Вільськ — село в Україні, в Оліївській сільській територіальній громаді Житомирського району Житомирської області. Кількість населення становить 707 осіб (2001).
| село Вільськ | |
|---|---|
| Країна | Україна |
| Область | Житомирська область |
| Район | Житомирський район |
| Громада | Оліївська сільська громада |
| Код КАТОТТГ | UA18040370030022972 |
| Облікова картка | Вільськ |
| Основні дані | |
| Засноване | 1617 |
| Населення | 707 (2001) |
| Площа | 2,03 км² |
| Густота населення | 348,28 осіб/км² |
| Поштовий індекс | 12334 |
| Географічні дані | |
| Географічні координати | 50°23′09″ пн. ш. 28°30′55″ сх. д. / 50.38583° пн. ш. 28.51528° сх. д.Координати: 50°23′09″ пн. ш. 28°30′55″ сх. д. / 50.38583° пн. ш. 28.51528° сх. д. |
| Середня висота над рівнем моря | 205 м |
| Водойми | р. Кам'янка |
| Відстань до обласного центру | 12 км |
| Відстань до районного центру | 14 км |
| Найближча залізнична станція | Дубовець |
| Відстань до залізничної станції | 6 км |
| Місцева влада | |
| Адреса ради | вул. Леоніда Ступницького, 68, с. Оліївка, Житомирський р-н, Житомирська обл., 12402 |
| Карта | |
Вільськ | |
Вільськ | |
| Мапа | |
| Вільськ у Вікісховищі |
Географія Редагувати
У селі річки Безіменна, Синяк, Печеринка впадають у Кам'янку, ліву притоку Тетерева.
Історія Редагувати
Вільськ згадується як містечко в акті від 21 червня 1586 року в скарзі воєводича Волинського князя Іоанна Богушевича Корецького на війта Прокопа Литинського і урядника Криштофа Свинарського помістя Вільського, що належить князю Костянтину Василеві Острозькому — воєводі Київському, про те, що коли бояри, гайдуки і слуги Корецького проводили через Вільськ втікачів від Корецького, які втекли з володіння Острозького, то згадуваний війт і урядник разом з вільськими міщанами начебто побили і утопили деяких із цих бояр і слуг Корецького, забравши їх зброю і коней.
Село також згадується в акті від 7 січня 1650 року та в акті від 5 травня 1714 року.
У своїй книжці «Історико-статистичне описання церков і приходів Волинської єпархії», виданій в 1888 році, М. І. Теодорович повідомляє, що церква в селі Вільськ побудована в 1748 році на кошти прихожан, і цієї церкви псаломщика селяни помістили в будинку колишньої сільської школи. Звідси видно, що сільська школа в містечку працювала вже до 1748 року.
В той час в Вільську було 287 дворів дворів, 2328 прихожан, римокатоликів — 563, баптистів — 240, лютеран — 363, старообрядців — 129, євреїв — 28.
Селяни, крім хліборобства, займалися гончарством і продавали свої вироби в Житомирі і на інших базарах Волинської губернії.
В містечку народився і довгі роки проживав відомий польський письменник Ян Охоцький, який написав свої спогади, що були видані в 1857 році вже після його смерті. У своїх спогадах він описав Коліївщину, Коденську розправу, смерть одного з керівників Коліївського повстання Івана Ґонти, людей Черняхівщини.
На території Вільська в результаті археологічних досліджень знайдено знаряддя праці ще кам'яної доби (ножі, молотки, кам'яні сокири) та рештки стародавньої фортеці (земляний вал, ядра). Це говорить, що на цій території жили люди ще в кам'яну добу.
Станом на 1885 рік у колишньому власницькому селі Пулинської волості Житомирського повіту Волинської губернії мешкало 640 осіб, налічувалось 55 дворових господарств, існували православна церква та 2 постоялих будинки.
За переписом 1897 року кількість мешканців зросла до 1310 осіб (650 чоловіків та 660 — жінок), з яких 1258 — православних. Станом на 1906 рік у селі було 200 дворів і проживало 1318 осіб.
Радянські війська окупували Вільськ в січні 1918 року. 21 серпня 1920 року тут було створено Організацію незаможного селянства, куди ввійшло 217 селян. В 1923 році організовано сільськогосподарську артіль, якою керував А. П. Ольхович.
1927 р. у селі було 427 дворів, проживало 2011 жителів. В 1929 році було організовано колгосп.
Під час організованого радянською владою Голодомору 1932—1933 років померло щонайменше 217 жителів села. В 1937 році репресовано 34 чоловіки.
В період Німецько-радянської війни 375 жителів брало участь на фронтах, десятки — в партизанських загонах, 167 чоловік загинуло, 214 нагороджені бойовими орденами і медалями. В селі споруджено монумент, присвячений цій війні, з іменами солдатів з Вільська. Наприкінці 1943 року в Вільськ увійшли частини Червоної армії.
Школа в селі побудована в 1893 році. З 1924 року це — єдина трудова школа, у 1926—1927 рр. — чотирирічна трудова школа, Вільський лікнеп.
З 1928 р. — п'ятирічна школа, у 1947—1952 р.р — семирічна. З 1952 року — це Вільська середня школа.
На території села наприкінці XX століття знаходилась центральна садиба колгоспу «Жовтень». Колгосп спеціалізувався з вирощування нетелів, у рільництві — льоно-картоплярський напрям з розвинутим хмелярством.
В селі було встановлено пам'ятник Леніну, який раніше був в районному центрі смт. Черняхів. В 2014 році цей пам'ятник знесено мешканцями села.
В колгоспі було 2283 га с/г угідь, у тому числі 1780 га орної землі, було три виробничі і одна тракторна бригади, три тваринницькі ферми. За трудові успіхи 139 жителів села нагороджені орденами і медалями СРСР.
Орденом Трудового Червоного Прапора нагороджені: ланкова по хмелю Рожко Марія Миколаївна, свинарка Лисюк Валентина Іванівна, Котенко Іван Семенович, Малецький Анатолій Миколайович, Защіпас Марія Дорофіївна, Лисак Валентина Іванівна, Біденко Володимир Іванович, Межерицький Михайло Іванович. Орденом «Знак пошани» — Давидович Сигізмунд Володимирович, Грищук Марія Григорівна. Самчук Микола Корнійович нагороджений орденом Жовтневої революції. Приймак Микола Каленикович — орденом Бойового Червоного Прапора.
Один з уродженців села — кавалер трьох орденів Слави, Петро Григорович Чайківський.
У 1980-х роках працювали: магазин промтоварів, госптоварів, «Книга», аптечний пункт, Вільська лікарська амбулаторія, відділ зв'язку, побутовий комбінат. Були побудовані двоповерховий адмінбудинок, будинок культури, сільська бібліотека. Прокладено шосейну дорогу, яка сполучає село з районним обласним центром.
В селі працює загальноосвітня середня школа, у якій щорічно навчалось 476 учнів, їх навчало 30 вчителів; сільський будинок культури на 350 місць, 3 бригадних клуби, дві бібліотеки з книжковим фондом 12680 книг, 2 ФАПи, поштове відділення, 7 магазинів, 2 побутових магазини, перукарня, дитячі ясла-садок на 120 місць, церква.
Церква с. Вільськ Редагувати
Історія церкви у Вільську:
- 1748 р. — на кошти прихожан у центрі села збудовано церкву;
- 1930-40 рр. — в приміщенні церкви знаходиться колгоспна комора;
- 1960-70 рр. — сільський клуб;
- 1980-90 рр.. — музей історії релігії та атеїзму;
- 1990 р. — церкву знову відкрито.
Сучасність Редагувати
У новому столітті колгосп розпаювали серед жителів села. Найдовше головою колгоспу працював Давидович Сигізмунд Володимирович, якого люди обрали 1971 року.
У селі — 273 двори; проживає 683 чоловіки. На 01.01.2021 року населення становить 515 осіб.
До 7 вересня 2016 року — адміністративний центр Вільської сільської ради Черняхівського району Житомирської області.
У 2020 році, відповідно до розпорядження Кабінету Міністрів України № 711-р від 12 червня 2020 року «Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Житомирської області», територію та населені пункти Вільської сільської територіальної громади включено до складу Оліївської сільської територіальної громади Житомирського району Житомирської області.
Примітки Редагувати
- Волости и важнѣйшія селенія Европейской Россіи. По даннымъ обслѣдованія, произведеннаго статистическими учрежденіями Министерства Внутреннихъ Дѣлъ, по порученію Статистическаго Совѣта. Изданіе Центральнаго Статистическаго Комитета. Выпускъ III. Губерніи Малороссійскія и Юго-Западныя / Составилъ старшій редактор В. В. Зверинскій — СанктПетербургъ, 1885. (рос. дореф.)
- рос. дореф. Населенныя мѣста Россійской Имперіи в 500 и болѣе жителей съ указаніем всего наличнаго въ них населенія и числа жителей преобладающихъ вѣроисповѣданій по даннымъ первой всеобщей переписи 1897 г. С-Петербург. 1905. — IX + 270 + 120 с., (стор. 1-18)
- Вільськ. Геоінформаційна система місць «Голодомор 1932—1933 років в Україні». Український інститут національної пам'яті. Процитовано 18 червня 2020.
- http://oliivska.gromada.org.ua/pasport-gromadi-1522783867/
- . http://w1.c1.rada.gov.ua/. Архів оригіналу за 28 жовтня 2020. Процитовано 9 червня 2020.
- . Офіційний портал Верховної Ради України. Архів оригіналу за 9 січня 2021. Процитовано 26 грудня 2022.
Література Редагувати
- Вільськ // Історія міст і сіл Української РСР: у 26 т. / Тронько П. Т. (голова Головної редколегії). — К. : Головна редакція УРЕ АН УРСР, 1967—1974. — том Житомирська область / Чорнобривцева О. С. (голова редколегії тому), 1973 : 728с. — С.656-657
Посилання Редагувати
- Wilsk, wś skarbowa nad Kamionką, ... // Słownik geograficzny Królestwa Polskiego. — Warszawa : Druk «Wieku», 1893. — Т. XIII. — S. 533. (пол.)
- Вільськ на сайті Верховної ради України[недоступне посилання з квітня 2019]