www.wikidata.uk-ua.nina.az

Асоціація держав Південно Східної Азії А СЕАН від англ Association of SouthEast Asian Nations ASEAN ˈɑːsiɑːn створена в

Асоціація держав Південно-Східної Азії

Асоціація держав Південно-Східної Азії, А́СЕАН (від англ. Association of SouthEast Asian Nations, ASEAN [ˈɑːsiɑːn]) — створена в 1967 році геополітична та економічна міжнародна організація, до якої входять 10 країн, розташованих в Південно-Східній Азіï.

А́СЕАН
Девіз One Vision, One Identity, One Community
Типи членів 10 членів

2 спостерігачі

Заснована 8 серпня 1967 року
Офіційна/і мова/и
Штаб-квартира Джакарта, Індонезія
Поточний голова Као Кім Хорн
Камбоджа
Вебсайт http://www.asean.org

Країни-члени А́СЕАН

Структура АСЕАН Редагувати

Найвищим органом АСЕАН є саміт лідерів (глав держав та урядів) краïн-учасниць, який відбувається щорічно, починаючи з 2000 року. Саміт триває 3 дні і супроводжується зустрічами з регіональними партнерами.

Повсякденне керування роботою організації виконує постійний комітет у складі міністра зовнішніх справ поточної краïни-голови та послів інших краïн-учасниць. Постійний секретаріат розташований в Джакарті. Секретаріат очолює Генеральний секретар.

У листопаді 2008 року цю посаду посідав колишній міністр зовнішніх справ Таїланду Сурін Пітсуван.

Робота Асоціації відбувається в 29 комітетах та 122 робочих групах. Щорічно в АСЕАН відбувається понад 300 заходів та зустрічей.

Головування Редагувати

Головування в організації здійснюється в порядку встановленої черговості з терміном один рік відповідно до алфавітного розташування країн англійською мовою. 2011 головувала Індонезія, 2012 — Камбоджа, 2013 — Бруней. На НМЗС головує міністр закордонних справ тієї країни, яка очолювала організацію в попередньому році.

Генеральні секретарі Редагувати

  1. Хартоно Рексо Дарсоно, (1976—1978), Індонезія
  2. Умардаді Нотовіджоно (1978—1980), Індонезія
  3. Датук Алі Бін Абдулла (1978—1980), Малайзія
  4. Нарсісо Райс (1980—1982), Філіппіни
  5. Чан Кай Юу (1982—1984), Сінгапур
  6. Фан Ваннаметі (1984—1986), Таїланд
  7. Родеріск Йон (1986—1989), Бруней
  8. Руслі Нур (1989—1993), Індонезія
  9. Ажіт Сінгх (1993—1997), Малайзія
  10. Рудолфо Севервіно (1998—2002), Філіппіни
  11. Он Кен Йон (2003—2007), Сінгапур
  12. Сурін Пітсуван (2008—2012), Таїланд
  13. Ле Лионг Мінь (2013—2017), В'єтнам
  14. Лім Джок Хой (2018-2022), Бруней
  15. Као Кім Хорн (2023-), Камбоджа

Краïни-учасниці Редагувати

Країна Дата приєднання Населення
Філіпіни 7 серпня 1967 113,9 мільйона
Малайзія 7 серпня 1967 33,57 мільйона
Індонезія 7 серпня 1967 273,8 мільйона
Сінгапур 7 серпня 1967 5,454 мільйона
Таїланд 7 серпня 1967 71,6 мільйона
Бруней-Даруссалам 7 січня 1984 445 373
В'єтнам 28 липня 1995 97,47 мільйона
Лаос 23 липня 1997 7,425 мільйона
М'янма 23 липня 1997 53,8 мільйона
Камбоджа 30 квітня 1999 15,28 мільйона

Папуа Нова Гвінея має статус краïни-спостерігача. У 2002 році Східний Тимор подав заяву про бажання набути такого ж статусу.

Безядерний АСЕАН Редагувати

Блок також зосередив увагу на мирі та стабільності в регіоні. 15 грудня 1995 року було підписано Договір про зону, вільну від ядерної зброї, в Південно-Східній Азії, щоб перетворити Південно-Східну Азію на зону, вільну від ядерної зброї. Договір набув чинності 28 березня 1997 року після того, як його ратифікували всі, крім однієї з держав-членів. Він набрав чинності 21 червня 2001 року після того, як Філіппіни його ратифікували, фактично заборонивши всю ядерну зброю в регіоні. Подібний договір був підписаний у 2017 році, однак Сінгапур утримався від голосування.

Мета АСЕАН Редагувати

Метою асоціації було оголошено прискорення економічного розвитку та соціального прогресу в краïнах-учасницях, захист миру та стабільності в регіоні, а також надання краïнам-учасницям змоги мирного розв'язання спірних питань.

Навколишнє середовище Редагувати

Серпанок над Борнео, 2006

На рубежі 21 століття АСЕАН почав обговорювати екологічні угоди. Сюди входило підписання Угоди АСЕАН про транскордонне забруднення серпанком у 2002 році як спробу контролю забруднення серпанком у Південно-Східній Азії, що, мабуть, є найгучнішою екологічною проблемою в регіоні. На жаль, це не вдалося через спалахи серпанку в 2005, 2006, 2009, 2013 та 2015 роках. Станом на 2015 рік, через тринадцять років після підписання Угоди АСЕАН про транскордонне забруднення серпанком, ситуація щодо довгострокового питання Південно-Сходу Азійський туман не змінився для половини держав-членів АСЕАН, і все ще залишається кризою кожні два роки протягом літа та осені.

Скидання сміття із зарубіжних країн (таких як Японія та Канада) в АСЕАН ще не обговорено та не вирішено. Важливими проблемами є вирубка лісів (з тим, що Індонезія зафіксувала найбільші втрати лісу в регіоні, більше, ніж інші держави-члени разом у період 2001—2013 рр.), скидання пластикових відходів (5 держав-членів увійшли до топ-10 із 192 країн на основі даних за 2010 рік, Індонезія посіла друге місце серед найгірших забруднювачів), загрожує видам ссавців (Індонезія посідає найгірше місце в регіоні з 184 видами, які перебувають під загрозою), загрожує видам риб (Індонезія посіла найгірше місце в регіоні), загрожувані (вищі) види рослин (Малайзія посіла найгірше місце в регіоні

Економічна спільнота Редагувати

АСЕАН підкреслює необхідність взаємодії в галузі безпеки, соціо-культурноï та економічноï інтеграціï. Найбільшого успіху вдалося досягти в економічній галузі. Встановлено мету про створення в 2015 році Економічноï спільноти АСЕАН. Вона об'єднує понад 560 млн осіб, обсяг торгівлі перевищує 1,5 трлн доларів США.

Зона вільної торгівлі Редагувати

В основу Економічноï спільноти АСЕАН буде покладено Зону вільної торгівлі (ЗВТ) (AFTA), яка надасть систему тарифних преференцій для сприяння вільного потоку товарів в межах АСЕАН. ЗВТ (AFTA) — це угода між краïнами-учасницями АСЕАН щодо виробництва товарів у країнах АСЕАН. Угоду було підписано 28 січня 1992 в Сінгапурі. Спочатку угоду підписали Бруней, Малайзія, Індонезія, Сінгапур та Таїланд. 1995 до угоди приєднався В'єтнам, 1997 — М'янма, 1999 — Камбоджа. В'єтнам, М'янма та Камбоджа не повністю виконали свої обіцянки, коли вони вступали до ЗВТ, тому вони отримали більший термін для виконання своїх обіцянок зі зниження тарифів.

Основні документи Редагувати

  • Декларація АСЕАН (1967). Головний, що визначає мету організації.
  • Декларація про зону миру, свободи та нейтралітету в Південно-Східній Азіï (1971) (Куала-Лумпурська декларація).
  • Договір про дружбу та співробітництво АСЕАН (англ. Treaty on amity and Cooperation, TAC) (1976). В цьому документі закладено засади взаємовідносин краïн-учасниць.
  • Манільська декларація 1992 року, про те, що при розв'язуванні питання про приналежність Парасельських островів та островів Спратлі в Південно-Китайському морі необхідно дотримуватись лише мирних засобів.
  • Договір про створення в Південно-Східній Азіï зони, вільноï від ядерноï зброï (Бангкокський договір) (1995).
  • Декларація про спільні діï з протидіï тероризму, прийнята в Бруніï в листопаді 2001.
  • Статут АСЕАН. Підписаний на саміті АСЕАН в Сінгапурі 2007, перебуває на стадіï ратифікаціï краïнами-учасницями.

АРФ Редагувати

Регіональний форум АСЕАН був створений 1994 на засадах превентивноï дипломатіï. Зустрічі відбуваються в одній зі столиць краïн-учасниць АСЕАН. Метою АРФ є:

  1. стимулювання діалогу та консультацій з питань політики та безпеки;
  2. створення відносин в Азійсько-Тихоокеанському регіоні.

Діалог в АРФ відбувається на двох рівнях: офіційному міжурядовому та неофіційному — між НУО та вченими. Крім краïн-учасниць, у роботі форуму брали участь Австралія, Бангладеш, Східний Тимор, ЄС, Індія, Канада, Північна Корея, КНР, Монголія, Нова Зеландія, Папуа Нова Гвінея, Пакистан, Республіка Корея, Російська Федерація та США.

Хартія Редагувати

Хартія АСЕАН — конституція Асоціації держав Південно-Східної Азії (АСЕАН), яка була прийнята на 13-му саміті АСЕАН, що відбувся в листопаді 2007 року. В Хартіï декларовано такі принципи:

Спорт Редагувати

Кожні два роки відбуваються Південно-Азійські ігри — регіональні спортивні змагання за зразком Олімпійських ігор. Кожні два роки, починаючи з 1996, відбувається чемпіонат Південно-східної Азії з футболу. Прийняли рішення подати спільну заявку від регіону на право проводити чемпіонат світу з футболу 2030.

Критика Редагувати

Західні держави часто критикують АСЕАН за надто м'яку позицію щодо прав людини, особливо щодо ситуації у М'янмі, зауважуючи, що в Асоціації багато слів, але мало діла.

Примітки Редагувати

  1. Aseanweb – Asean Motto. Asean.org. Архів оригіналу за 27 червня 2013. Процитовано 8 серпня 2011. 
  2. . BBC News. 11 січня 2007. Архів оригіналу за 15 березня 2007. Процитовано 6 березня 2007. 
  3. Huntington, Samuel. The Clash of Civilizations and the remaking of a New World Order.

Література Редагувати

  • І. Д. Коміренко, А. М. Копистира. Асоціація держав Південно-Східної Азії // Українська дипломатична енциклопедія: У 2-х т./Редкол.:Л. В. Губерський (голова) та ін. — К: Знання України, 2004 — Т.1 — 760с. ISBN 966-316-039-X

Посилання Редагувати

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри
Дата публікації:
Asociaciya derzhav Pivdenno Shidnoyi Aziyi A SEAN vid angl Association of SouthEast Asian Nations ASEAN ˈɑːsiɑːn stvorena v 1967 roci geopolitichna ta ekonomichna mizhnarodna organizaciya do yakoyi vhodyat 10 krayin roztashovanih v Pivdenno Shidnij Azii A SEAN Deviz One Vision One Identity One Community 1 Tipi chleniv 10 chleniv 2 sposterigachiZasnovana 8 serpnya 1967 rokuOficijna i mova i Anglijska BirmanskaKitajskaAnglijskaFilippinskaIndonezijskaKhmerskaLaoskaMalajskaTamilskaTajskaV yetnamskaShtab kvartira Dzhakarta IndoneziyaPotochnij golova Kao Kim Horn KambodzhaVebsajt http www asean orgKrayini chleni A SEAN Zmist 1 Struktura ASEAN 2 Golovuvannya 3 Generalni sekretari 4 Kraini uchasnici 5 Bezyadernij ASEAN 6 Meta ASEAN 7 Navkolishnye seredovishe 8 Ekonomichna spilnota 8 1 Zona vilnoyi torgivli 9 Osnovni dokumenti 10 ARF 11 Hartiya 12 Sport 13 Kritika 14 Primitki 15 Literatura 16 PosilannyaStruktura ASEAN RedaguvatiNajvishim organom ASEAN ye samit lideriv glav derzhav ta uryadiv krain uchasnic yakij vidbuvayetsya shorichno pochinayuchi z 2000 roku Samit trivaye 3 dni i suprovodzhuyetsya zustrichami z regionalnimi partnerami Povsyakdenne keruvannya robotoyu organizaciyi vikonuye postijnij komitet u skladi ministra zovnishnih sprav potochnoyi kraini golovi ta posliv inshih krain uchasnic Postijnij sekretariat roztashovanij v Dzhakarti Sekretariat ocholyuye Generalnij sekretar U listopadi 2008 roku cyu posadu posidav kolishnij ministr zovnishnih sprav Tayilandu Surin Pitsuvan Robota Asociaciyi vidbuvayetsya v 29 komitetah ta 122 robochih grupah Shorichno v ASEAN vidbuvayetsya ponad 300 zahodiv ta zustrichej Golovuvannya RedaguvatiGolovuvannya v organizaciyi zdijsnyuyetsya v poryadku vstanovlenoyi chergovosti z terminom odin rik vidpovidno do alfavitnogo roztashuvannya krayin anglijskoyu movoyu 2011 golovuvala Indoneziya 2012 Kambodzha 2013 Brunej Na NMZS golovuye ministr zakordonnih sprav tiyeyi krayini yaka ocholyuvala organizaciyu v poperednomu roci Generalni sekretari RedaguvatiHartono Rekso Darsono 1976 1978 Indoneziya Umardadi Notovidzhono 1978 1980 Indoneziya Datuk Ali Bin Abdulla 1978 1980 Malajziya Narsiso Rajs 1980 1982 Filippini Chan Kaj Yuu 1982 1984 Singapur Fan Vannameti 1984 1986 Tayiland Roderisk Jon 1986 1989 Brunej Rusli Nur 1989 1993 Indoneziya Azhit Singh 1993 1997 Malajziya Rudolfo Severvino 1998 2002 Filippini On Ken Jon 2003 2007 Singapur Surin Pitsuvan 2008 2012 Tayiland Le Liong Min 2013 2017 V yetnam Lim Dzhok Hoj 2018 2022 Brunej Kao Kim Horn 2023 KambodzhaKraini uchasnici RedaguvatiKrayina Data priyednannya NaselennyaFilipini 7 serpnya 1967 113 9 miljonaMalajziya 7 serpnya 1967 33 57 miljonaIndoneziya 7 serpnya 1967 273 8 miljonaSingapur 7 serpnya 1967 5 454 miljonaTayiland 7 serpnya 1967 71 6 miljonaBrunej Darussalam 7 sichnya 1984 445 373V yetnam 28 lipnya 1995 97 47 miljonaLaos 23 lipnya 1997 7 425 miljonaM yanma 23 lipnya 1997 53 8 miljonaKambodzha 30 kvitnya 1999 15 28 miljonaPapua Nova Gvineya maye status kraini sposterigacha U 2002 roci Shidnij Timor podav zayavu pro bazhannya nabuti takogo zh statusu Bezyadernij ASEAN RedaguvatiBlok takozh zoserediv uvagu na miri ta stabilnosti v regioni 15 grudnya 1995 roku bulo pidpisano Dogovir pro zonu vilnu vid yadernoyi zbroyi v Pivdenno Shidnij Aziyi shob peretvoriti Pivdenno Shidnu Aziyu na zonu vilnu vid yadernoyi zbroyi Dogovir nabuv chinnosti 28 bereznya 1997 roku pislya togo yak jogo ratifikuvali vsi krim odniyeyi z derzhav chleniv Vin nabrav chinnosti 21 chervnya 2001 roku pislya togo yak Filippini jogo ratifikuvali faktichno zaboronivshi vsyu yadernu zbroyu v regioni Podibnij dogovir buv pidpisanij u 2017 roci odnak Singapur utrimavsya vid golosuvannya Meta ASEAN RedaguvatiMetoyu asociaciyi bulo ogolosheno priskorennya ekonomichnogo rozvitku ta socialnogo progresu v krainah uchasnicyah zahist miru ta stabilnosti v regioni a takozh nadannya krainam uchasnicyam zmogi mirnogo rozv yazannya spirnih pitan Navkolishnye seredovishe Redaguvati nbsp Serpanok nad Borneo 2006Na rubezhi 21 stolittya ASEAN pochav obgovoryuvati ekologichni ugodi Syudi vhodilo pidpisannya Ugodi ASEAN pro transkordonne zabrudnennya serpankom u 2002 roci yak sprobu kontrolyu zabrudnennya serpankom u Pivdenno Shidnij Aziyi sho mabut ye najguchnishoyu ekologichnoyu problemoyu v regioni Na zhal ce ne vdalosya cherez spalahi serpanku v 2005 2006 2009 2013 ta 2015 rokah Stanom na 2015 rik cherez trinadcyat rokiv pislya pidpisannya Ugodi ASEAN pro transkordonne zabrudnennya serpankom situaciya shodo dovgostrokovogo pitannya Pivdenno Shodu Azijskij tuman ne zminivsya dlya polovini derzhav chleniv ASEAN i vse she zalishayetsya krizoyu kozhni dva roki protyagom lita ta oseni Skidannya smittya iz zarubizhnih krayin takih yak Yaponiya ta Kanada v ASEAN she ne obgovoreno ta ne virisheno Vazhlivimi problemami ye virubka lisiv z tim sho Indoneziya zafiksuvala najbilshi vtrati lisu v regioni bilshe nizh inshi derzhavi chleni razom u period 2001 2013 rr skidannya plastikovih vidhodiv 5 derzhav chleniv uvijshli do top 10 iz 192 krayin na osnovi danih za 2010 rik Indoneziya posila druge misce sered najgirshih zabrudnyuvachiv zagrozhuye vidam ssavciv Indoneziya posidaye najgirshe misce v regioni z 184 vidami yaki perebuvayut pid zagrozoyu zagrozhuye vidam rib Indoneziya posila najgirshe misce v regioni zagrozhuvani vishi vidi roslin Malajziya posila najgirshe misce v regioniEkonomichna spilnota RedaguvatiASEAN pidkreslyuye neobhidnist vzayemodiyi v galuzi bezpeki socio kulturnoi ta ekonomichnoi integracii Najbilshogo uspihu vdalosya dosyagti v ekonomichnij galuzi Vstanovleno metu pro stvorennya v 2015 roci Ekonomichnoi spilnoti ASEAN Vona ob yednuye ponad 560 mln osib obsyag torgivli perevishuye 1 5 trln dolariv SShA Zona vilnoyi torgivli Redaguvati V osnovu Ekonomichnoi spilnoti ASEAN bude pokladeno Zonu vilnoyi torgivli ZVT AFTA yaka nadast sistemu tarifnih preferencij dlya spriyannya vilnogo potoku tovariv v mezhah ASEAN ZVT AFTA ce ugoda mizh krainami uchasnicyami ASEAN shodo virobnictva tovariv u krayinah ASEAN Ugodu bulo pidpisano 28 sichnya 1992 v Singapuri Spochatku ugodu pidpisali Brunej Malajziya Indoneziya Singapur ta Tayiland 1995 do ugodi priyednavsya V yetnam 1997 M yanma 1999 Kambodzha V yetnam M yanma ta Kambodzha ne povnistyu vikonali svoyi obicyanki koli voni vstupali do ZVT tomu voni otrimali bilshij termin dlya vikonannya svoyih obicyanok zi znizhennya tarifiv Osnovni dokumenti RedaguvatiDeklaraciya ASEAN 1967 Golovnij sho viznachaye metu organizaciyi Deklaraciya pro zonu miru svobodi ta nejtralitetu v Pivdenno Shidnij Azii 1971 Kuala Lumpurska deklaraciya Dogovir pro druzhbu ta spivrobitnictvo ASEAN angl Treaty on amity and Cooperation TAC 1976 V comu dokumenti zakladeno zasadi vzayemovidnosin krain uchasnic Manilska deklaraciya 1992 roku pro te sho pri rozv yazuvanni pitannya pro prinalezhnist Paraselskih ostroviv ta ostroviv Spratli v Pivdenno Kitajskomu mori neobhidno dotrimuvatis lishe mirnih zasobiv Dogovir pro stvorennya v Pivdenno Shidnij Azii zoni vilnoi vid yadernoi zbroi Bangkokskij dogovir 1995 Deklaraciya pro spilni dii z protidii terorizmu prijnyata v Brunii v listopadi 2001 Statut ASEAN Pidpisanij na samiti ASEAN v Singapuri 2007 perebuvaye na stadii ratifikacii krainami uchasnicyami ARF RedaguvatiRegionalnij forum ASEAN buv stvorenij 1994 na zasadah preventivnoi diplomatii Zustrichi vidbuvayutsya v odnij zi stolic krain uchasnic ASEAN Metoyu ARF ye stimulyuvannya dialogu ta konsultacij z pitan politiki ta bezpeki stvorennya vidnosin v Azijsko Tihookeanskomu regioni Dialog v ARF vidbuvayetsya na dvoh rivnyah oficijnomu mizhuryadovomu ta neoficijnomu mizh NUO ta vchenimi Krim krain uchasnic u roboti forumu brali uchast Avstraliya Bangladesh Shidnij Timor YeS Indiya Kanada Pivnichna Koreya KNR Mongoliya Nova Zelandiya Papua Nova Gvineya Pakistan Respublika Koreya Rosijska Federaciya ta SShA Hartiya RedaguvatiDokladnishe Hartiya ASEANHartiya ASEAN konstituciya Asociaciyi derzhav Pivdenno Shidnoyi Aziyi ASEAN yaka bula prijnyata na 13 mu samiti ASEAN sho vidbuvsya v listopadi 2007 roku V Hartii deklarovano taki principi Pidkreslyuvannya golovnoi roli ASEAN v regionalnomu spivrobitnictvi Povaga do principiv teritorialnoi cilisnosti suverenitetu nevtruchannya u vnutrishni spravi ta nacionalna samoidentifikaciya chleniv ASEAN Spriyannya regionalnomu miru ta mirnomu virishennyu spirnih pitan Dotrimannya mizhnarodnogo prava v pitannyah prav lyudini socialnoi spravedlivosti ta bagatostoronnoi torgivli Spriyannya regionalnij integracii torgivli Stvorennya organu yakij bi vidpovidav za zahist prav lyudini Sport RedaguvatiKozhni dva roki vidbuvayutsya Pivdenno Azijski igri regionalni sportivni zmagannya za zrazkom Olimpijskih igor Kozhni dva roki pochinayuchi z 1996 vidbuvayetsya chempionat Pivdenno shidnoyi Aziyi z futbolu Prijnyali rishennya podati spilnu zayavku vid regionu na pravo provoditi chempionat svitu z futbolu 2030 Kritika RedaguvatiZahidni derzhavi chasto kritikuyut ASEAN za nadto m yaku poziciyu shodo prav lyudini osoblivo shodo situaciyi u M yanmi zauvazhuyuchi sho v Asociaciyi bagato sliv ale malo dila 2 3 Primitki Redaguvati Aseanweb Asean Motto Asean org Arhiv originalu za 27 chervnya 2013 Procitovano 8 serpnya 2011 BBC Country International Organisation Profile Association of Southeast Asian Nations BBC News 11 sichnya 2007 Arhiv originalu za 15 bereznya 2007 Procitovano 6 bereznya 2007 Huntington Samuel The Clash of Civilizations and the remaking of a New World Order Literatura RedaguvatiI D Komirenko A M Kopistira Asociaciya derzhav Pivdenno Shidnoyi Aziyi Ukrayinska diplomatichna enciklopediya U 2 h t Redkol L V Guberskij golova ta in K Znannya Ukrayini 2004 T 1 760s ISBN 966 316 039 XPosilannya RedaguvatiYu I Niporko ASEAN Arhivovano 22 listopada 2016 u Wayback Machine Yuridichna enciklopediya u 6 t red kol Yu S Shemshuchenko vidp red ta in K Ukrayinska enciklopediya im M P Bazhana 1998 T 1 A G 672 s ISBN 966 7492 00 X Asociaciya krayin Pivdenno Shidnoyi Aziyi Mitna enciklopediya u 3 t redkol I G Berezhnyuk vidp red ta in Derzh NDI mit spravi 2 ge vid Hm PP Melnik A A 2014 T 1 A Z 592 s ISBN 978 966 346 853 2 Sekretariat ASEAN Arhivovano 26 serpnya 2009 u Wayback Machine angl 11ijsamit ASEAN 12 14 grudnya 2005 Kuala Lumpur Malajziya oficijnij sajt angl 11ij samit ASEAN 12 14 grudnya 2005 Kuala Lumpur Malajziya angl ARF Arhivovano 25 lipnya 2013 u Wayback Machine angl Osvita v ASEAN Arhivovano 3 travnya 2022 u Wayback Machine angl Centr ASEAN Yaponiya angl Merezha novin ASEAN angl ASEAN v fokusi angl Sekretariat ASEAN Arhivovano 1 chervnya 2013 u Wayback Machine angl Grygoriy Shamborovskyi Analiz vzayemozv yazku stupenya integrovanosti zi zrostannyam dobrobutu naselennya v krayinah chlenah YeS NAFTA ASEAN MERKOSUR Shid 5 145 2016 Yegor Brajlyan Tokio opinilosya v centri kastruli zi spageti urivok z knigi ukrayinskogo posla v Yaponiyi Arhivovano 14 listopada 2021 u Wayback Machine Sergij Korsunskij Yak buduvati vidnosini z krayinami Aziyi Ekonomika diplomatiya kulturni osoblivosti Vivat 2021 288 s 24tv ua 14 10 5 veresnya 2021 Pandemiya podorozhi do krayini vilnih ta partnerstvo z Ukrayinoyu interv yu z poslom Tayilandu Arhivovano 14 listopada 2021 u Wayback Machine Otrimano z https uk wikipedia org w index php title Asociaciya derzhav Pivdenno Shidnoyi Aziyi amp oldid 39646794