Військовий переворот у М'янмі ― державний переворот у М'янмі, що почався вранці 1 лютого 2021 року, коли демократично обраних державну радницю Аун Сан Су Чжі, президента Він М'їна та інших лідерів керівної партії було заарештовано збройними силами М'янми (Татмадо). Через кілька годин армія М'янми оголосила про введення надзвичайного стану на один рік і заявила, що влада перейшла до головнокомандувача збройними силами Мін Аун Хлайна. Переворот викликав масові протести у країні, під час яких було вбито понад 1000 протестувальників.
Військовий переворот у М'янмі | ||||||
---|---|---|---|---|---|---|
Громадянська війна в М'янмі | ||||||
| ||||||
Сторони | ||||||
Уряд М'янми | Збройні сили М'янми | |||||
Командувачі | ||||||
Аун Сан Су Чжі (Державний радник М'янми) Він М'їн (Президент М'янми) | Мін Аун Хлайн (головнокомандувач збройних сил М'янми) М'їн Шве (Перший віцепрезидент М'янми) | |||||
Військові формування | ||||||
Немає | Збройні сили М'янми | |||||
Втрати | ||||||
Невідомо |
Передумови Редагувати
З моменту проголошення незалежності від Британії 1948 року в М'янмі (колишня Бірма) панує політична нестабільність. У 1958—1960 роках військові за вказівкою демократично обраного прем'єр-міністра У Ну для вирішення політичних конфліктів сформували тимчасовий уряд. Після проведення виборів 1960 року військові добровільно відновили цивільний уряд. Однак, 1962 року вони захопили владу внаслідок перевороту, започаткувавши 26-річне правління.
1988 року в країні спалахнули загальнонаціональні акції протесту. Отримавши назву Повстання 8888, вони були спровоковані неефективним економічним управлінням, внаслідок чого фактичний глава держави Не Він подав у відставку. У вересні 1988 року вище керівництво збройних сил сформувало Державну раду з відновлення правопорядку (ДРВП), яка й отримала владу. У цей період помітною демократичною активісткою стала Аун Сан Су Чжі, донька сучасного засновника країни Аун Сана. 1990 року вільні вибори, дозволені військовими, привели до переконливої перемоги партії Су Чжі. Однак військові відмовилися передати владу й помістили її під домашній арешт.
Військові залишалися при владі протягом наступних 22 років до 2011 року, за результатами виконання Дорожньої карти до дисципліни — квітучої демократії, у ході якої була розроблена й прийнята Конституція 2008 року. З 2011 до 2015 року почався транзитний період переходу до демократії, і на виборах, проведених 2015 року, перемогла партія Су Чжі — Національна ліга за демократію. Однак військові зберегли значну владу, включно з правом призначати 1/4 членів парламенту.
Переворот відбувся після загальних виборів 8 листопада 2020 року, на яких Національна ліга за демократію здобула 396 з 476 місць у парламенті, що є ще більшою перемогою в порівнянні з виборами 2015 року. Проксі-партія військових, Партія солідарності та розвитку Союзу, отримала лише 33 місця.
Армія оскаржила результати, заявивши, що голосування було сфальсифікованим. Протягом кількох днів ширилися чутки про спробу державного перевороту.
Перебіг подій Редагувати
Реакція Редагувати
Протести Редагувати
Група з приблизно 200 бірманських емігрантів і кількох тайських демократичних активістів біля посольства М'янми в Бангкоку організували акцію протесту проти перевороту. Акція завершилася розгоном поліцією; двоє протестувальників дістали поранення й госпіталізовані, двоє були заарештовані. Також громадяни М'янми зібралися перед Університетом Об'єднаних Націй в Токіо для висловлення протесту проти перевороту.
Міжнародна Редагувати
- Кілька країн, серед яких Бангладеш, Індія, Індонезія, КНР, Малайзія, Південна Корея, Сінгапур та Японія, висловили занепокоєння, багато з них підтримали діалог між урядом і військовими з метою розв'язання проблеми.
- Австралія, Британія, Іспанія, Нова Зеландія, Туреччина і США засудили переворот, закликали звільнити затриманих
- Білий дім пригрозив ввести санкції щодо організаторів, представник Держдепу США Нед Прайс заявив, що США ввели санкції проти деяких осіб та організацій, пов'язаних із переворотом
- Камбоджа, Таїланд і Філіппіни ухилилися від оцінки подій, назвавши переворот внутрішньою справою країни.
- Міжурядові організації (ООН, АСЕАН та ЄС) висловили стурбованість і закликали до діалогу обидві сторони. Євросоюз, окрім висловлення стурбованості, засудив переворот і закликав звільнити затриманих.
- 23 лютого США ввели санкції проти двох генералів, членів військової хунти М'янми, це Маунг Маунг Кьяу (головнокомандувач ВПС) та генерал-лейтенант Мо Мьїнт Тун (колишній начальник штабу армії, командувач однієї із спецоперацій збройних сил)
- 28 лютого ЄС засудив використання сили військами і пригрозив санкціями у відповідь на вбивство демонстрантів
- 8 березня YouTube видалив канал, що належав військовим, які здійснили переворот, до цього було закрито інші канали, серед них державні MRTV та Myawaddy Media.
Вірусне відео Редагувати
Фітнес-тренерка Кхін Хнін Вай випадково зняла відео, на якому видно початок перевороту. Як пояснила пізніше Кхін, вона записувала ранкове відео. Музика на фоні — Ampun Bang Jago, цей же гурт був популярним на TikTok під час протестів 2020 року в Індонезії проти нового законодавства. У пісні є слова: «Вони приходять один за одним, щоб боротися за трон». За спиною Кхін проїзджали військові автомобілі та поліцейські. Відео почали масово поширювати у соцмережах. Тільки 20 мільйонів переглядів воно зібрало в одному повідомленні в Twitter, яке зробив індійський журналіст.
Примітки Редагувати
- ↑ Beech, Hannah (31 січня 2021). . The New York Times (амер.). ISSN 0362-4331. Архів оригіналу за 24 березня 2021. Процитовано 1 лютого 2021.
- . Архів оригіналу за 1 лютого 2021.
- Foundation, Thomson Reuters. . news.trust.org. Архів оригіналу за 1 лютого 2021. Процитовано 1 лютого 2021.
- . www.xinhuanet.com. Архів оригіналу за 1 лютого 2021. Процитовано 1 лютого 2021.
- . www.voanews.com (англ.). Архів оригіналу за 3 лютого 2021. Процитовано 1 лютого 2021.
- . РБК-Украина (рос.). Архів оригіналу за 19 серпня 2021. Процитовано 19 серпня 2021.
- France-Presse, Agence (18 серпня 2021). . the Guardian (англ.). Архів оригіналу за 19 серпня 2021. Процитовано 19 серпня 2021.
- . The Irrawaddy (амер.). 26 вересня 2020. Архів оригіналу за 1 лютого 2021. Процитовано 1 лютого 2021.
- Butwell, Richard; von der Mehden, Fred (1960). . Pacific Affairs 33 (2). с. 144–157. ISSN 0030-851X. doi:10.2307/2752941. Архів оригіналу за 29 березня 2021. Процитовано 1 лютого 2021.
- Taylor, Robert (25 травня 2015). (англ.). ISEAS Publishing. ISBN 978-981-4620-14-7. doi:10.1355/9789814620147/html. Архів оригіналу за 3 лютого 2021. Процитовано 1 лютого 2021.
- ↑ . Time. Архів оригіналу за 19 вересня 2020. Процитовано 1 лютого 2021.
- . Human Rights Watch (англ.). 26 травня 2010. Архів оригіналу за 26 вересня 2020. Процитовано 1 лютого 2021.
- Elections in Asia: A data handbook, Volume I, p611. 2001. ISBN ISBN 0-19-924958-X.
- . The Irrawaddy (амер.). 7 жовтня 2020. Архів оригіналу за 31 січня 2021. Процитовано 1 лютого 2021.
- . Time. Архів оригіналу за 1 лютого 2021. Процитовано 1 лютого 2021.
- . web.archive.org. 16 жовтня 2020. Архів оригіналу за 16 жовтня 2020. Процитовано 1 лютого 2021.
- . https://www.bangkokbiznews.com/ (тай.). Архів оригіналу за 1 лютого 2021. Процитовано 1 лютого 2021.
- Gadzo, Virginia Pietromarchi,Mersiha. . www.aljazeera.com (англ.). Архів оригіналу за 1 лютого 2021. Процитовано 1 лютого 2021.
- . The Myanmar Times. 1 лютого 2021. Архів оригіналу за 1 лютого 2021. Процитовано 1 лютого 2021.
- . Dhaka Tribune. 1 лютого 2021. Архів оригіналу за 1 лютого 2021. Процитовано 1 лютого 2021.
- Feb 1, TIMESOFINDIA COM / Updated:; 2021; Ist, 09:42. . The Times of India (англ.). Архів оригіналу за 1 лютого 2021. Процитовано 1 лютого 2021.
- . kemlu.go.id. Архів оригіналу за 1 лютого 2021. Процитовано 1 лютого 2021.
- Staff, Reuters (1 лютого 2021). . Reuters (англ.). Архів оригіналу за 1 лютого 2021. Процитовано 1 лютого 2021.
- . Архів оригіналу за 1 лютого 2021.
- 송상호 (1 лютого 2021). . Yonhap News Agency (англ.). Архів оригіналу за 1 лютого 2021. Процитовано 1 лютого 2021.
- . www.mfa.gov.sg (англ.). Архів оригіналу за 1 лютого 2021. Процитовано 1 лютого 2021.
- NEWS, KYODO. . Kyodo News+. Архів оригіналу за 1 лютого 2021. Процитовано 1 лютого 2021.
- . Архів оригіналу за 1 лютого 2021.
- . Архів оригіналу за 1 лютого 2021.
- . La Vanguardia (ісп.). 1 лютого 2021. Архів оригіналу за 3 лютого 2021. Процитовано 1 лютого 2021.
- . The Beehive (англ.). Архів оригіналу за 1 лютого 2021. Процитовано 1 лютого 2021.
- . Архів оригіналу за 1 лютого 2021.
- . The White House (амер.). 1 лютого 2021. Архів оригіналу за 1 лютого 2021. Процитовано 1 лютого 2021.
- . www.aljazeera.com (англ.). Архів оригіналу за 1 лютого 2021. Процитовано 1 лютого 2021.
- . Архів оригіналу за 1 лютого 2021.
- . РБК-Украина (рос.). Архів оригіналу за 28 лютого 2021. Процитовано 23 лютого 2021.
- Limited, Bangkok Post Public Company. . Bangkok Post. Архів оригіналу за 16 червня 2021. Процитовано 1 лютого 2021.
- Charm, Neil. (амер.). Архів оригіналу за 1 лютого 2021. Процитовано 1 лютого 2021.
- . nationalpost (en-CA). Архів оригіналу за 16 червня 2021. Процитовано 1 лютого 2021.
- . United Nations Secretary-General (англ.). 31 січня 2021. Архів оригіналу за 1 лютого 2021. Процитовано 1 лютого 2021.
- Staff, Reuters (1 лютого 2021). . Reuters (англ.). Архів оригіналу за 1 лютого 2021. Процитовано 1 лютого 2021.
- Christiastuti, Novi. . detiknews (id-ID). Архів оригіналу за 1 лютого 2021. Процитовано 1 лютого 2021.
- ↑ . POLITICO (амер.). 1 лютого 2021. Архів оригіналу за 3 лютого 2021. Процитовано 1 лютого 2021.
- . РБК-Украина (рос.). Архів оригіналу за 23 січня 2022. Процитовано 23 лютого 2021.
- . РБК-Украина (рос.). Архів оригіналу за 23 січня 2022. Процитовано 28 лютого 2021.
- . РБК-Украина (рос.). Архів оригіналу за 25 січня 2022. Процитовано 8 березня 2021.
- Фітнес-тренерка випадково зняла військовий переворот у М'янмі на відео. Воно стало вірусним [ 3 лютого 2021 у Wayback Machine.], ВВС, 3 лютого 2021