagom pershih dvoh stolit pislya parinibbani parinibbana Buddi Dosektantskij buddizm Vibgadzh yavada Teriya abo Theravada Vibhajyavada Sthaviravada Mahishasaka Mahisasaka Sarvastivada Sarvastivada Kash yapiya Kasyapiya Sankrantika Sankrantika Sautrantika Sautrantika Dgarmaguptaka Dharmaguptaka Vadzhdzhiputtaka Vatsiputriya Puggalavadin Dharmottariya Bgaddaniya Bhadrayaniya Sannagarika Sannagarika Sanmitiya Saṃmitiya Mahasamgika Mahasaṃghika Gokulika Kukkuṭika Gokulika Pradzhnyaptivada Prajnaptivada Bahushrutiya Bahusrutiya Ekavayavaharika Ekavyaharikas Kajtika Caitika z yavivsya vzhe v 1 mu rozdili Mahasagitinamaki zgidno z Dipavasoyu ale v 3 mu rozdili Panyattivadi ta Bahuliki zgidno z Mahavasoyu U Mahavasi perelicheno shist inshih shkil sho z yavilisya v Dzhambudipi materikova Indiya pislya drugogo stolittya pislya parinibbani parinibbana Buddi Gemavata sanskr Haimavata Chotiri shkoli vidgaluzhennya mahasangiki krayini Andra yaki takozh nazivayut shkolami Andhaki Radzhagiriya sanskr Rajagiriya Siddgattika sanskr Siddhatthika Pubbaseliya sanskr Purvasaila Aparaseliya sanskr Aparasaila Vadzhiriya pali vajira She zgidno z Mahavamsoyu buddisti Cejlonu sanskr Laṃkadipa dos ostriv Lanka rozdililisya na tri gilki vidpovidno do monastirya v stolici Anuradhapuri do yakogo voni buli priv yazani Teriya Theravadin uchni Drevnih abo Mahaviharavasin pov yazani z istorichnim monastirem Maha vihara Dhammaruchika uchni Dhammaruchi Teri abo Abhayagirivasin pov yazani z monastirem Abhayagiri vihara U 3 stolitti nashoyi eri Dhammarukika privezli na Cejlon sanskritski teksti Mahayani i pragnuli shob yih prijnyali yak slova Buddi Spochatku peresliduvani voni vreshti resht buli viznani singalskimi korolyami i dozvolili Mahayani rozvivatisya na Cejloni protyagom majzhe desyati stolit Sagaliya uchni Sagala Teri abo Dzhetavaniya pov yazani spochatku z monastirem Dakhina vihara a potim z monastirem Dzhetavana vihara Cya gilka vinikla vnaslidok rozkolu vseredini Dhammarukiki koli ostannya prijnyala Mahayanu yaku tim ne mensh cherez kilka stolit prijme i Sagaliya Ci tri gilki buli oficijno ob yednani v 1160 roci carem Parakkama Bahu I v yedinu Theravadu Zgidno z Vasumitroyu RedaguvatiCej spisok uzyatij z Samayabhedo Paracana Cakra avtorom yakoyi ye Vasumitra en monah z Sarvastivadina Dosektantskij buddizm Stgaviravada Sthaviravada Gajmavata Haimavata Sarvastivada Sarvastivada Vatsiputriya Vatsiputriya Dgarmottariya Dharmottariya Bgadrayaniya Bhadrayaniya Sammitiya Saṃmitiya Sannagarika Sannagarika Magishasaka Mahisasaka Dgarmaguptaka Dhammaguttika Kash yapiya Kasyapiya Sautrantika Sautrantika Mahasamgika Mahasaṃghika Ekaviyagarikas Ekavyaharikas Lokottaravada Lokottaravada Gokulika Gokulika Bahushrutiya Bahusrutiya Prajnaptivada Kajtika Apara Shajla Apara Saila Uttara Shajla Uttara Saila Za slovami Vinitadevi Redaguvati Cej rozdil potrebuye dopovnennya Zgidno z Sariputrapariprchcha Redaguvati Cej rozdil potrebuye dopovnennya Dvadcyat shkil zgidno z pisannyami Mahayani kitajskoyu Redaguvati Cej rozdil potrebuye dopovnennya Gipotetichnij kombinovanij spisok RedaguvatiDiv takozh RedaguvatiVikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Visimnadcyat davnih buddijskih shkilIstoriya buddizmuPrimitki Redaguvati Cox Collett 1995 Disputed Dharmas early Buddhist theories on existence an annotated translation of the section on factors dissociated from thought from Saṅghabhadra s Nyayanusara Studia philologica Buddhica Monograph series vid 1 publ Tokyo International Inst for Buddhist Studies s 23 ISBN 978 4 906267 36 1 div Kullavagga XI 1 i dali Students Britannica India 5 S to Z Shath to Zurvan New Delhi Encyclopaedia Britannica India 2000 ISBN 978 0 85229 760 5 Williams Mahayana Buddhism Routledge 1989 page 6 Macmillan Encyclopedia of Buddhism Nattier Jan 2003 A few good men the Bodhisattva path according to the Inquiry of Ugra p 193 194 Williams Paul 2008 Mahayana Buddhism The Doctrinal Foundations p 4 5 Williams Paul 2000 Buddhist Thought A Complete Introduction to the Indian Tradition p 97 Isabelle Onians Tantric Buddhist Apologetics or Antinomianism as a Norm D Phil dissertation Oxford Trinity Term 2001 p 72 Walser Joseph 2005 Nagarjuna in Context Mahayana Buddhism and Early Indian Culture p 41 Walser Joseph 2005 Nagarjuna in Context Mahayana Buddhism and Early Indian Culture p 41 42Literatura RedaguvatiAndre Bareau Les sectes bouddhiques du Petit Vehicule Ecole francaise d Extreme Orient 1955 fr Edward Conze Le Bouddhisme Payot 2002 ISBN 978 2228896719 fr Philippe Cornu Dictionnaire encyclopedique du Bouddhisme Seuil 2006 ISBN 978 2020822732 fr Wilhelm Geiger The Mahavamsa Gyan Publishing House 2020 ISBN 978 8121237406 angl Donald S Lopez The story of Buddhism A concise guide to its history amp teachings HarperOne 2001 ISBN 978 0060699765 angl Hermann Oldenberg The Dipavamsa CreateSpace Independent Publishing Platform 2018 ISBN 978 1983456879 angl nbsp Ce nezavershena stattya pro buddizm Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi Otrimano z https uk wikipedia org w index php title Visimnadcyat davnih buddijskih shkil amp oldid 40555886