Збройні сили Російської Федерації використовують велику кількість різних моделей бронетехніки в Російсько-українській війні та Російському вторгненні в 2022. Фото- та відеоматеріали з російською технікою, в тому числі пошкодженою чи знищеною, з'являються дуже швидко, і часто потрібно цю техніку класифікувати. Інформація щодо типу чи моделі техніки може бути використана для OSINT-досліджень: наприклад, це може допомогти виявити військове формування за специфічною технікою, або помітити зміну в організації, зрозуміти види уражень цієї техніки абощо.
Наприклад, поява в Війні на Донбасі новітнього на той момент російського танка Т-72Б3, стала неспростовним доказом присутності російської армії там, що офіційно приховувалось. Зокрема, попри те, що цей танк візуально схожий на Т-72Б зразка 1989 року, на ньому встановлені приціл «Сосна-У» та датчик вітру, які видають саме модернізацію 2011 року. Або, наприклад, за кілька днів до вторгнення в 2022 російські медіа заявили про начебто українську провокацію на російській території, проте на кадрах була зафіксована російська модифікація БТР-70М. Втім, під час вторгнення ЗСУ захопили значну кількість техніки російського виробництва, тому ці модифікації більше не дають можливості стверджувати про приналежність до тієї чи іншої сторони.
Однією з основних проблем в розпізнаванні машин можуть стати польові модифікації: баштові «мангали» на танках, кустарно встановлений динамічний захист. Також проблемою є пошкодження машин. Тому подекуди не можна визначити точну модифікацію.
Танки Редагувати
Номенклатура Редагувати
ОБТ, що знаходяться на озброєнні чи зберіганні в ВС РФ і теоретично можуть бути застосовані.
- Т-54/55 (на червень 2023 зафіксовано застосування в якості безекіпажної машини-камікадзе з вибухівкою).
- Т-62, Т-62М, Т-62МВ
- Т-64БВ
- Т-72А, Т-72АВ, Т-72Б (зр. 1984), Т-72Б зр. 1989, Т-72Б3 (зр. 2011), Т-72Б3М (також позначається як Т-72Б3 зр. 2016)
- Т-80Б, Т-80БВ, Т-80У, Т-80БВМ
- Т-90, Т-90А, Т-90М, Т-90С
- Т-14 «Армата» (на 11 січня 2023 про застосування невідомо)
Наявність втрат тих чи інших публікуються, наприклад в OSINT-дослідженні Oryx «Attack On Europe: Documenting Russian Equipment Losses During The 2022 Russian Invasion Of Ukraine», що підраховує пошкоджену та захоплену під час вторгнення техніку. Також фото різних моделей техніки можна знайти в категоріях Wikimedia.
Ходова частина Редагувати
Ходова частина, якщо її видно, може дозволити швидко встановити сімейство. Найперше, на що варто дивитись — компонування та вигляд опорних котків:
- Т-54/55 мають п'ять великих (810 мм) опорних котків та не мають підтримувальних. Між першим та другим котком є значний проміжок.
- Т-62 мають п'ять великих (810 мм) опорних котків та не мають підтримувальних. Найбільші проміжки між 3 і 4 та між 4 і 5 котками.
- Т-64 мають шість маленьких (550 мм) опорних котків та чотири підтримувальних. Проміжки між котками однакові. Натяжний (передній) коток має такий самий вигляд і розмір, що й опорний.
- Т-72 та Т-90 мають майже ідентичні ходові, де шість великих (750 мм) опорних котків та три підтримувальних. Проміжки між котками однакові. Натяжний коток значно менший за опорні.
- Т-80 мають шість середніх (670 мм) котків та п'ять підтримувальних. Чотири передні опорні котки згруповані по два, два задні мають рівні проміжки.
- Т-14 мають сім маленьких рівномірно розподілених котків та чотири підтримувальних.
Слід зауважити, що самі котки теж відрізняються не тільки розміром, а й виглядом: в Т-55 та Т-62 вони мають отвори між «спицями»; в Т-64 котки дещо опуклі та не мають гумового бандажу, бо амортизація всередині котків; в Т-72 та Т-90 вони увігнуті, а болти знаходяться в поглибленнях, що утворює характерний рисунок-«квітку» (котки танків Т-90 та новіших версій Т-72, наприклад Т-72Б3, можна відрізнити від старіших версій Т-72 кількістю поглиблень на "квітці". На Т-90 та більш нових версія Т-72 їх 6, а на старіших версіях - 8); в Т-80 болти знаходяться на заглибленій всередину пласкій площині. За ними можна попередньо визначити сімейство машини.
В сучасних бойових діях борти танка зазвичай закриті додатковими екранами, тож розмір опорних котків та кількість підтримувальних може бути встановити важко. Або ракурс може не дозволяти визначити компонування чи вигляд котків. Але ходова є надійним способом встановлювати сімейство танка, бо її майже неможливо знищити повністю, як, скажімо, навісне обладнання[джерело?].
Моторно-трансмісійне відділення Редагувати
Форма вихлопної труби також дозволяє встановити сімейство танка, а в деяких випадках — і модель. В радянських та російських танках вона встановлюється або на лівому борті, або на кормі, залежно від сімейства (крім Т-14). Дах МТВ в усіх сімейств танків також різний.
- Т-54/55 та Т-62 мають випускну трубу на лівому борті, вбудовану в надгусеничну полицю. Може оснащуватись загнутим донизу патрубком або закриватись заглушкою.
- Т-64 мають великий прямокутний вихід з горизонтальними решітками на кормі, зміщена в бік правого борту.
- Т-72 мають продовгуватий, дещо загнутий вихід на лівому борті (крім багатьох Т-72БА).
- Т-80 мають великий сітчастий вихід на кормі по центру, дещо видовжений назад та загнутий вниз. Але в дизельної модифікації Т-80УД вихід зміщений вправо.
- Т-90 мають прямокутну коробочку з решіткою на лівому борті, повернуту вниз. Відрізняється від Т-72 саме прямокутністю форми. Така ж сама може бути на Т-72БА.
- Т-72Б3М та Т-90М також мають коробочку на лівому борті, але вона більш видовжена впоперек танка та більше нахилена донизу.
- Т-14 мають вихлопні симетрично труби в обох фальшбортах, сильно скошені донизу.
Знання розташування вихлопної труби може допомогти з ідентифікацією танків на відео, позаяк танк при їзді створює хмари вихлопних газів[джерело?].
Динамічний захист Редагувати
Під час вторгнення в Україну російська армія використовує три моделі танків, які штатно не мають динамічного захисту: Т-62М, Т-72А та Т-80Б. Перший має на лобі башти характерний навісний броньовий лист (що в обігу жартівливо називається «бровами Брежнєва)». Всі вони можуть дооснащуватись динамічним захистом в польових умовах (в основному, «Контакт-1», але не обов'язково), що може спричинити плутанку з іншими моделями, тож ДЗ не має бути основним способом розрізняти танки. Слід зауважити, що в боях танк може втратити динамічний захист, тому танк без такого не слід одразу ідентифікувати як Т-62М чи Т-72А: варто подивитись, чи є на башті кріплення під такий захист.
Основні три типи динамічного захисту російських танків це: «Контакт-1», «Контакт-5» та «Релікт». Останні два між собою візуально ідентичні. Також існують такі системи: «Малахіт» на Т-14 та 4С24, призначена для легкоброньованих машин, використовується на бортах башт нових танків. «Контакт-1» та «Контакт-5»/«Релікт» легко розрізнити: перший складається з маленьких прямокутних «цеглинок», а другий/третій — із доволі великих блоків різної форми. Компонування ДЗ може відрізнятись. Наприклад, на Т-72Б блоки «Контакту-1» огинають башту, а на Т-72АВ вони складені своєрідним клином. Аналогічно з «Контактом-5»: на Т-72Б3 зр. 2016 прямокутні блоки подібні між собою та розташовані з проміжками, а на Т-80БВМ вони трапецієвидної форми та огинають башту горизонтально.
- ДЗ відсутній штатно: Т-62М, Т-72А, Т-80Б.
- 4С20 «Контакт-1»: Т-62МВ, Т-64БВ, Т-72Б, Т-72АВ, Т-80БВ та різні польові модифікації.
- 4С22 «Контакт-5»: Т-72Б зр. 1989, Т-72БА, Т-72Б3, Т-72Б3М(окрім бортів), Т-80У, Т-90А.
- 4С23 «Релікт»: Т-80БВМ, Т-72Б3М(тільки на бортах), Т-80БВМ, Т-90М на бортах башти.
- 4С24 «Релікт-ЛБМ»: на бортах ближче до корми башти Т-72Б3М, Т-80БВМ, Т-90М .
Слід зауважити, що танк може дообладнатись ДЗ в польових умовах, тож конкретна компоновка ДЗ не завжди точно свідчить про конкретну модель танка. Наприклад, зроблений нашвидкоруч захист (т. зв. «бурятський тюнінг») може не відповідати жодній моделі взагалі. Наприклад, на зображенні вище Т-80БВК має 3-4 види ДЗ одночасно: «Контакт-1» на лобі корпуса та даху башти, «Контакт-5» або «Релікт» в стилі Т-72Б3М на лобі башти, «Релікт» в стилі Т-72Б3М та Т-80БВМ на бортових екранах та 4С24 на бортах башти — при тому, що Т-80БВК (аналогічно Т-80БВ) стандартно лише оснащений «Контактом-1»; слід також зауважити гумові екрани на ДЗ башти, як у Т-80У та багатьох українських танків.
Т-55: Т-55АМ, Т-55АМВ Редагувати
Характерні риси сімейства Т-55:
- Борти: п'ятикоткове шасі з великим проміжком між 1 та 2 котками, та вихлопна труба в надгусеничній полиці (див. вище).
- Лоб корпуса: фара на правій частині верхньої лобової деталі та триплекс механіка-водія, зміщений вліво — на новіших танках (крім Т-14) він знаходиться по центру.
- Башта: башта округла, майже півсферична, з характерним поздовжнім ребром на середині даху; гармата має ежектор близько до дула, в інших танків він ближчий до середини; прожектор знаходиться вище рівня ствола (починаючи з Т-72 він вже на рівні ствола); присутній лазерний далекомір КТД-1 «Нева» над стволом.
Т-55АМ (1961) має навісну броню на лобі башти, а Т-55АМВ (1985) — динамічний захист.
Т-62: Т-62М та Т-62МВ Редагувати
Характерні риси сімейства Т-62:
- Борти: п'ятикоткове шасі з більшими проміжками між 3 і 4 та 4 і 5 котками, та вихлопна труба в надгусеничній полиці (див. вище).
- Лоб корпуса: передня фара на лівій частині верхньої лобової деталі (3 фото - 1) та триплекс механіка-водія (3 фото - 2), зміщений вліво — на новіших танках (крім Т-14) він знаходиться по центру. Ці елементи аналогічні Т-55.
- Корма корпуса: округлий виступ внизу корми праворуч.
- Башта: майже півсферична башта, але без ребра на даху, характерного для Т-55; на Т-72 і далі башта більш пласка. Присутні аналогічні Т-55 прожектор (1 фото - 1) та лазерний далекомір КТД-1 «Нева» (1 фото - 2). Від Т-55 відрізняється також і гармата: її ежектор знаходиться посередині, а не біля дула. Також відрізняється від Т-55 наявністю лючка для викидання гільз на кормі башти.
Т-62М (1983) має навісну броню на лобі башти (1 фото - 3), а Т-62МВ (1985) динамічний захист. Але динамічний захист може ставитись в польових умовах, тож перш за все потрібно дивитись на наявність додаткової броні, щоб розрізнити ці моделі.
Т-64: Т-64БВ Редагувати
Характерні риси сімейства Т-64:
- Борти: шість маленьких рівномірно розподілених котків. Самі котки дещо опуклі, не мають гумового бандажу через внутрішню амортизацію та ідентичні натяжному (передньому) котку.
- Лоб корпуса: один триплекс механіка-водія по центру.
- Корма корпуса: вихід вихлопної системи — велика решітка на кормі, зміщена вправо (див. вище).
- Гусениці: паралельна система шарнірів (3 фото).
Т-64БВ (1985) має такі особливості: ДЗ «Контакт-1», складений клином на лобі башті; прожектор «Луна» ліворуч (на інших танках праворуч) від гармати: приціл 1Г42; димові мортирки знаходяться на лівому борті башти у двох блоках по 4 одиниці (2 фото - 1); прилад підводного водіння складається з двох окремих труб на кормі башти (2 фото - 2). Детальніше про те, як відрізнити башту Т-64БВ від схожих Т-72АВ та Т-80БВ.
Інші Т-64 Редагувати
Т-64БМ, Т-64БВК, Т-64Б1В
Т-72 з «Контакт-1»: Т-72А, Т-72АВ, Т-72Б Редагувати
Характерні риси сімейства Т-72:
- Борти: шість великих рівномірно розподілених котків, котки мають поглиблення для болтів, схожі на «квітку», вихлопна труба в лівому борті (див. вище).
- Лоб корпуса: один триплекс механіка-водія по центру (1 фото - 4)
- Корма корпуса: люк на п'яти болтах внизу корми
- Башта: прожектор «Луна» праворуч від гармати (1 фото - 2) — на всіх моделях, крім Т-72Б3 та Т-72Б3 зр. 2016; присутній лючок для викидання піддонів снарядів на задній частині даху башти.
Т-72А (1979) штатно не має динамічного захисту, але він може ставитись в польових умовах, на помічених машинах це «Контакт-1». Відрізнити Т-72А від новіших модифікацій можна за такими елементами: смужки металу, наварені трикутником на верхню лобову деталь (1 фото - 5); димові мортирки на лобі башти (1 фото - 1); якщо мортирки демонтовані, то, ймовірно, залишаться трубки, по яких проходять проводи для запуску цих мортирок (1 фото - 3); тільки в Т-72А на лівому борті башти може знаходитись (але він може бути й на кормі башти) прилад для підводної їзди (2 фото - трубка на борті башти), у новіших модифікацій він завжди на кормі башти.
Т-72АВ (1985) відрізняється від Т-72А наявністю штатного динамічного захисту, який на лобі башти складений в клин. Також можна зауважити відсутність «трикутника» на верхній лобовій деталі та димові шашки на лівому борті башти. Детальніше про те, як відрізнити башту Т-72АВ від схожих Т-64БВ та Т-80БВ.
Т-72Б (зр. 1984) має башту, обкладену блоками динамічного захисту (єдиний російський танк, де штатний «Контакт-1» на лобі башти не розміщений клином).
Т-72 з «Контакт-5»: Т-72Б зр. 1989, Т-72БА, Т-72Б3, Т-72Б3 зр. 2016 Редагувати
Спільні риси:
- «Контакт-5»/«Релікт» на башті має прямокутну форму та розміщений у форматі по 4-5 «клинів» на кожній стороні, між якими є проміжки.
- На всіх (крім Т-72Б3 зр. 2016) стоять по три квадратні блоки ДЗ на передній частині бортів корпусу. Але ці блоки не завжди встановлені.
- Лоб корпуса посилений додатковим, спільним для всіх машин цього підсімейства, бронелистом.
Т-72Б зр. 1989 має такі риси: послідовна система гусеничних шарнірів (2 фото - 1), прожектор «Луна» праворуч від гармати (2 фото - 2), 4+4 блоки ДЗ «Контакт-5», приціл 1К13 (2 фото - 3).
Т-72БА (1998), відмінності від попереднього: паралельна система шарнірів (3 фото - 1), датчик вітру ДВЕ-БС (3 фото - 2). Також може мати вихлопну трубу у вигляді «коробочки», як у Т-90.
Т-72Б3 (2011), відмінності від попереднього: відсутній прожектор «Луна» (4 фото - 1), 5+4 блоків ДЗ, приціл «Сосна-У» (4 фото - 2).
Т-72Б3М (він же Т-72Б3 зр. 2016), відмінності від попереднього: 5+5 блоків ДЗ (додано один ліворуч біля гармати (5 фото - 2)), блоки ДЗ «Релікт» на бортах корпусу та башти (6 фото - 1), протикумулятивні решітки навколо моторного відділення, змінено вихлопну трубу. Можливе встановлення гусениць із новими косими грунтозачепами (5 фото - 1).
На знищеній техніці обладнання може бути відсутнім (наприклад, ДЗ, прожектор чи датчик вітру), тож потрібно ретельно переглядати місця їх кріплень, щоб мати підстави визначати ту чи іншу модифікацію. Наприклад, на фото праворуч, можна ідентифікувати Т-72Б зр. 1989 за траками гусениць та кріпленням під ліхтар на башті, хоча самого прожектора немає.
Інші Т-72 Редагувати
- Т-72 «Урал» (1973): від Т-72А відрізняється відсутністю кріплення під мортирки на лобі башти та оптичним далекоміром на даху башти праворуч.
- Т-72Б1 (зр. 1984/1989): відрізняється Т-72Б (зр. 1984/1989) нічним прицілом ТПН-3-49 замість 1К13.
- Т-72Б3 зр. 2014 («Біатлонний Т-72Б3» або також «Т-72Б3М»): відрізняється від оригінального Т-72Б3 наявністю панорамного прицілу на башті.
Інші моделі, що потребують ідентифікації: Т-72М, Т-72М1М, Т-72БА1, Т-72Б1МС, Т-72БК, Т-72Б2, Т-72С
Т-80: Т-80БВ, Т-80У, Т-80БВМ Редагувати
Характерні риси сімейства Т-80:
- Борти: середнього розміру котки, передні чотири (з кожного боку) згруповані по два, самі котки глибокі, але без рисунка-«квіточки», характерного для Т-72 та Т-90. На бортах немає вихлопу, як і в Т-64 (див. вище).
- Лоб корпуса: спостережний прилад механіка-водія із трьома триплексами (3 та 4 фото - 2).
- Корма корпуса: вихід вихлопної системи — велика решітка на кормі по центру (див. вище).
- Башта: на башті знаходиться прилад підводного водіння (2 фото) з трубою значно більшого діаметру, ніж в інших танків; відсутній на Т-80БВМ. Також на башті (крім Т-80БВМ) може знаходитись прожектор «Луна» праворуч від гармати (3 та 4 фото - 1), але там може бути менший за розміром ПЛ-1.
- Гусениці: паралельна система гусеничних шарнірів (див. Т-72БА).
Т-80У має наступні риси: «Контакт-5» на башті з гумовими екранами та покриттям; характерні сітка та контейнери на лівому борті башти (3 фото - 4); димові мортирки, встановлені на ДЗ; ДЗ, вбудоване в дах башти; приціл ТПН-4 «Буран-ПА» (3 фото - 3); окремі блоки ДЗ на лобі корпуса; додатковий екран над триплексами мехвода (3 фото - 2). Кулемет на башті встановлено не на самому люку, а перед ним на стійці.
Т-80Б (1978) є одним із трьох помічених танків ЗС РФ без динамічного захисту, але він може ставитись в польових умовах. Танк має наступні риси: металеві смуги на верхній лобовій деталі, наварені у формі літери V; димові мортирки на лобі башти, що відрізняються від таких у Т-72А їх компонуванням; може бути характерний виступ на даху башти праворуч (4 фото - 5); приціл 1Г42 (4 фото - 3). На Т-80Б ОПВТ може складатись лише з труби, але зазвичай там більше обладнання.
Т-80БВ (1985) має наступні відмінності від попередника: динамічний захист «Контакт-1»; характерні сітка та контейнер на лівому борті башти (4 фото - 4); димові мортирки, приховані під ДЗ по обидва боки башти. Детальніше про те, як відрізнити башту Т-80БВ від схожих Т-64БВ та Т-72АВ.
Т-80БВМ (2017) відрізняється від Т-80БВ такими рисами: «Контакт-5»/«Релікт», в тому числі замість прожектора (5 фото - 1), причому нижні блоки ДЗ на башті виступають за верхні; відсутність виступу на даху башти; приціл «Сосна-У» та датчик вітру (5 фото - 2); суцільний лоб корпуса із вбудованим ДЗ. На нових танках встановлюється також ДЗ на бортах башти та корпуса та протикумулятивні решітки на башті та моторно-транспортному відсіку, аналогічно Т-72Б3 зр. 2016 (але можуть бути і відсутні).
Інші Т-80 Редагувати
- Т-80БК/БВК — відрізняється від Т-80Б/БВ наявністю додаткового обладнання, наприклад, на башті є додаткова антена додаткової радіостанції.
- Т-80УМ2 — відрізняється від Т-80У системою «Дрозд».
- Т-80УК — відрізняється від Т-80У системою «Штора-1» (див. Т-90), тепловізійним прицілом «Агава-2» та датчиком вітру ДВЕ-БС.
- Т-80УД — відрізняється від Т-80У зміщеним вправо вихлопним отвором (через встановлення дизельного двигуна) на кормі та дистанційною кулеметною установкою (візуально не перед люком, а на самому люку).
- Т-80УЕ-1 — відрізняється від Т-80У тепловізійним прицілом «Плисса», відстутністю прожектора, додатковими блоками ДЗ по обидва боки біля гармати, дистанційною кулеметною установкою та датчиком вітру ДВЕ-БС.
Інші моделі, що потребують ідентифікації: Т-80УА, Т-80УМ, Т-80У-М1, Т-80УЕ.
«Контакт-1» клином: Т-64БВ, Т-72АВ, Т-80БВ Редагувати
Оскільки башти цих трьох танків мають на башті динамічний захист «Контакт-1», складений клином, то їх можна досить легко переплутати. Відрізняють їх такі риси:
- Прожектор «Луна»: в Т-72АВ та Т-80БВ він розташований праворуч від гармати, а в Т-64 — ліворуч (1, 2, 3 фото - 1).
- Димові мортирки: всі три мають по 8 штук, але в Т-72АВ вони на лівому борті башти в одній великій установці, Т-64БВ має дві установки по 4 на лівому борті поверх ДЗ, Т-80БВ має по 4 мортирки на кожному борті башти, приховані за ДЗ (1, 2, 3 фото - 2).
- Приціли: ТПН-3-49 в усіх трьох, але відрізняються корпусами (1, 2, 3 фото - 4).
- Дах башти справа: Т-64БВ та Т-80БВ мають характерний виступ оптичного далекоміра, в Т-72АВ там все вкрито динамічним захистом (1, 2, 3 фото - 3).
- Лівий борт башти: у Т-72АВ та Т-64БВ там мортирки, в Т-80БВ за ними знаходиться сітка та контейнер на ній (3 фото - 5, вище є більш детальне фото).
- ОПВТ: Т-72АВ має невелику тонку трубку (4 фото), Т-64БВ дві окремі тонкі трубки (6 фото), Т-80БВ має товсту трубу, яка кріпиться на додатковому обладнанні для ОПВТ (5 фото).
- ДЗ: верхня частина «клину» динамічного захисту Т-64БВ містить по два блоки, які розташовані рівно один за одним (2 фото - 5).
Т-90: Т-90, Т-90А, Т-90М Редагувати
Загальні риси сімейства Т-90:
- Корпус: візуально ідентичний Т-72Б3. Зокрема, має таку саму навісну броню на лобі корпуса та котки. Відрізняється виглядом вихлопної труби (див. вище).
- Башта: форма башти відрізняється, вона більш груба та має більше кутів і ребер (це можна помітити на фото 1, якщо поглянути під ДЗ на башті).
- Захист: наявний комплекс активного захисту «Штора-1», що складається із двох інфрачервоних прожекторів біля гармати (1 фото - 2) та датчиків опромінення на даху башти (1 фото - 3, 3 фото - 2). Димові мортирки розташовані по 6 з кожного борта башти, майже горизонтально. Динамічний захист представлений системами «Контакт-5» та «Релікт».
Т-90 (зр. 1992): башта лита, тому «Контакт-5» на башті дещо нерівний та має невеликі проміжки (1 фото - 5); гусениці мають послідовну систему шарнірів (1 фото - 1); нічний приціл ТДП-4 (1 фото - 4). ОПВТ аналогічне такому в Т-72 (3 фото - 1).
Т-90 (зр. 1996) має наступні відмінності: паралельна система гусеничних шарнірів (2 фото - 1); платформа для кріплення додаткового обладнання на верхній лобовій деталі (2 фото - 2).
Т-90А (зр. 2004), відмінності: зварна башта, тож ДЗ на ній рівний та без проміжків (2 фото - 3); нічний приціл «Буран-М» (див. Т-80У).
Т-90А (зр. 2006), відмінності: новий нічний приціл «ЕССА» (2 фото - 4).
Т-90М (2017), відмінності: інша форма башти — вона має значно більшу баштову нішу та майже вся закрита ДЗ «Релікт», мортирки теж закриті динамічним захистом. Прожекторів немає. Над стволом встановлено датчик вимірювання вигину ствола. На даху башти встановлено приціл «Сосна-У» (див. Т-72Б3М) та дистанційну турель з кулеметом «Корд». На корпусі можна помітити протикумулятивні решітки та вбудований ДЗ на лобі та бортах корпуса, аналогічні таким у Т-80БВМ, та допоміжну силову установку на лівому куті корми (4 фото).
Інші Т-90 Редагувати
Т-90С, Т-90СА — експортні версії. Другий відрізняється від першого зварною баштою, аналогічно Т-90А. Обидва танки можуть не мати КОЕП «Штора», замість якого встановлюється кутовий блок ДЗ, тоді їх доволі легко відрізнити від звичайних Т-90/Т-90А.
Т-90К, Т-90АК, Т-90АМ, Т-90СМ
Бойові броньовані машини Редагувати
Бойові модулі Редагувати
Однією з проблем розпізнавання бойових броньованих машин є встановлення бойових модулів на них. Бойовий модуль зазвичай встановлюється замість стандартної башти. Більш того, такі машини несуть більшу загрозу, бо можуть бути оснащені потужнішими гарматами, ПТРК та більш сучасною електронікою.
Із простих модулів можна виділити МА7, що встановлюється на БРДМ-2 та інші машини. Має різні модифікації: наприклад, МА7-02 та МА8, що мають додатково АГ-17 на даху башти, а другий ще нічний приціл. Від штатної башти БРДМ-2 чи БТР-60ПБ/70/80 відрізняється кулеметом «Корд» замість КПВТ, виглядом маски башти: на ній кулемет встановлено в свого роду трубі. Від штатної башти БРДМ-2 відрізняє наявність димових мортир на кормі башти, як у БТР. А МА7-02 та МА відрізняються і від БТР частковим розташуванням мортирок на правому борті башти.
Одним із найбільш поширених можна назвати МБ2 (часто зустрічається абревіатура рос. БППУ-1 — башенная пушечно-пулемётная установка). Завод-виробник «Муромтепловоз» на сайті зазначає про можливість встановлення на МТ-ЛБ, БМП-1, БТР-50, БТР-60ПБ, БТР-80, ПТ-76, КамАЗ-43269. Штатно встановлюється на МТ-ЛБ 6МБ, БМП-1АМ «Басурманин», БТР-80А, БТР-82. Існує в кількох варіантах:
- МБ2: гармата 2А72, кулемет ПКТМ, 6 димових мортирок.
- МБ2-03: гармата 2А42 (відрізняється наявністю дульного гальма та блоком газовідводу праворуч від ствола), кулемет ПКТМ, автоматичний гранатомет АГ-17 в установці на лівому борті башти, 6 димових мортирок.
- МБ2-04: аналогічний попередньому, але замість АГ-17 стоїть великокаліберний кулемет «Корд».
- МБ2-05: гармата 2А42, кулемет ПКТМ ліворуч від гармати, 2 установки ПТКР «Конкурс».
Також відомі наступні модулі:
- Арбалет-ДМ: кулемет «Корд», 4 димові мортирки. Встановлюється на Тайфун, Тигр, МТ-ЛБ.
- Бережок: 30-мм гармата 2А42, гранатомет АГ-17, кулемет ПКТМ, 4 пускові установки ПТКР «Корнет», 6 димові мортирки. Може встановлюватись на різну техніку, але є штатним лише для БМП-2М.
- Бахча-У: 100-мм гармата 2А70, 30-мм гармата 2А42, кулемет ПКТМ, 6 димові мортирки. Може встановлюватись на різну техніку, але є штатним для БМД-4 та БТР-90М.
Також є експериментальні чи малосерійні модулі, що рідко зустрічаються: ТКБ-799 «Кливер», АУ220М «Байкал», Бумеранг-БМ, БТР-БМ, БМ 100+30, «Эпоха».
БМП Редагувати
Корпуси БМП-1 та БМП-2 майже ідентичні, а башти можуть бути замінені на бойові модулі. Тому не завжди може бути можливість встановити точну модель.
- БМП-1 (1965), корпус та башта: озброєна 73-мм гарматою 2А28 в невеликій башті. Зазвичай має три амбразури для ведення вогню на бортах корми, але може не мати їх, чи мати менше. Має чотири десантні люки на даху корми.
- БМП-2 (1980), корпус та башта: озброєна 30-мм гарматою 2А42 в великій башті, через що на даху корми лише два десантних люки, а на бортах корми по дві амбразури.
- БМП-3 (1987), корпус та башта: озброєна 30-мм 2А42 та 100-мм в великій башті. Корпус абсолютно інший: більш кутастий, борти більш прямі та високі, нижня лобова деталь більш прямовисна, кормові десантні неопуклі тощо. Відрізняються також котки: вони увігнуті та не мають візерунка.
- «Курганець-25» відрізняється значно сильніше
Модифікації та машини на базі БМП-1:
- БМП-1Д (1982): дещо відрізняється корпус, наявні бортові екрани.
- БМП-1П (1979): на кормі башти встановлено димові мортирки системи «Туча». На даху башти також штатно встановлено ПТРК «Фагот», але дуже часто на фото він відсутній.
- БМП-1АМ «Басурманин» (2018): бойовий модуль МБ2, дещо відмінні бортові екрани (трохи більші, з горизонтальними ребрами жорсткості).
- БРМ-1К (1972): башта більша, зміщена до корми, має димові мортирки. Десантні люки менші, по одній амбразурі на борті корми.
- ПРП-3, ПРП-4: двомісна башта без гармати, зміщена назад. На кормі ПРП-3 є установка 2П130-1.
Модифікації та машини на базі БМП-2:
- БМП-2Д (1981): характерна навісна броня та екрани
- БМП-2М (2005): бойовий модуль «Бережок», див. вище.
Модифікації та машини на базі БМП-3:
- БРМ-3К (1995): інша башта, без 100-мм гармати, але з ПТРК.
БМД Редагувати
- БМД-1: корпус із характерним ребром на нижній лобовій деталі. Озброєна 73-мм гарматою 2А28, як у БМП-1.
- БМД-2 (1985): ідентичний корпус, але інша башта з 30-мм гарматою 2А42.
- БМД-3 (1985): новий корпус без ребра на нижній лобовій деталі, нова, більш похила, башта з 30-мм гарматою 2А42.
- БМД-4 (2004): корпус візуально ідентичний БМД-3, але встановлено бойовий модуль «Бахча-У» (див. вище).
- БМД-4М (2008): корпус відрізняється від БМД-3 та БМД-4: середня лобова деталь заходить над гусениці суцільним листом (у БМД-3 там ребро та маленькі бронеплити), вихлопний отвір один на правому борті, в попередніх машин два симетричних в кормі. Також відрізняються котки: вони глибокі, а не пласкі.
- БТР-Д (1974) на базі БМД-1: виглядає як БМД-1 без башти.
- БТР-МДМ (2013) на базі БМД-4М.
БТР Редагувати
- БТР-60ПБ: високий та короткий корпус із прямокутними люками на верхній частині борта.
- БТР-70: довший, з характерним виносом корпусу за задню вісь. Має прямовисну корму та люки між другою та третьою осями.
- Російський БТР-70М має корму, подібну до БТР-80, але не має подвійних люків на бортах.
- Українські БТР-70М та БТР-7 мають оригінальну корму, але мають подвійні люки на бортах, подібні до БТР-80.
- БТР-80: дах корми перестав бути похилим, на бортах є подвійні люки для висадки десанту. Корма має складну форму. Російські зразки можуть мати оновлений приціл ТКН-4ГА-01 (значно більший за розміром, знаходиться ліворуч від кулемета) та ІЧ-прожектор ПЛ-1.
- БТР-80А та БТР-82 дуже подібні, мають встановлений бойовий модуль МБ2 (БППУ-1), див. вище.
- БТР-90 та «Бумеранг» мають унікальні корпуси, не схожі на інші.
Бронеавтомобілі Редагувати
Bihus.Info та ЦНС мають пам'ятки, в яких містяться дані для розпізнавання наступної техніки:
- «Атлет»
- БММ «Линза»
- «Булат»
- БПМ-97 «Выстрел»
- ВПК «Урал»
- «Волк»
- ГАЗ-3937 «Водник»
- ГАЗ-2330 «Тигр»
- КамАЗ-63968 «Тайфун-К»
- КамАЗ «Викинг»
- «Патруль»
- «Рысь»
- «Скорпион»
- «Стрела»
- «Тайфун-4х4»
- «Тайфун-ВДВ»
- Урал-63095 «Тайфун-У»
- «Фалькатус»
Інше Редагувати
ЗРК Редагувати
Центр національного спротиву випустив пам'ятки, в якому містяться дані для розпізнавання наступної техніки:
- С-300ПМУ, С-300В, С-400
- Тор-М1, Тор-М2У
- Тунгуска-М
РСЗВ Редагувати
- БМ-21 «Град» та 9К51М «Торнадо-Г»: машини російського виробництва можуть будуватись на «Уралах» нового виробництва, які мають довший капот та повітряний фільтр, винесений на праве крило. На нижній частині пускової установки «Торнадо-Г» також знаходиться коробочка з обладнанням.
РЕБ Редагувати
Центр національного спротиву випустив пам'ятки, в якому містяться дані для розпізнавання наступної техніки:
- «Борисоглебск-2»
- «Зоопарк-1»
- «Инфауна»
- «Красуха-2»
- «Красуха-4»
- «Леер-2»
- «Леер-3»
- «Мурманск-БН»
- «Палантин»
- «Репеллент-1»
- «Ртуть-БМ»
- Р-330Ж «Житель»
- «Шиповник-Аэро»
Див. також Редагувати
Примітки Редагувати
- ↑ . web.archive.org. 5 липня 2022. Архів оригіналу за 5 липня 2022. Процитовано 15 липня 2022.
- ↑ . web.archive.org. 28 вересня 2022. Архів оригіналу за 28 вересня 2022. Процитовано 11 січня 2023.
- . web.archive.org. 1 грудня 2022. Архів оригіналу за 1 грудня 2022. Процитовано 1 грудня 2022.
- . web.archive.org. 14 липня 2022. Архів оригіналу за 14 липня 2022. Процитовано 14 липня 2022.
- ↑ . web.archive.org. 19 липня 2022. Архів оригіналу за 19 липня 2022. Процитовано 19 липня 2022.
- ↑ . web.archive.org. 14 липня 2022. Архів оригіналу за 14 липня 2022. Процитовано 14 липня 2022.
- ↑ . web.archive.org. 17 лютого 2022. Архів оригіналу за 17 лютого 2022. Процитовано 15 липня 2022.
- ↑ . web.archive.org. 4 вересня 2019. Архів оригіналу за 4 вересня 2019. Процитовано 15 липня 2022.
- ↑ . web.archive.org. 20 липня 2022. Архів оригіналу за 20 липня 2022. Процитовано 20 липня 2022.
- ↑ . web.archive.org. 3 червня 2022. Архів оригіналу за 3 червня 2022. Процитовано 15 липня 2022.
- . web.archive.org. 4 липня 2022. Архів оригіналу за 4 липня 2022. Процитовано 15 липня 2022.
- ↑ . web.archive.org. 1 серпня 2022. Архів оригіналу за 1 серпня 2022. Процитовано 1 серпня 2022.
- . web.archive.org. 1 серпня 2022. Архів оригіналу за 1 серпня 2022. Процитовано 1 серпня 2022.
- . web.archive.org. 1 серпня 2022. Архів оригіналу за 1 серпня 2022. Процитовано 1 серпня 2022.
- . web.archive.org. 12 травня 2022. Архів оригіналу за 12 травня 2022. Процитовано 16 липня 2022.
- . web.archive.org. 16 липня 2022. Архів оригіналу за 16 липня 2022. Процитовано 17 липня 2022.
- . web.archive.org. 19 липня 2022. Архів оригіналу за 19 липня 2022. Процитовано 19 липня 2022.
- ↑ . web.archive.org. 19 липня 2022. Архів оригіналу за 19 липня 2022. Процитовано 19 липня 2022.
- ↑ . web.archive.org. 7 вересня 2022. Архів оригіналу за 7 вересня 2022. Процитовано 11 січня 2023.
- . web.archive.org. 27 липня 2022. Архів оригіналу за 27 липня 2022. Процитовано 27 липня 2022.
- ↑ . web.archive.org. 13 вересня 2022. Архів оригіналу за 13 вересня 2022. Процитовано 26 жовтня 2022.
- . web.archive.org. 19 липня 2022. Архів оригіналу за 19 липня 2022. Процитовано 19 липня 2022.
- . web.archive.org. 5 липня 2022. Архів оригіналу за 5 липня 2022. Процитовано 20 липня 2022.
- ↑ . web.archive.org. 19 липня 2022. Архів оригіналу за 19 липня 2022. Процитовано 19 липня 2022.
- https://twitter.com/tankdiary/status/1534197707887333379. Twitter (укр.). Процитовано 18 липня 2022.
- ↑ . web.archive.org. 20 липня 2022. Архів оригіналу за 20 липня 2022. Процитовано 20 липня 2022.
- . web.archive.org. 26 жовтня 2022. Архів оригіналу за 26 жовтня 2022. Процитовано 26 жовтня 2022.
- . web.archive.org. 19 липня 2022. Архів оригіналу за 19 липня 2022. Процитовано 19 липня 2022.
- . web.archive.org. 20 лютого 2020. Архів оригіналу за 20 лютого 2020. Процитовано 19 липня 2022.
- . web.archive.org. 19 липня 2022. Архів оригіналу за 19 липня 2022. Процитовано 19 липня 2022.
- . web.archive.org. 20 лютого 2020. Архів оригіналу за 20 лютого 2020. Процитовано 21 серпня 2022.
- . web.archive.org. 30 березня 2022. Архів оригіналу за 30 березня 2022. Процитовано 21 серпня 2022.
- . web.archive.org. 31 березня 2022. Архів оригіналу за 31 березня 2022. Процитовано 21 серпня 2022.
- . web.archive.org. 18 травня 2021. Архів оригіналу за 18 травня 2021. Процитовано 21 серпня 2022.
- . web.archive.org. 25 лютого 2020. Архів оригіналу за 25 лютого 2020. Процитовано 21 серпня 2022.
- . web.archive.org. 25 лютого 2020. Архів оригіналу за 25 лютого 2020. Процитовано 21 серпня 2022.
- ↑ . web.archive.org. 16 вересня 2022. Архів оригіналу за 16 вересня 2022. Процитовано 11 січня 2023.
- ↑ . web.archive.org. 16 вересня 2022. Архів оригіналу за 16 вересня 2022. Процитовано 11 січня 2023.
- ↑ . web.archive.org. 28 вересня 2022. Архів оригіналу за 28 вересня 2022. Процитовано 11 січня 2023.
- . web.archive.org. 3 вересня 2022. Архів оригіналу за 3 вересня 2022. Процитовано 3 вересня 2022.
- . web.archive.org. 16 вересня 2022. Архів оригіналу за 16 вересня 2022. Процитовано 11 січня 2023.
- ↑ . web.archive.org. 20 вересня 2022. Архів оригіналу за 20 вересня 2022. Процитовано 11 січня 2023.
- . web.archive.org. 16 вересня 2022. Архів оригіналу за 16 вересня 2022. Процитовано 11 січня 2023.
- . web.archive.org. 16 вересня 2022. Архів оригіналу за 16 вересня 2022. Процитовано 11 січня 2023.
- . web.archive.org. 7 вересня 2022. Архів оригіналу за 7 вересня 2022. Процитовано 11 січня 2023.
- ↑ . web.archive.org. 7 жовтня 2022. Архів оригіналу за 7 жовтня 2022. Процитовано 11 січня 2023.
- . web.archive.org. 29 жовтня 2022. Архів оригіналу за 29 жовтня 2022. Процитовано 11 січня 2023.
- . web.archive.org. 7 вересня 2022. Архів оригіналу за 7 вересня 2022. Процитовано 11 січня 2023.
- . web.archive.org. 16 вересня 2022. Архів оригіналу за 16 вересня 2022. Процитовано 11 січня 2023.
- . web.archive.org. 18 вересня 2022. Архів оригіналу за 18 вересня 2022. Процитовано 11 січня 2023.
- . web.archive.org. 16 вересня 2022. Архів оригіналу за 16 вересня 2022. Процитовано 11 січня 2023.