Вівтар Пітті або Містичні заручини св. Катерини Сієнської (італ. Pala Pitti) — вівтарний образ, котрий створив італійський художник і чернець Фра Бартоломео (1472 — 1517).
| італ. Pala Pitti | |
|---|---|
| | |
| Творець: | фра Бартоломео |
| Час створення: | 1512 |
| Розміри: | 356 × 270 см |
| Висота: | 356 см |
| Ширина: | 270 см |
| Матеріал: | олія на полотні |
| Жанр: | сакральне мистецтво |
| Зберігається: | Флоренція, Італія |
| Музей: | Палаццо Пітті |
| «Вівтар Пітті» («Містичні заручини св. Катерини Сієнської ») у Вікісховищі |
Передісторія ред.
Вівтарний образ, відомий зараз як «Вівтар Пітті» мав замінити спорожніле місце на вівтарі, де була картина його роботи «Містичні заручини Катерини Сієнської». Попередній вівтар передали у подарунок дипломату короля Франції (на початок 21 ст. у музеї Лувр, Париж). Фра Бартоломео замовили вівтар на спорожніле місце і він створив варіант колишньої теми.
Первісний варіант подавав святу бесіду, де Мадонна розташувалась під зеленим балдахіном на узвишші в архітектурній ніші. Балдахін притримували янголи, а святі розташувались півколом навколо трону Богородиці. Сцена подавалась при денному освітленні. Фра Бартоломео відрізнявся від решти флорентійських художників використанням великих площин певного кольору і нехтуванням дрібницями. Персонажі поставали наче у якійсь новій реальності, авторитетні і монументальні. Він відмовлявся навіть від відтворення вишивок на одязі святих чи якихось орнаментів. Персонажі картин поставали перед глядачем наче очищені від побутовості, де не було місця гріховності. Вівтар з денним осітленням мав дещо різке освітлення та пістрявість колорита.
Невідомо, чи допомагав йому хтось при створенні нового вівтаря, адже декотрий час він співпрацював з художником Маріотто Альбертінеллі (1474—1515).
Опис твору ред.
Створення нового вівтаря у авторитетного митця не було копіюванням первісної композиції. Фра Бартоломео, правда, зберіг і балдахін, і архітектурну нішу, і напівколо святих, скупчених біля Мадонни. Творчий пошук дозволив художнику поміняти місце роташування Катерини Сієнської та освітлення. У Фра Бартоломео вистачило сміливості взагалі не подати обличчя святої, бо в реальності при такому повороті голови її обличчя не було би видно.нОвий образ був також більшим за розмірами.
Він також використав сфумато, невеликий туман і м'яке, трохи тьмяне освітлення, котрим так дивував глядачів Леонардо да Вінчі у власних картинах. Була збільшена кількість святих та додані два янголи у підніжжя трона Богородиці. Водночас художник використав нечастий іконографічний тип, що нагадував традиційні містичні заручини Катерини Александрійської з католицькою церквою у особі немовляти Христа.
Див. також ред.
Посилання ред.
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Вівтар Пітті
Джерела ред.
- http://www.polomuseale.firenze.it/catalogo/scheda.asp?nctn=00160656&value=1 [ 3 червня 2016 у Wayback Machine.] (офційний каталог Палаццо Пітті)