Вулиця Вишенського — вулиця у Личаківському районі міста Львів, у місцевості Личаків. Сполучає вулиці Солодову та Піскову. Між будинками № 12 та № 14 є сходи, які сполучають вулиці Вишенського та Личаківську.
Вулиця Вишенського Львів | |
---|---|
Місцевість | Личаків |
Район | Личаківський |
Назва на честь | Івана Вишенського |
Колишні назви | |
Бічна Солодова, Виспянського | |
польського періоду (польською) | Wyspiańskiego |
Загальні відомості | |
Протяжність | 300 м |
Координати початку | 49°50′28″ пн. ш. 24°02′54″ сх. д. / 49.841194° пн. ш. 24.048389° сх. д.Координати: 49°50′28″ пн. ш. 24°02′54″ сх. д. / 49.841194° пн. ш. 24.048389° сх. д. |
Координати кінця | 49°50′30″ пн. ш. 24°03′03″ сх. д. / 49.841917° пн. ш. 24.050972° сх. д. |
Поштові індекси | 79010 |
Транспорт | |
Рух | двосторонній |
Покриття | асфальт |
Будівлі, пам'ятки, інфраструктура | |
Будівлі | № 1—40 |
Архітектурні пам'ятки | № 9, 11,12, 13, 14, 15, 16, 20, 22, 24, 25, 29, 31, 32, 33, 34, 36, 38, 40 |
Поштові відділення | ВПЗ № 10 (вул. Личаківська, 69) |
Забудова | сецесія, романтичний модерн, неоготика |
Зовнішні посилання | |
У проєкті OpenStreetMap | r2377759 |
Мапа | |
Вулиця Вишенського у Вікісховищі |
Історія ред.
Вулицю прокладено на початку XX століття і початково вона мала назву Бічна Солодова, тоді ж почалася її забудова. У 1910 році вулиця отримала назву Виспянського, на честь польського митця, поета і драматурга Станіслава Виспянського. Сучасна назва — з 1950 року, на честь українського письменника XVI—XVII століть Івана Вишенського.
Забудова ред.
Вулиця Вишенського забудовувалася у 1909—1912 роках як елітна дільниця — будинками сецесійного, романтичного модерну та неоготичного стилів. Більшість з них зведені за проєктами, виконаними в архітектурних бюро Івана Левинського та Адама Опольського. Декілька будинків зведено у 1920-х—1930-х роках. Більшість будинків внесено до Реєстру пам'яток архітектури місцевого значення.
З непарного боку вулиці ред.
№ 3 — триповерховий будинок зведений у стилі історизму кінця XIX століття, проте декорований у стилі модерн. У 1930-х роках власниками будинку були Барух Зеллер та спілка.
№ 5 — у будинку у міжвоєнний період мешкав асистент кафедри описової анатомії Львівського університету Яна Казимира, дійсний член Львівського фотографічного товариства та Асоціації польських художніх фотографів доктор Людвік Затурський.
№ 7а — у 1930-х роках власником будинку була Гелена Смольницька. У 2020 році відреставрована вхідна брама будинку. Координувало реставраційні роботи ЛКП «Бюро спадщини» управління охорони історичного середовища в рамках програми співфінансування з мешканцями.
№ 9 — триповерховий будинок зведений у 1908 році за проєктом архітектора М. Мацеляка для Самуеля Брьодера у стилі романтичного модерну. Декорований неороманськими арками та порталами. У 1930-х роках власником будинку був Едмунд Брьодер. Будинок внесений до Реєстру пам'яток архітектури місцевого значення під охоронним № 39-м.
№ 11, 11а — чиншові кам'яниці зведені у 1908—1911 роках за проєктом архітектора Адама Опольського. З них виділяється наріжний будинок № 11, зведений у стилі романтичного модерну для Яна Готфріда. На його фасаді червона цегляна кладка чергується з білокам'яним декором, а кут будинку акцентований півкруглим еркером з арковими вікнами та стрільчастою вежею. У 1930-х роках власником будинку № 11 були Яніна Опухляк та спілка, а будинку № 11а — Марія Пласецька. Будинки № 11 та № 11а внесені до Реєстру пам'яток архітектури місцевого значення під охоронним № 40-м.
№ 13 — триповерхова чиншова кам'яниця зведена у 1908 році, імовірно, за проєктом архітектора Адама Опольського у стилі романтичного модерну. Будинок внесений до Реєстру пам'яток архітектури місцевого значення під охоронним № 41-м.
№ 15 — триповерховий будинок зведений у 1911—1912 роках архітектором Міхалом Ковальчуком для Едмунда та Марії Шнейдерів у стилі романтичного модерну. Будинок перебував у власності Шнейдерів до початку другої світової війни. Будинок внесений до Реєстру пам'яток архітектури місцевого значення під охоронним № 42-м.
№ 17 — триповерховий будинок зведений у 1980—1990-х роках. Це єдиний сучасний будинок на вулиці.
№ 21 — двоповерховий будинок зведений 1908 року за проєктом архітектора Саломона Рімера з творчої майстерні А. Опольського та І. Кендзерського у стилі романтичного модерну. У 1930-х роках власником будинку була Лерма Віхлянська. У 2000 році відбулася реставрація фасаду будинку.
№ 23 — двоповерховий будинок зведений на початку XX століття. У квітні 2023 року відреставрували історичну браму будинку. Майстри вирівняли деформовану конструкцію дверей, зробили вставки в місцях, де дерев'яне полотно було пошкоджене, відтворили втрачені елементи та замінили засклення.
№ 25 — двоповерховий будинок, зведений у 1909 році за проєктом архітектора А. Опольського. У 1930-х роках власником будинку був Генрик Добровольський. Будинок внесений до Реєстру пам'яток архітектури місцевого значення під охоронним № 43-м.
№ 29 — двоповерховий будинок, зведений у 1909 році за проєктом архітектора А. Опольського для Міхала і Стефанії Завойських у стилі романтичного модерну. Перший поверх декорований лінійним рустом, другий — вставками з ліпниною. На рівні другого поверху по центру будинку виступає балкон на ажурних кованих кронштейнах з аналогічним огородженням у вигляді переплетених ниток. У 1930-х роках власником будинку був Міхал та Стефанія Завойські. Будинок внесений до Реєстру пам'яток архітектури місцевого значення під охоронним № 44-м.
№ 31 — двоповерховий будинок споруджений у 1908 році за проектом архітектора Аґенора Імдуховського з творчої майстерні архітектора А. Опольського для Марії Рек у стилі романтичного модерну. У 1930-х роках власником будинку була Меланія Дзіковська. Будинок внесений до Реєстру пам'яток архітектури місцевого значення під охоронним № 45-м.
№ 33 — двоповерховий будинок споруджений 1910 року за проєктом архітектора Аґенора Імдуховського з творчої майстерні А. Опольського для Ванди Імдуховської у стилі романтичного модерну. У 1930-х роках перебував у власності Ванди Кретович та спілки співвласників будинку. Будинок внесений до Реєстру пам'яток архітектури місцевого значення під охоронним № 46-м.
З парного боку вулиці ред.
№ 6 — двоповерхова кам'яниця зведена на початку 1920-х років у дворковому стилі, виділяється своїми опуклими колонами, овальними вікнами та бароковими лініями. У 1930-х роках власником будинку була Юзефа Куркевич.
№ 8 — триповерховий житловий будинок, вхідна брама якого зроблена у вигляді тюремних ґрат, за якими сидить в'язень. У 1930-х роках власником будинку була Йоанна Ревуцька. Тут мешкав та мав власну художню майстерню, відомий колекціонер антикваріату Міхал Ревуцький. По війні Ревуцькі переїхали у фамільну віллу «Ломниця», що на сучасній вулиці Сахарова, 62а у Львові.
№ 12 — двоповерхова вілла зведена у 1911—1912 роках архітектурним бюро Іван Левинського (ймовірно автором проєкту був молодий архітектор Олександр Лушпинський у стилі пізньої сецесії, вирізняється елементами народної орнаментики у декорі фасадів. Належала адвокату та професору канонічного права Львівської богословської академії Роману Ковшевичу (1873—1932). Характерними деталями оздоблення є сиґнатурка над дахом і декоративне керамічне панно над входом. По смерті Романа Ковшевича у 1932 році, будинок перейшов у спадок його синові Богдану. Будинок внесений до Реєстру пам'яток архітектури місцевого значення під охоронним № 1214-м.
№ 14 — триповерховий будинок споруджений у 1936—1938 роках у стилі функціоналізму за проєктом архітекторів Міхала і Тадеуша Кустановичів для Томаша та Францішки Біллів. З особливостей оформлення — нетинькований цегляний стовп, на якому «тримається» наріжна сходова клітка. Будинок внесений до Реєстру пам'яток архітектури місцевого значення під охоронним № 1215-м.
№ 16 — двоповерховий будинок збудований у 1909 році за проєктом, виконаним в творчій майстерні архітекторів А. Опольського та Ігнатія Кендзерського для Едмунда Яновського у стилі романтичного модерну. У 1930-х роках власниками будинку були Юзеф та Саломея Альбеташеки. У 1936 році за проєктом архітектора Євгена Нагірного проведена реконструкція будинку. У 2019 році нежитлові приміщення цокольного поверху будинку придбало ТзОВ «Виробниче підприємство „Будінвест“». Будинок внесений до Реєстру пам'яток архітектури місцевого значення під охоронним № 1216-м.
№ 20 — двоповерховий будинок зведений 1909 року за проєктом, виконаним в творчій майстерні архітекторів А. Опольського та Ігнатія Кендзерського для Влодзімежа Черніка у стилі романтичного модерну. Будинок внесений до Реєстру пам'яток архітектури місцевого значення під охоронним № 562-м.
№ 22 — двоповерховий будинок зведений у 1908—1909 роках за проєктом виконаним в творчій майстерні архітекторів А. Опольського та Ігнатія Кендзерського для Вільгельма Манна у стилі романтичного модерну. Власник будинку Вільгельм Манн був фанатом Фридерика Шопена і встановив на будинку барельєф з портретом композитора. Навесні 2010 року барельєф викрали невідомі та понесли до антиквара, де їх було затримано. Незабаром барельєф було повернено та повторно встановлено на фасаді цього будинку. У 1930-х роках співвласником будинку була Емілія Манн. Будинок внесений до Реєстру пам'яток архітектури місцевого значення під охоронним № 563-м.
№ 24 — двоповерховий будинок, зведений у 1909 році за проєктом архітектора А. Опольського. У 1930-х роках власником будинку був доктор Кароль Хайсиг. Будинок внесений до Реєстру пам'яток архітектури місцевого значення під охоронним № 564-м.
№ 32 — двоповерховий будинок з мансардним поверхом споруджений архітектором Станкевичем у 1925—1926 роках для Ірени Станкевич у стилі романтичного модерну. Будинок внесений до Реєстру пам'яток архітектури місцевого значення під охоронним № 1217-м.
№ 34 — триповерховий житловий будинок, споруджений у 1908 році за проєктом архітектора А. Опольського для доктора Францішека Сови у стилі романтичного модерну. 1911 року за проєктом архітектора Івана Левинського розроблені додаткові плани. 1936 року за проєктом архітектора Генрика Зандіга виконана реконструкція першого поверху. У 1909—1934 роках в будинку мешкала діячка українського національного руху Ольга Басараб з Левицьких, у 1946—1972 роках — мешкав і працював письменник Антон Шмигельський. На честь А. Шмигельського на будинку встановлено меморіальну таблицю. Будинок внесений до Реєстру пам'яток архітектури місцевого значення під охоронним № 1218-м.
№ 36 — триповерховий житловий будинок, споруджений у 1911—1913 роках за проєктом архітектора А. Опольського для Леокадії Крафт. Будинок внесений до Реєстру пам'яток архітектури місцевого значення під охоронним № 1219-м.
№ 38 — триповерховий житловий будинок, споруджений у 1925 році за проєктом невідомого архітектора для Юзефа Пенцаковського у стилі романтичного модерну. Тут у 1930-х роках мешкав будівничий Юзеф Пенцаковський. Будинок внесений до Реєстру пам'яток архітектури місцевого значення під охоронним № 1220-м.
Неподалік від теперішньої вулиці Вишенського розташовувалася парафіяльна церква Воздвиження Чесного Хреста села Личаків (перша згадка з 1539 року), розібрана у 1786 році.
Примітки ред.
- ↑ Знайти поштовий індекс. ukrposhta.ua. Укрпошта. оригіналу за 4 жовтня 2021. Процитовано 4 вересня 2021.
- Знайти адресу. ukrposhta.ua. Укрпошта. оригіналу за 25 грудня 2022. Процитовано 25 квітня 2023.
- ↑ Список будинків — пам'яток архітектури м. Львова. pomichnyk.org. оригіналу за 17 січня 2021. Процитовано 4 вересня 2021.
- ↑ 1243 вулиці Львова, 2009, с. 174.
- Довідник перейменувань вулиць і площ Львова, 2001, с. 12.
- Імена видатних людей у вулицях Львова, 2001, с. 25.
- ↑ Księga adresowa Małopolski: Lwów, Stanisławów, Tarnopol…spis abonentow… — cz. IV. — S. 87.
- Księga adresowa Małopolski: Lwów, Stanisławów, Tarnopol…spis abonentow… — cz. II. — S. 357.
- Пресслужба ЛМР (27 серпня 2020). На вул. Вишенського, поблизу Винниківського ринку, відновили історичну браму. city-adm.lviv.ua. Львівська міська рада. оригіналу за 7 вересня 2021. Процитовано 7 вересня 2021.
- Христина Харчук. Проєкт «Інтерактивний Львів»: вул. Вишенського, 9 — житловий будинок. lvivcenter.org. Центр міської історії Центрально-Східної Європи. оригіналу за 10 вересня 2021. Процитовано 10 вересня 2021.
- Христина Харчук. Проєкт «Інтерактивний Львів»: вул. Вишенського, 11 — житловий будинок. lvivcenter.org. Центр міської історії Центрально-Східної Європи. оригіналу за 10 вересня 2021. Процитовано 10 вересня 2021.
- Христина Харчук. Проєкт «Інтерактивний Львів»: вул. Вишенського, 13 — житловий будинок. lvivcenter.org. Центр міської історії Центрально-Східної Європи. оригіналу за 10 вересня 2021. Процитовано 10 вересня 2021.
- Христина Харчук. Проєкт «Інтерактивний Львів»: вул. Вишенського, 15 — житловий будинок. lvivcenter.org. Центр міської історії Центрально-Східної Європи. оригіналу за 7 вересня 2021. Процитовано 7 вересня 2021.
- Христина Харчук. Проєкт «Інтерактивний Львів»: вул. Вишенського, 21 — житловий будинок. lvivcenter.org. Центр міської історії Центрально-Східної Європи. оригіналу за 9 вересня 2021. Процитовано 9 вересня 2021.
- В історичній частині Львова відреставрували дерев'яні двері. Фото до і після. tvoemisto.tv. Медіа-хаб «Твоє Місто». 21 квітня 2023. оригіналу за 1 травня 2023. Процитовано 25 квітня 2023.
- Христина Харчук. Проєкт «Інтерактивний Львів»: вул. Вишенського, 29 — житловий будинок. lvivcenter.org. Центр міської історії Центрально-Східної Європи. оригіналу за 10 вересня 2021. Процитовано 10 вересня 2021.
- Христина Харчук. Проєкт «Інтерактивний Львів»: вул. Вишенського, 31 — житловий будинок. lvivcenter.org. Центр міської історії Центрально-Східної Європи. оригіналу за 9 вересня 2021. Процитовано 9 вересня 2021.
- Христина Харчук. Проєкт «Інтерактивний Львів»: вул. Вишенського, 33 — житловий будинок. lvivcenter.org. Центр міської історії Центрально-Східної Європи. оригіналу за 9 вересня 2021. Процитовано 9 вересня 2021.
- Księga adresowa Małopolski: Lwów, Stanisławów, Tarnopol…spis abonentow… — cz. I. — S. 50.
- Христина Харчук, Ігор Жук. Проєкт «Інтерактивний Львів»: вул. Вишенського, 12 — житловий будинок. lvivcenter.org. Центр міської історії Центрально-Східної Європи. оригіналу за 7 вересня 2021. Процитовано 7 вересня 2021.
- Христина Харчук. Проєкт «Інтерактивний Львів»: вул. Вишенського, 14 — житловий будинок. lvivcenter.org. Центр міської історії Центрально-Східної Європи. оригіналу за 10 вересня 2021. Процитовано 10 вересня 2021.
- ↑ Христина Харчук. Проєкт «Інтерактивний Львів»: вул. Вишенського, 16 — житловий будинок. lvivcenter.org. Центр міської історії Центрально-Східної Європи. оригіналу за 10 вересня 2021. Процитовано 10 вересня 2021.
- Компанія Дубневичів придбала пам'ятку архітектури у Львові. varianty.lviv.ua. Варіанти. 12 лютого 2019. оригіналу за 7 вересня 2021. Процитовано 7 вересня 2021.
- Христина Харчук. Проєкт «Інтерактивний Львів»: вул. Вишенського, 20 — житловий будинок. lvivcenter.org. Центр міської історії Центрально-Східної Європи. оригіналу за 10 вересня 2021. Процитовано 10 вересня 2021.
- Христина Харчук. Проєкт «Інтерактивний Львів»: вул. Вишенського, 22 — житловий будинок. lvivcenter.org. Центр міської історії Центрально-Східної Європи. оригіналу за 9 вересня 2021. Процитовано 9 вересня 2021.
- Христина Харчук. Проєкт «Інтерактивний Львів»: вул. Вишенського, 32 — житловий будинок. lvivcenter.org. Центр міської історії Центрально-Східної Європи. оригіналу за 9 вересня 2021. Процитовано 9 вересня 2021.
- Христина Харчук. Проєкт «Інтерактивний Львів»: вул. Вишенського, 34 — житловий будинок. lvivcenter.org. Центр міської історії Центрально-Східної Європи. оригіналу за 9 вересня 2021. Процитовано 9 вересня 2021.
- Христина Харчук. Проєкт «Інтерактивний Львів»: вул. Вишенського, 36 — житловий будинок. lvivcenter.org. Центр міської історії Центрально-Східної Європи. оригіналу за 9 вересня 2021. Процитовано 9 вересня 2021.
- Христина Харчук. Проєкт «Інтерактивний Львів»: вул. Вишенського, 38 — житловий будинок. lvivcenter.org. Центр міської історії Центрально-Східної Європи. оригіналу за 9 вересня 2021. Процитовано 9 вересня 2021.
- Księga adresowa Małopolski: Lwów, Stanisławów, Tarnopol…spis abonentow… — cz. II. — S. 275.
Джерела ред.
- Громов С. Імена видатних людей у вулицях Львова. — Львів : НВФ «Українські технології», 2001. — 172 с. — ISBN 966-7292-78-9.
- Ілько Лемко, Михалик В., Бегляров Г. 1243 вулиці Львова (1939—2009). — Львів : Апріорі, 2009. — С. 173—174. — 1000 прим. — ISBN 978-966-2154-24-5.
- Мельник Б. В. Покажчик сучасних назв вулиць і площ Львова // Довідник перейменувань вулиць і площ Львова. XIII—XX століття. — Львів : Світ, 2001. — С. 12. — 500 прим. — ISBN 966-603-115-9.
- Мельник І. В. Вулиці Львова. — Харків : Фоліо, 2017. — С. 465. — ISBN ISBN 978-966-03-7863-6.
- Мельник І. Вишенського вулиця // Енциклопедія Львова. — Львів : Літопис, 2007. — Т. 1: А—Ґ. — С. 373—374. — ISBN 966-7007-68-8.
- Мельник І. В. Львівські вулиці і кам'яниці, мури, закамарки, передмістя та інші особливості королівського столичного міста Галичини. — Львів : Центр Європи, 2008. — С. 93—95. — 2000 прим. — ISBN 978-966-7022-79-2.
- Księga adresowa Małopolski: Lwów, Stanisławów, Tarnopol z informatorem m. stoł. Warszawy, województwa krakowskiego, pomorskiego, poznańskiego i śląskiego: rocznik 1935/1936 [ 5 лютого 2021 у Wayback Machine.]. — Kraków, 1936. — 685 s. (пол.)
Посилання ред.
- Проєкт «Вулиці Львова»: вулиця Вишенського I.. lvivcenter.org. Центр міської історії Центрально-Східної Європи. оригіналу за 4 вересня 2021. Процитовано 4 вересня 2021.
- Львів непопсовий. Вулицею Вишенського. haidamac.org.ua. 17 грудня 2012. оригіналу за 18 квітня 2021. Процитовано 4 вересня 2021.